Думи про урожай-2014

/ Експертна думка / П'ятниця, 25 квітня 2014 16:07
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
ООН проголосило 2014-ий Роком сімейних фермерських господарств. Попри все поточного року саме сільське господарство залишатиметься надією української економіки. Аграріям сприятиме й те, що ціни на зернові культури, за всіма прогнозами, на світових ринках зростатимуть.

 

В Херсонській області, на кордоні з Кримом, один фермер посіяв пшеницю… На його територію раптом без запрошення зайшли невідомі «зелені чоловічки» (журналісти швидко з’ясували, що це бійці російського батальйону «Восток» із Чечні). Почали закопувати БТРи, ставити протитанкові міни. Кому має фермер задавати питання про відшкодування збитків? Над цим наразі працюють українські юристи, дипломати і військові. Поки що зрозуміло одне: з урожаєм у цього господаря - проблеми.
 
Через вторгнення російських військ зірвалася посівна кампанія у Криму. Під загрозою весняні аграрні справи на Херсонщині, Одещині, Запоріжжі. На Донбасі, замість орати землю, важка техніка копає траншеї й рови на кордоні з Росією. Весна тривоги нашої…
 
Дорогою ціною
А перед тим у Києві 11–13 лютого проходив агропромисловий форум «Зернові технології-2014». І паралельно відбувалося повстання проти Віктора Януковича: горіли шини на Хрещатику, і давній вислів київських пацанів «Ходімо на Хрест!» набував трагічного змісту.
 
Павільйон «КиївЕкспоПлаза». Кілька фермерів стоять навколо сівалки, яку продає поляк Марек Ружняк, власник фірми «АгроЛенд». Він не злякався революції - як і сотні інших іноземців, які шукають нині своє місце в Україні. Попри всі складнощі у нас працюють кількадесят відомих у Європі й світі компаній аграрного сектору: американська «Джон Дір», швейцарська «Сингента», німецький «Байєр», французька «Ківонь», польська «Унія», російський Ростсільмаш, данський «Харді»… Таку їхню цікавість до України нам дохідливо пояснив німець Міхаель Хорш, відомий інженер і агроном, власник компанії «Хорш Машінен»: «У Європі разом з Україною є загалом 115 млн га сільськогосподарських земель, з них у вашій країні - 35 млн га, у Німеччині - тільки 12 млн га. От вам і відповідь, чому Україна є такою цікавою і важливою. Можливо, урожайність у вас не така висока, як у Німеччині. Але з часом урожаї тут зростуть».
 
Щодо врожаїв - наприкінці 2013 року незалежна аналітична компанія «УкрАгроКонсалт» оцінила цей урожай у 57,6 млн т. Такого не було ще за роки незалежності, це рекорд. Однак «золоту медаль» і добрий прибуток отримав далеко не кожен аграрій, а дехто взагалі вважає цю перемогу пірровою, тобто занадто дорогою. Ціни на кукурудзу й пшеницю впали, й назагал агросектор очікуваних дивідендів не має. Віталій Скоцик, голова наглядової ради групи компаній АМАКО, однієї з найбільших універсальних корпорацій у сфері українського агробізнесу (у них в «портфелі» і техніка, і насіння, і добрива, і новітні технології), констатує: «За останніх років 20 такого не було, як нині… Останні місяці виявилися дуже несприятливими для акцій українських компаній на світових біржах» (Див. «Агробізнес Сьогодні», № 4 за 2014 рік).
 
Прискорилася девальвація гривні, що теж створило додаткові ризики: призвело до подорожчання солярки, ЗЗР, добрив і створило, таким чином, загрози посівній кампанії-2014.
 
Не надто сприяла агровиробникам і держава - вона скасовує ті невеликі дотації, які були раніше (на розвиток виноградарства, хмелярства), штучно стримує ціни реалізації деяких видів аграрної продукції - наприклад, цукру. Є сподівання, що з приходом нового Міністра агропродполітики ситуація може змінитися на краще. Але вже навіть самого слова «покращення» селяни сахаються, як чорт ладана - хай би вже держава й не допомогала, аби лишень не втручалася зі своїми «регулюваннями сівозмін» та іншими бюрократично вмотивованими ініціативами.
 
Земля усе ще «нічия»
І знов за рибу гроші: чия ж вона, українська земля? Вабить багатьох - масна, родюча, полита кров’ю багатьох поколінь дідів-прадідів… Але сьогодні вона не «Калитчина», не фермерська, навіть не власників паїв (вони здебільшого живуть як раньє, повіддававши її в оренду) - ніби таки якась тимчасово-нічия. Приватизація землі почалася в Україні після падіння комуністичного режиму 1991 року, та й досі не закінчилася - її законодавчо стримували впливові групи у владі, ті ж таки комуністи, наприклад. Мораторій на продаж землі продовжено вже вкотре - цього разу до 2016 року. Навіть найбільші і найзаможніші українські господарства - як «Мрія Агрохолдинг», скажімо, яке обробляє 295 тис. га, - хазяйнують у статусі тимчасового орендаря.
 
altУкраїнські юристи примудрилися консолідувати орендовані паї, й на агроринку час від часу спостерігається збільшення холдингів, їхні злиття чи поглинання. Іноді це відбувається більш-менш пристойно, але вряди-годи - у формах нахабних рейдерських захоплень, коли не можна знайти кінців, хто правий, а хто ні. Через правову невизначеність значні території довгий час не обробляються, жахають хазяйське око занедбаністю й пусткою.
 
Вільний ринок землі зможе вирішити більшість питань, вважають юристи. Коли це станеться? Ситуація не може бути «підвішеною» вічно. Очевидно, вона вирішиться десь після президентських виборів - але, вірогідно, вже цього року.
 
В аграрний бізнес, відчувши його зростання й перспективи, почали перетікати інтереси олігархів, яки раніше займалися металургією чи банківською справою: мільярдерів Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Сергія Тігіпка. Багато хто з них не має жодного хисту й тяги до сільського господарства, ніколи не жили на селі і, як-то кажуть, не знають пахощів сіна й духу ферми. Просто «вкладають гроші», живучи десь за кордоном, у Швейцарії чи Британії. Навряд чи такий «віддалений доступ» сприяє любові до української землі та її мешканців.
 
Більш-менш впевнено щодо прав власності почуваються хіба що фермерські сімейні господарства. Їх, згідно з законодавством, можуть створювати родичі. Саме таких господарів і шукають насамперед для спів-праці західні фірмачі, той-таки Марек Ружняк. І, мабуть, на них тримається агробізнес, причому не лише в Україні: недарма ж ООН проголосило 2014-ий Роком сімейних фермерських господарств.
 
Чи здатні ми до експорту?
Чи в Україні вдало фермерують? Мабуть, ні. Голландець Рууд Хюрне, директор аграрного департаменту Rabobank Group, оприлюднив звіт, наскільки добре країни світу використовують свій аграрний потенціал. Так-от: Африка в середньому - на 20 %, Росія - на 30 %, Євросоюз в цілому на 65 %, Нідерланди - аж на 80 %. Українці пасуть задніх - десь між Африкою й Росією… Навіть наші передові агрохолдинги ще не всі сповідують сучасний менеджмент і технології в аграрній сфері. Лобіювати свої інтереси у Верховній Раді аграрії ще не навчилися як слід, а громадські об’єднання фермерів - слабкі. Звідси - правова упослідженість, гостра кадрова недостатність, низька рентабельність агробізнесу в Україні.
 
Це все має, звісно, історичні пояснення. Комуністи в УРСР знищували дбайливих господарів (називаючи їх куркулями). Позбавляли простих селян паспортів, не дозволяючи виїжджати далеко за межі «рідного» колгоспу. Голодомор, примусова індустріалізація… В українців протягом ХХ ст. порушили релігійні звичаї, нівелювали приватну й інтелектуальну власність, спадкове право. Трагедія українського селянства тепер відгукується небажанням молоді до праці на фермах.
 
Однак не все так похмуро. Інколи кажуть, що Європа, мовляв, дають аграріям дотації на кожен гектар, а в нас - ні. Тому ми з європейцями конкурувати аж ніяк не можемо. Аграрії з такою думкою згодні далеко не всі. Причому виражають незгоду «не словом, а ділом». У 2013 непростому році стався «український прорив»: Миронівська птахофабрика почала офіційно продавати свою курятину у Нідерланди. Олександр Бакуменко, голова Союзу птахівників України, каже: «Україна 2013 року вперше потрапила в десятку передових країн світу і за виробництвом, і за експортом курятини. Ми на 9 місті в світі з виробництва м’яса птиці… За останні 7 років ми пройшли серйозний шлях погоджень і гармонізації наших стандартів з вимогами Євросоюзу. Із цього року Україна відкрита для ЄС щодо поставок м'яса птиці» (див. «Агробізнес Сьогодні», № 24 за 2013 рік).
 
І це - без жодних дотацій. Причому за деякими видами аграрної продукції Україна вже зараз - один із світових лідерів виробництва: за соняшниковою олією й медом, наприклад. «Скільки ми постачатимемо курятини в ЄС - питання до політиків. Як вони домовляться з Євросоюзом», - підсумовує пан Бакуменко. Здається, новий прем’єр-міністр Арсеній Яценюк таки домовився: Європа обіцяє нам відкрити свої ринки в односторонньому порядку.
 
Аграрний сектор - правий
Віталій Скоцик теж не втрачає оптимізму: «Кризи є постійно. Однак і гроші є, десь вони рухаються. Останні події свідчать: ціна на сільгоспкультури 2014 року буде краща, ніж минулого»… Посилаючись на аналіз ф’ючерсів і форвардних цін, голова наглядової ради АМАКО стверджує: «Як не дивно звучить мій прогноз, але у поточному році український агровиробник має заробити більше, ніж торік. З огляду на кращі ціни, звичайно».
 
Це пан Скоцик говорив ще до початку анексії Криму. Але ці тривожні події, як не парадоксально, лише ллють воду на млин його прогнозів. Ціни на зернові, за всіма даними, на світових ринках цього року зростатимуть. Населення Землі збільшується, відтак, підвищується потреба у продовольстві, особливо у часи суспільної нестабільності і військових заворушень. І не так багато є країн, які мають можливість і засоби цю потребу задовольняти. Крім того, зараз підріс курс долара - а це також означає, що експортери зерна зароблять більше. Зароблять також ті, хто не експортує, а працює на внутрішній ринок: адже ціни на одну й ту саму продукцію - це «сполучні судини»: зростає ціна за кордоном - йде вгору і в Україні.
 
Звісно, українські агровиробники давно хотіли отримати вихід на платоспроможний ринок ЄС. На XXIV з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України, що проходив 14 лютого, учасники одностайно зійшлися на думці, що євроінтеграція сприяла б розвитку агросектору. Варто подякувати ЄС: зараз вони в односторонньому порядку відкривають для нас свої ринки, купуватимуть агропродукцію з України без додаткових бюрократичних узгоджень.
 
Українці традиційно сподіваються на землю, яка годувала їх навіть у найважчі часи. І яку вони готові не лише обробляти, а й боротися за нею зі зброєю у руках.

1

 18 липня 2019
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
18 липня 2019
 18 липня 2019
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.