Фермер як універсальний солдат

/ Гість номера / Середа, 20 травня 2015 15:50
altІнна ПИЛИПЕНКО, спеціально для "АС"
Класно, що усі вони — дуже різні. Фермери в Україні. Щоразу після відрядження у господарства повертаюся з бажанням ніби залишити фото і розповідь про сільського господаря в сімейному альбомі. На пам’ять. Надто усі вони оригінальні, колоритні. Спільне у них одне — те, що вони РІЗНІ. У кожного своє ставлення до землі, свої погляди, як треба на ній працювати, свої цінності і характер. Питаєш їх: як виживати далі, криза ж? А вони на то: та ми ж в Україні живемо — хіба у нас буває без кризи? Оптимісти… Сьогодні — про одного з таких РІЗНИХ ФЕРМЕРІВ.

 

Щоб захистити землю, почніть господарювати на ній
«Фермерів і артилеристів живими в полон не беруть», — волинський фермер Руслан Хомич знає, що каже. Він возить на фронт продукти, ліки. Часто там, засукавши рукави, беруться з колегами лагодити техніку. Бо фермери вміють все, впевнений: «І електрику поремонтувати, і хімію замішати, навігацію знають, із пальним вправляються. Коли треба — стають психологами чи лікарями. Ті, хто працюють на землі, на 90% — універсали. А коли щось не знають, то швидко вчаться, бо навколо все постійно оновлюється. У нас такі умови виживання: або ростеш професійно як агроном, лікар, тракторист, технолог, психолог, або пропадеш. Це нормально».
 
Себе Руслан називає не фермером, а приватним підприємцем. Таку форму господарювання для себе обрав, бо вважає її більш незалежною від втручання бажаючих зайвий раз завадити його справам і посягнути на власність.
 
altФермерувати, зрештою, не збирався. Вивчився в педуніверситеті ім. Лесі Українки в Луцьку на педагога і 19 років вчителював у місцевій школі. Ну, хіба що власний город мав із родиною. Коли раптом діти з його школи і односельці навколо не почали якось дивно однаково хворіти. Швидко село знайшло зв’язок захворюваності із неприємними запахами і забрудненістю води навколо, що розпочалося після відкриття по сусідстві свинокомплексу. Відкрив його заїжджий голландець. Чудовий тваринницький бізнес, як на перший погляд. Хіба що технології зберігання та належної переробки відходів не витримувалися. 400 т жижі, невідстояної гноївки за 30-градусної спеки робили свою «свинську» справу. По-мирному із забруднювачем домовитися не вдалося, численні перевірки тільки вимотували. «Тоді мене здорова злість заїла: невже рук не маю, щоб за всіма правилами господарювати на своїй землі і так захистити довкілля?! Це моя земля і мій внутрішній фронт», — пояснює Хомич, як став підприємцем.
 
Тепер у Руслана Хомича півтисячі гектарів землі і два власних овочесховища на 2 тис. т. Крім польових культур, кілька років активно вирощує екологічно чисті елітні овочі. Зі своєю продукцією на Зеленому тижні у Берліні отримав Гран-прі. Приміщення під сховища, що розпродувалися за борги, розчищали самотужки. Родиною, з дружиною та доньками, виносили непотріб, вимивали, доки привели до стандарту. На своїй землі, каже Руслан, почувався дуже комфортно. З 2008 року знайшли гарного партнера — компанію «Сингента», і відтоді закупали елітне швейцарське насіння овочів, мали технічну підтримку, постійні консультації фахівців.
 
Гарні овочі, як гарний коньяк — із зірочками
25 га під овочами можуть давати гарні прибутки. Головне, каже господар, поставити перед собою чітке завдання, що конкретно хочеш отримати. Придбав сівалки точного висіву під овочеві культури, спеціальні обприскувачі. Щосезону вдавалося потроху докупати нову техніку та обладнання, щось ремонтувати. Каже, про овочі може говорити не те що годинами — добами. Довго шукав зразковий матеріал. «На гарному насінні, як на класному коньякові, мають зірочки стояти, — вважає Руслан. — Тому й працює із випробуваною «Сингентою», яка забезпечує ретельно відкаліброваним насінням з підвищеною схожістю. Кожну деталь точних технологій прораховують до дрібниць, відстані, глибини — до міліметрів. «У мене кожна насінина мусить зійти на 100 %, плекаю кожнісіньку, бо надто високі ставки ризику. Зате яку капустину за смаком отримуєте, ах! — зачудовано ніби смакує чоловік, — ні гіркоти, ні зайвих присмаків. Делікатес. І зберігається відмінно».
 
«У Хомича залюбки готову продукцію закуповують регіональні торговельні мережі, виробники соків, беруть і на експорт», — розповідає партнер агровиробника Сергій Гедз, менеджер відділу овочевих культур компанії «Сингента».
 
Який фронт страшніший
Але цього сезону приватний підприємець Хомич вигідні овочі не вирощуватиме. З сьогоднішнім валютним курсом і податковими регуляторними нововведеннями точно не потягне. Поки що, каже, висіє зернову групу власним насінням, аби розрахуватися з пайовиками і сплатити податки. Платник він чесний і ретельний.
 
Далі розвивати господарство заважає війна. Але не про війну на сході країни мова у фермера: «Там окопи, зброя, там все простіше і зрозуміліше: де ворог, а де свій. Страшніша війна на економічному фронті. Це підла війна. Не знаєш, куди стріляти. Хлопчина сидить в окопах, маючи кредит на квартиру. Тим часом його дружину за ці кредити виселяють. Або ж простий приклад: позавчора ми за звичкою закупляли для військових ліки. Найпростіші від грипу коштували минулого разу 2,50 грн, тепер — 25 грн. Підшипник до машини коштував 100-120 грн, а тепер 500. Ось де найстрашніший удар по армії, по економічній безпеці».
 
У себе в Рожищенському районі Руслан Хомич очолює асоціацію фермерів, є заступником і в обласній організації. З однодумцями об’єднали і місцевих овочівників Волині. «Пощастило з сусідами, всі дуже чесні реальні господарі, яким не тільки за своє добро болить, але й за державу образливо. Вона створює нестерпні умови і для нас, тих, хто, зокрема, несе на собі тягар справжньої війни», — висловлює спільну думку.
 
Доки ще не розпочиналися активні польові роботи, Хомич із колегами «пішли» на Київ. Виступили з трибуни Аграрного форуму перед профільним міністром, депутатами парламенту, яких вважають своїми лоббістами. Пішли з пікетом під Верховну Раду, коли слухалися і мали голосуватися ключові закони, від яких залежить розвиток, точніше виживання, галузі.
 
Фермерські вимоги сформульовані
Вимоги у селян дуже конкретні. Зокрема, агропідприємець Хомич нагадує: минулорічні зміни до Податкового кодексу в 100 разів збільшили суми сплати за землю під сільгоспбудівлями. «Коли буде зруйновано останній сільгосп­двір, сховище, ферма — а ми будемо змушені розібрати їх під податковим пресингом, — міркує чоловік. — Хто понесе відповідальність за знищення села? Особисто Арсеній Петрович? Ми отут по-сусідськи добре знаємо порядок господарювання у Польщі. Там усі землі під будівлями, спорудами, які мають сільгоспфункцію, гаражі, склади, доки використовуються за сільгосппризначенням, оподатковуються, як і рілля. Чесно, справедливо і усім вигідно. А у нас просто створили можливість для чергової брудної схеми, завдяки якій можна відібрати успішний бізнес. Якщо відкати вчасно не дав, кому треба. Або ж просто землю зачищають для гіперагрохолдингів…».
 
altУ нас часто нині посилаються на досвід Грузії, нагадує підприємець. Там податки фіксовано на гектар землі. І їх розмір дорівнює ціні 2 ц жита. Продав 2 ц — і на тому спілкування з державою закінчилося. Про польські дотації поки що навіть нема що й говорити — нам не до таких розкошів. У вартість пального для польських селян не входить транспортний збір. Збирати його з аграріїв там вважають аморальним. «А наші хлопці, той же земляк-олігарх Єремєєв, з кожного літра пального для села знімали збір на будівництво доріг, — нагадує Хомич. — Поляки ж стратегічно переконані: на хлібові не можна будувати дороги, хлібом годують вчителів, медиків, пенсіонерів. А інакше доведеться хліб на позику міжнародну закуповувати».
 
Не треба особливо розмірковувати, якісь особливі кошти вишукувати — у законодавців є проста можливість кількома реченнями встановити належні правила, змінити ситуацію, переконаний виробник. Змогли ж уже ліквідувати деякі схеми пограбування селян, той же техогляд сільгосптехніки, наприклад.
 
Повне повернення реєстрації всіх договорів на село автоматично залишатиме громаді її ж кошти. І сільський голова з біноклем навіть вночі стежитиме за кожним паєм, хто і як його обробляє, без зовнішніх кон­тролерів та інспекторів справиться. А за його діями громаді вже легше спостерігати.
 
«Ми ж не просимо відмінити податки, не просимо дотації, — наголошує фермер і громадський діяч Хомич. — Ми просимо простих і логічних, опробованих сусідами, змін порядку. Введення, скажімо, єдиного терміну «сільгоспвиробник». Бо навигадували безліч якихось категорій і врешті самі заплуталися».
 
Виступивши з конкретними пропозиціями з трибуни Агрофоруму, підприємець Хомич як справжній законослухняний громадянин вважає, що публічно звернувся до влади і вправі очікувати конкретних відповідей. За час фермерування він і юристом вже став, у законах орієнтується. Не второпає, по простоті душевній, чому, наприклад, ніхто толком офіційно не пояснив причини, механізм і не взяв на себе відповідальність за жахливі стрибки валюти? Адже не тільки його бізнес через це фактично зупиняється: «Коли я віз свого часу картоплю на Майдан, мене по 7 разів дорогою зупиняли силовики, представлялися службою по боротьбі з економічною злочинністю. Тоді були — значить, і зараз є такий підрозділ? Чому ж не діє, коли маємо реальні прояви економічної злочинності, валютні махінації з курсом, коли зупиняються цілі галузі? Змушені робити висновок: силовики покривають економічні проколи чи елементарно «фришують» спритників?» Не заперечиш аграрію у логіці.
 
У полі і на барикадах
На сумній долі Чаушеску, каже, акцентувати владникам не дуже хочеться. А от про досвід японських парламентарів, яких колись протримали зачиненими, доки не прийняли належних законів, готові нагадати. І про балканський приклад, коли за тиждень був прийнятий максимальний пакет законів для відновлення економіки після війни. «Отак би і у нас закрити нардепів у сесійній залі, доки не забезпечать країну стратегічними законами. І Президента біля них теж, щоб не зволікав із підписом ключових законів».
 
Аграрний форум, на трибуну якого із колегами сподівались, зрештою назвали справжнісіньким фарсом. Сусід Хомича власник ФГ «Трипілля» з Турийського району Василь Мороз своїх різких оцінок не приховував: «Ми скористалися шансом сказати, що очікуємо законів, які б запровадили спільні правила для бізнесу — незалежно, крупний він чи дрібний, тисячу гектар має власник чи десять. Але нас тут сплутали з підхолуями та маріонетками — вкотре хочуть використати для протягування законів, вигідних якимсь окремим групкам. Спробували поспілкуватися з громадськими діячами, депутатами, чиновниками. Таке враження, що ми з ними на різних планетах». Домовилися пікетувати під парламентом, проводили до зали голосувати нібито своїх лоббістів. Ті били себе в груди перед фермерським пікетом і клялися у мегафони.
 
Подивився, каже Руслан Хомич, на ті ігри та сценарії і поспішив додому, на Волинь. До столиці більше не поїдуть, свої вимоги передаватимуть місцевим чиновникам. «Забиратимуть мої овочесховища — забарикадуюся і відстрілюватися буду», — пообіцяв просто під парламентом.

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.