Анатолій Бойко: «У Яготинському районі фермери об’єдналися»

Анатолій Бойко: «У Яготинському районі фермери об’єдналися»

/ Гість номера / Вівторок, 02 жовтня 2018 10:46

Анатолій Бойко господарює у Яготинському районі Київської області, входить у районну Асоціацію фермерів. Ми зустрілися з ним у конторі, потім об’їхали його поля, оглянули машино-тракторний парк, поговорили про село, нинішнє аграрне життя і бізнес.

Його ФГ «Зернівка» вирощує популярні сільськогосподарські культури. Воно зареєстроване у селі Лемешівка, де мешкає сім’я фермера. Тут — гарні землі й дуже мальовничі місця, описані ще Тарасом Шевченком і відображені на картинах уславленої Катерини Білокур.

 

  • Коли виникло ваше господарство, Анатолію Борисовичу? З якими труднощами стикнулися?

18 385 74— Ще на зорі фермерського руху в Україні, коли, чого гріха таїти, мало хто вважав його достойним заняттям, я зрозумів: без відчуття господаря, який хазяйнує на своїй землі і несе відповідальність за неї і за людей, аграрна галузь просто приречена. До того я працював начальником механізованого загону «Сільгоспхімії» у селі Лозовий Яр, і вирішив хазяйнувати сам, з того часу і існує «Зернівка». А чому така назва? З маленької зернини хліб виростає.

До труднощів я ставлюся філософськи. Вважаю, що у фермера — особлива місія перед землею, яка його годує, перед селом, яке його виростило, і перед майбутнім. Для нас земля — матінка і годувальниця, тому по-людськи до неї треба… Ми тільки зараз заговорили про рейдерство, але воно і раніше було, просто називалося інакше. Я з цим у житті стикався не раз: було таке, що «інвестори» мене підставили, ледь оговтався. Дружину маю, яка і друг, і партнер, і підтримка. Он у мене підмога підоспіла — син вирішив також фермерством зайнятися, тільки у нього підхід інший, новий, із використанням інформаційних технологій. Так ми разом у суперечках і розмовах доходимо до істини.

 

  • А який стан справ на сьогодні?

— Я оце лише останні два-три роки трохи піднявся. Нині маю в обробітку 502 га землі. Та щось держава фермера не жалує: за 25 років, що я фермерую, не пам’ятаю, щоб прийняли хоч один закон, лагідний до фермерів. У ЄС фермер має все: кредити під низькі відсотки, субсидії на окремі культури, пільги — тільки працюй! Він там — шанована людина, а у нас? Якось на одному семінарі я почув, як професор каже: «Наше фермерство — невдалий експеримент»…

Фермер у селі — господар, до нього сільський голова насамперед прийде: чи сніг розчистити, чи допомогти школі, чи навіть підсобити церкві. Фермерство — це сила, фермер у селі — шанований чоловік, більшість депутатів райради — фермери. У нас у районі десь сотня фермерів, маємо свою Асоціацію. Аналіз змін у законодавстві, бухгалтерські та податкові нововведення, стан цін і посівів, ціни на зерно, фітосанітарний стан полів — інформацію про це фермери отримують щоденно на електронну пошту, співпрацюємо із фермерами Запорізької області, сусіднього Згурівського району Київської, Бахмацького району Чернігівщини. Спілкуємось, збираємось, допомагаємо один одному.

Також я дуже вдячний партнерам, без яких працювати було б складно. Крім «Украгрокому», це і «Техноторг», і банк «Дніпро Кредит», який надав мені гроші, як-то кажуть, під кредитну історію — без застави і дуже швидко. І «Піреус-банк», що надав мені обігові кошти під аграрні розписки і, крім того, виділив кредит на комбайн «Сампо».

 

  • Що ви вирощуєте, які культури вважаєте найкращими для ваших умов?

— У нас земля — золота! Не посміхайтесь. Сію пшеницю, кукурудзу, сою, горох. І соняшник, звісно. П’ять років обходився без нього, а це знов тут посіяв 80 га. Насіння мені поставляє «Украгроком». Вважаю, що для фермера надзвичайно важливі нішеві культури. Син захоплює­ться нутом. Але для всіх цих культур повинна бути і державна політика відповідна. Не може бути так, щоб усі вирощували тільки три культури… Раніше я сіяв чимало гірчиці. Узявся за неї, коли ціна була $1 тис./т. А потім долар підскочив, а ціна лишилася прив’язаною до гривні. Ну й куди його?..

Дуже люблю таку культуру, як горох, посіяв цього року 60 га. Кращого попередника, ніж він просто немає. Крім того, рано збирається, і ми маємо готове поле під озимі культури, вважаю, що культура ця недооцінена. Хоча і ризики є, бо горох потрібно збирати «за першою його вимогою», це не соя, що може зачекати день-два. Ну, а цього року дощі лили майже протягом місяця… Однак комбайн у мене добрий — «Сампо», витримав випробування життям. Хтось кукурудзу сіє по 20 років на одному місці — економіка чудова! На сьогодні це, мабуть, найкраща бізнес-ідея: сій кукурудзу і все. Будуй економіку на монокультурі. Не треба гратися соєю, навіть соняшником — налягай на кукурудзу. Горох, я вважаю, більше заслуговує на увагу, але ціна повинна бути адекватна. Ну і ще соя зараз є — теж бобова культура.

 

  • 18 385 75 1Це культура для України порівняно нова. Як вона йде у вас?

— Соя — не складна, не потребує значних капіталовкладень, але щороку виникають непередбачувані проблеми, які успішно долаємо. З соєю треба бути в тонусі, постійно моніторити поля.

 

  • Розкажіть про техніку, яку використовуєте. Бачу, багато маєте вітчизняної?

— Серединка на половинку. Фінський комбайн «Сампо», восьмирядна сівалка «Плантер» турецького виробництва. Ця техніка прекрасно уживає­ться із двома новими тракторами «МТЗ 1221» на 130 к. с. та «МТЗ 892». Це хоч білоруський бренд, але української збірки від «Техноторгу». Мені їх достатньо, хоча є ще на підхваті старий тракторець «Т-16». Плуг обертовий одеської фірми «Велес Агро» чотирикорпусний. Прекрасний! Ми його минулого року купили, орали вже тоді, як пішли дощі. Ви­орав 300 га просто бездоганно. Далі — дискова борона «Промінь ДАН 3.1», що виробляється у Білій Церкві. Ще є вітчизняна сівалка зернова «Астра Нова 5.4» від компанії «Ельворті» — теж добра.

Добрива рідкі вносимо польським причіпним обприскувачем. Стара лійка вже, будемо нову купляти — я вже придивився собі агрегат від «Оріхівсільмашу». Ось «ЗіЛ-131» — стара військова вантажівка. Як ото восени задощить, ця машина виходить із будь-якої багнюки. Міндобрива тягає і все інше. Тільки мотор бензиновий — його рідний — треба було поміняти на дизель, бо багато палива брав. Тому на нього поставили дизельний «СМД-21».

Багато хто з односельців наважився самостійно обробляти свої поля. Ми їм допомагаємо із оранкою, посівами, збиранням. Часто у них — невеликі площі, тому добре виручає вітчизняна техніка, не широкозахватна. Тут, щоправда, біда — сервісне обслуговування в Україні ще не на рівні. Словом, усе є, що треба. Потихеньку розвиваємося.

 

  • В агробізнесі країни нині всюди проблеми з кадрами. А що у вас?

— Ці проблеми зрозумілі: якщо ми роками знищували село, то де ж у ньому тепер візьмуться кадри? Та й холдингам із їхньою потужною технікою сільське населення не потрібне… А у нас працюють усі місцеві, сільські. Але в селі мало людей — нема кому займатися сільським господарством. У мене три бригади, й усі працівники передпенсійного віку. Однак і плюси у них є, вони ще того гарту: як зроблять, то до діла. Молоді небагато.

 

  • Як у вашому господарстві з тваринництвом?

— До тваринництва з часом, може, й прийдемо — я думаю про це. Але… Уряд обіцяв дотації на телят. Та я не чув, щоб у нас у районі хтось їх отримав. Ну, може, просто не знаю… Але скажу, що фермери з острахом подають документи навіть на відшкодування 25% коштів за придбану вітчизняну техніку. Бо знають: тільки візьми у держави копійку — через півроку замучать перевірками. А може, й раніше. У мене 502 га, але я 100 га не обробляю, віддав під громадський вигін. На цих 100 га уся Лемешівка худобу випасає, я туди плугом не заходжу, хоча оренду виплачую.

 

18 385 75 2

 

  • Традиційне питання: які у вас види на врожай-2018?

— За врожайністю ми не набагато відстаємо від холдингів. У них 6 т/га пшениці — і у нас теж. У них 10 т/га кукурудзи — ну а у нас 8… Тільки ж я трохи забобонний, тому багато не скажу.

 

  • Що думаєте, Анатолію Борисовичу, про відкриття земельного ринку?

— Не доросли ми ще до цивілізованого ринку землі. Я проти, щоб знімали мораторій на продаж землі, поки не буде повної її інвентаризації: у нас часом сусідні ділянки не співпадають на кілька соток. Я проти, доки держава не створить свій Земельний банк. Я проти продажу землі через безвихідь, бо це вже грабунок. Я проти, доки фермер не матиме можливості взяти кредит на купівлю землі під невеликий відсоток у банку. Я проти, доки не пропишуть нормальні умови володіння нею. Та й того мало: закони повинні гарантовано виконуватися.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.