Made in China. Фінанси для АПК
/
Фінансування АПК
/
Четвер, 28 березня 2013 14:03
Коло замкнулося. У «шляху всіх речей» - філософії Дао, коло є символом неба, квадрат - символом землі. Насмілюся припустити, наскільки «гнучко» підходили китайські партнери до умов рамкових меморандумів, настільки ж жорстко ставитимуть умови конкретних кредитних проектів.
Державна продовольчо-зернова корпорація вже отримала від Експортно-імпортного банку Китаю 1,5 млрд доларів, правда, не на анонсоване зрошення Херсонських степів, «чисто конкретне» здійснення закупівель зерна. Китайську сторону неважко зрозуміти - в українських реаліях «зрошення» може стати аналогом сумнозвісних «інфраструктурних» проектів. Те, що українські чиновники сповідують базовий принцип філософії Дао - «вкладати у збиток» дещо спрощено, вже ні для кого не секрет. Подальша доля ініційованих проектів, їх суспільна цінність, прибутковість - все це не має ніякого значення, важлива сама можливість розпорядитися грошима, ну і, звісно, «вкласти у збиток».
Зацікавленість чиновництва в китайських кредитах зрозуміла, розподіляти десятки мільярдів гривень набагато цікавіше, ніж нещасні 291,6 млн Аграрного фонду чи ділити бюджетні об’їдки (згідно з оцінками експертів УКАБ у 2013 році бюджетна підтримка українських аграріїв становитиме менше 30% від коштів, які було передбачено на неї у держбюджеті на 2012 рік).
Але чим цікава співпраця з Україною для Китаю? На мою думку, отримання українського зерна є лише однією (і, можливо, не головною) метою китайських кредиторів. Справді, за інформацією ІА «Казах-Зерно», валовий збір зерна в Китаї в 2012 році становив 589,57 млн т, що на 18,36 млн т, або 3,2%, більше, ніж у минулому році. Лідером із валового виробництва торік стала кукурудза - зібрано 208,12 млн т, що на 15,34 млн т більше торішніх показників.
Посівні площі зернових в 2012 році сягали 111,267 млн га, що на 694 тис. габільше показників 2011 року. За рахунок збільшення площ валовий збір зерна в поточному році виріс на 3,58 млн т у порівнянні з показниками минулого року. Середня урожайність продовольчих культур на одиницю площі в цьому році становила 53 ц/га, що на 1,33 ц, або 2,6% більше, ніж у 2011 році. У зв'язку зі збільшенням цього показника загальний збір зерна за рік виріс приблизно на 14,78 млн т. За свідченням агентства «Сіньхуа», Китай збирає багатий урожай зернових вже дев'ятий рік поспіль, також продовжується політика підтримки виробництва зернових і розширення субсидування сільськогосподарської галузі центральним урядом Китаю.
Попри все в 2012 році Китай забезпечений своїм зерном лише на 95%, до того ж урбанізація територій та індустріальне зростання зменшує можливість введення у сільськогосподарський обіг нових земель. Шляхом оновлення агротехнічного парку та впровадження індустріальних сільськогосподарських технологій цю проблему планується вирішити до 2020 року, однак до цього часу Китай щороку закуповуватиме (за різними оцінками) від 10 до 60 млн т збіжжя. У цих умовах кредит Україні, по-перше, дозволить отримувати щорічно не менше 4 млн т дешевого зерна; по-друге, розмістити від 1,5 до 6 млрд дол. США під досить цікаві відсотки і на тривалий термін; по-третє, наростити імпорт товарів та техніки сільгосппризначення до України, що також надає можливість одержувати додаткові прибутки. Це очевидні та безспірні вигоди для китайської сторони, в той же час деякі з «конспірологів» говорять, що основна ціль - українські чорноземи.
Що ж навзамін отримають вітчизняні аграрії? Кредит? Та чи піде він на користь? Наведу приклад: за перші 9 місяців 2012 року загальна сума відмов російських аграріїв від субсидій становила 4,8 млрд рублів! Найбільша сума припала на Волгоградську область - 596,2 млн рублів, одна з причин - високий рівень закредитованості (тобто співвідношення кредитної заборгованості до валового доходу) тамтешніх господарств. Як же з цим показником в українських аграріїв? (табл. 1).
Таблиця 1. Основні характеристики сільськогосподарських підприємств за 2009-2011 рр.
Дані за 2012 рік відсутні, однак Держкомстат оприлюднив індекс обсягу сільськогосподарського виробництва сільськогосподарськими підприємствами - 93,5% до 2011 року, що в абсолютних цифрах становить для державних і недержавних підприємств 90,6 млрд грн.
Ця таблиця дозволить нам оцінити один із стандартних показників аналізу фінансового стану позичальника - співвідношення надходжень до можливої суми кредиту. Перша несподіванка: як ми пам’ятаємо, держава гарантувала позики лише для підприємств, от тільки їх виручка підкачала - трошки більш ніж 1,5 млрд грн! Краще справи у недержавних підприємств - два останні роки на рівні 90 млрд грн. На жаль, окрім доходів є ще й видатки. Які ж суми витрачали аграрії у ці роки? Розглянемо таблицю 2, потрібний нам рядок називається «повна собівартість».
Таблиця 2. Ефективність сільськогосподарського виробництва за 2009-2011 рр.
Цікаво, а яка сума з цих витрат була профінансована за рахунок банківських кредитів? Використаємо дані з відповідних аналітичних довідок НБУ (табл. 3).
Таблиця 3. Заборгованість сільськогосподарських підприємств за кредитами, млрд грн
Вищевказані дані дозволили мені в першому наближенні оцінити (через коефіцієнт загальної ліквідності) суму кредитних коштів, яку можна відносно безпечно додатково залучити нашим аграріям, вийшло близько 25 млрд грн, що фактично дорівнює обіцяним 3 млрд дол.
Однак чим менше кредитів у відносному виразі використовували аграрії, тим вищу рентабельність демонстрував агробізнес. Зазвичай у такому випадку можна зробити висновок, що фактор «кредитні кошти» знаходиться у зоні насичення, тобто подальше збільшення кредитного навантаження на аграріїв призводитиме до падіння рентабельності агробізнесу.
У випадку бездумного залучення обіцяних 3 ммлрд доларів загальна рентабельність агробізнесу впаде фактично до нуля, а збитковим стане кожне друге агропідприємство.
Чому? Справа в тому, що прибутковість агробізнесу описується так званою «спадною залежністю», окрім загальної, зниження віддачі активів до цього призводять ще два фактори - вкладання коштів у розширення виробництва призводить до внутрішньої конкуренції аграріїв за ресурси (тобто відбувається подорожчання таких ресурсів) та дешевшає продукція аграріїв внаслідок її перевиробництва.
Уникнути ризику можна досить просто - достатньо знизити темп залучення кредитів. Є ще декілька раціональних варіантів. Китайські кредити - це «довгі» кредитні кошти. Розумним їх використанням було б не нарощування виробництва зернових, а якісна модернізація агробізнесу, до речі, внаслідок такої модернізації і валові збори зерна зростають. Ще один чисто теоретичний варіант - заміна дорогих наявних кредитів дешевими китайськими коштами. От тільки наскільки дешевим буде китайський кредит на практиці в світлі того, що розпорядником коштів визначено Державну продовольчо-зернову корпорацію?
ДПЗКУ «у межах угоди планує закупити 2 млн т за форвардними контрактами, і щонайменше 2 млн т під час спотових закупівель. Основною групою зернових, які будуть закуповуватися у вітчизняних аграріїв, стануть пшениця, кукурудза та ячмінь» (Микола Присяжнюк). На авансову оплату в розмірі 70% закупівлі 2 млн т збіжжя заплановано витратити близько 3 млрд грн, що становитиме, за приблизними розрахунками, 1500 грн/т авансу та додатково 450 грн при кінцевому розрахунку.
На сайті профільного міністерства вже довгий час оприлюднена інформація про перелік місць зберігання, з яких планується експорт кукурудзи до КНР. Це, за винятком структур одного агрохолдингу, елеватори ДПЗКУ. Скільки аграріям коштуватимуть їх послуги? Яка норма прибутку закладена в послуги ДПЗКУ, якщо при завантаженості елеваторів у 2012 році приблизно наполовину корпорація декларує, що працює прибутково?
По великому рахунку, саме ДПЗКУ (поряд з агрофункціонерами, звісно) залишиться у виграші. Така собі побудова державного капіталізму за китайські гроші. Звісно, щось перепаде залізничникам, ще якісь крихти достануться страховим компаніям та банкірам. Все-таки не даром китайський філософ Лао-Цзи сказав: «Керуючи країною, слідкуй, щоб мудрі не сміли що-небудь зробити».
Українські аграрії отримали пропозицію, від якої неможливо відмовитися. Навіть розуміючи всі ризики доведеться більш активно використовувати кредитні кошти, щоб компенсувати подорожчання матеріальних ресурсів. Не вірите? А селітра вже подорожчала на 4 %!
Коло замкнулося. У «шляху всіх речей» - філософії Дао, коло є символом неба, квадрат - символом землі. Насмілюся припустити, наскільки «гнучко» підходили китайські партнери до умов рамкових меморандумів, настільки ж жорстко ставитимуть умови конкретних кредитних проектів.
Але чим цікава співпраця з Україною для Китаю? На мою думку, отримання українського зерна є лише однією (і, можливо, не головною) метою китайських кредиторів. Справді, за інформацією ІА «Казах-Зерно», валовий збір зерна в Китаї в 2012 році становив 589,57 млн т, що на 18,36 млн т, або 3,2%, більше, ніж у минулому році. Лідером із валового виробництва торік стала кукурудза - зібрано 208,12 млн т, що на 15,34 млн т більше торішніх показників.
20 квітня 2024
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
20 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
