Результати наукових досліджень підтверджують ефективність застосування біологічних препаратів для покращення якості ґрунтів і збільшення рентабельності виробництва сільгосппродукції
Урожайність зерна пшениці озимої змінюється під впливом попередника, погодних умов, зокрема вологи, вегетаційного періоду, обробки його післяжнивних решток біодеструктором.
Для комфорту тварин зазвичай беруть солому, подрібнюють її і розкидають на підлозі як підстилку. Усі ці операції здатний виконувати один агрегат. Причіпний або стаціонарний.
На полуничних плантаціях з’явилися перші ягоди, на овочевих грядках — огірки й помідори. І варто згадати про операцію, яка має на меті покращення товарного вигляду продукції. Вельми позитивно позначається на якості отриманого врожаю наявність соломи в міжряддях.
Використання соломи є ефективним засобом підтримання бездефіцитного балансу гумусу й поживних елементів, додатковим джерелом органічних добрив.
Коли після збирання агрокультур спалюємо рослинні рештки, ми втрачаємо цінність соломи та органічних решток як добрива.
У сучасних умовах за відсутності достатньої кількості гною для підвищення родючості ґрунтів застосовують побічну продукцію рослинництва. Обсяги виробництва її в Україні сягають 80–100 млн т на рік. Основна частка цієї продукції (понад 50%) — солома зернових колосових та зернобобових культур.
На сьогодні найпоширенішим видом палива для сушіння зерна залишається природний газ. Це найдорожчий і, водночас, найефективніший і найзручніший у використанні вид палива. Втім, окрім дорожнечі, встановлення сушарки на природному газі незрідка супроводжується цілою низкою проблемних моментів, пов’язаних із дозволами, труднощами підключення та безпекою. Саме тому частина господарств із різним успіхом використовує зерносушарки на альтернативних видах палива, серед них — на соломі.
Ера спалювання соломи на полях відходить у минуле. Її приорюють як органічне добриво або підбирають тюкопресом (прес-підбирачем) і далі пускають на різноманітні господарські потреби: на корми й підстілку худобі, а також на біопаливо.
Родючість поля можна поступово підвищувати, раціонально використавши пожнивні залишки культури-попередника.