Олександр Іващенко: «Весь сенс експорту — в набутті агропродукцією додаткової вартості»

Олександр Іващенко: «Весь сенс експорту — в набутті агропродукцією додаткової вартості»

/ Гість номера / Середа, 09 січня 2019 13:06

Коли поля вкриті снігом, а у вікно стукає зимова негода — саме час підбити підсумки аграрного року та спланувати собі завдання на новий.

Ми сидимо в робочому кабінеті Олександра Іващенка, головного наукового співробітника Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, який майже 50 років життя віддав служінню українській землі, й обговорюємо проблеми розвитку вітчизняного агрокомплексу та національного агроекспорту.

 

  • Олександре Олексійовичу, як ви оцінюєте нинішній стан землекористування в Україні?

— Я почав би відповідь на це запитання із такого факту. Протягом людської історії на Землі вже зробили непридатними для сільськогосподарського використання понад 2 млрд га грунтів. Тепер вільні землі для розорювання залишилися тільки в Африці та Південній Америці — це загалом близько 1, 2 млрд га. За прогнозами фахівців, до 2050 року в світі залишиться тільки менш ніж 8 соток сільгоспземель на кожну людину.

24 391 34Перейдемо до українських реалій. У нашій країні 32 млн га орних земель, із них половина — це чорноземи. Це унікальний подарунок природи, який ми безжально грабуємо. Користувачі українських земель масово порушують баланс поживних речовин у грунті. І я часто згадую висловлювання президента США Теодора Рузвельта про те, що народ, який не дбає про свою землю, знищує своє майбутнє…

За останні 20 років середній вміст гумусу в українських грунтах знизився із 3,5 до 3%. Згадаймо, що вимога відновлення родючості землі встановлена Конституцією України. Разом із тим, 80% орних земель у країні страждають від активної форми ерозії. Так можна дійти вже й до самої материнської породи. Що ж буде завтра? А через 10 років? Що ми тоді будемо відправляти з наших полів на експорт? Між тим, землеробська практика виробила ефективні прийоми зупинення ерозії ґрунтів — вони увійшли до агрономічних підручників, проте в Україні їх мало хто застосовує.

Сьогодні втратили господаря лісозахисні смуги на полях, і внаслідок подорожчання природного газу вони інтенсивно вирубуються населенням на дрова. Внаслідок цього наші поля втрачають захист від вітрів, а ґрунти — від ерозії.

Дедалі більше аграріїв у гонитві за прибутками забувають про сівозміни, сіють лише високомаржинальні культури — соняшник «із краю до краю», ріпак і сою. При цьому часто порушую­ться всі агрономічні закони. Наприклад, ось на півдні в нас часто сіють пшеницю після соняшнику. Виникає питання: до чого так можна догосподарюватися на землі?

 

  • У чому ж ви бачите причину такого становища?

— На мою думку, причинами цих явищ слід вважати ментальну спадщину СРСР і безініціативність аграріїв. Мовляв, кинув насіння у землю — нехай собі росте, як хоче! Поки землі в нас багато, можна занехаяти її в одному місці й перейти на друге.

 

  • Порадьте, як розв’язати цю проблему?

— Я вважаю, слід запровадити в Україні державний контроль за власником землі, як це робиться у країнах Євросоюзу. Наприклад, у Німеччині державний інспектор може відвідати будь-яку земельну ділянку з перевіркою та, виявивши порушення правил її експлуатації, видати власнику припис щодо їх усунення. Якщо ж землевласник не реагує на припис, інспектор може подати до суду, і тоді вже ця інстанція може прийняти рішення про заборону землевласникові обробляти його власну ділянку.

nutНам слід також вирішити, що можна вирощувати на наших полях. Наприклад, ріпак і соняшник сильно виснажують грунт. Між тим, кожен користувач повинен залишити землю нащадкам у стані, принаймні не гіршому, ніж той, у якому він її отримав.

На моє переконання, нашим аграріям слід звернути увагу на бобові — квасолю, сочевицю, нут тощо. До речі, саме нут є найбільш сухостійкою бобовою культурою — за умови аридизації клімату в Україні його перспективність зростає. Між тим, українські елеватори чомусь досі не бажають приймати на зберігання нут, хоча його ринкова ціна доволі приваблива.

 

Цікавий факт: у Франції під посіви соняшнику виділяється 5% орних земель, а на півдні України — 40%. Разом із тим, у французьких аграріїв урожайність цієї культури сягає 5 т/га, тоді як у нас — лише 2 т/ га.

Інший приклад: на дослідних полях Вінницького аграрного університету досягнуто врожайності сої на рівні 4–5 т/ га, тоді як середній показник в Україні становить 2 т/га. Горох може забезпечувати 5–6 т/га, а в нас він нині дає лише 2 т/га.

 

  • Чи впливають на землеробську практику кліматичні зміни, які ми спостерігаємо в країні?

— Безперечно, зміна клімату в Україні вносить свою частку в погіршення умов агровиробництва. За останні 30 років тривалість вегетаційного періоду рослин зросла в нашій країні на 16 діб. Внаслідок аридизації клімату збільшується випаровування продуктивної вологи з грунту. Це призводить до дефіциту водного балансу, від якого страждають дикі і культурні рослини.

 

  • В чому, на вашу думку, полягає основна проблема розвитку українського аграрного експорту?

— Спочатку хочу порівняти український агрокомплекс із нідерландським. У маленькій Голландії, яка за площею території дорівнює двом нашим областям, понад 40% земель відвойовано в моря, солоні піски морського дна там спромоглися перетворити на родючі землі. В результаті річний обсяг експорту агропродукції країни перевищує 100 млрд дол. США. У нас вартість з 1 га у 16 разів менша, ніж у Нідерландах, і вчетверо, ніж у Великобританії.

Чому ж наш агроекспорт так мало тягне? Відповідь проста: голландці могли експортувати свій пивоварний ячмінь — натомість вони продають за кордон своє пиво з нього, тобто кінцевий продукт. Ми ж експортуємо лише агросировину та ще й пишаємося цим.

boroshno 3Ефективність агроекспорту прямо залежить від глибини переробки продукції. Якщо зерно «переробити» на м’ясо, вартість його зросте вдвічі, а на молоко — в 2,2 разу. Весь сенс тут у набутті продукцією додаткової вартості. Ось давно відомий приклад: турецькі підприємці купують українську соняшникову олію, фасують її в пляшки, наклеюють на них свої етикетки та продають її уже як турецьку.

Чому ж ми експортуємо зерно, а не спагеті з нього? А ви сьогодні спробуйте здати тверду пшеницю на елеватор — жоден із них не візьме її, бо це для них морока. Значно легше завалити його м’якими сортами.

Отже, ми маємо експортувати не зерно, а печиво, зроблене з нього — лише це зможе надати поштовх подальшому розвиткові українського агроекспорту. Ось спромоглася ж вітчизняна компанія «Чумак» виробляти соуси та кетчупи європейської якості з української сировини!

Правила гри на ринку має встановлювати держава.

Розв’язання цих проблем, на моє переконання, слід починати знизу. А приклади цього ми маємо. Згадаймо, як Райффайзен банк почався з об’єднання фермерів, щоб виключити посередників із ланцюжка реалізації агропродукції. Або як свого часу з ініціативи митрополита Андрія Шептицького в Західній Україні почали створюватися переробні агрокооперативи.

 

  • Які ще проблеми розвитку українського агрокомплексу, на ваш погляд, вимагають першочергового роз’язання?

— Я ще чотири роки тому звертався до Мінагрополітики з проханням визначити 50 основних проблем в агрокомплексі, щоб нашим вченим і аграріям можна було зосередитись на їх вирішенні — ось, чекаю на відповідь досі…

Сам я з числа першочергових проблем можу назвати такі:

 

  • держава вочевидь недостатньо виконує своєї функції регулятора аграрного ринку та галузі;
  • на розвиток аграрної науки в Україні коштів немає — між тим, як відомо, нові знання людині дає лише наука;
  • ріка Дніпро не працює на перевезення української агропродукції (наприклад, компанія «Нібулон» змушена самотужки будувати для себе вантажний і буксирний флот для таких перевезень);
  • мало уваги в нас приділяється вирощуванню горіхів;
  • потребує розвитку українське бджолярство, але для цього доведеться висівати нові медоноси замість знищених.

 

Зрозуміло, що це лише кілька найгостріших проблем.

 

  • Як ви ставитесь до запровадження в Україні вільного ринку сільськогосподарських земель?

— Я не є його прихильником. Якщо ж уже й дозволяти в нас продаж сільгоспземель, то необхідно встановити низку запобіжних механізмів проти зловживань і земельної корупції. Наприклад, заборонити купівлю землі іноземцями. Або, як-от у Франції, віддати її у власність фермерам, адже вони живуть на своїй землі та є її найнадійнішим захисником.

Інтерв’ю вів Сергій ПОНОМАРЬОВ,
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 травня 2019
У середу, 22 травня, відбудеться круглий стіл на тему «Відкриваючи Японію: план дій на 2019-2020».
У середу, 22 травня, відбудеться круглий стіл на тему «Відкриваючи Японію: план дій на 2019-2020».
20 травня 2019
 20 травня 2019
Інформація про можливі втрати значної частини врожаю суниці садової (полуниці) в Західних регіонах України і в господарствах Польщі стурбувала переробні підприємства країни.
Інформація про можливі втрати значної частини врожаю суниці садової (полуниці) в Західних регіонах України і в господарствах Польщі стурбувала переробні підприємства країни.
20 травня 2019
 20 травня 2019
Миколаївський аеропорт отримує сертифікат на перевезення живої худоби.
Миколаївський аеропорт отримує сертифікат на перевезення живої худоби.
20 травня 2019
 20 травня 2019
Аграрії повідомляють про втрати внаслідок сильних опадів у травні. 
Аграрії повідомляють про втрати внаслідок сильних опадів у травні. 
20 травня 2019
 20 травня 2019
Про особливості вітчизняного ягідництва йшлося серед іншого під час прес-конференції на тему «Необхідні кроки держави та виробників для налагодження успішного експорту продукції садівництва і виноробства», що відбулась нещодавно в Києві за участю представників галузі із бізнесу, неурядових профільних організацій, а також Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Про особливості вітчизняного ягідництва йшлося серед іншого під час прес-конференції на тему «Необхідні кроки держави та виробників для налагодження успішного експорту продукції садівництва і виноробства», що відбулась нещодавно в Києві за участю представників галузі із бізнесу, неурядових профільних організацій, а також Міністерства аграрної ...
20 травня 2019
 20 травня 2019
В Україні діє достатньо великий нелегальний ринок свинини, яка інфікована вірусом африканської чуми свиней (АЧС).
В Україні діє достатньо великий нелегальний ринок свинини, яка інфікована вірусом африканської чуми свиней (АЧС).
20 травня 2019

Please publish modules in offcanvas position.