Аграрії у банки за кредитами поки що масово не йдуть. Вони зараз затихли. Можна так зауважити, що неприйняття кінцевого варіанту Закону зараз законсервувало їхні потреби. Вони сидять і вичікують. Як тільки він буде ухвалений у будь-якому варіанті та параметрах, тоді виробники будуть чітко розуміти правила і під них вчитися підлаштовуватися.
Багато аспектів вказують на те, що купуватимуть землю переважно ті аграрні компанії та фермери, які її орендують, щоправда, робитимуть це зважено. Крім того, саме їм належатиме переважне право купівлі. Аби придбати землю у власність, потрібно знайти на це гроші. Аграрні клієнти банків мають щороку сезонні потреби, які нікуди не зникнуть. Вони, як і раніше, братимуть кредити на купівлю техніки, ЗЗР, паливно-мастильних матеріалів, тобто на оборотний капітал. Паралельно банки видаватимуть фінанси і на купівлю землі, але не всім охочим.
Важливим елементом для ухвалення рішень буде фінансовий стан компанії — боргове навантаження: лімітовані можливості агроклієнта обслуговувати збільшений борг та її рівень EBITDA, який прогнозовано знизиться цього року за рахунок зростання витрат, падіння курсу USD та гривневої ціни продукції. Це знизить максимально можливі ліміти фінансування, частина з яких могла б піти на купівлю землі.
Сергій Щепанський, голова правління Агропросперіс Банку, розповідає: «Банки, які пропагують відповідальне кредитування, наразі затверджують кредити, виходячи з оцінки суттєвості боргового навантаження на позичальника в порівнянні з прибутковістю його бізнесу (EBITDA). Простими словами — це операційний прибуток, що приносить бізнес своєму власнику, і який він може без шкоди для своєї діяльності направити на її розширення, купівлю землі, техніки або погашення кредитів, взятих на їхнє придбання. Серед інших критеріїв відбору позичальників основними є якість агротехнологій, що використовує клієнт, його досвід у цьому бізнесі та ділова репутація. Враховуючи залежність агробізнесу від погодних умов, визначальним також може бути фактор того, який урожай збере країна 2020 року».
Сергій Щепанський, голова правління Агропросперіс Банку
На думку голови правління Агропросперіс Банку, темпи розвитку ринку банківського кредитування купівлі агроземлі багато в чому залежатимуть від формату та обмежень, з якими буде запущено ринок. Це стосується як самого законопроекту, який планується до розгляду в другому читанні, так і решти підзаконних актів, що регулюватимуть процес функціонування ринку. Чим менше обмежень, тим ліквідніший ринок. Відповідно, тим більше ймовірність, що банк зможе розраховувати на землю як на заставу у випадку непогашення кредиту позичальником. «Як мінімум, на першому етапі становлення ринку банки дійсно будуть досить обережними і передусім покладатимуться на фінансовий стан клієнта та його здатність виплатити кредит. Першочерговими ж недоліками сільгоспземлі як застави будуть складність консолідації земельних ділянок у значні та цікаві покупцям масиви та необхідність напрацювання ринкової практики для розуміння реального попиту на землю і, відповідно, її реальної вартості», — зазначив Сергій Щепанський.
Ситуація на банківському ринку динамічна, і, ймовірно, до безпосереднього запуску ринку умови фінансування будуть змінюватись. Наразі банк надає фермерам кредити від 300 тис. до 25 млн грн на термін до 7 років. Відсоткові ставки до моменту запровадження ринку земель також із великою ймовірністю зміняться відповідно до поточних очікувань — у бік зниження. Зі слів голови правління банку, найменший їхній клієнт має в обробітку лише 70 га землі, а 27% решти обробляють до 400 га землі. Ці підприємства вже мають доступ до фінансування, і у банку не бачать причин, чому вони не можуть отримати кредит на придбання землі, яку обробляють.
Звичайно, додають у Агропросперіс, за умови підтримання належного рівня прибутковості бізнесу та прийнятного боргового навантаження. «Зараз банк уже має один затверджений кредит фермеру з Чернігівської області на придбання сільгоспземлі, який просто чекає запуску ринку. Звісно, великі господарства та агрохолдинги часто мають більше можливостей залучити фінансування. Проте якраз через це багато з них вже значно закредитовані, та й їхня потреба у фінансуванні на придбання землі, що ними обробляється, буде суттєво більшою, ніж у невеликих господарств. Виходячи з нашого досвіду, невеликі фермерські господарства через свою наближеність до односельчан та участь у житті громади, за вдалого господарювання можуть досить впевнено конкурувати з великими агрокомпаніями, що знаходяться по сусідству», — висловив думку Сергій Щепанський.
Поряд з іншими банками та державними фінустановами до відкриття ринку землі готуються і в ОТП Банку. Там додали можливість фінансування таких угод у кредитну політику цього року. Також у банку створена робоча група, яка займається розглядом проблемних питань і готує процедурні документи. Там наголошують, що будуть готові до відкриття ринку землі з першого дня.
Як зазначив начальник відділу «ОТП Агро Фабрика» Іван Єрко, складно буде отримати фінансування компаніям із банком землі до 100 га, тому що вони досить маленькі для банків, оскільки сума самого кредиту відносно невелика. Клієнти, що не мають офіційної історії (тобто діяли як ФОП і не здавали звітності), для банків є terra incognito. І, звичайно ж, говорити про значні кредитні ліміти для таких господарств не доводиться. Але всі сільгоспвиробники, що мають понад 100 га землі, добре опрацьовані комерційними банками України. Все буде вирішувати швидкість банківського обслуговування. Пан Єрко також додав, що банк, який зможе надавати найоперативнішу відповідь, буде найбільш конкурентоспроможним. За його словами, наразі ОТП Банк надає відповідь про можливість фінансування, так зване попереднє рішення, дуже швидко — протягом одного дня.
Іван Єрко, начальник відділу «ОТП Агро Фабрика»
Звісно, клієнтам подобається ситуація, коли вже наступного дня вони мають інформацію щодо можливості фінансування та умов. «Сума кредиту — це відносне значення, воно залежить від фінансового стану компаній і ціни на землю. Ми готові надавати фінансування до 85% від вартості паю. Строк фінансування — до 10 років. Що стосується відсотків, то важко відповісти. Адже ми не знаємо, яка облікова ставка буде через місяць-два, тому складно спрогнозувати, які будуть кредитні ставки у національній валюті через 9 місяців. Ми розраховуємо, що діятиме програма державної компенсації відсотків за кредитом на купівлю землі, гроші на яку закладенні в бюджеті 20-го року, і тоді зможемо надавати фінансування під 5–7% у гривні. Окрім того, ми також готові забезпечувати фінансування в іноземній валюті під ставку від 5% річних», — розповів начальник відділу «ОТП Агро Фабрика» Іван Єрко.
«Райффайзен Банк Аваль» кредити на купівлю землі видаватиме на 5 років, найменша сума кредитування — від 100 тис. грн, бо оформлювати маленькі угоди та видавати менше не має сенсу для банківської установи. Мова йде про 5 років, тому що держава озвучила компенсаційну програму, яка буде діяти саме такий час. Відповідно, і весь ринок пристосовуватиметься до цього терміну.
У перші місяці відкриття ринку не варто очікувати активного кредитування банками купівлі землі. Перші ділянки потенційні клієнти все ж таки купуватимуть за власні кошти», — таку думку висловив керівник із розвитку агропрограм та партнерства «Райффайзен Банк Аваль» Микола Волков. Він пояснює такий сценарій розвитку подій досить просто. Все впиратиметься у швидкість нотаріальних дій. Так, один нотаріус може оформити лише вісім угод в день, тобто лише з вісьмома фізичними особами. Одна фізична особа зазвичай може володіти від 2 до 5 га землі. Кожна угода купівлі-продажу, якщо її завіряти поодинці, потребуватиме договору забезпечення. За попередніми прогнозами, вартість її становитиме від 2 до 4 тис. доларів. «Для Банку неефективно працювати з угодами на такі незначні суми. Їм цікаві угоди як мінімум на суму від 100 тис. грн, а ще краще від 500 тис. грн. Саме тому банківська логіка буде наступною: очікування від клієнта, що той принесе вже сформований земельний банк десь у межах 30 га, які завіряються одним договором забезпечення, і після цього банк надає фінансування, тобто кредитує», — каже Микола Волков.
Микола Волков, керівник із розвитку агропрограм та партнерства «Райффайзен Банк Аваль»
Зазвичай кредитування має певний період та сезонність. Натомість, коли відкриється ринок землі, то очікується, що клієнти прийдуть у банківські установи всі разом, тобто це створить неможливість банків обслуговувати відразу всіх. Кожна аграрна компанія можливо захоче купити частину гектарів землі, яку має в обробітку. Якщо вони прийдуть у банки, то там виникне черга для прийняття рішень. Отож багатьом клієнтам перші земельні ділянки доведеться купувати за власні кошти.
Представники банківського сегменту кажуть, що за всіма прогнозами відсоткова ставка матиме тенденцію до зниження. Зараз вона у більшості установ сягає 17,5% річних. Якщо Нацбанк знищуватиме ставку рефінансування, то, відповідно, ставки кредитні також будуть ліквідовуватися. «Яка ставка буде 1 жовтня — ніхто не може поки що прогнозувати. Все залежатиме від політики Нацбанку і рівня інфляції. Якщо вона буде в межах запланованих, то тоді ставка фінансування на ринку буде знищуватися за рахунок того, що Нацбанк зменшує ставку рефінансування. Відповідно, знижується тоді вартість банківських депозитів. Наразі так, а до осені ще довгий період, все може змінитися.
У нас в країні важко щось спрогнозувати наперед. Дехто в експертному середовищі взагалі говорить про світову економічну кризу. Тобто планувати на довгострокову перспективу не можна, хіба що на місяць вперед», — зауважив керівник із розвитку агропрограм та партнерства «Райффайзен Банк Аваль» Микола Волков.
Тож ринок банківського фінансування землі буде розвиватись за своїм сценарієм і досить повільно. Потрібен час на нотаріальне оформлення купівлі-продажу та договору застави кожного паю із паралельною перевіркою можливих обмежень. Держпідтримка у вигляді компенсації облікової ставки планується тільки невеликим господарствам. Отримання компенсації буде найкращим стимулом виходу з тіні і підвищення фінансової грамотності, а значить і кредитоспроможності невеликих агропідприємств. Головним критерієм у прийнятті рішення про кредитування буде фінансовий стан компанії та її рівень EBITDA, який прогнозовано знизиться цьогоріч.
Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
