Також у Німеччині відбулися польові демонстрації техніки цього відомого бренду. «Агробізнес Сьогодні» побачив чимало вартих уваги новинок, і ми обов’язково розповімо про них у найближчих номерах. На рекламних постерах фірми AMAZONE зображені красиві жінки - амазонки. Цікаво, що усі вони, за корпоративною традицією, - не найняті спеціально фотомоделі, а реальні співробітниці підприємства.
Нам вдалося поспілкуватися із паном Крістіаном Драйєром. Він - не лише нащадок Хайнріха Драйєра, тобто співвласник цієї сімейної компанії у четвертому поколінні, а й діючий генеральний директор підприємства AMAZONEn-Werke.
- Пане Драйєр, засновник вашої компанії був винахідником, інженером. А за яке коло питань відповідаєте як топ-менеджер особисто Ви?
- Засновник компанії AMAZONE у XIX ст. отримав технічну освіту. За нинішніми мірками, не найвищу - приблизно як технікум або коледж. При цьому він зумів своєю головою й руками багато чого придумати й втілити у життя. Наш прадід був не тільки інженером, але й директором заводу, головним продавцем, навіть піар-менеджером… Майже все робив сам, а його дружина стала рекламним обличчям фірми - першою амазонкою. Таке от сімейне підприємство. Замислюючись над тим, як у нього виходило поєднувати усі ці обов’язки, я нині дивуюся. При цьому Хайнріх Драйєр ще займався благочинністю: наприклад, субсидіював придбання музичних інструментів для церкви міста Оснабрюк.
Звичайно, розподіл функцій із сьогоднішнім днем важко порівняти. У нас за технічний бік справи відповідає мій двоюрідний брат Юстус Драйєр - він інженер, доктор технічних наук. Досконально розбирається з усіма технічними питаннями. Я ж маю економічну освіту, закінчив університет. Тому доглядаю за комерційними факторами виробництва: контролюю не тільки продажі, але й взагалі усі економічні параметри групи компаній AMAZONE. Крім того, у нас є Рада директорів, і в такий от спосіб ми нині керуємо бізнесом.
-
Тоді дозвольте спершу про економіку. Світова фінансова криза, здається, не вплинула на деякі підприємства у галузі машинобудування. У тому числі демонструє вражаюче зростання й AMAZONE на 15–20% щороку. І сьогодні Ви озвучили цифру вашого очікуваного доходу за останній рік: €500 млн. Чому ж вам та криза нібито й не шкодить?
- Криза, звісно, позначилася й на компанії AMAZONE. Однак усе-таки виробництво техніки в нас, дійсно, зростало. Чому? Бо кожен хоче їсти, і всім потрібна енергія. Виходить, усюди є необхідність у сільському господарстві, а в агровиробників - у знаряддях праці. Потреба у сільгосптехніці виявилася настільки значною, що навіть переборола й перевершила негативний вплив цієї кризи. Ба більше: ми ці роки запускали у виробництво деякі новітні продукти, що у них відчули потребу в ряді країн - імовірно, і у вас в Україні також. Ми почали розвивати паралельно кілька напрямів: виготовляти машини для ґрунтообробітку, посіву, розкидання добрив і обприскування. Мінеральні добрива сьогодні помітно дорожчають - і тим важливіше для аграріїв мати якісні машини для точного і ощадного внесення цих речовин.
-
Отже, як ми довідалися на заводі BBG, десь 80% продукції AMAZONE йде на експорт. У які саме країни?
- Так, експорт у нас дуже широкий. У Західній Європі практично всі використовують нашу техніку: Англія, Франція, Італія, Португалія, Голландія, Чехія, Угорщина, країни Скандинавії й Балтії. У Східній Європі - багато хто, у тому числі Україна, а також Білорусія, Росія, Румунія. Є техніка Amazone й далі - у Казахстані, Китаї, Кореї, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, ПАР, Аргентині й Бразилії. Освоюємо ринки Марокко й Алжиру... Загалом продаємо машини в 70 країн світу.
-
На українському ринку є техніка бразильської компанії Stara, як кажуть, непогана. Вона за дизайном і кольором дуже нагадує продукцію AMAZONE, навіть говорять про певні «родинні зв'язки» бразильців із вашою фірмою. Прокоментуйте, будь ласка.
- Десь приблизно до 2000 року ми співробітничали із Бразилією, тому що цікавимося й цим регіоном також. Компанії AMAZONE і Stara дійсно спробували створити спільне підприємство. Але Бразилія далеко, люди там мислять дещо інакше, ніж ми. Ми звідти вийшли. Ну а Stara, звичайно, дотепер прагне зберегти усе те позитивне, що дало їм наше співробітництво. Зелено-помаранчевий колір машин відтворювати, зрозуміло, найпростіше. Як ми це оцінюємо? А так, що AMAZONE у світі вважають провідним виробником сільгосптехніки, тож наслідувати нас - престижно.
-
Знаряддя землеробства стрімко вдосконалюються. Пане Драйєр, приїжджаючи до Німеччини, ми щоразу знаходимо таке, про існування чого кілька років тому взагалі не підозрювали. Що, на Вашу думку, є головним рушієм ідей у сільськогосподарському машинобудуванні? Може, прагнення прибутку?
- Ні, не тільки прибуток. Ми уважно слухаємо наших споживачів: фермера, директора агропідприємства, керівника машино-тракторної станції. Тобто одержувачів наших машин і технологій. Ми їх повсякчас запитуємо: що вам ще необхідно для вашої діяльності? Перепитуємо двічі, тричі, а якщо треба - й по 10 разів. Які у вас проблеми? Дізнаємося - і потім міркуємо, як можна це вирішити на базі нашого чималого досвіду. Звісно, для розв’язання будь-якого питання можуть знадобитися кошти, й далеко не одразу вони повертаються у вигляді прибутку. Але вирішення цих завдань дає нам перспективу - та й взагалі майбутнє.
-
Чи є якесь обладнання або агрегат, яке ви вважали б флагманським для себе, головним? Скажімо, розкидачі добрив, яких компанія AMAZONE, починаючи з 1917 року, виготовила вже 1 млн штук?
- Розкидачі мінеральних добрив, звісно, важливий продукт у нашій виробничій лінійці. Але це приблизно лише 25% нашої діяльності. Зараз посилено розвивається у нас напрям обприскувачів, і вони дають нам ще 25% доходу. І погляньте уважніше на завод BBG, де ми зараз перебуваємо. Це виробник зі 150-літньою історією виготовлення знарядь для обробітку ґрунту. Хіба можна таке скидати з рахунків? І ці агрегати - теж приблизно 25% нашого успіху. Ну, і ще 25% приносять посівні машини. Тобто ми не позиціонуємо себе фахівцями в чомусь одному, але розвиваємо ці чотири напрями: техніка для ґрунтообробітку, посіву, обприскування й розкидання добрив.
-
Ви спеціально досягаєте такого балансу?
- Це виходить само собою, ніби й випадково. Але я не бачу тут проблеми - навпаки. Чотири виробничих напрями акуратно й рівномірно у нас збалансовані. Однак якщо завтра виявиться, що на якому із цих напрямів потенціал розвитку більший - звісно, ми це сприймемо.
Причому мова йде сьогодні уже не тільки про механічні знаряддя, але про комп’ютеризовані «розумні» машини, які випускає AMAZONE. І наше ноу-хау полягає не тільки в кожному конкретному агрегаті, який ви тут бачите. Так, кожна машина добра й сама по собі. Але! У системі вони дають синергію, додатковий ефект, що сприяє росту продуктивності сільгоспвиробництва.
-
Багато в чому AMAZONE - унікальна компанія, але принаймні в одному - типова. У Європі багато сімейних фірм. Вони постали із сільських кузень і ремонтних майстерень та зуміли зажити світової слави: Lemken, Gregoire Besson, Ropa, Horsch, Poettіnger, Vaderstad і ще чимало інших. У нас в Україні таких поки що немає зовсім. Як ви гадаєте, що треба, аби сімейна фірма піднялася до масштабів транснаціональної компанії, як AMAZONE?
- У Німеччині здавна - ще приблизно років 300 тому - почали з'являтися підприємства, які виготовляли сільськогосподарську техніку. Тобто в нас є багатовікова предківська культура такого машинобудування. Так що традиції - це перша половина успіху. А друга - виховання молоді.
Молодь треба мотивувати, спонукати, аби вони відчували - так, цією справою займатися варто. Для цього завжди слід придумувати щось нове, інтенсивно розвиватися. Запалювати інших, щоб вони теж казали: нам це справді потрібно.
Засновник нашої компанії бачив, наскільки важке землеробство, і хотів полегшити цю працю взагалі. Тобто він міркував не лише про себе, про власні інтереси. Дуже важливо, щоб ваші ідеї були спрямовані не винятково на особистий добробут (це теж потрібно, без питань), але й на благо інших. Так починається бізнес… І життя.
-
А наскільки зацікавлені в агромашинобудівному бізнесі Ваші діти?
- П'яте покоління засновників нашої компанії, що носять прізвище Драйєр, уже підростає. У мене син і донька, їм 13 і 16 років. Через тиждень тут, на полі поблизу заводу AMAZONE BBG, відбудеться корпоративне свято - День сім’ї. Сюди прийдуть багато співробітників нашої компанії зі своїми дітьми, жителі Лейпцигу. Вони отримають можливість торкнутися усіх агрегатів, покататися на потужних тракторах. Мої діти, природно, теж будуть святкувати і їздити на цих машинах.
-
У них вже є права водіння?
- Ні, по дорогах загального призначення вони їздити ще не можуть. Але в чистому полі, під наглядом батька - звичайно, так! У них саме такий вік, коли потрібно починати зацікавлювати технікою. Це ж бо тематика непроста. Нею слід займатися з юності, інакше згодом буде важко зрозуміти тенденції.
Розмовляв Ігор Петренко