Кластерна організація аграріїв: зволікати не можна об’єднуватися...

/ Експертна думка / Вівторок, 24 листопада 2015 16:43
Наталя КУЗЬОспеціально для "АС"
Поняття «кластер» у контексті економіки з’явилося в Україні порівняно недавно, але його вже активно використовують у різних сферах. По суті кластер — це об’єднання активних та зацікавлених структур у певній галузі для підвищення конкурентоспросожності продукції, збільшення прибутковості, мінімізації стримувальних та обмежувальних факторів і розвитку галузі загалом.

 

Кластерна форма організації добре зарекомендувала себе у багатьох країнах, в тому числі і у сфері сільського господарства. В Україні цей напрям також почав розвиватися і набирати обертів. Про можливості кластерної організації аграріїв та переваги такої форми роботи ми поспілкувалися з експертом ГО «Навчально-консультаційний центр «АгроЛьвів Консалт», канд. економ. наук Ганною АНТОНЮК, котра майже 10 років досліджує тематику аграрних кластерів та працює над впровадженням такої моделі в Україні.
 
  • Ганно, чим корисні для аграрної галузі кластери, які переваги така форма організації дає учасникам ринку?
Нині галузь сільського господарства України потребує імплементації нової моделі розвитку, яка б за мінімальних фінансових витрат могла сприяти відродженню аграрного сектора. Саме кластери можуть стати такою моделлю, адже їх створення не вимагає значного фінансування, а базується перш за все на організаційних зрушеннях. Варто зазначити, що від створення кластерів виграє не лише конкретний учасник, а й галузь сільського господарства в цілому завдяки більш злагодженій роботі всіх ланок.
 
Однак саме фермери є фундаментом кластеру, вони першими можуть відчути зміни та всі переваги від такої форми організації. Перш за все йдеться про ефективну та координовану співпрацю з органами влади; по-друге, можливість економити на масштабі, спільно закуповуючи великі партії необхідних ресурсів чи замовляючи дослідження ринків або наукові розробки; третьою перевагою є можливість подаватися на гранти для вирішення колективних проблем; по-четверте, розбудова спільної логістичної інфраструктури та спільна промоція продукції учасників кластеру на внутрішньому і зовнішньому ринках... Серед інших переваг для фермерів також розробка разом із ВНЗ навчальних програм для підготовки кваліфікованих фахівців в аграрному секторі, спільні навчальні поїздки, стажування, замовлення послуг експертів тощо.
 
  • Чи має кластер юридичну силу?
Наразі в Україні немає законодавчої бази, яка б визначала кластер організаційно-правовою формою. Тому більшість кластерів, що діють на теренах нашої держави, засновані у формі громадських об’єднань. Проте можна додатково укладати угоди з юридичною силою, в яких чітко регламентувати взаємодію основних учасників кластера, їх права та обов’язки. Що ж стосується співпраці з органами влади, то тут можна використовувати інструмент публічно-приватного партнерства, як це діє у розвинутих країнах світу.
 
  • Ви досліджували створення та розвиток аграрних кластерів у багатьох країнах, чи можна на основі різних досвідів виділити найбільш оптимальний алгоритм створення кластера?
Найбільше часу та ресурсів займає аналітична робота. Спрощено створення кластера можна звести до п’яти основних етапів:
 
  • аналіз ланцюга від вхідних ресурсів до каналів збуту готової продукції, відтак, побудова вздовж цього ланцюга вертикальних інтеграційних зв’язків;
  • дослідження кількості суб’єктів на кожному етапі продуктового ланцюга і побудова між ними горизонтальних зв’язків;
  • вивчення інституцій, які мають вплив на ринок і налагодження співпраці з ними;
  • створення платформи (певного роду форуму) для взаємодії зацікавлених сторін;
  • власне реєстрація і подальша робота.
 
Важливо, щоб у кластер, окрім фермерських господарств, входили й інші сільськогосподарські підприємства, переробні компанії, органи регіональної влади, дорадчі служби, університети та дослідні інститути аграрного напряму, кредитні спілки і банки, постачальники необхідних ресурсів, агенції з розвитку аграрного ринку в регіоні, оптові і роздрібні ринки, торгові мережі.
 
  • Як щодо географії агрокластера в Україні — чи є сенс створення загальнодержавної організації чи все ж краще створювати регіональні кластери?
На мою думку, у нас оптимальнішим є географічний принцип. Країна велика, кожна окрема територія має власні проблеми в сільському господарстві, специфічні суб’єкти аграрного ринку та систему неформальних та формальних зв’язків. Все це необхідно враховувати при створенні кластеру, саме тому вкрай важко перенести кластерну модель з регіону в регіон.
 
Метою створення кластеру, зокрема, є об’єднання задля усунення чи мінімізації впливу спільних обмежувальних факторів, а у різних регіонах ці фактори суттєво відрізняються. До прикладу, ціллю створення агрокластера може бути підвищення закупівельних цін на молоко — це актуально для регіонів з розвиненим молочним фермерством, відповідно, модель не працюватиме у місцевостях, де в основному займаються, скажімо, овочівництвом. Або ж експорт продукції на ринки ЄС — для певних регіонів чи для деяких видів діяльності це не актуально, в той час, як інші можуть створити кластер і працювати у цьому напрямі. Аналогічно і з розвитком садівництва, виробництвом органічної продукції та безліччю інших сфер.
 
  • Чи є вже в Україні приклади або спроби створити агрокластер?
В Україні кластери почали створювати відносно недавно, проте вже є приклади застосування цієї моделі: у Хмельницькій області створили кластер сільського зеленого туризму «Оберіг», який об’єднує 10 агроосель; на Полтавщині реалізовують проект кластеру виробників екологічної продукції; у Чернівецькій області створено українсько-румунський «Перший аграрний кластер» з вирощування плодово-ягідної продукції та розвитку садівництва;  в м. Рівне — регіональний агропромисловий інноваційний кластер «Агроінновації», також тут же діє кластер «Натуральне молоко», засновниками якого є 7 сільськогосподарських підприємств Рівненської, Тернопільської та Львівської областей; на Вінниччині утворено переробно-харчовий кластер. Така форма організації добре зарекомендувала себе у багатьох країнах і потрохи входить на наш ринок.
 
  • Говорячи про світовий досвід, в яких країнах діють найбільш показові та вдалі аграрні кластери, хто до них залучений і наскільки змінилася робота аграріїв після створення кластера там?
Хочу зазначити, що займаюся вивченням кластерів із 2006 р., і за цей час розглянула чимало прикладів. Крім того, я була на стажуванні в Університеті Штату Пенсильванія, США, де теж цікавилася цим питанням. Мабуть, найяскравішими прикладами є кластер виробників вина у Чилі і кластер з вирощування квітів в Еквадорі. Застосування кластерної моделі в Чилі дозволило виробникам вина збільшити експорт утричі. Нині винний кластер у Чилі об’єднує 100 виробників вина, які експортують 60% продукції, виготовленої у країні. Окрім цього, чилійське вино перемістилося у сегмент ринку ультра-преміум і має багато міжнародних нагород і все це завдяки застосуванню кластерного підходу. Вони об’єднали зусилля фермерів, університету і органів влади, а також запросили експретів з Франції, які допомогли їм вивести необхідні сорти винограду і навчили тонкощам виробництва елітного вина.
 
Квітковий кластер в Еквадорі також має цікаву історії. У цій країні була велика кількість незадіяних сільськогосподарських площ, які вирішили використати для вирощування квітів, адже саме цей сегмент має найвищу рентабельність. Заснували у 1984 р. кластер, залучили іноземних інвесторів, а також фахівців з Нідерландів, які привезли технології, саджанці і насіння. В результаті на сьогодні кластер об’єднує 1398 учасників, Еквадор займає 3-тє місце у світі за експортом квітів.
 
  • Очевидно, що кластер — це певного роду кооперація, а багато наших аграріїв, особливо малих, дещо упереджено ставляться до такої форми роботи, зважаючи на негативний досвід колективного господарювання у минулому. Хто нині може вплинути на таку думку, стати локомотивом, який запустить механізм і надасть правильний напрям руху розвиткові аграрних кластерів?
У світовій практиці платформою для кластерів у багатьох випадках стали неокомерційні організації. Думаю, що в Україні громадські організації також можуть працювати у такому напрямі і стати майданчиком для співпраці суб’єктів економічної діяльності і органів влади. До того ж, громадські організації можуть залучати кошти на дослідження і займатися популяризацією самої ідеї застосування кластерної моделі розвитку. Зазначу, що певні напрацювання у нас вже є. Зокрема, наша ГО «Навчально-консультаційний центр «АгроЛьвів Консалт» займається реалізацією проектів зі створення аграрних кластерів у Львівській області.
 
Ми провели дослідження передумов створення аграрних кластерів у нашому регіоні у секторі молока та фруктово-овочевому, що фактично є першим етапом становлення кластерів. Відтак, сформували базу потенційних учасників кластерів, з якими в подальшому і плануємо працювати. На сьогодні активно займаємося популяризацією цієї ідеї, хочемо залучити до співпраці органи влади, аграрні ВНЗ і дослідні установи і, звісно ж, безпосередньо виробників аграрної продукції в регіоні.
 
Я вважаю, що саме громадські організації — це ті структури, які можуть вплинути на формування кластерів у агросфері та почати втілювати цю модель в життя. Нині слід максимально активно просувати ідею кластерів, щоб запустити основний механізм, а дрібні нюанси вже вирішуватимуться у процесі роботи, залежно від самого кластера та від потреб його учасників.
 
 11 грудня 2019
Кабінет міністрів обмежив суму державної підтримки фермерів до 50 млн грн в одні руки замість 150 млн грн.
Кабінет міністрів обмежив суму державної підтримки фермерів до 50 млн грн в одні руки замість 150 млн грн.
11 грудня 2019
 11 грудня 2019
За 11 місяців поточного року Україна продала за кордон 375,1 тис. тонн товарів групи "М’яса та їстівні субпродукти птиці".
За 11 місяців поточного року Україна продала за кордон 375,1 тис. тонн товарів групи "М’яса та їстівні субпродукти птиці".
11 грудня 2019
 11 грудня 2019
На сайті ДП «Держреєстри України» почала працювати нова послуга з контролю фактичних обсягів зерна в зерносховищах, підключених до Основного реєстру складських документів.
На сайті ДП «Держреєстри України» почала працювати нова послуга з контролю фактичних обсягів зерна в зерносховищах, підключених до Основного реєстру складських документів.
11 грудня 2019
 11 грудня 2019
9 грудня група компаній "ПроАгро Груп" провела Форум "Аграрні інновації 2019", що зібрав експертів з впровадження інновацій агрокомпаній, розробників інноваційних рішень для агросектору, а також представників аграрної галузі, які зацікавлені у впровадженні інноваційних технологій та процесів на своїх підприємствах, а також тих, хто вже має досвід застосування інновацій.
9 грудня група компаній "ПроАгро Груп" провела Форум "Аграрні інновації 2019", що зібрав експертів з впровадження інновацій агрокомпаній, розробників інноваційних рішень для агросектору, а також представників аграрної галузі, які зацікавлені у впровадженні інноваційних технологій та процесів на своїх підприємствах, а також тих, хто вже має досвід ...
11 грудня 2019
 11 грудня 2019
Графікові маршрутні перевезення дали змогу значно підвищити ефективність використання рухомого складу Укрзалізниці.
Графікові маршрутні перевезення дали змогу значно підвищити ефективність використання рухомого складу Укрзалізниці.
11 грудня 2019
 11 грудня 2019
Мінекономрозвитку запустить до 1 травня 2020 року електронний кабінет користувача для сертифікації насіннєвого матеріалу.
Мінекономрозвитку запустить до 1 травня 2020 року електронний кабінет користувача для сертифікації насіннєвого матеріалу.
11 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.