Віталій Скоцик: «Мільярди повинні піти в реальну економіку»

/ Гість номера / Вівторок, 24 червня 2014 11:33
Ігор ПЕТРЕНКОспеціально для "АС"
На виставці «АГРО-2014» з групою журналістів провідних аграрних видань України зустрівся Голова наглядової ради групи компаній АМАКО. Його думки про сучасний стан сільського господарства і аграрного бізнесу, зняття мораторію на продаж землі, очікування від нового Президента України і нову аграрну політику держави пропонуємо нашим читачам.

 

Компанія АМАКО традиційно взяла участь у столичній виставці «Агро 2014». Експозиція її займала близько 2000 кв. м, програма на стенді була насиченою й цікавою. Зокрема, «Агробізнес Сьогодні» завітав на презентацію книги «Виклик і відповідь» Голови її наглядової ради Віталія СКОЦИКА і детально поспілкувався з очільником компанії на актуальні теми сьогодення.
 
Про нову владу
 
  • Чи є вже якісь індикатори того, як вплинули вибори Президента України на настрої агробізнесу?
- Наприклад, візьмемо 15 провідних українських публічних компаній. Після виборів Президента України за один день їхня капіталізація підскочила на 4,5 %, або на € 120 млн. За рахунок чого? Бо з’явилася позитивна новина - є Президент.
 
  • Президент Петро Порошенко взяв собі у радники спеціаліста зі швидких реформ Каху Бендукідзе, який колись вдало допоміг  Міхаїлу Саакашвілі оновити Грузію. Якої швидкості перемін можна очікувати й нам?
- Я б дуже хотів, щоб Президент умів слухати радників і мав достатньо важелів, щоб втілювати реформи. Однак ми повинні розуміти насамперед сьогоднішній устрій нашої держави. Так, є новий Президент. Але згідно з діючою Конституцією він призначає лише чотирьох міністрів. Інші головні діючі особи - це Кабмін на чолі з Прем’єр-міністром. Їх призначає Верховна Рада. Тому очікування, що Президент за хвилину дуже багато зробить - вони дещо наївні. Треба мати хорошого Прем’єра. Потрібні також професійні міністри за напрямами, підкреслю, призначені не за квотним принципом, а професійним.
 
Наші очікування на загал достатньо високі. Управління державною економікою - це не просто прийти в кабінет і почати підписувати накази. В держуправлінні справи не повинні розходитися зі словом, а слово багато важить.
 
  • altКоли розпочнуться зміни в системі регулюючих і контролюючих органів? Якою вони мають бути?
- Я б хотів, щоб ці зміни відбулися - і то якнайшвидше. Але поки що я їх не так багато бачу. Якщо говорити про західний світ, про Європу - там багато регулюючих функцій виконує не тільки держава, а й професійні об’єднання. У нас в Україні теж є близько 80–100 різних професійних асоціацій. Але їхній вплив - мінімальний.
 
Нинішня структура аграрного міністерства - надмірно розгалужена. Треба реально подивитися на світовий досвід. Якщо взяти якусь модель управління - скажімо, французьку абощо - і скопіювати, то у нас нічого не вийде. Бо маємо свій унікальний досвід ведення сільського господарства. Нам треба приймати швидкі рішення. Але чи є у нас ефективні менеджери? Якщо є - чи готові ми їм платити стільки, скільки вони заслуговують?
 
  • Які контрольні функції мають бути в держави?
- Держава повинна створювати передусім умови, а контролювати в міру потреби. У Франції, наприклад, є асоціація виробників сиру. І ви спробуйте без її дозволу змінити хоч один стандарт його виготовлення. Також діють столітні правила виробництва вина тощо. В Україні, мабуть, немає зараз достатньої якості об’єднань, які здатні виконувати такі функції. Тому на якомусь етапі це повинна робити держава.
 
Земля в ілюмінаторі
 
  • Віталіє Євстафійовичу, чи потрібно, на Вашу думку, швидше знімати мораторій на продаж землі, не чекаючи 2016 року?
- Україна сьогодні гостро потребує іноземних інвестицій. І не тільки у формі позик державі, а й у вливаннях у корпоративний сектор, тому що саме він є рушієм економіки, а у кінцевому підсумку - основним виробником національного валового продукту країни. Тому потрібно створити такі умови, щоб іноземні інвестори відчували достатню безпеку вкладання своїх грошей і можливість заробляння прибутків. Якщо ми говоримо про аграрний бізнес, то тут один із стримуючих факторів - неврегульованість ринку землі.
 
  • А якою вам бачиться ця урегульованість?
- Нині Україна асоціює себе з Євросоюзом. Тож логічно подивитися, а як - там? Законодавство у різних країнах - різне. Але принципи залишаються одні й ті ж. Перше: земля сільськогосподарського призначення має бути у приватній власності. Друге: земля не повинна акумулюватися великими масивами в одного власника. Максимальне володіння на одного господаря в Європі десь 300–500 га. Більші масиви теж можливі, але - в оренді. Крім того, у багатьох країнах, після вступу до ЄС, на певний час була заборонена передача власності на землю іноземним особам - фізичним та юридичним. Можливо, і нам варто запровадити також обмеження, які робили усі країни, що вступали до Євросоюзу.
 
  • А як щодо державної власності на землю?
- Наприклад, і в Угорщині близько 2 млн га - у власності держави. Як ця земля туди потрапила? Так само як і в нас: під час розпаювання колгоспів. Багато людей фізично не змогли забрати свій пай. Були також різні інституції зі своїм земельним фондом - теж як і в нас. Але там землями сільгосппризначення займається не аграрне міністерство, а спеціальна агенція, яка здає землю у довгострокову оренду.
 
  • altЯким має бути спеціальний Земельний банк?
- Якщо ми знову ж таки подивимося на досвід передових країн світу, то побачимо: Земельний банк виступає не фінансовим органом, а регулювальним. Це не повинна бути інституція, що дає агровиробникам дешеві кредити. Якщо держава хоче допомогти фермерам кредитами - для цього вона може дати гроші будь-якому комерційному банку, яких вже є чимало. Навіщо створювати ще одну додаткову фінансову установу? Комерційний банк далі надасть гроші агробізнесу - і буде сам контролювати їх використання. Взагалі в умовах України не потрібно придумувати якісь нові регулятивні органи - це лише посилює корупцію. Земельний банк повинен гарантувати ефективне використання землі, регулювати її колообіг. Функції Земельного банку може виконувати й державне земельне агентство - так, як у поляків. Земельна агенція мусить відповідати за те, щоб державні землі не гуляли… Але навіть у Польщі у земельних відносинах є багато недоврегульованих моментів.
 
  • Чи потрібен при цьому відкритий реєстр земельних ділянок?
- Так, це абсолютно нормальна річ. Реєстр потрібен стосовно всіх ділянок, і він має бути доступний усім, будь-кому у суспільстві.
 
  • Чи варто дозволити володіти землею іноземцям?
- З одного боку, можливо, це було б вигідно пенсіонерам. Старим людям, які у житті мало доброго бачили, а тепер нарешті отримали пай і готові його продати за добрі гроші. З іншого, ми усе-таки повинні дивитися на Західну Європу, куди прямуємо зараз. Там купити землю іноземцеві майже нереально. Хоча є винятки. В деяких країнах якщо, скажімо, людина живе там 10 років, вдало займається агробізнесом та ще й одружилася із місцевим громадянином - як виняток можуть дозволити. Тобто там встановлені високі бар’єри для іноземців. Тож моя відповідь проста: якщо 24 країни Європи прийшли до такого рішення - мабуть, у них було підґрунтя?
 
Цікава деталь. У всіх країнах Східної Європи очікувався посилений рух купівлі-продажу ділянок після розпаювання. Але реально тільки близько 3 % землі продавалося. Наприклад, статистика угод РФ свідчить: після того, як земля стала товаром, усього лише 6 % землі було перекуплено. Усе інше перебуває в оренді й досі.
 
Курятина і долар
 
  • Курс валюти нині суттєво коливається. Який вплив це матиме на сільське господарство?
- У нас є два локомотиви економіки країни: металургія й аграрний бізнес Якщо поглянемо на надходження валюти у країну за минулий рік, то металургія дала $ 17,8 млрд, агробізнес - $ 13,5 млрд. На металургію інфляція вплинула навіть позитивно, бо сировинна база знаходиться у самій Україні. А от на агробізнес - не дуже. Багато наших крупних аграрних компаній зараз декларують збитки. Для експортно орієнтованих - немає нічого страшного. Якщо ж твоя продукція реалізується на внутрішньому українському ринку - компенсувати втрати валютних коливань надзвичайно складно, майже нереально. Потрібно або підвищувати ціни, або збільшувати обсяги реалізації. Те й інше - проблематично. Загалом економіка у цьому році впаде на 5–8 %. Ми повинні не втрачати хоча б той обсяг виробництва, ту ефективність, яких досягли на сьогодні.
 
  • Чи й далі, Віталіє Євстафійовичу, моду на аграрних ринках встановлюватимуть крупні агрохолдинги?
- Агрохолдинги відіграли величезну роль на стадії збільшення виробництва продукції аграрного виробництва країни взагалі. Без них, без їхньої системи залучення інвестицій ми б не пішли вперед так швидко. Але не думаю, що домінування агрохолдингів - це довготривала перспектива і що за ними майбутнє. Хоча й не виключаю, що деякі з них працюватимуть ще багато років.
 
Якщо у холдингу добрий менеджмент, і він прекрасно справляється з тією великою кількістю викликів, які є у нас в державі, - то чому б ні? У кінцевому підсумку, господарства будь-яких розмірів і обсягів виробництва мають право на життя, коли вони ефективні. Не думайте, що коли хтось великий - йому легше, ніж малому. У всіх однакові проблеми. Хоча, з іншого боку, невелике господарство може бути набагато ефективнішим і більш прибутковим, ніж мегахолдинг.
 
  • altЩодо прибутків - певну тривогу викликає молочарство. Які його перспективи нині?
- Галузь у депресії, справді. Середній українець має випивати, за підрахунками експертів, 82 л молока на рік. А випиває лише 40 л. Яка сьогодні ціна реалізації молока? Ще торік вона була 4,2 грн. А сьогодні десь 2,6–3,6 грн/л. Щоб працювати не у збиток, треба доїти по 7500 л на рік з корови. Хто на це здатний - багато таких господарств в Україні? Якщо хочеш розпочати молочарський бізнес, інвестиція на кожне корово-місце має бути $10 тис. Звідки брати фінансування? Тому сьогодні спрогнозувати, що буде з молочним скотарством, дуже важко. Потрібні програми розвитку тваринництва, які використали б ті кошти, що приходять з-за кордону. Хотілося, щоб ті мільярди доларів, які нам обіцяють надати МВФ, Всесвітній банк, ЄС - пішли в реальну економіку. У малий, середній та більший бізнес.
 
  • Якщо вже говорити про окремі галузі - а як птахівництво? З одного боку, відкрито експорт курятини та яєць до Євросоюзу. З іншого, Росія не лише закрила свій ринок, а й шлях експортування на Схід.
- Наші птахівники найбільш прогресивні порівняно з іншими галузями сільськогосподарського виробництва. Перспектива у них ясна: рухатися у бік розширення іноземних ринків.
 
Коли ми чуємо, що Західна Європа відкрила нам ринки, зняла квотування - це радісно. Насправді, однак, це не та ситуація, де ми матимемо миттєвий результат. Треба зробити чимало речей, пов’язаних із сертифікацією продукції, із розвитком дистрибуції. Це ж не просто так: завантажив і повіз продавати. Для того щоб вийти на нормальні обсяги експорту курятини у Європі, треба ще рік-два.
 
Я давно казав, ще як Росія обмежила ввіз наших сирів: треба дивитися в іншому напрямку. Перспективи в нас хороші, але потрібен час, фінансові й трудові ресурси.
 
  • Складнощів нині багато. Боєзіткнення на Сході, перспектива розчленування країни… Ви виглядаєте оптимістом. Звідки наснага?
- Рік тому я був у Канаді у провінції Саскачевань. Мав трохи вільного часу, пішов прогулятися. Бачу: висить український прапор. Краєзнавчий музей. Заходжу. Мене радо вітає канадійка: «Ви з України? Дякую вам, щиро дякую! Це ж ви, українці, і зробили Канаду».
 
Саме так. Канада перетворилася на світового лідера агровиробництва завдяки нашим предкам. Вони їхали туди, взявши квиток в один кінець, лише з однією валізою на кожного. Канада давала на людину 80 га землі у приватну власність. Це були ліси, хащі. Українці їх вирубували, корчували, об’єднуючись сім’ями, й починали культивувати. Привезли в Канаду кращі сорти пшениці, тодішні передові технології. Нині кожен четвертий канадієць - українського походження. У тому музеї є сокира одного з тих першопрохідців агробізнесу. І також українській сокирі встановлено в Канаді пам’ятник.
 
Суспільство наше - на три кроки попереду від політиків. Аграрне виробництво - попереду від науки, освіти й адміністративного управління. Займатися агробізнесом сьогодні - це щоденний виклик. І мені це цікаво.

1

 14 жовтня 2019
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
14 жовтня 2019
 14 жовтня 2019
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
14 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
13 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.