Форс-мажор за форвардом: як діяти?

Форс-мажор за форвардом: як діяти?

/ Фінансування АПК / Четвер, 03 грудня 2020 11:42

Агровиробники здавна застосовують форвардні контракти для продажу своєї продукції. Вони зручні як для виробника агропродукції, який виступає її продавцем, так і для її покупця — агротрейдера. Проте незвичайна погодна ситуація поточного року викликала до цього традиційного інструмента низку запитань. Як діяти сторонам форвардного контракту в разі настання форс-мажорних обставин? Чи можна ухилитися від виконання обов’язків за контрактом? Ці питання стали предметом обговорення на вебінарі з епатажною назвою «Від форварду, як чорт від ладану?», який провів в Києві проєкт Аggeek.

Відкриваючи вебінар, його модератор Станіслав Шум, директор проєкту Аggeek, запропонував учасникам дві основні теми для дискусії:

  • що робити аграріям, щоб зменшити ризики форс-мажорних ситуацій із невиконанням форвардних контрактів;
  • як страхування допомагає уникнути збитків, що настали внаслідок невиконання форвардних контрактів.

 

Урожаю немає — контракт не виконується

Експерт вебінару, директор юридичної компанії «Косован легал груп» Анатолій Косован схарактеризував ситуацію, що склалася цієї осені на національному ринку агропродукції внаслідок посухи та неврожаю: «Крім самого неврожаю ситуацію спровокувало різке підвищення ціни на ринку. Виробники, які менше постраждали від посухи, вирішили скористатися із ситуації й також відмовляються виконувати форвардні контракти, які укладали на менші ціни. Важко сказати, де ця ситуація об’єктивно обґрунтована, а де ні».

Цього року незвичайна кліматична ситуація також спонукала агровиробників до нестандартних ринкових рішень.

Як розповів у виступі на вебінарі експерт страхової компанії INGO Україна Руслан Зимовець, «…ми запитали свого постійного клієнта, який страхує посіви, про ставлення до форвардних договорів. Відповідь була такою: урожай ми зібрали, але виконувати умови форвардного договору не будемо. Нині, мовляв, вигідніше продати врожай за ринковою ціною, заплатити штраф трейдеру за договором і ще бути з гарним наваром. У Сумській, Чернігівській і Київській областях аграрії отримали по 10–11 тонн кукурудзи з гектара й не збираються виконувати зобов’язання за форвардними контрактами», — зазначив експерт.

Між тим, на думку Анатолія Косована, масової посухи у нас поки що не було: «Були окремі випадки в різних господарствах унаслідок локальних погодних умов, некоректного застосування засобів агрохімії або порушення агротехнологій. Були ситуації, коли змінювалися умови на ринку, й контрагенти намагалися уникнути виконання контракту. Можливо, допомогло ситуації цього року ще й широке інформаційне супроводження. Часто ЗМІ в пошуках інформаційного приводу роблять проблему суттєвішою в очах споживачів інформації», — зауважив експерт.

На запитання учасника вебінару, чи варто чекати цього року масових судових розглядів щодо невиконання форвардних контрактів, Анатолій Косован відповів ствердно: «Думаю, що судові розгляди будуть, хоча часто це не цікаво жодній зі сторін. Ми часто радимо клієнтам урегулювати спір позасудовим шляхом, це буває вигідно для обох сторін. Разом із тим ми наражаємося на ситуацію небажання сторін погодитися з опонентом. Будуть і принципові рішення керівництва агрокомпаній судитися. І з випадками, коли такі рішення ухвалюватимуть для звіту перед акціонерами компанії».

22 437 47

 

Уважно читайте договір

На запитання: як фермеру підтвердити факт неврожаю? Які для цього потрібні документи? Чи завжди у форвардних договорах передбачається форс-мажор? — у відповідь Анатолій Косован порадив детально вивчити положення договору, що визначають умови постачання агропродукції, чинник, що можуть впливати на невиконання поставок, на притягнення до відповідальності або на звільнення від неї.

«Форс-мажор є обставиною, що звільняє від виконання зобов’язань за договором. Якщо в договорі є конкретний перелік обставин, до якого не входить посуха, то найшвидше, вона як форс-мажор за договором розглядатися не буде й відмовитися від зобов’язань не вдасться. Але якщо навіть у договорі прописано, що посуха є форс-мажорною обставиною, проста фіксація форс-мажору ще не є підставою, щоб уникнути відповідальності», — за­уважив спікер.

Тобто, якщо ви отримали передоплату за контрактом, то навіть за наявності форс-мажору це не звільняє вас від обов’язку повернути отримані гроші. Перенесення виконання зобов’язання на наступний рік, тим більше за ціною, вказаною в контракті, може не задовольнити покупця. В такій ситуації він має право відмовитися від контракту й витребувати від вас повернення грошових коштів, перерахованих ним раніше.

Коли у вас виникла ситуація, що за договором уважається форс-мажором, і ви її належним чином підтвердили, звільнення від відповідальності можливе тільки в тому разі, коли форс-мажорні обставини безпосередньо пов’язані з цим контрактом і пояснюють неможливість виконання його умов.

«Ми часто бачимо сертифікати торгово-промислової палати, які підтверджують форс-мажор. Однак наявність такого сертифіката не є однозначним звільненням від відповідальності. І суд у будь-якому разі розглядатиме цей документ нарівні з іншими доказами у справі й вирішуватиме, взяти до уваги цей документ чи ні», — зазначив експерт.

 

Два в одному: постачальник + виробник

Досить часто в контрактах на поставку агропродукції вказується про те, що її постачальник є її безпосереднім виробником. Такі застереження роблять із податковими цілями — для можливості подальшого відшкодування ПДВ. Якщо в договорі зазначено про поставку тієї агропродукції, яку вирощує постачальник, то неврожай на неї за певних умов може звільнити постачальника-виробника від відповідальності за контрактом.

«Але буває ще й другий варіант, — зауважує спікер. — Часто в контракті зазначають, що виробником продукції, яку поставляють, може бути сам постачальник або інша особа. В такому разі в договорі не може бути застосований форс-мажор, тому що, підписавши контракт, виробник узяв на себе зобов’язання просто поставити товар, який він, зокрема, міг придбати як перший посередник в іншого виробника».

Відповідно, відсутність товару в такого виробника не звільняє його від обов’язку купувати на ринку подібну продукцію необхідної кількості та якості й поставляти її за ціною, вказаною в договорі.

І ще про одне. У законі про ТПП прописано, що відсутність товару на ринку не звільняє вас від відповідальності за його поставку. Звільняє від відповідальності тільки договір, у якому чітко вказано, що постачальник є виробником товару, який він повинен поставити.

 

А якщо ж банкрутство?

«Отже, форс-мажор може звільнити від відповідальності, але не від виконання договору, — резюмував Станіслав Шум. — Отримані за агропродукцію гроші в будь-якому разі доведеться повернути. Разом із тим у такій ситуації можливе також банкрутство агровиробника або постачальника».

«А це вже залежатиме від наявності активів у компанії, розміру її земельного банку, — зауважив у відповідь Анатолій Косован. — Якщо це невелика компанія із земельним банком до кількох сотень гектарів, то теоретично можливо перевести оренду на інше підприємство. Якщо ж це велика компанія, то переведення договорів на іншу компанію може бути ускладнено».

За словами експерта, збанкрутити підприємство можна, але якусь частину земельного банку воно втратить. Крім того, нині діє нове законодавство про банкрутство, яке передбачає відповідальність як директора, так і засновників компанії. Якщо буде доведено, що така ситуація на підприємстві виникла не випадково й ці особи довели компанію до банкрутства, їх буде притягнуто до відповідальності аж до компенсації матеріальних збитків.

Нарешті, в певних випадках може братися до уваги також наявність забезпечення за контрактом. Треба розуміти, що навіть за банкрутства дія застави не припиняється, і власник цієї застави буде мати право в першу чергу задовольнити свої вимоги.

22 437 48

 

Аграрні розписки — забезпечення за контрактом

Аграрні розписки з’явилися на українському ринку не так давно, проте вже набули популярності в аграріїв як надійний і зручний фінансовий інструмент.

Як зауважив Станіслав Шум, якщо як забезпечення за контрактом було визначено аграрні розписки, то виробникові буде ще складніше продати агропродукцію комусь за іншою ціною, ніж була обумовлена в договорі. Адже аграрна розписка — це жорсткіший інструмент для того, хто фінансував угоду.

«Цей інструмент дає жорсткіші гарантії, — підтвердив Анатолій Косован. — Аграрні розписки — це фактично застава майбутнього врожаю. Тому за аграрною розпискою можна стягнути товар, якщо врожай є. А якщо ні, тоді кредитору нема з чого задовольняти свої вимоги. Аграрні розписки дозволяють стягнути не лише нинішній урожай, а й урожай наступного року, вирощений на цій самій землі».

Проте, якщо компанія йде в банкрутство, то вона не сіятиме й забрати у неї буде нічого. Тому певні гарантії є, й більше вони поширюються на тих постачальників, у яких урожай наявний. «Аграрна розписка дає широкі повноваження кредитору, — наголосив експерт. — Але якщо обумовленого товару немає й агрокомпанія готова піти в банкрутство, то аграрна розписка мало що дасть кредитору».

 

На переправі форварди не міняють

А чи не застарів форвардний контракт як інструмент фінансування? І які інші варіанти реалізації агропродукції можуть використовувати фермери наступного року?

«Я не думаю, що форвардний контракт як спосіб закупівлі агропродукції застарів, — заперечив Анатолій Косован. — Це ж інструмент світової практики. Разом із тим зрозуміло, що наступного року ринок форвардних контрактів буде вже іншим. Трейдери намагатимуться мінімізувати ризики — укладатимуть контракти тільки з надійними партнерами, які цього року не пішли в дефолт. Думаю, що фермерам треба звернути увагу на умови контрактів, які вони укладатимуть наступного року. Форс-мажор треба чітко прописувати в контракті, зафіксувати в документі всі можливі ризики. Якщо компанія збирається постачати власний урожай, це також треба фіксувати в договорі, — наголосив Анатолій Косован. — Якщо фермер вирощує агропродукцію на кількох різних ділянках, то в контракті треба фіксувати межі того населеного пункту, з якого буде поставлятися продукція».

Фермери зацікавлені у форвардних контрактах з метою отримання грошей або товарно-матеріальних цінностей, тому аграрії не зможуть відмовитися від цього документа. Утім, усе залежатиме від можливостей залучення коштів з інших джерел і спрощення доступу фермерів до фінансування після відкриття ринку сільгоспземель, уважає він.

«Треба також розуміти, чи готові банки змінити свої умови фінансування, підходи до вибору клієнтів і вартість грошей — тобто, що банк захоче в заставу, — наголосив юрист. — Чи відкриються джерела простішого й швидшого отримання коштів? Адже банк не можна назвати джерелом швидкого та дешевого фінансування. Фермеру сьогодні простіше взяти необхідні кошти, наприклад, у трейдера».

 

Контракти бувають різними

На прохання модератора вебінару Анатолій Косован розповів про види форвардних контрактів. Усі форвардні контракти однакові за своєю логікою, всі вони передбачають передоплату за поставку агропродукції та виконання своїх зобов’язань за контрактом пізніше. Зрозуміло, що їх зміст змінюється залежно від позицій сторін договору.

Можна розділити форвардні контракти залежно від того, з якою метою їх укладають. Одна справа, коли аграрій укладає форвардний контракт із трейдером з передоплатою або без неї. Інша справа, коли контракт укладають як зустрічне зобов’язання перед постачальником якихось ТМЦ.

Виділяють також форвардний контракт із забезпеченням із боку боржника. Це дещо змінює статус сторін договору.

Ще одна форма — це експортні форвардні контракти. До речі, цього року до нас звернулися кілька українських агровиробників із проханням допомогти в урегулюванні ситуації з неможливістю виконання своїх зобов’язань саме за експортними контрактами.

За традицією такі форвардні контракти регулює англійське право, і розглядати такі випадки будуть не в Україні. Між іншим, англійське право чомусь не вважає посуху форс-мажорною обставиною…

В експортних форвардних контрактах немає положення про те, що постачальник є виробником агропродукції. Тут не стоїть питання повернення ПДВ.

22 437 49 2

 

Агробізнес потребує страхового захисту

«Якщо фермер працює з надійною страховою компанією, то це реальний шлях розв’язання проблем із форвардними контрактами, — заявив у своєму виступі Руслан Зимовець. — Ми бачимо, що Україна входить до зони підвищеного аграрного ризику, й страхові компанії все рідше відмовляють фермерам у наданні фінансової допомоги. Агрострахування стає в Україні постійним і досить надійним бізнесом».

У процесі вирощування врожаю є два небезпечних періоди — зимовий і весняно-літній. Основні ризики аграріїв пов’язані з посухою, вона перетворилась на стабільний ризик для агросектора України.

Минула зима була в цьому плані показовою: вологи в ґрунті майже не було. У Миколаївській, Херсонській і Одеській областях брак вологи спровокував засихання озимих сходів. Фермери, які спробували пересіяти озимі, знову потрапили на посуху. В південній частині України аграрії втратили до 70% площ посівів. Урожаю не було ні по озимих, ні по ярих культурах. На жаль, чимало фермерів збанкрутували, один навіть наклав на себе руки…

Цього року нам довелося працювати також із трьома випадками посухи в Житомирській, Черкаській і Кіровоградській областях. А суховії тепер характерні навіть для Чернігівської та Сумської областей.

Крім того, був випадок у Херсонській області, де сильний вітер з Азовського моря буквально поклав на землю посіви кукурудзи на площі 30 га.

«Ми вже понад 10 років працюємо з державними форвардними контрактами й можемо бачити, що фермери дедалі активніше залучають страхові компанії до покриття своїх ризиків, — зазначив Руслан Зимовець. — Разом із тим ми часто не бачимо повністю картини фермера, що він посіяв і на яких площах. Він страхує тільки ті посіви, з яких буде поставляти агропродукцію за форвардними контрактами».

 

Страховка посівів не прикриє, але втрати компенсує

Як розповів Руслан Зимовець, договором агрострахування може бути передбачено низку страхових ризиків:

  • буря;
  • ураган;
  • повінь;
  • посуха;
  • пожежа;
  • суховій;
  • сильний вітер;
  • град.

 

Договором страхування може бути передбачено мультиризикове покриття або, наприклад, тільки від граду. Страхова компанія може покрити будь-який ризик, крім фінансового (зміни ринкової ціни агропродукції).

«На жаль, агрострахування у нас поки що не дуже популярне, страхуються всього 2–3% посівних площ, — зауважив експерт. — На цю ситуацію впливають кілька чинників. Частина агрохолдингів, які раніше страхувалися, диверсифікували свої ризики по території України, вони тепер працюють у кількох областях».

Дрібні та середні фермери в сприятливі роки позбирали добрий мільйон гривень, який може дозволити їм перекрити ризики.

Крім того, в нас поки що немає такої культури страхування, як на Заході, де виділення державної допомоги фермерам обумовлено страхуванням ними своїх посівів. Тобто, якщо ти не застрахував свої посіви, ти не можеш розраховувати на державну допомогу.

Нарешті, нині ринкові ціни на агропродукцію високі.

«У нашій країні багато скептиків щодо агрострахування, поширена думка про шахрайство страхових компаній, хтось з аграріїв отримав негативний досвід у страхуванні. Проте світовий досвід свідчить про ефективність страхового захисту агровиробників», — наголосив Руслан Зимовець.

 

Як це працює

На прохання модератора вебінару Руслан Зимовець розповів про технологію страхового захисту агровиробників.

За його інформацією, послуги страхування коштують від 600 до 800 грн за 1 га посівних площ. У договорі страхування фіксується ціна контракту або ціна трейдера, або ж середня ціна в регіоні агропідприємства. До того ж вартість послуг не змінюється.

Страховою подією вважається неотримання запланованого врожаю. Страхова виплата покриває недоотриманий обсяг врожаю.

Факт неврожаю визначають таким чином. Перед укладанням договору страхування на поле виїжджає експерт страхової компанії й оцінює можливу врожайність конкретної культури на цьому полі або в агропідприємстві загалом. За звітною формою 29 сх розраховується середня врожайність наступного врожаю.

«У разі посухи ми проводимо контрольний обмолот культури й порівнюємо її фактичну врожайність із застрахованою, — розповів спікер. — Різниця цих двох показників і становитиме недоотриманий урожай, який буде компенсований страховкою. Ми дивимося, від чого саме постраждав фермер — чи це була подія, передбачена в договорі страхування. Якщо це страхова подія, то фермеру буде виплачено страховку. Аналіз урожайності можна провести також без використання форми 29 СГ. Але в такому разі страхова компанія буде відштовхуватися від відповідних даних конкретного регіону. Якщо йтиметься про нове агропідприємство, експерти страхової компанії оцінюватимуть агротехніку, що застосовується в господарстві. Це буде глибше вивчення виробництва», — наголосив експерт.

 

Світле майбуття українського агрострахування

Наостанок дискусії в рамках вебінару Руслан Зимовець розповів про перспективи розвитку агрострахування в Україні. «Цього року держава нічим не допомогла фермерам, які постраждали від посухи в південних областях України. Я вважаю, що на державному рівні повинні вестися програми, що мінімізують ризики аграріїв. Думаю, наступного року вже має запрацювати відповідна державна програма.

Можливо, в майбутньому на вітчизняному ринку з’являться страхові продукти із ширшим спектром захисту. Наприклад, у сфері агрострахування в США вже є продукти, що враховують кон’юнктуру агроринку, там страхується безпосередньо прибутковість агропідприємства. Це вже близько до форвардних контрактів.

На наступний рік у державному бюджеті заплановано 672 млн гривень дотацій від держави для агровиробників, зокрема на зниження вартості поліса страхування. Компенсацію від держави витрат з агрострахування планують у межах 50–80%. Для виробників і трейдерів це буде свідченням того, що держава йде європейським шляхом. На мою думку, це має підштовхнути аграріїв до активнішої позиції щодо страхування своїх посівів», — зазначив Руслан Зимовець.

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 18 жовтня 2021
Україна збільшує обсяги та темпи експорту зерна на тлі рекордних врожаїв пшениці та ячменю у 2021 році.
Україна збільшує обсяги та темпи експорту зерна на тлі рекордних врожаїв пшениці та ячменю у 2021 році.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
У першій декаді жовтня в Україні спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур і завершення збирання пізніх культур. Їх сприятливість залежала від зволоження верхнього шару ґрунту і кількості ефективного тепла для нормального розвитку озимих культур.
У першій декаді жовтня в Україні спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур і завершення збирання пізніх культур. Їх сприятливість залежала від зволоження верхнього шару ґрунту і кількості ефективного тепла для нормального розвитку озимих культур.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
Експерти USDA знизили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 38 млн т, що на мільйон тонн менше прогнозу за вересень (39 млн т).
Експерти USDA знизили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 38 млн т, що на мільйон тонн менше прогнозу за вересень (39 млн т).
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
Український уряд підтримає фермерів, які використовують технології зрошення земель.
Український уряд підтримає фермерів, які використовують технології зрошення земель.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
У сільськогосподарському виробничому кооперативі «Громівський» цьогоріч висадили 54 гектари добірних кавунів сорту «Кримсон світ», отримали по 50 тонн солодкої ягоди з гектара. І… вся вона псується на землі – покупців немає зовсім.
У сільськогосподарському виробничому кооперативі «Громівський» цьогоріч висадили 54 гектари добірних кавунів сорту «Кримсон світ», отримали по 50 тонн солодкої ягоди з гектара. І… вся вона псується на землі – покупців немає зовсім.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
На території с. Великосербулівка Єланецької селищної територіальної громади Вознесенського району зафіксували спалах пташиного грипу.
На території с. Великосербулівка Єланецької селищної територіальної громади Вознесенського району зафіксували спалах пташиного грипу.
18 жовтня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.