soniashnyk

Віталій Скоцик: «Мільярди повинні піти в реальну економіку»

/ Гість номера / Вівторок, 24 червня 2014 11:33
Ігор ПЕТРЕНКОспеціально для "АС"
На виставці «АГРО-2014» з групою журналістів провідних аграрних видань України зустрівся Голова наглядової ради групи компаній АМАКО. Його думки про сучасний стан сільського господарства і аграрного бізнесу, зняття мораторію на продаж землі, очікування від нового Президента України і нову аграрну політику держави пропонуємо нашим читачам.

 

Компанія АМАКО традиційно взяла участь у столичній виставці «Агро 2014». Експозиція її займала близько 2000 кв. м, програма на стенді була насиченою й цікавою. Зокрема, «Агробізнес Сьогодні» завітав на презентацію книги «Виклик і відповідь» Голови її наглядової ради Віталія СКОЦИКА і детально поспілкувався з очільником компанії на актуальні теми сьогодення.
 
Про нову владу
 
  • Чи є вже якісь індикатори того, як вплинули вибори Президента України на настрої агробізнесу?
- Наприклад, візьмемо 15 провідних українських публічних компаній. Після виборів Президента України за один день їхня капіталізація підскочила на 4,5 %, або на € 120 млн. За рахунок чого? Бо з’явилася позитивна новина - є Президент.
 
  • Президент Петро Порошенко взяв собі у радники спеціаліста зі швидких реформ Каху Бендукідзе, який колись вдало допоміг  Міхаїлу Саакашвілі оновити Грузію. Якої швидкості перемін можна очікувати й нам?
- Я б дуже хотів, щоб Президент умів слухати радників і мав достатньо важелів, щоб втілювати реформи. Однак ми повинні розуміти насамперед сьогоднішній устрій нашої держави. Так, є новий Президент. Але згідно з діючою Конституцією він призначає лише чотирьох міністрів. Інші головні діючі особи - це Кабмін на чолі з Прем’єр-міністром. Їх призначає Верховна Рада. Тому очікування, що Президент за хвилину дуже багато зробить - вони дещо наївні. Треба мати хорошого Прем’єра. Потрібні також професійні міністри за напрямами, підкреслю, призначені не за квотним принципом, а професійним.
 
Наші очікування на загал достатньо високі. Управління державною економікою - це не просто прийти в кабінет і почати підписувати накази. В держуправлінні справи не повинні розходитися зі словом, а слово багато важить.
 
  • altКоли розпочнуться зміни в системі регулюючих і контролюючих органів? Якою вони мають бути?
- Я б хотів, щоб ці зміни відбулися - і то якнайшвидше. Але поки що я їх не так багато бачу. Якщо говорити про західний світ, про Європу - там багато регулюючих функцій виконує не тільки держава, а й професійні об’єднання. У нас в Україні теж є близько 80–100 різних професійних асоціацій. Але їхній вплив - мінімальний.
 
Нинішня структура аграрного міністерства - надмірно розгалужена. Треба реально подивитися на світовий досвід. Якщо взяти якусь модель управління - скажімо, французьку абощо - і скопіювати, то у нас нічого не вийде. Бо маємо свій унікальний досвід ведення сільського господарства. Нам треба приймати швидкі рішення. Але чи є у нас ефективні менеджери? Якщо є - чи готові ми їм платити стільки, скільки вони заслуговують?
 
  • Які контрольні функції мають бути в держави?
- Держава повинна створювати передусім умови, а контролювати в міру потреби. У Франції, наприклад, є асоціація виробників сиру. І ви спробуйте без її дозволу змінити хоч один стандарт його виготовлення. Також діють столітні правила виробництва вина тощо. В Україні, мабуть, немає зараз достатньої якості об’єднань, які здатні виконувати такі функції. Тому на якомусь етапі це повинна робити держава.
 
Земля в ілюмінаторі
 
  • Віталіє Євстафійовичу, чи потрібно, на Вашу думку, швидше знімати мораторій на продаж землі, не чекаючи 2016 року?
- Україна сьогодні гостро потребує іноземних інвестицій. І не тільки у формі позик державі, а й у вливаннях у корпоративний сектор, тому що саме він є рушієм економіки, а у кінцевому підсумку - основним виробником національного валового продукту країни. Тому потрібно створити такі умови, щоб іноземні інвестори відчували достатню безпеку вкладання своїх грошей і можливість заробляння прибутків. Якщо ми говоримо про аграрний бізнес, то тут один із стримуючих факторів - неврегульованість ринку землі.
 
  • А якою вам бачиться ця урегульованість?
- Нині Україна асоціює себе з Євросоюзом. Тож логічно подивитися, а як - там? Законодавство у різних країнах - різне. Але принципи залишаються одні й ті ж. Перше: земля сільськогосподарського призначення має бути у приватній власності. Друге: земля не повинна акумулюватися великими масивами в одного власника. Максимальне володіння на одного господаря в Європі десь 300–500 га. Більші масиви теж можливі, але - в оренді. Крім того, у багатьох країнах, після вступу до ЄС, на певний час була заборонена передача власності на землю іноземним особам - фізичним та юридичним. Можливо, і нам варто запровадити також обмеження, які робили усі країни, що вступали до Євросоюзу.
 
  • А як щодо державної власності на землю?
- Наприклад, і в Угорщині близько 2 млн га - у власності держави. Як ця земля туди потрапила? Так само як і в нас: під час розпаювання колгоспів. Багато людей фізично не змогли забрати свій пай. Були також різні інституції зі своїм земельним фондом - теж як і в нас. Але там землями сільгосппризначення займається не аграрне міністерство, а спеціальна агенція, яка здає землю у довгострокову оренду.
 
  • altЯким має бути спеціальний Земельний банк?
- Якщо ми знову ж таки подивимося на досвід передових країн світу, то побачимо: Земельний банк виступає не фінансовим органом, а регулювальним. Це не повинна бути інституція, що дає агровиробникам дешеві кредити. Якщо держава хоче допомогти фермерам кредитами - для цього вона може дати гроші будь-якому комерційному банку, яких вже є чимало. Навіщо створювати ще одну додаткову фінансову установу? Комерційний банк далі надасть гроші агробізнесу - і буде сам контролювати їх використання. Взагалі в умовах України не потрібно придумувати якісь нові регулятивні органи - це лише посилює корупцію. Земельний банк повинен гарантувати ефективне використання землі, регулювати її колообіг. Функції Земельного банку може виконувати й державне земельне агентство - так, як у поляків. Земельна агенція мусить відповідати за те, щоб державні землі не гуляли… Але навіть у Польщі у земельних відносинах є багато недоврегульованих моментів.
 
  • Чи потрібен при цьому відкритий реєстр земельних ділянок?
- Так, це абсолютно нормальна річ. Реєстр потрібен стосовно всіх ділянок, і він має бути доступний усім, будь-кому у суспільстві.
 
  • Чи варто дозволити володіти землею іноземцям?
- З одного боку, можливо, це було б вигідно пенсіонерам. Старим людям, які у житті мало доброго бачили, а тепер нарешті отримали пай і готові його продати за добрі гроші. З іншого, ми усе-таки повинні дивитися на Західну Європу, куди прямуємо зараз. Там купити землю іноземцеві майже нереально. Хоча є винятки. В деяких країнах якщо, скажімо, людина живе там 10 років, вдало займається агробізнесом та ще й одружилася із місцевим громадянином - як виняток можуть дозволити. Тобто там встановлені високі бар’єри для іноземців. Тож моя відповідь проста: якщо 24 країни Європи прийшли до такого рішення - мабуть, у них було підґрунтя?
 
Цікава деталь. У всіх країнах Східної Європи очікувався посилений рух купівлі-продажу ділянок після розпаювання. Але реально тільки близько 3 % землі продавалося. Наприклад, статистика угод РФ свідчить: після того, як земля стала товаром, усього лише 6 % землі було перекуплено. Усе інше перебуває в оренді й досі.
 
Курятина і долар
 
  • Курс валюти нині суттєво коливається. Який вплив це матиме на сільське господарство?
- У нас є два локомотиви економіки країни: металургія й аграрний бізнес Якщо поглянемо на надходження валюти у країну за минулий рік, то металургія дала $ 17,8 млрд, агробізнес - $ 13,5 млрд. На металургію інфляція вплинула навіть позитивно, бо сировинна база знаходиться у самій Україні. А от на агробізнес - не дуже. Багато наших крупних аграрних компаній зараз декларують збитки. Для експортно орієнтованих - немає нічого страшного. Якщо ж твоя продукція реалізується на внутрішньому українському ринку - компенсувати втрати валютних коливань надзвичайно складно, майже нереально. Потрібно або підвищувати ціни, або збільшувати обсяги реалізації. Те й інше - проблематично. Загалом економіка у цьому році впаде на 5–8 %. Ми повинні не втрачати хоча б той обсяг виробництва, ту ефективність, яких досягли на сьогодні.
 
  • Чи й далі, Віталіє Євстафійовичу, моду на аграрних ринках встановлюватимуть крупні агрохолдинги?
- Агрохолдинги відіграли величезну роль на стадії збільшення виробництва продукції аграрного виробництва країни взагалі. Без них, без їхньої системи залучення інвестицій ми б не пішли вперед так швидко. Але не думаю, що домінування агрохолдингів - це довготривала перспектива і що за ними майбутнє. Хоча й не виключаю, що деякі з них працюватимуть ще багато років.
 
Якщо у холдингу добрий менеджмент, і він прекрасно справляється з тією великою кількістю викликів, які є у нас в державі, - то чому б ні? У кінцевому підсумку, господарства будь-яких розмірів і обсягів виробництва мають право на життя, коли вони ефективні. Не думайте, що коли хтось великий - йому легше, ніж малому. У всіх однакові проблеми. Хоча, з іншого боку, невелике господарство може бути набагато ефективнішим і більш прибутковим, ніж мегахолдинг.
 
  • altЩодо прибутків - певну тривогу викликає молочарство. Які його перспективи нині?
- Галузь у депресії, справді. Середній українець має випивати, за підрахунками експертів, 82 л молока на рік. А випиває лише 40 л. Яка сьогодні ціна реалізації молока? Ще торік вона була 4,2 грн. А сьогодні десь 2,6–3,6 грн/л. Щоб працювати не у збиток, треба доїти по 7500 л на рік з корови. Хто на це здатний - багато таких господарств в Україні? Якщо хочеш розпочати молочарський бізнес, інвестиція на кожне корово-місце має бути $10 тис. Звідки брати фінансування? Тому сьогодні спрогнозувати, що буде з молочним скотарством, дуже важко. Потрібні програми розвитку тваринництва, які використали б ті кошти, що приходять з-за кордону. Хотілося, щоб ті мільярди доларів, які нам обіцяють надати МВФ, Всесвітній банк, ЄС - пішли в реальну економіку. У малий, середній та більший бізнес.
 
  • Якщо вже говорити про окремі галузі - а як птахівництво? З одного боку, відкрито експорт курятини та яєць до Євросоюзу. З іншого, Росія не лише закрила свій ринок, а й шлях експортування на Схід.
- Наші птахівники найбільш прогресивні порівняно з іншими галузями сільськогосподарського виробництва. Перспектива у них ясна: рухатися у бік розширення іноземних ринків.
 
Коли ми чуємо, що Західна Європа відкрила нам ринки, зняла квотування - це радісно. Насправді, однак, це не та ситуація, де ми матимемо миттєвий результат. Треба зробити чимало речей, пов’язаних із сертифікацією продукції, із розвитком дистрибуції. Це ж не просто так: завантажив і повіз продавати. Для того щоб вийти на нормальні обсяги експорту курятини у Європі, треба ще рік-два.
 
Я давно казав, ще як Росія обмежила ввіз наших сирів: треба дивитися в іншому напрямку. Перспективи в нас хороші, але потрібен час, фінансові й трудові ресурси.
 
  • Складнощів нині багато. Боєзіткнення на Сході, перспектива розчленування країни… Ви виглядаєте оптимістом. Звідки наснага?
- Рік тому я був у Канаді у провінції Саскачевань. Мав трохи вільного часу, пішов прогулятися. Бачу: висить український прапор. Краєзнавчий музей. Заходжу. Мене радо вітає канадійка: «Ви з України? Дякую вам, щиро дякую! Це ж ви, українці, і зробили Канаду».
 
Саме так. Канада перетворилася на світового лідера агровиробництва завдяки нашим предкам. Вони їхали туди, взявши квиток в один кінець, лише з однією валізою на кожного. Канада давала на людину 80 га землі у приватну власність. Це були ліси, хащі. Українці їх вирубували, корчували, об’єднуючись сім’ями, й починали культивувати. Привезли в Канаду кращі сорти пшениці, тодішні передові технології. Нині кожен четвертий канадієць - українського походження. У тому музеї є сокира одного з тих першопрохідців агробізнесу. І також українській сокирі встановлено в Канаді пам’ятник.
 
Суспільство наше - на три кроки попереду від політиків. Аграрне виробництво - попереду від науки, освіти й адміністративного управління. Займатися агробізнесом сьогодні - це щоденний виклик. І мені це цікаво.
Loaded JSON is emptySorry, no video's found. Please check your config (^_^)!
 24 лютого 2020
На споруджуваному спеціалізованому перевантажувальному комплексі зернових вантажів ДП "Маріупольський морський торговельний порт" (ММТП) повністю змонтовані всі 10 основних силосів і два додаткові силоси-хопери.
На споруджуваному спеціалізованому перевантажувальному комплексі зернових вантажів ДП "Маріупольський морський торговельний порт" (ММТП) повністю змонтовані всі 10 основних силосів і два додаткові силоси-хопери.
24 лютого 2020
 24 лютого 2020
Станом на 1 лютого 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 12,844 млн тонн, що на 1,8% поступається показнику на аналогічну дату 2019 року.
Станом на 1 лютого 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 12,844 млн тонн, що на 1,8% поступається показнику на аналогічну дату 2019 року.
24 лютого 2020
 24 лютого 2020
Протягом другої декади лютого озимі культури переважно перебували у стані неглибокого спокою. 
Протягом другої декади лютого озимі культури переважно перебували у стані неглибокого спокою. 
24 лютого 2020
 24 лютого 2020
Станом на 20 лютого сім країн припинили імпорт м'яса птиці з України через спалаху пташиного грипу у Вінницькій області.
Станом на 20 лютого сім країн припинили імпорт м'яса птиці з України через спалаху пташиного грипу у Вінницькій області.
24 лютого 2020
 24 лютого 2020
У Верховній Раді зареєструвано законопроєкт №2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок.
У Верховній Раді зареєструвано законопроєкт №2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок.
24 лютого 2020
 24 лютого 2020
Компанія ALFA Smart Agro неухильно дотримується принципу розумної агрономії – виробляти ефективні, якісні та вигідні для споживачів продукти. Цього року вона виводить на ринок п’ять нових продуктів – два фунгіциди, два гербіциди та інсекто-акарицид.
Компанія ALFA Smart Agro неухильно дотримується принципу розумної агрономії – виробляти ефективні, якісні та вигідні для споживачів продукти. Цього року вона виводить на ринок п’ять нових продуктів – два фунгіциди, два гербіциди та інсекто-акарицид.
24 лютого 2020

Please publish modules in offcanvas position.