×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

«Стрес-тест» - методика задля розвитку агробізнесу

/ Гість номера / Вівторок, 13 грудня 2011 14:42

 

altУправління підприємством у сучасному агробізнесі справа досить ризикована. Фермер ризикує фактично не тільки через погодні чинники - ризики підсилюються нестабільністю ціни. Разом з тим, експерт з управління та фінансування агробізнесу Олексій Харсун розробив спеціальну методику «Стрес-тест», яка дозволяє здійснювати оптимізацію виробництва за заданого рівня ризику.

- Пане Олексію, як, на Вашу думку, сьогодні можна охарактеризувати управління підприємством в агробізнесі?
- Те, що ми спостерігаємо сьогодні в управлінні підприємством в агробізнесі, я б назвав погонею за прибутками. Спробую відповісти на Ваше запитання, дещо конкретизувавши його. Класичний ланцюжок: планування, організація, мотивація та контроль не випадково розпочинаються саме з планування. Зрозуміло, детальність та якість планування різняться у фермерських господарствах та великих агрохолдингах. Якісне планування - дороге задоволення. Однак вартість - не обов’язково адекватність плану економічним реаліям. Справа в тому, що методики планування, які залишилися в спадок від «колгоспних» часів, окрім громіздкості та перевантаженості, другорядними показниками фактично ігнорували маркетингову складову. Це було прийнятно при плановому господарстві, але в умовах ринку саме прибуток є визначальним фактором успішності агрофірми. Сучасні підходи планування значну увагу приділяють саме фінансовим компонентам, однак маржинальний підхід теж має свій недолік - в агробізнесі 2 плюс 2 може дорівнювати і 5, і 3, і мінус 1.

- З чим це пов’язано?
- Виробники не можуть встановлювати ціни на свою продукцію, оскільки працюють в умовах «ринку покупців». Іноді бувають невеличкі «віконця», зазвичай тривалістю до місяця, коли встановлюється «ринок продавців» (під час виникнення дефіциту на ринку того чи іншого продукту). Хоча останнє є надто нетиповим для ринку, тому виробникам доводиться орієнтуватись на те, що ти працюєш на ринку покупців.
Стандартним варіантом є вертикальна інтеграція. Так, цукрові буряки - сировина, яка цікава лише цукровим заводам. У той же час цукор можна реалізувати як у роздрібній мережі, так і оптом - наприклад кондитерам. І справа не лише в цінах, кожен, хто вирощував буряк, стикався із своєрідними методиками визначення загальної забрудненості та цукристості. Загалом діє правило: хочеш вирощувати кукурудзу з прибутком - май свою сушарку, хочеш вирощувати цукрові буряки - май свій завод.

alt- Чому агровиробництво таке чутливе до коливань ціни на продукцію та агроресурси? 
- Повторю вищесказане. По-перше, виробляючи одні і ті ж сільгосппродукти подібної якості та в незначній (відносно загального об’єму ринку) кількості, аграрії не можуть впливати на рівень цін на свою продукцію. У випадках неможливості контролю ціни на продукцію спрацьовує стратегія - «погоджуюся з ціною, але контролюю обсяг виробництва». Саме кількість продукції визначає обидва фактори, що впливають на прибуток: сукупний дохід і сукупні витрати. Однак стандартне господарство, спеціалізоване на вирощуванні продукції рослинництва, не може передбачити ні ціни реалізації продукції, ні спланувати об’єм свого виробництва - погодні умови вносять свої корективи. Тобто використання оціночної урожайності та очікуваної ціни реалізації для економічних розрахунків втрачає сенс.
По-друге, в Україні, як і більшості промислово розвинутих країн, цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію досить низька. Відповідно, загалом незначна зміна виробництва продукції призводить до відчутно значних змін ціни та відповідно доходів аграріїв.
По-третє, аграрії конкурують між собою за ресурси: дизельне паливо, міндобрива, засоби захисту рослин, посівний матеріал, послуги елеваторів та портів, і основний ресурс останнього десятиріччя - фінанси: чи то у вигляді виручки, чи то кредитних коштів. Саме внутрішня конкуренція призводить як до зростання ціни агроресурсів, так і до падіння вартості продукції.
Зазвичай для аграріїв урожайний рік приносить більше проблем, ніж неврожай.
Справді, витрати на вирощування будуть понесені в одному і тому ж обсязі, незалежно від отриманого урожаю, однак витрати на збирання, доробку та збут будуть суттєво відрізнятися у випадку врожайного чи неврожайного року.

- Що пропонує Ваша методика? Як допомагає сільгоспвиробнику уникнути розорення?
- Коротко зупинюся на історії її створення. Ще в далекому 2000-му році в газеті «Бізнес» була опублікована моя стаття «По чем фермер?», де я розглядав використання майбутнього урожаю як застави. В 2008 році спеціалісти Канадсько-Українського зернового проекту звернулися до мене з пропозицією оновити методику. В процесі розробки математичної моделі оцінки майбутнього урожаю я зрозумів, що розроблені алгоритми та статистична агроекономічна модель, ніби створені для планування агровиробництва в умовах невизначеності.
Оскільки я ставив перед собою досить скромне завдання - моделювання типу «що, якщо», то методика й отримала таку назву «Стрес-тест». Спочатку методика містила два компоненти: оцінка реальності виробничих планів та оцінка очікуваного прибутку.
Але все змінилося після моєї доповіді на конференції «АгроРесурси-2010» - «Моделювання некатастрофічних погодних ризиків у системі: господарство-сівозміна-система обробітку». Саме там завдяки зустрічі та подальшій співпраці з генеральним директором ТОВ «АМГ Агрохолдинг»Олександром Мірошниченком вдалося удосконалити методику та відійти від стандартної Баєсівської моделі, яка у випадку агрохолдингу, розташованого в різних кліматичних зонах, працює некоректно, оскільки множина агрокліматичних умов не є взаємовиключною. Справді, в одній зоні може бути посуха, а в іншій - сприятливі погодні умови. Таким чином, до всієї методики довелось включати метеорологічний компонент. Власне, завдяки цьому стало можливим реально оптимізувати посівні площі, використовуючи відповідний математичний апарат. Як і всі задачі випуклої оптимізації, ця не має єдиного розв’язку. Можна лише виробити прийнятний план дій, який або максимізуватиме прибутковість при заданому рівні ризику, або ж мінімізуватиме ризик при заданому рівні прибутковості. Враховуючи кількість варіантів вибору структури посівних площ та факторів, які впливають на економічний результат господарювання, хочу зазначити, що навіть дуже добрий спеціаліст без використання відповідного математичного апарату не може в достатній мірі оптимізувати діяльність підприємства та уникнути типового недоліку сучасного планування - орієнтації на максимальний прибуток.

- Чи можна сказати, що орієнтація на прибуток - це один із суттєвих ризиків сільськогосподарського виробництва?
- Так, наведу простий приклад. В кінці 2007-початку 2008 року відбулося значне зростання ціни на соняшник - до 4000 тис. грн./т. Внаслідок цього посівні площі соняшнику в 2008 році зросли на 28%, в той час як реальна ціна продажу восени 2008 року впала майже втричі. Просте запитання: середня урожайність соняшнику в 2008-му в порівнянні до 2007-м зросла на 22%, чи достатньо цього, щоб компенсувати таке падіння ціни?
Взагалі з точки зору теорії ймовірностей стратегія орієнтації на максимальний прибуток призводить у довгостроковій перспективі до гарантованого розорення.
У той же час методика планування сільськогосподарського виробництва в умовах невизначеності «Стрес-тест», що використовує статистичну агроекономічну модель, за рахунок раціонального розподілу посівних площ оптимізує діяльність агропідприємства в координатах прибутковість/ризик. Метою використання статистичної моделі є не підміна висновків і досвіду спеціалістів, а надання їм інструменту, що дозволяє більш точно спрогнозувати результати господарювання та передбачає поглиблений економічний і економіко-статистичний аналіз.

- На які агропідприємства розрахована Ваша методика?
- Спочатку, це все розроблялося, аби допомогти планувати свою діяльність малим та середнім агроформуванням, оскільки саме такі підприємства часто працюють «за інтуїцією». Однак очікувано, що більша ефективність методики проявилась на великих господарствах, оскільки диверсифікація - це серйозний фактор, який додає господарству стабільність.

- Наскільки років наперед можна прорахувати, визначити як оптимально засіяти посівні площі?
- Ця методика не є якимось багаторічним чи одноразовим методом. Статистична модель потребує щорічного оновлення. Точність розрахунків можна значно підвищити, використовуючи останні статистичні дані та судження експертів. Так, до прикладу, у моделі на 2012 рік я використовую оцінки Тетяни Адаменко про можливі втрати озимих культур.

alt- Пане Олексію, Ваша методика «Стрес-тест», це по суті метод прогнозування, завдяки чому він, незважаючи на постійну нестабільність у нашій українській дійсності, працює?
- Так, з першого погляду це справді дивно, але за цією методикою все вкладається у математичні рамки. Наприклад, ціна на соняшник за факторами, які включені в модель, визначається на 98%. Так само і на основні сільськогосподарські культури. У цю модель я не зміг включити лише такі культури як просо, гречка, горох, оскільки вони реалізуються кінцевому споживачу, а це занадто невизначений ринок. Досить згадати коливання ціни на гречку в 2010-2011 роках. Крім того, цукрові буряки, хоч і включені у модель, але розрахунки по ньому більше орієнтовні, оскільки тут дуже велика політична складова, зокрема, у ціні цієї культури - наприклад, дотації на вирощування, можливість відкриття ринку для цукру-сирцю. Одним словом, згідно з розрахунками та зважаючи на усі чинники вартість цукрових буряків може коливатись до 60% від поточного значення.
Ще одним чинником успішного прогнозування є інерційність як агросектору в цілому, так і кожного конкретного господарства. Все це враховується у методиці. І тому тепер ті дані, які я отримую із господарств, з якими у мене налагоджена співпраця, підтверджують, що за рамки теорії ніщо не відхилилось - все працює, як і повинно.

- У яких сільгосппідприємствах Ви останнім часом змогли впровадити свою методику?
- Окрім вже згаданої компанії «АМГ Агрохолдинг», цьогоріч таке моделювання я здійснював для двох невеликих господарств у Тернопільській та Львівській областях. В одному з випадків власник прагнув вибрати більш ризикований підхід у плануванні, разом з тим, ми дійшли до компромісного рішення.
Наразі працюємо із підприємством «Золотники-Агро» на наступний рік. Адже розроблена мною методика оптимізації дозволяє досягти успіху з мінімальними витратами.

Розмову вела Тетяна Занько.

1

 18 жовтня 2019
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
18 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.