Агрокредитування: новий погляд, нові підходи

/ Фінансування АПК / Понеділок, 30 листопада -0001 02:00

Олена СТЕПАНЮК, спеціально для "АС"

Кредитування в аграрному секторі - тема досить актуальна, яка уже тривалий час обговорюється експертами, сільгоспвиробниками, банками…, проте досі не вирішується. І якщо потужні агрохолдинги ще можуть розраховувати на залучення фінансування таким чином, то середні і малі агроформування у більшості лише про це мріють. Причин цьому є чимало, і ви їх усі знаєте (не хочу вкотре повторюватися!), а от виходи з цієї непростої ситуації все ж знаходити потрібно. Цим завданням перейнявся Проект USAID «АгроІнвест», замовивши компанії «Ті Ей Консалт» ринкове дослідження поточного стану агрокредитування малих і середніх виробників.

Загальнонаціональне дослідження проводилося протягом липня-вересня минулого року, охопивши усі без винятку області України та АР Крим. А це дуже важливо, адже кожен регіон має свою специфіку, яка суттєво впливає на ведення та ефективність агробізнесу.

alt

Зосередивши свою увагу на малих та середніх сільгоспвиробниках (МСВ), експерти шукали відповідь на питання - як надалі розвивати агрокредитування у цьому сегменті? Що стосується великих компаній, то вони наразі перебувають у більш вигідному становищі за рахунок своїх можливостей - маючи заставне майно, технології, великі площі, вони можуть претендувати на отримання кредитних коштів у фінансових установах.

До речі, в Україні функціонує на сьогодні 176 банків. Проте близько 20 практикують у своїй діяльності надання послуг з агрокредитування. На них наразі припадає до 80% сільгосппозик. Кредитний портфель в аграрній сфері сягає майже 6% загального кредитного портфеля банків. Якщо проаналізувати сучасний ринок, то основними надавачами кредитування, окрім банків, виступають ще й кредитні спілки і так звані учасники маркетингових ланцюжків (компанії-виробники різних видів продукції - насіння, ЗЗР, техніки тощо, які йдуть на зустріч аграріям і сприяють у не завжди посильному придбанні потрібних сільгосптоварів). Останні, до слова, такі послуги не хочуть переводити у буденну практику і продовжувати працювати в тому ж напрямі фінансування. Кожен повинен займатися своєю справою: виробники - виробляти продукцію і продавати її, фінансисти - забезпечувати фінансовими засобами.

Що ж, власне, гальмує розвиток розширеного агрокредитування? Серед основних можна виділити: віддалене розташування клієнтури; брак добросовісних позичальників через низьку їхню кредитоспроможність у зв’язку з технологічним відставанням як у виробництві, так і в реалізації сільгосппродукції; дуже часто звітність не відповідає стандартам або взагалі відсутня. Власне, звідси і виникає передумова для розповсюдження і широкого застосування практики запиту на заставне майно. Проте такий запит аж ніяк не від розвитку нашої системи, а від її обмеження. Крім того, скорочується ліквідність цього майна, що теж є перепоною. До бар’єрів можна віднести нерозвинене або недостовірне бізнес-планування; обмежену заставну базу; відсутність знань у банків стосовно специфіки роботи малих та середніх виробників; дефіцит ефективних (час-обсяг-надійність) інструментів оцінки кредитоспроможності МСВ; занадто складні та задовгі процедури прийняття конкретного рішення тощо.
 

Цифри
Загальна кількість малих та середніх сільгоспвиробників становить майже 42 тис., вони обробляють 11 млн га земель. 54% - найдрібніші аграрії з площами до 50 га. Найбільше їх знаходиться в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Херсонській областях. Основний вид діяльності - рослинництво (78% від загального обсягу виробленої продукції), овочівництво (19%), тваринництво (менш ніж 3%).
 


Проаналізувавши причини, важливо окреслити шляхи їх подолання. Передусім фінансові інститути повинні чітко визначити маркетингову стратегію, дати відповідь на питання «що?», «де?», «коли?», «кому?». Використання досі не дуже традиційних методів хеджування ризиків, проте існуючих на ринку. Доцільно відходити від обов’язкової вимоги великого заставного майна у забезпечення кредитування. Проект USAID, виходячи з результатів дослідження, пропонує фінансовим інститутам працювати з сегментами, які добре знають своїх клієнтів (більше 20 років на ринку). «Практичні проекти, які ми структуруємо і підтримуємо, - говорить керівник напряму «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталія Лищитович, - доводять дієвість та можливість це зробити. Це форвардні контракти з надійними партнерами, учасниками маркетингових ланцюжків. Це наявна кредитна історія визначених бізнес-партнерів. Раціонально було б замінювати хоча б частину заставного майна власним проектуванням, аналізом та наступним моніторингом грошових потоків. Лише це є надійною базою для того, щоб кредитний спеціаліст, фінансовий аналітик зрозумів, що є за бізнес. Але будь-яка угода має перспективу вдалого завершення, якщо всі від того виграють».

Переваги для усіх учасників проектів співпраці в агрокредитуванні очевидні. Банки отримають сучасну ефективну методологію і практику агрокредитування, стратегічну підтримку; розширять кредитний, операційний і депозитарний портфелі за рахунок кредитоспроможності клієнтів. Вони одержать сегмент ринку малих та середніх виробників, найбільш пристосованих до теперішнього агрокредитування. При наданні додаткового стимулу та розвитку потенціалу аграріїв ця категорія клієнтів буде розширюватися.

Компанії-учасники маркетингових ланцюжків у разі такої співпраці зможуть збільшити продажі, розвинути клієнтську базу, а останні, в свою чергу, отримають краще фінансування, і як наслідок, зросте ринкова частка агрокредитування. Крім того, вони зможуть оптимізувати власні фінансові потоки.

Малі та середні виробники, окрім розвитку їхнього виробництва, доступу до фінансів, додаткової освіти, одержать розширене агокредитування, багатовекторний розвиток спроможності (підвищення дохідності, управління, розбудова інфраструктури тощо).

«Таким чином, наші зусилля спрямовані на анкерний хід - коли усі механізми між собою пов’язані і так би мовити заводять один одного, спонукають до наступних дій, - підсумовує Наталія Лищитович. - Для нас принциповим тут є розвиток агротехнологій. Це той важіль, який починає все рухати».

altШукаючи аргументи на користь МСВ, експерти переконані, що саме цей сегмент аграрної галузі є більш надійними. Олег  Стоянов, спеціаліст з агрофінансування Проекту USAID «АгроІнвест», вважає, що потужні агрохолдинги взагалі важко назвати сільгоспвиробниками у повному розумінні цього слова. З його слів, це переважно бізнес-імперії вітчизняних та зарубіжних олігархів. Відтак, вони нестабільні, і в будь-який момент можуть бути перепроданими. Спростовує він і думку про те, що великі компанії уже захватили всю землю - вони на сьогодні обробляють лише 17% сільгоспугідь.

«Найбільш перспективними для банків є господарства з середнього діапазону, що обробляють більшість земель, - зауважує пан Стоянов. - Проте вони теж неоднорідні, здебільшого одногалузеві. Площа земель варіює від 50–100 до 10–15 тис. га. У них різні організаційно-правові форми, неякісна або недостовірна звітність, невизначеність зі збутом. Через це банкірам дуже важко виробити відповідну стратегію роботи з сільгоспвиробниками».

Виходячи з цього, фінансові установи повинні дотримуватися кілька принципів. Перш за все банк повинен для себе прийняти, що він сільськогосподарський назавжди! Щоб стати успішним в агрокредитуванні - сільське господарство має стати частиною банку. Він повинен розуміти всі процеси сільгоспвиробництва, відстежувати їх у поточному режимі, вміти їх передбачати, прогнозувати і що важливо - знати агробізнес краще своїх позичальників.

Кадри вирішують все! У фінансових інститутах не повинно бути випадкових людей. Наступним принципом є чітке визначення цільових галузей, у яких установа буде працювати, а також напрями кредитування, клієнтські групи. А для вирішення цього завдання треба вибирати ті галузі, в яких є потенціал росту. Для цього слід ознайомитися зі статистикою імпорту. Звідси - доцільно інвестувати у ті галузі, продукції яких бракує, і вона ввозиться із-за кордону. Крім того, не треба забувати про кліматичні й регіональні переваги кожної галузі. Скажімо, тваринництво - це галузь переважно центральної та північної України.

Налагодження партнерства з компаніями цільових груп сільгоспвиробників - постачальниками техніки, обладнання, насіння, ЗЗР, різних послуг покупців продукції тощо. Хто ж як не вони найкраще знають потенційних клієнтів?! Спільне створення з такими компаніями спеціалізованих кредитних продуктів для кожної групи агровиробників. При цьому необхідні кредитні пропозиції від банку та психологічне консультування від агропартнерів. Наші виробники сильно відстають від агротехнологій. А технології - це інструмент, який, умовно кажучи, переробляє ресурси в кінцеву продукцію. Від їх рівня залежить економіка виробництва, і, як наслідок, кредитного портфеля.
 
Коментар

altНаталія ЛИЩИТОВИЧкерівник напряму «Розвиток фінансування малих та середніх виробників»
Проекту USAID «АгроІнвест»
- Справді, в аграрній галузі багато проблем, але треба вміти визначати пріоритети. На наш погляд, агрокредитування серед них заслуговує на особливу увагу. Криза 2008–2009 років боляче вдарила по фінансовому сектору. Багато банків та кредитних спілок змушені були згорнути або скоротити свою діяльність. Найлегше потрясіння тих років перенесли, до речі, ті фіну станови, які приділяли велику увагу агрокредитуванню. І особливо це характерно для малих та середніх сільгоспвиробників…

Хоч як би ми всі не закликали тих самих банкірів кредитувати сільське господарство, вони не робитимуть цього доти, доки не побачать свій зиск. Наш підхід простий. Ми стверджуємо, що гроші генеруються не у банках і не в кредитних спілках. Вони «зростають» та множаться на землі. Тому їх виробляють не фінансисти, а сільгоспвиробники. Це концептуально важливо Зрозумівши цю істину, ми зрозуміємо й іншу - у системі агрокредитування на ключовому місці мають бути аграрії. Фінансисти покликані обслуговувати їх та робити це якісно, по-сучасному.

1

 14 жовтня 2019
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
14 жовтня 2019
 14 жовтня 2019
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
14 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
13 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.