Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція ІСГ КР НААН у вересні відсвяткувала свій славний 80-річний ювілей. Це велика та знаменна дата, яка об’єднує працю науковців різних професій, що виконували та виконують державні проєкти у тваринництві та роблять важливий внесок у розвиток галузі, а їхні досягнення мають неабияке значення для господарств держави та Буковинського краю.

У багатьох країнах світу скотарство є прибутковим видом економічної діяльності в тваринництві, що забезпечує населення основними видами продовольства і сировиною підприємства харчової промисловості. Чи можливе ефективне скотарство у вітчизняних умовах? Спробуємо експертно розглянути це питання.

Проблема зменшення поголів’я великої рогатої худоби в Україні актуальна вже багато років. Вагомою причиною відмови від розведення корів є високі затрати на годівлю — це значна частина собівартості молока. Харчування має величезний вплив на кількість, якість отриманого молока та на здоров’я корів. Раціон тварин повинен бути збалансованим із точки зору білка, енергії, мінералів, вітамінів, а кількість корму та його склад має залежати від фізіологічного стану корови й маси її тіла. Однак на ефективність годівлі, відповідно, і на максимізацію виробництва молока впливають й інші чинники.

У статті наведено результати досліджень кратності доїння на добу корів-первісток і наступних лактацій в умовах «мотиваційного доїння», де тварини видоюються не за розпорядком дня, а за своїм власним бажанням, що настає тільки тоді, коли всі їхні функції пов’язані з доїнням досягають максимального рівня. Встановлено закономірності її зміни залежно від періоду лактації та середньодобової продуктивності тварин і на основі отриманих результатів підготовлено рекомендації щодо раціоналізації кількості доїнь на молочних фермах із традиційною організацією машинного доїння.

Рентабельність — головний критерій вирощування сільгоспкультур. Це твердження перетворилося на аксіому, й у більшості фермерських господарств орієнтуються саме на показники економічної доцільності застосування того чи іншого препарату чи агрозаходу. Намагання підвищити чи утримати хорошу рентабельність вирощування спонукає агровиробників мінімізувати технологію обробітку ґрунту, раціональніше використовувати добрива та оптимізувати технології захисту рослин.

Використання сапропелів, окрім прямого удобрення грунту, можливе ще в деяких напрямах: виготовлення грунтових субстратів для тепличного вирощування культур, вітамінно-мінерального підгодовування тварин і птиці, застосування у медицині, будівництві та промисловості.

На виставці «Агро Анімал Шоу — 2020», що наприкінці зими проходила в Києві, було представлено чимало сучасного обладнання для тваринництва й, зокрема, молочарства. Серед інших експозицій ми побачили там, зокрема, доїльну техніку турецької компанії «Мост» (Most).

Скільки часу, де і як утримувати, чим годувати, чи варто випасати, скільки давати води, на який приріст орієнтуватися та коли продавати, щоб отримати прибуток від теляти в умовах домашнього господарства?

Про те, що якість грубих кормів є основою успіху в молочному скотарстві, знає практично кожен фахівець, який працює у цій галузі. На тему грубих кормів публікується велика кількість інформації: статті, посібники, поради різних експертів.... Але володіючи однаковими теоретичними знаннями щодо технології заготівлі грубих кормів, господарства заготовляють їх абсолютно різної якості: від дуже низької до найвищої за оцінкою визнаних лабораторій. Цього разу ми вирішили відійти від теоретичних основ і звернутись за порадою до практиків — господарства, яке вже протягом дуже багатьох років заготовляє високоякісні корми.

У розв’язанні різних складних проблем часто виникає запитання: а як воно влаштовано в людей? Для ілюстрації оптимальної організації кормовиробництва та годівлі тварин організатори «Силос-саміту 2020», запросили виступити власника великої (за німецькими мірками) молочної ферми поблизу Гамбурга Кіма Зас-Хаусхільдта, який поділився досвідом господарюванння та ведення молочного бізнесу.