Село — від централізованого управління до децентралізації

Село — від централізованого управління до децентралізації

/ Експертна думка / Середа, 01 листопада 2017 10:01

Перехід на нові принципи формування соціально-економічної політики на селі пов’язані зі зміною пріоритетів — тепер головний натяк робиться на людський фактор.

 

Сьогодні в Україні відбуваються принципові зміни в сільській політиці. Акцент робиться не тільки на розвиток територій, але й на максимальне задоволення потреб та інтересів сільського населення. Причому людський фактор стає домінуючим.

 

Для нашої країни такі підходи є новими. Тому прискіпливо вивчаємо вдалі практики сільського розвитку успішних країн, передусім Сполучених Штатів Америки, Канади, ЄС. А також використовуємо досвід провідних експертів у цій царині, дослухаємося до їх рекомендацій.

 

Томас Джонс належить до числа таких відомих у світі експертів. Він є професором економіки сільського господарства Університету Френка Міллера та Школи міжнародних відносин Університету Міссурі (США). Також Томас Джонс спеціалізується на економіці розвитку сільської місцевості, аналізі економічного впливу, фінансах місцевого самоврядування. Кілька років тому він консультував уряд України у питаннях зміни політики сільського господарства та розвитку сільських регіонів.

 

Нещодавно Томас Джонс побував у нашій країні. Він охоче відповів на запитання щодо доцільності впровадження нової сільської політики та її перспектив.

 

  • Яка мета вашого перебування в Україні?

 

— Я приїхав сюди задля того, щоб дізнатися, у якому контексті тут розвивається сільська політика. На основі даних, які отримаю, та з урахуванням досвіду США, Канади та країн Європейського Союзу, ми разом із науковцями Університету Міссурі підготуємо рекомендації щодо реалізації політики сільського розвитку для українського уряду.

 

Сільський розвиток на основі лідерства громад повинен розроблятися дуже ретельно, аби відповідати умовам тих країн, де ця програма впроваджується. Наші рекомендації призначатимуться й місцевим органам влади. Уряд повинен створити умови для відповідної роботи місцевої влади. А остання, своєю чергою, має отримати приклади успішної роботи з територіальними громадами, які теж вибирають власні стратегії. Сподіваємося, що зможемо надати ідеї, які стимулюватимуть їхні власні інновації. Тому мені важливо зрозуміти реальну ситуацію, що складається в українській сільській місцевості.

 

  • Ви вже мали нагоду познайомитися з цією ситуацією. Як її можна охарактеризувати?

 

— Я бував в Україні кілька разів. Вперше — близько15 років тому. І вже тоді вивчав можливості проведення аграрної та сільської політики. А також розглядав необхідність децентралізації влади.

 

Відтоді у вашій країні багато зроблено. Процес децентралізації влади вже відбувається. Активно створюються об’єднані територіальні громади. Водночас треба не забувати про те, що консолідовані територіальні громади зможуть забезпечувати процвітання, якщо мають для цього необхідні інструменти, фінансування та сприятливе для місцевого бізнесу регуляторне середовище.

 

  • Що дасть для України нова політика сільського розвитку?

 

— Добре обґрунтована політика сільського розвитку дозволяє місцевій владі створювати умови, які будуть привабливими для нових роботодавців, інвесторів і, що найважливіше, — для молодих людей, які отримають стимули залишатися працювати в цих громадах, облаштовуватися разом зі своїми сім’ями. Я не випадково кажу, що найліпше ці питання вирішувати місцевій владі, бо вона знає сильні та слабкі сторони своєї території, запити населення.

 

  • Чи пов’язане успішне здійснення політики сільського розвитку зі створенням повноцінного ринку землі в Україні?

 

— Розвиток сільських громад найперше залежить від двох активів — їхньої землі та населення, що тут проживає. Місцевим органам влади важко ухвалювати правильні рішення, якщо вони не мають упевненості в тому, яким чином використовуватиметься земля, як продаватиметься, як регулюватимуться питання, пов’язані з нею.

 

Не менш важливим є ще один аспект. Місцеві органи влади потребують стабільної та зрозумілої дохідної бази. Її забезпечують результати праці людей, а також земельні ресурси. Поки питання земельних ресурсів залишається неврегульованим, очікуваної стійкої дохідної бази не буде.

 

  • Проблема в тому, що чимало селян-власників землі сьогодні виступають проти впровадження земельного ринку. Що має зробити українська влада, аби він запрацював найближчим часом?

 

— Багатьох людей лякають пропоновані зміни, і їх можна зрозуміти. Вони не знають, яких результатів очікувати, тому вважають за краще нічого не робити. Але подальший розвиток України вимагає, щоб один із найбільших її активів — земля — був доступним для економіки. Наразі такого ще немає.

 

Аби земельний ринок запрацював, потрібно забезпечити всіх його учасників повною інформацією. Необхідно, щоб була велика кількість покупців і продавців, а також цілковита прозорість у роботі цього ринку.

 

Для того щоб мати велику кількість покупців, потрібна ефективна фінансова система, яка б дозволила людям мати кошти на придбання землі. Прозорість ринку допоможе нинішнім власникам землі дізнатися, чи отримають вони добру ціну за землю.

 

Якщо земельний ринок буде створений за такими умовами, якщо його механізми будуть відпрацьовані ретельно та відповідально, він не відлякуватиме потенційних продавців і покупців.

 

  • З якими ще викликами стикаються українські територіальні громади?

 

— Я думаю, що Україні необхідно модернізувати державні інституції, особливо щодо розробки надійних інформаційних систем. Органи державної влади повинні створювати достовірні дані та робити їх доступними для громадськості на всій території.

 

Іншим доступним кроком є створення потужних дорадчих служб. У Канаді, США, країнах Західної Європи, з якими я найбільше знайомий, процвітання можна пов’язати з поширенням освіти. Там люди навчаються впродовж усього життя. Для України також важливо надавати людям сучасні знання для розвитку.

 

Ще одне питання. Я бачу багато підприємницьких тенденцій у Києві, деяких інших містах. Але думаю, що необхідно заохочувати підприємницький інноваційний ризик і в сільській місцевості.

 

  • Ви побували в Кіптівській та Фурсівській об’єднаних територіальних громадах на Чернігівщині. Як ви оцінюєте перспективи їхньої роботи?

 

— Як на мене, члени обох громад розуміють, що ключем до успіху є їхня консолідація та підтримка місцевих лідерів. Тут усі знають один одного, тому лідерами стають ті, кому найбільше довіряють, хто здатен згуртувати людей, «запалити» своїми ідеями.

 

У той же час думаю, що сам процес створення об’єднаних територіальних громад відбувався непросто. Люди жили й працювали в певній системі, від якої тепер мали відмовитися. У них виникало багато запитань, і не на кожне знаходилися відповіді.

 

Перехід від централізованого управління до децентралізованого контролю вимагає налаштування не лише основних підходів, але й безлічі деталей. Має бути баланс між обов’язками та ресурсами, без цього плідної роботи не буде. Тож процес повинен бути гнучким та в постійному розвитку.

 

  • Політика сільського розвитку здійснюється і в інших країнах світу. Чи можна навести приклади вдалої роботи центральних та місцевих органів влади задля її реалізації?

 

— Кілька прикладів спадають на думку. Приміром, у Канаді створили сільський секретаріат. Він відповідав за підготовку рекомендацій для уряду, прем’єр-міністра та міністрів про те, як зробити сільську політику більш ефективною.

 

В Об’єднаному Королівстві, і особливо це стосується Англії, сільській політиці були надані пріоритети. Це означало, що кожне міністерство мало серед основних цілей своєї роботи й показники щодо сільського розвитку.

 

У США на рівні міністерств створено спеціальну раду, де члени кожного департаменту зустрічалися для обговорення сільської політики. Аналогічні ради мав кожен штат країни, де представники федерального уряду та органів влади штату, а також органів місцевого самоврядування розглядали різноманітні питання сільського розвитку. Думаю, в усіх випадках така увага до сільської політики була на користь.

 

  • Що має зробити український уряд, аби прискорити впровадження нової політики сільського розвитку?

 

— Назву три перші кроки. Насамперед йдеться про розвиток надійного та ефективного ринку землі. Другий крок — ефективний фінансовий ринок. Він має бути доступним не лише для тих, хто бажає придбати землю сільськогосподарського призначення та працювати на ній, але й для місцевих органів влади, щоб вони могли робити стратегічні інвестиції. Бо добре відомо, що для отримання доходів необхідно вкласти попередні інвестиції, на порожньому місці нічого не буде.

 

А третім кроком має бути встановлення чіткої, збалансованої та справедливої відповідності між обов’язками сільських чи місцевих рад та джерелами надходжень. Механізм не запрацює, якщо, скажімо, обов’язки будуть надто високими, а надходження — низькими.

 

  • А на що слід звернути увагу об’єднаним територіальним громадам та їхнім лідерам?

 

— Вони не повинні думати, що єдиною доброю інвестицією є та, що зроблена в споруди, дороги та інші фізичні речі. Інвестувати також потрібно в людей, у їх знання та професійні навички. Особливо це стосується молоді.

 

Під час перебування у вашій країні в мене з’явилося багато нових ідей стосовно того, як Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та інші партнери можуть допомогти Україні в розвитку її потенціалу.

 

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,
Національний прес-клуб з аграрних
та земельних питань
 20 червня 2018
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
20 червня 2018
 20 червня 2018
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
20 червня 2018
 20 червня 2018
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
20 червня 2018
 20 червня 2018
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
20 червня 2018
 20 червня 2018
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
20 червня 2018
 20 червня 2018
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
20 червня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.