Правила бізнесу

Проблеми, які виникли у молочному скотарстві України, вимагають більш професійного ставлення до цієї галузі із застосуванням сучасних підходів до комфорту утримання, годівлі та здоров’я тварин . На варті підвищення рівня практичних знань та навичок фахівців, котрі працюють з тваринами, стоїть тренінгова аграрна компанія «Молоко», засновником якої є голландська консалтингова компанія в молочному скотарстві FARMCO. Під час чергового навчання на базі молочної ферми ВАТ «Терезине» в Білоцерківському районі Київської області ми зустрілися з Іваном ПАНЬКІВОМ, директором компанії, аби обговорити, як змінити на краще стан справ у молочному бізнесі.

 

 Хто був ініціатором створення цього голландського проекту?

 

І.П.: У 2006 році уряд Голландії виступив з ініціативою створити подібний проект. У бюджеті цієї держави є фонд для підтримки країн, що розвиваються, позаяк вони вважають, що у розумному, розвиненому суспільстві треба мати партнерів, сусідів, які живуть і працюють цивілізовано. Для них дуже небезпечно, якщо у сусідніх країнах люди голодні, знервовані. При цьому, враховуючи природні та інші ресурси, уряд Голландії бачить велику перспективу у розвитку України, зокрема, її сільськогосподарського сектору.

Прикро, але в деяких областях, на рівні районів, вважають міжнародну технічну допомогу Україні негативним, вони не думають як найкраще її використати для розвитку виробництва та сільських територій.  

 

Ви бували у Голландії? Як там живеться фермерам?

 

І.П.: Тваринництво у Голландії працює просто супер, як у казці. Там щасливі корови і задоволені господарі. Там ти розумієш, що перспектива сільського господарства є, там можна і жити, і працювати, і бути задоволеним життям.

 

Але ж проблеми і там є….

 

І.П.: Звичайно, там є проблеми, але вирішуються вони іншим чином. Держава реально допомагає господарювати. У цій країні сільське господарство розвивалося за однакового бачення його майбутнього. Фермерство там не тільки бізнес, це традиція. З покоління в покоління передається фермерська справа.

 

Ферму, де ви сьогодні проводите тренінг, можна назвати зразковою. Організація її роботи та технологія просто вражає! 800 корів доглядають 20 фахівців. Як підбирався персонал?

 

І.П.: Всі мають розуміти, що тих, хто бажає працювати на фермі, з року в рік меншатиме. Навіть ця ферма відчуває проблему у висококваліфікованих кадрах. Я тут проводжу тренінги з 2005 року, майже весь колектив не змінився. Половина працівників на фермі з вищою освітою. Люди задоволені, адже на такий фермі приємно працювати, отримуєш відповідну винагороду за добру працю. Умови для персоналу, створені власниками господарства, чудові. Відповідно й інше ставлення персоналу до професії.

 

Якщо провести аналогію зі спортом, в якому, аби перемогти, треба досконало знати правила, ви навчаєте правилам ведення молочного бізнесу…

 

І.П.: Всі навчання, які ми проводимо, це практичні тренінги. Ми поєднуємо теоретичну частину викладення матеріалу в навчальній кімнаті (20-25% загального часу)  із заняттями у корівнику, телятнику, кормовому дворі, на полі. Там слухачі розповідають, як виглядає господарство у них, яку технологію вони використовують. Потім ми знайомимо їх з іншими технологіями, якими можна скористатися і отримати кращий результат, демонструємо і пояснюємо деталі, які більшість господарств ігнорує . Приміром, на тренінгу з оцінки годівлі вивчаємо склад корму і його вплив на тварину. Як? Передусім оцінюємо корм на кормовому столі, визначаємо його склад і якість, просіюємо його на сепараторі, потім оцінюємо роботу рубця за поведінкою корови, аналізуємо стан  калових мас,  рівень перетравності. Все це можна робити без лабораторних досліджень і одразу впливати на ситуацію на фермі - потрібно уважно подивитися, що перед коровою і що за коровою, проаналізувати поведінку корови і вона «підкаже» вам, що потрібно змінити .

Під час тренінгу з розчистки ратиць учасники перебувають весь час біля тварин. Фахівець демонструє, як правильно оцінити ратицю, що заважає корові зручно ходити і споживати потрібну кількість корму і води,  як формувати правильну постановку ніг. Розповідаємо, які причини хвороб ратиць, як їх лікувати.

На тренінгу зі штучного осіменіння ми за чотири дні навчаємо, як правильно і якісно надавати послуги з осіменіння тварин.

 

Хіба цьому не навчають в університеті?

 

І.П.: Університети переважно дають теоретичне розуміння і бачення, і майже відсутня виробнича практика (не кожен власник ферми допустить студента для стажування). Ми вчимо практичних речей, які вони можуть одразу застосовувати у господарстві. Ми можемо, приміром, продемонструвати  як використовувати у господарстві доїльне обладнання, зокрема робот для доїння, але ми розуміємо, що у себе в господарстві учасники тренінгу застосувати його не можуть. Тому ми навчаємо того, що вони в змозі застосувати у власному господарстві.

Приміром, система вирощування телят. Ми переконуємо слухачів тренінгу, що зважаючи на біологію організму телят, від 20 до 40 дня, коли відбувається формування рубця, треба давати телятам поряд з молоком концентровані корми. У разі відсутності коштів для купівлі спеціалізованих престартерних кормів, господар може, приміром, використати зерно, кукурудзу та інші зернобобові, які доступні в господарстві чи районі.

 

Кожне господарство, зважаючи на матеріальну базу, застосовує  різну технологію утримання - прив’язну і безприв’язну. Як викласти загальні правила утримання?

 

І.П.: Технологія може бути різною, але тварина має бути головною за будь-якої технології. По-перше, треба правильно підібрати породу і належним чином організувати відтворення. По-друге, створити комфортні умови утримання: 1) забезпечити належну вентиляцію, аби було чисте повітря; 2) належне освітлення. Корові має бути світло, а особливо  в місці, де вона споживає корм. Люкси вимірювати не кожне господарство може. Є простіший спосіб, який ми пропонуємо. Берете газету, сідаєте на підлогу і без окулярів читаєте, якщо ви можете це робити, то корові теж комфортно. Вона бачить, що вона їсть, відповідно більше споживає корму; 3) забезпечення постійного і вільного доступу до якісної води – корова повинна пити воду тоді, коли вона хоче, а не господар чи працівник.

При годівлі тварин господар повинен намагатися забезпечити її якісним кормом відповідно до фізіологічного стану і продуктивності - що більше з’їсть відповідних кормів корова, то вища її продуктивність.

Ще раз наголошу, що найважливіше для до будь-якої технології - добрий корм, добре відтворення, достатня кількість свіжого повітря і вода. Це буде прив’язне чи безприв’язне утримання, у великому приміщенні чи малому - корова забезпечить вас  молоком і прибутками.

 

 

У будь-якому господарстві корови хворіють. Як забезпечити ветеринарне благополуччя?

 

І.П.: Ми не кажемо ветеринарія, ми кажемо здоров’я тварин. Забезпечення здоров’я тварин це насамперед їх комфорт. Якщо ви створили добрі умови для корови, вона добре їсть і відпочиває, це забезпечить 70-90% її здоров’я.

Важливі також і профілактичні дії -  планова вакцинація, діагностика на хвороби туберкульозу, лейкозу тощо. Однак у нас є багато питань до діагностики. Чимало господарств постраждало від хибних діагнозів. Звичайно, краще 10 разів помилитися на корові, ніж один раз на людині. Проте наша наука має віднайти більш ефективні методи діагностики. Уявіть, приїхали до фермера, провели неправильну діагностику, встановили хибний діагноз, у нього 10-20 високопродуктивних корів відвозять на забій, а потім виявляється, що діагноз не підтверджується, хто компенсує господарю втрати на будівництво ферми, купівлю корови і втрачене молоко?

Якщо правильно доглядати за телятком від першого дня, то багатьох проблем зі здоров’ям у тварини не буде, головне правильно це робити.

Застосовувати якісні корми, і думати про те, що вам треба виростити з маленького теляти агрегат з переробки трави, сіна, силосу на молоко, який здатний споживати 20-30 кг сухої речовини корму і давати 40-50 л молока на день.

 

Чи є у вас відомості щодо економічної ефективності ваших тренінгів у господарствах?

 

І.П.: Так. При бажанні змін на виробництві, особливо коли за навчання фермер або керівник господарства заплатив гроші, учасники наших тренінгів впроваджують отримані знання на практиці. Змінюється продуктивність господарств. Зростає кількість корів на фермі. Якщо людина, отримавши знання, нічого не змінила – це неефективне інвестування.

Ще багато господарств користуються нашими послугами з консультування. Якщо фахівець пройшов навчання, а у нього щось не виходить, він телефонує, ставить запитання і отримує відповіді. Крім того, надаємо такий вид послуг, як оцінка ферми і пропозиції щодо змін. Наш тренер чи консультант  відвідує ферму, дивиться, аналізує , а потім готує звіт з пропозиціями, як вдосконалити роботу. Це може бути і разове дослідження, і на постійній основі. До речі, ми дослідили, що на стадії консультування господарство щоденно отримує додатково 3-5 гривень на корову.

Ми занесли за допомогою голландців «інфекцію знань» для інвесторів молочних ферм, яка тепер поширюється Україною. На сьогодні чимало фірм, які реалізовують корми, ветеринарні препарати, доїльне обладнання тощо надають послуги такого роду.

 

Чому у нас існує думка, що молочним скотарством займатися невигідно?

 

І.П.: Птахівництво і свинарство - швидкоокупні галузі. Приміром бройлери - підготував приміщення, закупив молодняк, пройшло 45 днів, продав і маєш гроші. Для створення молочної ферми вам треба 2,5-3 роки і великі інвестиції. Аби створити виробниче місце для  корови, потрібні інвестиції від 15-до 50-60 тис. грн. Побудували, начинили обладнанням, купили корову, приблизно на 4-5 рік після початку доїння ви можете виходити на прибутки.

Наступна проблема. В Україні виробників молока практично вбивають переробники молока, пропонуючи низькі ціни. Заробляють логістичні компанії, які перевозять молоко. Заробляють продавці, які реалізовують молочні продукти. Найменше у цьому ланцюгу заробляє виробник молока. В Україні 80% молока виробляється в особистих селянських господарствах, у яких переробні молочні підприємства купують молоко по 1,30-1,50 грн/л. При таких цінах у селах швидкими темпами зменшується кількість людей, які хочуть виробляти і продавати молоко. Сьогодні на часі питання - «Що далі?».

 

Але ж погодьтеся, не можна порівнювати якість молока, отриманого, приміром, на цій фермі, і на селянському подвір’ї…

 

І.П.: Так. Проте я б не був таким категоричним. Єдиний недолік - молоко має контакт з повітрям. Якщо правильно організувати процес доїння, вчасно процідити і охолодити, молоко буде такої ж якості, як на товарній фермі. Так, на цій фермі, де ми знаходимося,  молоко, безумовно, більш  якісне. Однак на фермі, де напівголодна корова, бруд,  доїльне обладнання погано миється, там хіба молоко кращої якості, ніж у порядної охайної господині?

До речі, якщо 80% молока, яке надходить на підприємство, отримують від селянських господарств, воно поганої якості, то звідки у виробника і на полицях магазинів беруться якісні і дорогі  продукти?!  Парадокс…Хіба може виробник елітних меблів зробити добру шафу з трухлявого дерева?

В Україні два антагоністи. Виробник молока, з одного боку, і переробник - з іншого. Переробники зустрічаються між собою і домовляються про закупівельні ціни на молоко, а виробники не можуть зустрітися та виробити спільні умови співпраці.

Приміром, у Канаді жоден молокопереробний завод не може самостійно вести перемовини з фермером про купівлю молока, тільки з кооперативом чи з асоціацією. А у нас наразі не розуміють, що якщо не буде виробника молока, то всі гроші, які інвестуються в нові приміщення, обладнання, нові технології на молокозаводах, не дадуть ніякого прибутку, нічого буде переробляти. Треба насамперед створювати сприятливі умови для виробників молока та вигідні ціни для обох.

Населення старіє і вже не в змозі тримати корову. Треба зацікавити молодих людей, котрі мають житло у селі, мають землю, створити для них умови, аби вони ставали молочними фермерами.

 

Яким чином можна переконати молодь?

 

І.П.: За рахунок державної підтримки. Потрібна цільова програма, яка б передбачала довготермінове кредитування. Програма має бути, приміром, хоча б на 15 років, щоб її ніхто не змінював, вона має бути орієнтиром для всіх урядів, для всіх голів райдержадміністрацій, верховної, обласної та районної рад. Щоб селянин чи інвестор, який вклав кошти у молочний бізнес, купивши корів та обладнання, знав, що після наступних виборів або при новому уряді умови його діяльності зміниться в гіршу сторону.

 

Якраз з програмами у нас все гаразд. Приймаються кожним урядом. Регулярно.

 

І.П.: Погоджуюсь. Програми розробляються, їх багато, законотворча діяльність у нас супер - на кожного комара є закон, а що це дає?...

 

Чи допомагає Асоціація виробників молока?

 

І.П.: У нас добре працює Асоціація переробників молока. Так, є й Асоціація виробників молока. Проте вона об’єднує великих виробників, які добре стоять на ногах. Вони мають і обладнання, і техніку для заготівлі кормів, і ветеринарного лікаря, лабораторії тощо.  

Середні і дрібні виробники розрізнені. На мою думку, треба створювати в межах областей молочарські кооперативи товарних виробників, у яких є місце для господаря, котрий продає і 50 і 10000 літрів молока за день, які надаватимуть певний спектр послуг для господарств, що входитимуть до його складу.

 

Загальновідомо, що у розвинутих країнах економіка тримається на середньому класі. Молочний бізнес не виключення?

 

І.П.: Безумовно! Середній клас на селі треба підтримувати! Фермер - це основа сільського господарства Європи.

Якщо створити умови - побудувати дороги, провести воду, каналізацію, газ, тоді молоді не треба буде їхати у місто чи за кордон заробляти  гроші для родини, якщо це можна зробити у себе вдома. Слід лише дати знання та кредитні ресурси.

 

Ніхто не заперечує, що селянам треба об’єднуватися. Як це зробити, щоб вийшов результат, а не декларація?

 

І.П.: Ще раз наголошу, починати треба зпрограми розвитку сільського господарства і села зокрема, у якій буде чітке бачення майбутнього молочного сектору.

 

Хто її має розробити?

 

І.П.: Науковці - ні. Це буде чергова теорія, далека від практики. Міністерство - також ні. Вважаю, що це чудово можуть зробити представники виробників молока та міжнародні експерти, які не є політично та владно заангажовані. Потім її слід винести на обговорення у громадських організаціях і асоціаціях, зробити наукову експертизу, внести поправки і затвердити.

Якщо я, як виробник, буду бачити, що те, що я роблю, має результат, від цього я отримую прибутки, я піду до вас і скажу: давайте робити разом, ми матимемо такі-то переваги, якщо я стану членом кооперативу. Не через спеціальні ціни, а працюючи в системі.

Щоб це зрозуміли люди, треба підтримувати освітні програми на селі через діяльність дорадчих і  консалтингових служб, тренінгових компаній.

Дешевше виділити кошти на практичні знання, ніж фінансувати центри зайнятості.

 

Можливо, і сільська школа має долучатися до цього процесу?...

 

І.П.: В школі навчають звичайних освітніх речей. А чи навчають в сільській школі як правильно і прибутково вирощувати сільськогосподарську продукцію?!

Наша компанія співпрацює зі школами. Ведемо «Школу молодого фермера». Безкоштовно проводимо для учнів 3-4 уроки на рік. З цього віку треба починати. Цьогоріч ми запропонували Фонду Відродження цільову програму, яка передбачала б виділення коштів дітям під розробку і реалізацію бізнес-ідей. Приміром, відгодівля 10 бройлерів. Давати маленькому бізнесмену кошти на придбання курчат і комбікорму. він доглядатиме їх, вирощена продукція може йти і для школи, і для сім’ї. Звідки ми будемо формувати бізнесмена, якщо не зі школи? Не слід гаяти часу.

В Україні багато можливостей для творчої діяльності, Кожен, хто хоче зайнятися бізнесом, може це робити, головне, хотіти це робити і робити професійно!

 

Розмову вела Вікторія РОЗОВА