Фредерік Шавіньї додає до ноу-тілу ще й свій знак якості - ByFrederic

/ Гість номера / Вівторок, 21 січня 2014 15:10
altФредерік Шавіньї 5 років тому познайомив мене зі своїми полями у Шполянському районі на Черкащині. Пристрасно переконував у перевагах ноу-тілу, тоді ще зовсім нової для України системи обробітку землі. Результати пообіцяв показати років за п'ять. От цей час і настав. Зараз господар впевнено отримує прибутки зі своїх 15 тис. га. 

 

Пропонує насіння і профільну сільгосптехніку. Досконало вивчив мову (ну, хіба що трішки його видає французький акцент). Собі і колегам-аграріям радить бути схожими на хамелеонів: встигати за змінами і пристосовуватись до них.
 
Ризикую іменем
 
  • Фредерік, новачкам завжди важче. Ви ж не просто були одним із перших, хто почав застосовувати ноу-тіл в Україні. Дуже енергійно захищали, просували цю технологію. Отже, прискіпливо стежать за вашими результатами усі - і однодумці, і опоненти. Це надто відповідально.
- А я й не тікаю від відповідальності. Навпаки. Ось спеціально створив знак якості нашого спільного холдингу і використав власне ім'я - ByFrederic. Так придумав підтверджувати гарантію якості для наших партнерів, споживачів. Багато хто приховує своє прізвище, ім'я, не світить у назвах свого продукту. Я навпаки - не ховаюся. Хочу бути впізнаваним. За продукцією цієї марки можна відстежувати результати спільної роботи. Будь ласка, хай всі бачать і оцінюють.
 
  • Встигли зібрати велику команду?
- Маємо 500 співробітників у п'яти країнах - Білорусі, Казахстані, Росії, Грузії та Україні. Спільний знак якості ByFrederic їх об'єднує.
 
  • Ризикуєте власним іменем?
- Я дуже сильно ризикую. Якщо пропоную неякісний продукт, усі будуть точно знати, від кого він - від Фредеріка! Тому абсолютно виключаємо можливість продажу неякісного. 
 
Тепер усе наше насіння, вирощене в Україні, позначене на мішках таким знаком - ByFrederic і голограмою від підробок. Давно намагалися боротися із підробками. І от знайшли спосіб. Тепер усі мають знати: якщо купили упаковку насіння ByFrederic, а голограми немає, значить вас надурили. Голограми змінюємо щороку - нумерацію, фотографії. Можна зателефонувати на гарячу лінію і перевірити, чи ви купили справжній продукт. Ми хочемо працювати тільки з якісним продуктом, тільки з якісним обслуговуванням, ось чому я створив знак ByFrederic. Це наш стимул і гарантія.
 
Технологія не для впертих, а для професійних
 
  • Вирощуєте продукцію виключно в системі ноу-тілу? Залишаєтесь таким же непохитним його прибічником, чи ці роки все-таки привчили і до компромісів?
- Я залишаюся фанатом ноу-тілу. Упевнений, що на перспективу це один із найефективніших підходів проти ерозії, для захисту вологи. Тільки треба правильно розуміти кожен крок, усвідомлювати, чого саме ми хочемо досягти. І бути дуже чутливими до змін. Ноу-тіл заставляє широко розплющити очі й активно використовувати мозок, щоб одразу реагувати на зміни. Я не кажу слово «помилки», а кажу: ЗМІНИ. Вони завжди виникають під час роботи, така особливість сільського господарства, наскрізь залежного від природи, погодних несподіванок, та від усього! Не може бути такого закону - працювати за стовідсотковим ноу-тілом. Це не розумно. Не повинно бути категоричного: хочу тільки ноу-тіл, або хочу тільки плуги. Насправді є загальний підхід до ведення господарства і, разом з тим, - індивідуальне ставлення до кожної культури і до кожного поля. Нове треба приймати розумно, адаптувати під свої умови. Ще й думати, як це нове покращити.
 
  • altНоу-тіл - технологія не для впертих. Вона вимагає високого професіоналізму та гнучкості. Особливої уваги до клімату. Колись ви зачаровано розповідали про аргентинський досвід. Тепер вже можете аналізувати і свій, власний.
- По-перше, ми не в Аргентині, а в Україні. Кліматичні умови дуже відрізняються. В Україні 6 місяців на рік мінусова температура, в Аргентині 12 місяців - плюсова і лише 2–3 дні - мінус. В Аргентині рослинні рештки переходять у гумус впродовж цілого року. А тут ми на півроку їх ніби консервуємо в холодильнику, отже, вони потрапляють у гумус повільно. За короткий час встигаємо зібрати величезну кількість таких решток. З одного боку, це чудово, тому що захищаємо верхній шар від ерозії, сонця і накопичуємо величезний запас вологи. З іншого - рослинних решток стає забагато, а отже, виникають нюанси та проблеми. Наприклад, навесні дуже повільно прогрівається грунт. Крім того, накопичується багато шкідників. Але й це не головне. Основна наша особливість у тому, що ми насінницьке господарство. Наша лінія значно менш стійка. Наприклад, останніми роками спостерігаємо проблему: верхній шар накопичує величезний залишок гербіцидів, особливо сульфонілсечовину та інші.
 
  • Коли ми зустрічалися 5 років тому, я говорив, що треба дуже ретельно стежити за кожним кроком у сівозміні і за поведінкою різних культур на кожному окремому полі. Ось нині рік - жахлива, дощова, дуже волога осінь. Неможливо в таких умовах всюди залишити стовідсотковий ноу-тіл.
- В унікальних екстрених ситуаціях не можна бути впертим. Треба розуміти, що після комбайна, коли він порушив всю структуру, все одно треба обробити землю. Так само з ноу-тілом: я помітив, що з деякими бур'янами дуже важко боротися. Навіть жорстка програма ЗЗР іноді не дає результатів. Скажімо, у нас є один шкідник, я його називаю сибірський тютюн, ніяк не здолати його!
 
  • Тобто ваша ноу-тілівська стратегія не є зовсім категоричною?
- Максимально, по можливості все-таки намагаємось не уникати прямого посіву. Але частково переглядаємо наші стратегії саме через особливості українського клімату.
 
Через спеціалізацію у насінництві останні два роки знову почали обробляти тільки поверхнево, краще змішувати рослинні рештки з верхнім шаром грунту і з рештками гербіциду. Це дало дуже добрий результат. Ми побачили, що за роки прямого посіву отримали оптимальний вміст фосфору і калію. І коли стали знову сіяти по обробітку, рослини були більш рівномірні і міцні, аніж за прямого посіву. Це особливо видно на батьківських формах соняшнику та кукурудзи. Гібриди кукурудзи, соняшнику, сої, пшениці не страждають від прямого посіву. А от батьківські форми, особливо слабкі лінії, можуть потерпати через особливі залишки ЗЗР.
 
  • Тобто ви застосовували обробіток саме на насінницьких посівах?
- Останні два роки на достатньо великих площах зробили поверхневий обробіток. Особливо під посів батьківських форм. І трішки на товарних посівах. Нинішнього року повернули на прямий посів озиму пшеницю, тому що через погодні умови зараз погано іде сівалка на обробленій землі. А на прямий посів - добре.
 
  • Раніше ви викопували спеціальні шурфи, і можна було через зріз ґрунту подивитися всю структуру. Ми бачили розпушеність після прямого посіву, відсутність підошви. І зараз контролюєте так само?
- Після 6–7 років прямого посіву наші ґрунти практично в ідеальному стані. Різко збільшилася кількість корисних організмів, черв'яків і т. п., повністю зник твердий шар. Маємо кореневу систему до 1,5–2 м глибиною.
 
  • Навіть незважаючи на структуру чорнозему і те, що він різко ущільнюється після дощів?
- Дуже часто всі роздивляються поверхневе ущільнення. Мало хто дивиться нижче. Ми ж 2,3,4 рази на рік вириваємо шурф на полях із різними культурами, аби бачити всю структуру ґрунту. Можна робити висновки, що при прямому посіві вона значно краща.
 
  • А там, де обробляли поверхню культиватором?
- Цього року є ризик, що ми порушили структуру. І будемо збирати в поганих умовах, після великих дощів. За 4 тижні випало 200 мм опадів. Змушені збирати і сіяти в поганих умовах. Є всі передумови, через які порушується структура грунту. І навесні будемо уважно стежити. Зараз (7 жовтня - ред.) наш пріоритет - зібрати урожай і посіяти озиму пшеницю. А структуру будемо дивитися навесні.
 
Повторюю: треба постійно відстежувати наслідки кожного свого кроку. Бо ноу-тіл значно складніший за традиційний обробіток. Якщо у традиційній системі легше виправити помилку, то в ноу-тілі часто це зробити вже неможливо. Це точна технологія, де не можна упустити жодної операції, жодної фази. Агробізнесмен тому мусить бути професійним агрономом, розуміти рослину: чим її захищати, як правильно підгодувати, в якій послідовності це робити.
 

alt

Запозичити у чистому вигляді чужий досвід по ноу-тілу практично теж неможливо. Авторитетів немає навіть у світі, тому що технологія загалом застосовується тільки років 25. Це замало для ґрунтовних наукових висновків. А прогрес іде далі і далі. Селекція не стоїть на місці, ринок змінюється. Виникають нові проблеми і труднощі.
 
  • А от у традиційному обробітку досвіду - хоч відбавляй! Сотні років люди тут живуть і обробляють землю по-дідівськи. Без всяких ноу-тілів виживали…
- Отож-то й воно, що ВИЖИВАЛИ. Це біда України, що історично тут землеробством займаються всі, хто хоче, і тільки тому, що народилися в цій місцевості. На моє ж чітке переконання землею повинні опікуватися професіонали. До того ж, професіонали високого рівня. А інакше - пряма дорога до бідності. Будь ласка, обирайте! Я бідним не хочу бути. Хочу зібрати не просто врожай, а високий урожай. І ставлю собі за мету отримати ще більші врожаї з мінімальними витратами.
 
Ноу-тіл - це коли в бізнесі надовго
 
  • Повернемося знову до відповідальності. Ви продавали і продаєте людям техніку під ноу-тіл, ті ж сівалки, скажімо. Що тепер їм порадите? Може, вони дезорієнтовані: далі послідовно йти з ноу-тілом чи дивитися на вашу гнучку систему?
- Сільське господарство в Україні дуже чутливе щодо застосування технологій. Ми залежимо від безлічі факторів. Особливо від погодних умов. От цього року - дощі, яких не було останніх 20–30 років. Я раджу колегам бути як хамелеони: одразу вловлювати найменші зміни у кліматі, у культурі ведення господарства, у коливаннях ринку, швидко адаптуватися до них.
 
10 років тому в Україні товарні обсяги кукурудзи були втричі-вчетверо менше, ніж зараз. Зате утричі-вчетверо більшим був той же показник по ячменю. Як буде розвиватися ринок в Україні, а як у світі? Який шлях оберуть українські аграрії? Важко сказати.
 
Знаю головне: у своїх висновках після Аргентини 7 років тому я не помилявся. Тому що сьогодні ноу-тіл залишається чи не єдиною технологією для того, аби заробляти гроші в перспективі. Але, з іншого боку, ця технологія не терпить прямолінійності, однозначності - її треба застосовувати розумно, вміти її удосконалювати. Я ще 5 років тому сказав, що стовідсотково переймати аргентинську технологію не можна. Її потрібно пристосовувати до українських умов.
 
  • Так, я пам'ятаю, як ви тоді показували поле, яке пройшло обробку, тому що соняшник вирощували на насіння, і рослини мали бути рівними.
- Готовий і зараз показати поля зі справжнім прямим посівом пшениці, а також ділянку, де сіяли традиційно. Усьому є логічне пояснення.
 
Ось, наприклад, поле в 350 га. Тут справжній ноу-тіл після збирання кукурудзи, прямий посів. На іншому полі - пшениця після соняшнику. Ми зробили поверхневу обробку.
 
  • І яка глибина обробки?
- 5–6 см. От так поряд - оброблене поле і чистий ноу-тіл. За ноу-тілом тиждень тому посіяли пшеницю. Думаю, через 10 днів вже буде поле зелене. Хоча умови паскудні. Все мокре, земля, як пластилін, і вже холодна. Останні 4 тижні дали 200 мм опадів, а два тижні повітря не прогрівалося більше 7–8 градусів, уночі взагалі - нуль. Абсолютно ненормальні умови. Тим не менш вже більше половини площ озимої пшениці планово посіяли. Якщо все буде нормально з погодою - найближчим часом закінчимо.
 
  • Ви не глибоко сієте…?
- А навіщо глибоко? Така волога, що не треба глибоко. Дочекаємося сонця, одразу земля прогріється - ось і піде у швидкий ріст. Не треба гаяти часу! Ми не шукаємо вологу, вона є всюди. Ось інше, сусіднє поле. Тут 7 днів тому провели обробіток.
 
  • І вже пішов росток.
- Так-так. Тут помітніший прогрес, бо земля тепліша, нагрілася краще, вона була чиста, без рослинних решток. От вам і ілюстрація до того, що буквально кожне поле потребує індивідуального підходу.
 
  • Тобто після соняшнику ви обробляли поле, а після кукурудзи застосували ноу-тіл?
- Так.
 
  • А були якісь проблеми з соняшником? 
- Тут я працював, щоб пришвидшити посів. Щодня дощило, було незрозуміло, як далі розвиватиметься ситуація. А хотів домогтися своєї сівозміни по пшениці. І тому при посіві використав усі ресурси, що маємо. Де не пішла сівалка, зробили обробіток. Плюс тут ми використали євролайтин соняшник.
 
  • altЯка історія цього поля? 
- Ноу-тіл упродовж 6 років. Навесні провели поверхневий обробіток. Тому що тут були батьківські форми соняшнику Фушія. І восени обробили. Тепер тут пшениця за сівозміною, знову восени обробимо. Буде ріпак 2014 року.
 
  • А по ріпаку завжди обробляєте? 
- Так, по ріпаку завжди. Ріпак - це єдина культура, в якій я ніколи не досягав добрих результатів із ноу-тілом, хоча й пробував, старався.
 
  • Маєте якесь цьому пояснення?
- Підозрюю, що після збирання пшениці, ячменю їх коренева система ще працює і виділяє певні речовини. Тим часом проростає насіння ріпаку і на дводольній фазі гине. Це як варіант. Не впевнений, але про те саме читав у науковій німецькій літературі. Ми в Україні вже різні варіанти перепробували. І після подрібнення, і без подрібнення. Марно.
 
  • Цікаво буде подивитися на ваші результати навесні на цих полях.
- Дуже багато буде залежати від зими. Хороша зима - все гаразд, заморозки - гірше. Було б чудово, якби випали гарні сніги. Подивимось.
 
  • Були чутки, що ви будуєте власний завод для розфасування вирощеного насіння.
- Зовсім це не чутки - так і є. Поки всі планують будувати заводи по Україні - ми вже починаємо працювати (посміхається).
 
  • І тримаєте таку новину в секреті?
- Не афішував поки що, бо хочу все закінчити і показати завод повністю готовим. Як гарний подарунок в упаковці з бантиком!
 
Товари упаковують в консультації
 
  • Таке враження, що ви взагалі ненаситний - хочете вибудувати таку собі надсистему, комплекс. Розвиваєте різні напрями бізнесу поряд із власне вирощуванням врожаю - пропонуєте насіння, техніку.
- Саме так. Коли я говорю «урожай», то я вже маю на увазі весь ланцюг: це і структура грунтів, і добрива, і чистота поля. Без комплексного мислення у наш час не можна. Тому я намагаюся розвивати одночасно систему напрямів. Насіння продаю із консультацією агронома. А раптом висіють не в тій зоні - от і нема результату.
 
Продавати насіння і наперед знати, що поля для них оброблятимуть застарілою технікою, ще й з недолугим захистом - викидати гроші і сили намарне. Тому одразу пропоную і спеціальну техніку. Через наше торгове представництво - «Фрам» і новостворений сайт.
 
  • Офіційно оформили і цей напрям вашого бізнесу?
- Так, це наша торгова марка щодо сільгоспобладнання. Крім насіння, торгуємо різною технікою для обробітку й підготовки грунту, розкидачами добрив та зрошувальними системами різних типів, сівалками точного висіву. Наприклад, пропонуємо сівалки Monosem, Giorgi, дискатори ECO-MULCH, дискові борони Razol. Маємо партнерів-постачальників із 20 компаній з різних куточків світу.
 
І знову-таки це не простий продаж, а цілий комплекс. Допомагаємо підібрати техніку індивідуально для кожного господарства та його конкретних умов, доставляємо, наші фахівці налагоджують, радять із сервісом. Я ж хочу не один раз продати товар, а щоб до мене повернулися знову. Тому пропоную консультації, концепції, а не так собі одиничний товар. Показую, як ця техніка працює на моїх полях. Сам спочатку її випробовую.
 
І знову додаю до комплексу послуг свій фірмовий знак ByFrederic. Отже, марка для насіння «Кодісем ByFrederic», а брендом для торгівлі сільгоспобладнанням став «Фрам ByFrederic». Хай всі знають, що всі наші комплексні послуги супроводжуються знаком якості. Вся інформація і про холдинг, і про наші напрями вже є в Інтернеті. Так само і наші пропозиції. Якість товарів, котрі ми постачаємо на ринок, якість послуг і якість обслуговування - це для нас зараз найголовніше як для компанії, що активно розвивається.
 
Підготували В. Тернопільський, І. Садова

1

 19 вересня 2019
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з останніми заявами влади, при відкритті ринку землі планується надати дозвіл купувати землю юридичним ...
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з ...
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
За приблизними оцінками, сьогодні в Україні неінвентаризована земля становить 5-25% залежно від регіону.
За приблизними оцінками, сьогодні в Україні неінвентаризована земля становить 5-25% залежно від регіону.
19 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.