Вікторія Кіпріянова: українська земля має належати українцям

Вікторія Кіпріянова: українська земля має належати українцям

/ Гість номера / Середа, 26 червня 2019 14:55

Цей принцип необхідно покласти в основу проведення реформи земельних відносин, вважає юрист, експерт із земельних питань Вікторія Кіпріянова.

 

Мораторій forever?

 

  • Пані Вікторіє, як Ви вважаєте: чинний мораторій на продаж сільгоспземель — це добре чи погано для земельних відносин?

11 402 56— Я впевнена, що заборона на продаж угідь сільгосппризначення для земельних відносин — це погано. Адже завжди, коли є якась заборона, рано чи пізно з’являються шляхи її обходу.

Ініціатива продажу здебільшого йде від самих власників ділянок, які потребують коштів у складних життєвих ситуаціях: на лікування, купівлю нерухомості тощо. За таких умов землекористувач шукає шляхи придбання ділянки з мінімальними ризиками для себе, адже змушений платити за неї значні кошти — від 800 до 2000 дол. США за 1 га, залежно від регіону.

Заборона продажу земель часто заганяє аграрія у глухий кут. Внаслідок запровадження мораторію з’явилися такі схеми, як емфітевзис на 1000 (!) років, договори міни малих ділянок на великі, договори позики тощо.

Як на мене, мораторій створює додаткові проблеми як для власника землі, так і для її орендаря, породжуючи тіньовий ринок.

 

  • Ви своєю діяльністю забезпечуєте юридичний супровід агробізнесу. Які настрої панують в аграрній спільноті щодо земельної реформи?

— Як свідчить мій досвід, середні та малі аграрії мають бажання купувати землю. Є чимало власників бізнесу, які мріють, нарешті, придбати певні земельні площі для ефективного господарювання та забути про постійні проблеми з пайовиками й конкурентами.

Разом із тим, аграрії по­боюються відкриття земельного ринку через те, що земля, яку вони зараз обробляють, із відкриттям ринку може дістатися не їм. Звичайно, існує ризик того, що більшість земель зможуть скупити великі агрохолдинги та іноземці, конкурувати з якими пересічному аграрію буде дуже складно. На жаль, у нас дуже дороге агрокредитування, тоді як іноземні компанії мають доступ до відносно дешевого фінансування.

Тож не дивно, що чимала частина агровиробників підтримує продовження дії мораторію, виходячи з принципу «краще синиця у жмені, ніж журавель у небі».

Хочу підкреслити, що останнім часом боротьба за землю в Україні загострюється. На землю існує величезний попит як серед аграріїв, так і серед тих, хто досі не займався аграрним бізнесом. Тому є цілком виправдане побоювання, що з відкриттям ринку землю просто «рватимуть на шматки», породжуючи так звану «шахматку» на полях. Між тим, як свідчать розрахунки, обробіток таких розрізнених ділянок призводить до значного зниження ефективності агровиробництва.

 

  • Але ж на початку цього року набув чинності закон про консолідацію земель…

— Так, але цей закон фактично так і не запрацював. Підзаконних актів до нього досі не прийнято, земельні масиви не сформовано. До в цілому непоганого законопроекту під час розгляду у Верховній Раді було внесено чимало правок, які його послабили.

Недоліки цього закону змусять аграріїв вирішувати супереч­ки в судах, а хто ж не чув про «принади» нашого судочинства, яке може тривати роками…

 

  • А що ж із нашим основним земельним законом?

— У професійних колах зараз ходить кілька проектів закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, і кожен з учасників потенційного ринку переписує їх на свій копил.

Законопроект, який мав бути підготовлений Кабінетом Міністрів ще до 1 березня цього року, досі не презентовано. Натомість парламентським комітетом аграрної політики на нещодавньому Всеукраїнському земельному форумі було представлено всі можливі концепції ринку землі в Україні: від варіанту поступового запровадження з допуском до нього лише фізичних осіб — громадян України до моделі цілком вільного ринку без жодних обмежень. На мою думку, було помилкою презентувати всі можливі варіанти відразу, адже це викликало ще більший спротив з боку малих і середніх аграріїв.

zemlya 1

 

Земельною реформою — по земельному хаосу

 

  • І все-таки чому земельна реформа йде в Україні, як мокре горить? Адже в усіх наших сусідів уже давно працює повноцінний ринок землі.

— Я думаю тому, що жодна з влад в Україні не була готова брати на себе відповідальність за можливі ризики запровадження ринку землі. Наша країна має чи не найбільші в Європі площі сільськогосподарських угідь, агрокомплекс формує основу національної економіки. Тому помилкові рішення у цій сфері здатні призвести до непоправних наслідків.

Крім того, свою роль зіграв опір аграрного лобі, якому вигідно користуватися дешевим інститутом земельної оренди. Щоправда, в останні роки розмір орендної плати за землю значно збільшився, тому в бізнес-колах дедалі частіше лунають голоси за скасування мораторію на продаж землі.

Загалом же відкриття земельного ринку блокується внаслідок відсутності чітких правил на ньому. Особисто мені не зрозуміло, чому досі не було проведено розрахунків щодо того, яка із запропонованих концепцій земельного ринку буде найкращою для країни — підкреслю, не для агрохолдингів, не для іноземців або чиновників, не для дрібних фермерів, а саме для України. Натомість бачимо безкінечне «перетягування каната» та боротьбу за найцінніший ресурс, який лише маємо, з відстоюванням виключно власних бізнес-інтересів.

 

  • У чому ви бачите основні ризики негайного запровадження ринкових відносин у земельній сфері?

— Ризиків справді чимало, назву лише основні з них.

Перше. В сфері реєстрації майнових прав на землю зараз панує справжній хаос. Справа в тому, що до 1 січня 2013 року в Україні існували різні державні реєстри майнових прав для різних сфер, а після цієї дати запроваджено єдиний реєстр для усіх майнових прав на нерухоме майно, причому в електрон­ній формі. Це породило явище подвійної реєстрації та масу майнових конфліктів через появу «чорних» реєстраторів, які за певну винагороду готові перереєструвати чужу землю на ім’я замовника. Додамо й так звані «добросусідські війни», коли аграрії вступають у боротьбу за кожен гектар спірної землі.

У результаті я в своїй юридичній діяльності практично щодня отримую телефонні дзвінки з усієї України — агровиробники звертаються за допомогою у вирішенні земельних суперечок.

Тож нині ніхто не може бути впевненим у тому, що посіявши на своєму полі, зможе без перешкод зібрати врожай. Недаремно жнива по всій Україні перетворюються на справжню «битву за врожай» — аграрії виходять чергувати на поля, подекуди вже навіть зі зброєю, щоб захиститися від рейдерських захоплень, від чужих комбайнів тощо.

З власного досвіду юридичної роботи з аграріями можу засвідчити: коли вони заявляють, що захищатимуть свою землю зі зброєю у руках — це не просто слова. Замислимось про наслідки для суспільства такої рішучості з відчаю!

Другий ризик реформи — доля пайовиків і їхніх земель. Під час розпаювання колгоспних земель у країні утворилося понад 6 млн нових землевласників. На жаль, із тих часів вже майже 1 млн з них померли, решта — це здебільшого люди похилого віку. От і з’явилися спритні «спеціалісти», які за певний гонорар підроблять підпис якоїсь 80-літньої бабці на договорі оренди її паю на 50 років, а вона про це довідається останньою і нічого вже не зможе вдіяти… На жаль, єдине, що в таких випадках роблять правоохоронці, це розводять руками та відправляють потерпілого до суду для захисту своїх прав.

Третій ризик у тому, що в країні поспіхом може бути обрано неефективну модель реформи, за впровадження якої держава понесе втрати внаслідок монополізації ринку або надмірного подрібнення земельних масивів. Тому, на моє переконання, слід спочатку все прорахувати, створити якісні закони й лише потім поступово запускати ринок землі. Це дозволить вчитися на можливих помилках і оперативно їх виправляти.

 

  • А чи не могла б держава викуповувати землю у ході реформи?

— Так, у багатьох країнах законодавством передбачено переважне право держави або громади на викуп землі. Разом із тим, особисто я не вважаю такий вихід оптимальним для наших умов. Адже всі ми знаємо: де держава — там панує корупція, де чиновник — там «схеми»… Хоча за ідеальних умов такий варіант мав би право на життя. Але в такому випадку слід негайно виключити із законодавства норму про безоплатну приватизацію землі.

 

  • А ось цього року почали передавати землю в об’єднані територіальні громади…

— Так, багато хто мав певні надії щодо цього. Проте невже ви думаєте, що на місцевому рівні немає своєї корупції?! Знаю масу прикладів, коли ОТГ вправно розпоряджається землею на свій розсуд: оцей «наш», йому дамо землю, а отой чужий — він нічого не отримає!

zemlya 10

 

Дорожня карта для ринку землі

 

  • У чому ж ви бачите вихід із такої ситуації? Це ж наче цугцванг у шахматах, коли будь-який твій хід лише погіршує становище…

— Вихід — у поступовому запровадженні ринку землі. Ми не можемо продовжувати мораторій до безкінечності. Але необхідно провести чималу підготовчу роботу. Насамперед слід визначитися з вибором ефективної моделі розвитку національного агрокомплексу. Ми хочемо, щоб в Україні були лише фермери? Чи лише великі агрохолдинги? Чи ще щось інше? Від відповіді на це запитання залежить формат і терміни впровадження ринку.

Далі слід зібрати кваліфіковану та неупереджену (!) робочу групу й переписувати наше земельне законодавство. Підкреслю ще раз: ми маємо розробити нарешті ЯКІСНІ земельні закони!

Попри те, що ринок об’єктивно вимагає укрупнення земельних наділів, безконтроль­на концентрація землі в одних руках, я вважаю, абсолютно неприпустима. Для ефективної протидії монополізації земельного ринку слід передбачити обмеження земельної площі, яка може належати одній особі, і суворо контролювати її дотримання.

Особисто я думаю, що запровадження ринку має бути поступовим. Необхідно законодавчо запровадити перехідний період на кілька років, коли землю зможуть купувати лише фізичні особи — громадяни України.

До речі, в багатьох країнах світу існують законодавчі обмеження щодо купівлі землі іноземними особами. Отже, я переконана, що українська земля має належати українцям!

Разом із тим, реформу земельних відносин необхідно довести до свого логічного завершення, подальше зволікання тут неприпустиме. Від її проведення, без перебільшення, залежить подальша доля країни.

 

Розмовляв Сергій Пономарьовспеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 10 грудня 2019
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Закритий ґрунт дає можливість отримати більш високоякісну і конкурентоспроможну плодоовочеву продукцію на ринку, дозволяючи ліквідувати ризики зовнішнього впливу, пов’язані зі змінами кліматичних умов. 
Закритий ґрунт дає можливість отримати більш високоякісну і конкурентоспроможну плодоовочеву продукцію на ринку, дозволяючи ліквідувати ризики зовнішнього впливу, пов’язані зі змінами кліматичних умов. 
10 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.