agro business 160 160

Розторопша плямиста — «подарунок Діви Марії»

/ Експертна думка / Вівторок, 21 лютого 2017 16:05
Юрій НОСЕНКОканд. с.-г. наук
спеціально для "АС"
У Європі розторопша (Silybum marianum (L.) Gaertn.) традиційно культивується в Болгарії, Угорщині, Німеччині, Іспанії, Польщі, Румунії. Її плоди (сім’янки) є медичною сировиною і закуповуються фармацевтичними компаніями для виготовлення лікарських препаратів і БАДів. Вона включена у фармакопеї багатьох країн світу, у тому числі і України. Проте сировинна база цієї культури і технологія її обробки в наший країні потребують розширення і вдосконалення.

 

Наразі культура в Україні найбільш поширена в південних областях (Херсонській, Миколаївській і Одеській, АР Крим, де зареєстровані її посівні площі).

Серед інших країн СНД досить активно вивчають і наразі вирощують розторопшу в Молдові, виявляють цікавість до її культивування у Республіці Білорусь і Казахстані. Як цінна лікарська культура вона набуває все більшу популярність і розповсюдження.

Латинська родова назва рослини Silybum походить від грецького слова, яке переводиться як «пензлик». Видова ж назва дана на честь Діви Марії. Ім’я Богоматері згадується у назві цієї рослини на багатьох європейських мовах. Болгари, наприклад, називають розторопшу «подарунком Діви Марії». Мабуть, жодна рослина на Землі не удостоїлася такого високого звання.

Ботанічна характеристика
Розторопша плямиста — це однорічна рослина родини складноцвітих. Стебло прямостояче, масивне, борозенчасте, голе або опушене волосками, нерозгалужене або малорозгалужене, заввишки до 150 см. Прикореневі листки великі, сильно зморщені, перисті, довжиною до 100 см, голі на черешках, стеблові листки чергові, сидячі, з білими сітчастими жилками і жовтувато-білими колючками. Квітки зібрані у суцвіття — кошики, які розміщені поодиноко на розгалужених стеблах, великі до 4 см у діаметрі. Квітки трубчасті пурпурово-червоні. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім’янка чорна з сірими краплинками і чубчиком із волосків на кінці, завдовжки до 20 мм, блискуча. Насіння розторопші — темно-коричневого кольору, блискуче. На вигляд розторопша дуже нагадує будяк, має такі ж колючки, але листя її інше — плямисте, з білими розводами.

Технологія вирощування
Розторопша плямиста — культура раннього посіву. Оптимальний термін співпадає із сівбою пізніх ярових культур і це забезпечує дружні сходи на 8–10-й день за середньодобової температури +10 °C. Для її вирощування найкраще придатні пухкі, слабокислі (рH= 5,5–6,0) супіщані грунти.

Ґрунт перед посівом потрібно розрихлити та внести гербіциди, оскільки розторопшу неприпустимо висівати на засмічених ділянках, особливо багаторічними бур’янами. Вона не вибаглива до родючості ґрунтів, але на підживлення реагує потужним ростом усіх частин рослини. Посухостійка, особливо в другій половині вегетаційного періоду.

Кращими попередниками вважаються чорні пари, озимі зернові, просапні культури, однорічні і багаторічні трави. Є дані, що розторопшу можна вирощувати два-три роки на одному місці. Слід зазначити, що сама розторопша — непоганий попередник для інших польових культур: гречки, сорго, суданської трави.

Відразу після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими боронами в два сліди на глибину 6–8 см, через 10–14 днів — повторне лущення на глибину 12–14 см. Оранку проводять на глибину 25–27 см. Її можна замінити плоскорізним обробітком на ту ж глибину. У зимовий період проводять снігозатримання. Передпосівна підготовка ґрунту — ранньовесняне боронування боронами БЗСС-1 і культивація культиваторами КПС-4 на глибину 6–8 см.

Враховуючи, що розторопша на перших етапах розвивається поволі і пригнічується бур’янами, внесення гербіцидів є обов’язковим прийомом, особливо при широкорядній сівбі. Необхідність їх застосування визначається з урахуванням ступеня засміченості кожного поля. Добрі результати отримують при поєднанні декількох технологічних операцій при передпосівному обробітку грунту (вирівнювання, культивації, прикочування), що досягається застосуванням комбінованих агрегатів (типу РВК-3,6) або вирівнювача ВІП-5,4.

Застосування мінеральних добрив значно впливає на формування густини рослин, продуктивність розторопші і якість її плодів. Розторопша відноситься до рослин із розтягнутим періодом споживання елементів мінерального живлення. Для неї не бажане зайве азотне живлення, оскільки воно веде до затримки дозрівання плодів, а також знижує їх олійність. З господарських і економічних міркувань найбільш обгрунтованою дозою добрив слід вважати внесення N60P60K60, яка забезпечує найбільший вихід олії з гектара.

Проростання сім’янок розторопші в польових умовах залежить від агрокліматичних умов. У засушливі і теплі роки цей процес проходить дружно і майже удвічі швидше, ніж у холодні і вологі. Дружні сходи з’являються за температури 10 °C вже на 8–10-й день. Тому розторопшу вважають культурою ранньої сівби.

Кращий спосіб посіву — суцільний, норма висіву — 25–30 кг/га, глибина закладання насіння — 3–4 см. Суцільний спосіб посіву забезпечує більш рівномірне дозрівання насіння.

Для вузкорядного посіву використовують зернові сівалки СЗ-3,6, СЗТ-3,6. Широкорядну сівбу проводять буряковими сівалками ССТ-12А, овочевими СО-4,2, сівалками точного висіву (типу «Клен») або зерновими сівалками із закритими заслінками висівних апаратів. Норма висіву при широкорядній сівбі — 8–10 кг/га, глибина закладення насіння — 3–4 см. Однією з біологічних особливостей розторопші є нерівномірність сходів, і це зобов’язує застосовувати до- і післяпосівне прикочування грунту. Цим забезпечується дружніша і рівномірна поява сходів за рахунок підтягання вологи до сім’янок.

Для раннього використання розторопшу вирощують із розсади. Висівати насіння для отримання розсади слід у лютому-березні.

Біологічна особливість розторопші — нерівномірність сходів, вимагає особливого дотримування вимог технології до обробітку грунту як до, так і після посіву.

Контроль бур’янів в агроценозі забезпечує не тільки підвищення врожайності цієї культури, але і поліпшення якості її сировини. Гербіциди на посівах розторопші можна застосовувати у два етапи: грунтові — до посіву, і післясходові — по вегетуючих рослинах. Основним грунтовим гербіцидом є трефлан. Він ефективно пригнічує лободу білу, щирицю закинену, редьку дику, паслін чорний та інші дводольні бур’яни. Трефлан легко випаровується при внесенні, тому його необхідно закладати в грунт у найкоротші терміни. Результативність дії гербіциду залежить від вологості грунту і глибини його внесення. Сухий грунт значно знижує активність препарату. Ефективність трефлану зберігається у грунті близько місяця. Його застосування на розторопші офіційно дозволене в Україні у вигляді 24%-го і 48%-го концентрату емульсії. Норма внесення — 4 і 2 кг/га, відповідно. Допущений до застосування на цій культурі і грунтовий гербіцид трифлурекс (48%-й концентрат емульсії) у дозі 2 кг/га або 24%-й к. е. у дозі 4 кг/га.

Боротьба з однорічними бур’янами за допомогою гербіцидів не виключає їх знищення агротехнічними заходами. Тому догляд за розторопшею слід починати з досходового боронування легкими боронами ЗБП-0,6, райборінками ЗОР-0,7 або боронами ЗБСС-1,0 через 4–5 днів після посіву, щоб розпушити верхній шар грунту і знищити сходи бур’янів у фазі білої ниточки. Боронування по сходах слід проводити у фазі двох справжніх листків упоперек рядків. Цю операцію слід здійснювати вдень при швидкості трактора 3–4 км/год., коли тургор рослин понижений, і зменшується вірогідність їх обломлення. При успішному проведенні цієї операції знищується до 82,3% однорічних бур’янів. Якщо в посівах переважають кореневищні і корнепаросткові бур’яни, то починати відхід слід не з боронування, а з культивації. Цю операцію слід проводити просапними культиваторами, використовуючи різні комбінації розстановки робочих органів.

У широкорядних посівах проводять дві культивації до зімкнення рядків. Захисна зона при обробці міжрядь не повинна перевищувати 8–10 см. Глибина культивації встановлюється з урахуванням повного підрізування бур’янів, проте не глибше 5–7 см, щоб не пошкодити кореневу систему рослин. При необхідності міжрядну обробку можна поєднувати з підживленням рослин. Як правило, аміачну селітру в дозі 100–200 кг/га рекомендується вносити при проведенні другої міжрядної обробки.

Цвітіння розторопші починається у червні і продовжується майже усе літо. Суцвіття — кошики бузкового кольору до 6 см у діаметрі. Рослина — хороший медонос.

Сировину (плоди) збирають у третій декаді серпня при достиганні насіння, коли суцвіття (кошики) висихають, набувають жовтого кольору і починають розпушуватись. Насіння достигає по мірі засихання кошичка і може швидко висипатись, тому його збір відбувається у кілька прийомів.

При прямому комбайнуванні зернозбиральні комбайни зрізають коробочки і обмолочують їх при збільшеному зазорі і зменшеному числі оборотів молотильного барабана.

Через здатність плодів до осипання збирання слід проводити рано вранці, коли вологість повітря зменшує парусність плодів. Відомі випадки, коли зневага цією закономірністю призвела до втрати більше половини всього урожаю за 3–4 години. При дотриманні всіх технологічних операцій урожайність насіння становить до 1 т/га.

Після попереднього очищення зерно висушують до вологості 12% активним вентилюванням або розстилають тонким шаром (8–10 см) і періодично перевертають. Підсушені плоди сортують на насіннєочисних машинах типу ОВП-20, ЗВС-10, ОС-4А, на механізованих токах використовують ЗАВ-20, ЗАВ-40, Петкус. Кондиційні плоди зберігають у сухих, закритих приміщеннях. Їх схожість може зберігатися три роки і більше. Слід звертати увагу на уникнення травмування плодів у процесі збирання і зберіганні урожаю.

Рослина не пошкоджується шкідниками.

Хімічний склад
Плоди розторопші містять: жирні (до 32%) й ефірні (0,08%) олії, смоли, слизи (до 5%, в гідролізаті — рамноза, ксилоза, арабіноза, глюкоза, галактуронова кислота, бетаїн), біогенні аміни (тирамін, гістамін), флавоноїди (2,8–3,8%: силібінін, силідіанин, таксифолін, силікристин), а також у незначній кількості — кверцетин, силандрин, коніфериловий спирт і недавно виділений 2,3-дегідросилібин. У них накопичуються наступні макроелементи (міліграм/г): калій — 9,2, кальцій — 1,66, магній — 4,2, залізо — 0,08, а також мікроелементи (мкг/г): марганець — 0,1, мідь — 1,16, цинк — 0,71, хром — 0,15, селен — 22,9, йод — 0,009, бор — 22,4.

Крім того, в їх склад входить до 27% білка, який містить 18 амінокислот. Серед них такі важливі, як треонін, лізин, гістидин, аргінін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, триптофан. За кількісним вмістом превалюють аргінін, валін, лейцин, лізин і фенілаланін. Із замінних амінокислот максимальна кількість припадає на глутамінову кислоту. Крім цього, вони багаті клітковиною (26%), водорозчинними (В1, В2, ВЗ, В4, В5, В6, В12), необхідними для регуляції жирового обміну, живлення серцевого м’яза, нервової системи, шкіри, органів зору і жиророзчинними (А, D, Е) вітамінами.

За складом ненасичених жирних кислот олія розторопші близька до оливкової, кунжутової, соєвої і кукурудзяної, що свідчить про її високу біологічну цінність.

Ліпідний комплекс представлений токоферолами, фосфоліпідами, ацилгліцеринами. Силібін відноситься до групи гепатопротекторів. Перешкоджає руйнуванню клітинних мембран, що обумовлено здатністю інгібірувати перекисне окислення ліпідів у пошкоджених гепатоцитах, внаслідок чого відбувається стабілізація клітинних мембран, запобігає втраті компонентів клітини. Перешкоджає проникненню у клітину деяких гепатотоксичних речовин (зокрема, отрути гриба блідої поганки).

Використання у
фармакології
Для виготовлення лікарських препаратів використовують насіння та плоди рослини. Олія, екстракт і шрот насіння розторопші добре впливають на обмін речовин, підвищують опірність організму до різних захворювань, володіють антиалергенними і детоксикаційними властивостями, завдяки унікальному набору полінасиченних жирних кислот в оптимальному співвідношенні. Виявлена антиоксидантна, антимутагенна, мембранопротекторна, ранозагоювальна дії олії розторопші.

Практично повна відсутність токсичності і приємний смак плодів розторопші дозволяє використовувати порошок з них як сурогат кави і у виробництві лікувально-профілактичних хлібобулочних і кондитерських виробів.

Олія розторопші в поєднанні з іншими компонентами природного походження використовується у косметичних композиціях для посилення обмінних процесів і відновлення нормального тургору шкіри, догляду за запаленою шкірою, що піддалася термічній дії або дії ультрафіолетових променів.

На основі флаволігнанів, виділених із насіння розторопші, створені всесвітньо відомі препарати для лікування і профілактики гепатитів, цирозів печінки, виразок токсичного характеру: «Легалон», «Карсил», «Гепабене», «Силібор». Її рекомендують також і для лікування селезінки, серцево-судинної системи, зміцнення імунітету. Гомеопатичний препарат Carduus marianus призначається також проти захворювань, що супроводжуються больовими відчуттями в печінці і жовчному міхурі. Його з успіхом застосовують проти запалення жовчного міхура, головних болів у лобовій області, при ішіасі, м’язовому ревматизмі і виразках гомілки.

Інші напрями використання
Розторопшу можна використовувати і як овочеву рослину, оскільки молоде листя має харчову цінність.

Окрім цього, її рекламують як цінний літній медонос, здатний забезпечити медопродуктивність на рівні 50–70 кг меду з одного гектара.

Розторопша плямиста стає все більш відомою і як декоративна культура. При цьому її рекомендують використовувати для створення живоплотів, живописних міксбордерів, висаджуючи рослини на задньому плані або, навпаки — на передньому завдяки їх строкатозабарвленому листю.

Можливе її використання і як нетрадиційної кормової культури. У Донецькому Ботанічному саду НАН України створена селекційна форма розторопші, що відрізняється високою продуктивністю надземної маси (31,7 ц/га в перерахунку на повітряно-суху сировину), а також хорошою кормовою цінністю під час вегетації.

Останнім часом починає набувати поширення як кормовий засіб шрот розторопші. Він є побічним продуктом фармацевтичної промисловості, що відноситься до високобілкових кормів із вмістом до 24% сирого протеїну і 6,6% жиру. За амінокислотним складом його білок слід віднести до білка високої біологічної цінності, що не поступається білку бобових і олійних культур, а за вмістом лізину — соєвому.

Сорти
Перший для СНД сорт розторопші Югослава був виведений на Україні — в Кримському міжнародному інституті нетрадиційного рослинництва, екології і здоров’я (м. Сімферополь) у 90-х роках минулого сторіччя. Врожайність його плодів сягає 7,7–9,2 ц/га.

До Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 2 сорти розторопші: Бойківчанка та Златоустівська.

Сорт Бойківчанка. Заявник: Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

Середня урожайність насіння — 10–15 ц/га. Маса 1000 насінин 27–32 г. Рослина заввишки — 150–300 см. Стійкість до хвороб і шкідників середня. Вміст силімарину в оболонці до 7%, у насінні — до 1%. Вміст олії становить до 35%. Рекомендований для зон Степу та Лісостепу України.

Досить поширеними за ме­жами СНД є такі сорти розторопші, як Силма і Силіб. Перший виведений у Польщі (Інститут рослинництва в Познані). Для нього характерна наявність у плодах 3,4% силібіну. Сорт Силіб вивели в Чехії. Кількість силібіну в плодах становить від 2,0 до 2,4%, ізосилібіну — від 0,3 до 0,5%, силікрістіну — від 0,9 до 1,2%.

 

 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.