Органічний експериментатор Олексій Язиков

/ Гість номера / Понеділок, 08 червня 2015 12:48
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
На найгірших землях під Житомиром він пробує вирощувати органічну сою. Пшеницю і кукурудзу, впевнений, — набагато легше. Орати землю вважає категоричною помилкою. «З класичними агрономами справ не маю, бо вони мене до банкрутства довели. Просто у природи вчуся поводитися із землею, нікому іншому не довіряю». Переконаний у прогресивності ноу-тілу і вчиться органічному виробництву.

 

Джип і 100 гектарів сої
Олексій свого часу, що називається, прогорів. Залишився тільки джип і 100 га землі. Продав авто, посіяв сою і став покладатися тільки на себе. Так поступово відродив господарство. Живе у Києві, має чотирьох синів і зупинятися не збирається: доньку ж іще треба!
 
altНа вигляд дуже спокійний і навіть трохи уповільнений. Говорить теж тихо. Але досить переконливо і чітко. Діловий партнер Олексія Язикова, постачальник зернообробного обладнання Леонід Фадєєв розповідає: «Більш короткого періоду між першою зустріччю та поставкою обладнання у мене не траплялося. Олексій підійшов на конференції і просто сказав: «Я про вас знаю, читав, цікавився. Будемо працювати». Невдовзі вже почали монтаж. Таке враження, що у цієї людини не буває різких зривів, суєти. У нього щось вийшло з ладу — інший би кричав, нервував, а Олексій телефонує, повільно спочатку розпитує про справи, здоров’я і погоду, а потім, ніби між іншим, викладає серйозну проблему. По-діловому, без натяку на паніку. І все якось дуже вдало врешті складається. Результативно».
 
Поза бізнесом він встигає займатися йогою, сповідує особливу систему харчування, захоплюється підводною риболовлею (для цього купив позашляховик Тойота-Тундра). Нещодавно запросили пограти у гольф — сподобалося, каже, поки ходиш між лунками, є час подумати.
 
Власний бізнес розпочав ще студентом Київської політехніки. У 21 рік вже мав у підпорядкуванні 80 чоловік. «Але все то було за принципом купи-продай, — згадує Язиков. — Так само спочатку і в агросферу зайшов, купуючи гектари за гектарами. Земля показала характер. Через неправильну ідею втратив гроші, посівні площі, свиней, корів. Виходить, на своїх помилках вчуся». Докорінно змінив принципи у ставленні до землі, розпрощався з консерваторами, сам сів за трактор і все почав з нуля. Зі 100 га наступного року вже мав 300, а нині вже кілька тисяч.
 
Залишаться жорсткі професіонали
Загалом Олексій твердить, що працювати треба для того, щоб жити добре, а не для того, щоб працювати. Хоча знайомі одразу ловлять його на слові: не раз заставали фермера захопленим роботою на комбайні чи тракторі. «Все правильно, — не сперечається. — Я за штурвалом отримую задоволення. Робота в полі мені подобається тим, що дуже добре видно результат твоїх дій, твоєї роботи. Що навиробляв — те й маєш». Крім того, на собі перевіряє, які можуть бути нюанси, проблеми, помилки. Тоді достеменно знає, що саме вимагати далі від працівників. Усе залежить від того, що зрештою хоче отримати господар на виході. Він може, наприклад, сидіти постійно десь у столиці чи подорожувати — відповідний результат матиме. Хто хоче максимум отримати, повинен сам поле бачити і відчувати. На яку площу його ОСОБИСТОЇ уваги вистачить — оце і є оптимальне для управлінця. У когось це 5 га, у когось 50 тис. — принцип той же: аби встигав усюди.
 
— А у вашому господарстві крадуть?
 
— Упевнений, що так, — відповідає Олексій, не криючись. — Агросфера потребує жорстких професіоналів, а їх у нас поки що дуже мало. У Європі та Америці бачив багато професійних бізнесменів-аграріїв. Тому й успішні. А нам доводиться на ходу вчитися. У природи і в землі.
 
Тривожних розмов про кризу і валютні стрибки не дуже розуміє: «Якщо якийсь нетяма у такі непевні часи зберігав гроші у гривні — то це його проблеми. Криза прив’язана до долара, то і рахую у доларах — як за пальне, насіння, ЗЗР, техніку, так і за продукцію. Сьогодні продаю сою — завтра купую хімію. Збіжжя лежить на елеваторі, чекає свого часу».
 
Реформа — це самостійна сільрада
Фермер Язиков має справу щонайменше із 5 сільрадами, на території яких орендує землі. По-своєму оцінює реформи, які все декларують-декларують, а мали б, упевнений, давно запровадити. Принаймні, передати максимум влади сільській громаді. «Бояться місцевої корупції? — перепитує. — Дарма. Сільраду обирають місцеві. Коли щось не так почне робити — люди одразу затиснуть. Набагато легше переобрати голову сільради, ніж голову району. Впевнений на 100%, що усі повноваження, які тільки можна, треба віддати сільрадам. На них впливає громада села. Це дуже важливо. Наприклад, віддав голова сільради землю такому от орендареві, як я, а місцевим щось не сподобалося. У них є альтернатива — будуть вимагати змін. До району чи тим більш області бабця старенька не поїде правди шукати, а до свого голови добереться».
 
І не треба довго філософствувати, за якою моделлю житимуть наші селяни — просто створити умови, щоб по селах розвивався бізнес. Будь-який бізнес, каже фермер зі стажем: «Хай хтось деревину переробляє, скажімо, на меблі, чи хатинки мобільні складає на колишній тракторній бригаді, хтось пелети випускає, сири варить чи ще якісь цехи відкриває. Для цього треба на якийсь час забрати податки. Дати можливість території побудувати житло, інфраструктуру для своїх працівників. Потрібні тільки ідеї. А робочої сили у кожному селі вистачає. Потім керівництво села має вирішувати: у нас такий от бізнес добре стоїть, гарні гроші заробляє. Звернутися до успішних і вже розкручених: хлопці, у вас добре виходить — то поділіться шматочком зі своєю ж громадою на розвиток. Нормально, коли кожне виробництво ділиться. Зараз це виглядає так: заробляю на цій території, зі своєї доброї душі прийшов і запропонував, скажімо, дитсадку допомогти чи школі. Але це моє особисте бажання, хоча має упорядкуватися в систему. Наприклад, щоб власники передавали місцевій громаді 10-ту чи 20-ту частину. От і проста реформа».
 
Три кольори безпонтового фермера
«Земля понтів не допускає, її не обдуриш, — простий висновок, який зробив для себе фермер-киянин. — Що відповідають працюючі люди, коли їх запитують про роль уряду? Правильно: головне — не заважайте. Отак і з природою: не треба заважати їй створювати свій біоценоз. У природі все у рівновазі, було, є і буде». Зі своїх 4,5 тис. га 1200 га він тримає під ноу-тілом, решту вирівнює, щоб вийти на ту ж технологію.
 
«Принцип ноу-тілу бачу в тому, щоб земля була постійно прикрита чим-небудь. А якщо земля чорна — це вже не ноу-тіл, а просто посів», — формулює Олексій Язиков і розмальовує свій досвід: «Мої поля бувають лише трьох кольорів — взимку білі, перед збиранням жовті, решту часу зелені. Скосив жовте — одразу вийшла покривна культура (мульчу мені в’язатиме). Її не заробляю у грунт. Сама входить у зиму, обмерзає, висихає, тоді й косити можна. Чудово розчиняється. Цілком природний процес, впевнений, що заробляти не треба, навіщо втручатися? Для покривних використовую гречку, гірчицю. Гірчиця по пояс виростає, гречка менша. Шукаю озиму гірчицю, щоб навесні дала мені одразу покривну систему без бур’янів. Тоді прикатаю і сіятиму. Добрив давно не додаю».
 
До боротьби зі шкідниками і хворобами ставиться по-філософськи: так, урожай буде меншим. Але, захищаючись, вбиваємо масу корисного, лікували одне — повилазило ще гірше і шкідливіше. Тут монетка на два боки…
 
З хімії, визнає, поки що застосовує гербіцид Раундап, доки не знайшов більш екологічного.
 
Органічні гроші
Олексій захопливо рахує економіку. Ну от хоча б один із параметрів: за традиційного обробітку витрачав на 1 га 160 л пального — зараз 20. «Гроші — то таке цікаве мірило, — видає свою теорію фермер. — Якщо отримуєш багато, значить тебе оцінили, ти молодець, все правильно зробив. Мало — помиляєшся, бо нема рівня, нема результату».

alt

Виступаючи на нещодавній конференції з органічного рослинництва, Олексій Язиков так і почав розповідь про свою практику: «Три роки цікавлюся органічним землеробством, вивчаю досвід в Україні та за кордоном. Запитуєте, навіщо це все мені? Можу чітко відповісти. Тут нема ніяких особливих принципів, а просто чиста економіка. Вирощувати корисне — це вигідний бізнес. Це гарні гроші».
 
Таку конференцію організатори — сертифікаційний орган «Органік Стандарт» та Дослідний інститут органічного сільського господарства FIBL — назвали технологічною. Зібралися переважно сільськогосподарські виробники та реалізатори органічної продукції, аби спільно подумати над деталями і практичними нюансами виробництва. Експерти визнають, що Україна зараз посідає 11 місце в Європі за площею сертифікованих органічних земель (це майже 400 тис. га) і має потужний потенціал в органічному рослинництві. Очевидно, що інте­рес до цього напряму постійно зростає. «Ще кілька років тому я намагався переконати хоча б когось у необхідності мислити по-новому з огляду на органічне виробництво, але особливого розуміння не зустрічав, — зізнається Олексій Язиков». Тепер його не просто уважно слухали однодумці, але й ставили дуже практичні запитання, просили контакти, аби радитися і на майбутнє.
 
Особливо стосовно типу вирощування органічної продукції із застосуванням ноу-тілу. Про нього Олексій розповідав як про більш приємний і цікавий для себе. Скажімо, як з осені висіває жито понад норму, аби отримати хорошу масу, в яку закладатиме сою. Про сорти, які обирає для критичних умов Житомирщини, і строки висіву. Про особливу увагу до якості насіння, адже має отримати якнайбільш рівномірні сходи. «Урожай органічного продукту в 1 т/га мене гріє, — зауважує фермер. — У середньому по господарству отримую по 3,4 т/га».
 
Зусибіч обговорювали і особливості застосування німецької сітчастої борони з зубцями Striegel. Її правильне використання дозволяє ефективно боротись з бур’янами, при цьому заощаджуючи значні кошти на гербіцидах. Борона може використовуватися як в органічному, так і в традиційному виробництві. Язиков у своєму господарстві «Жива нива» в тому числі має і такий агрегат. Разом рахували його ефективність порівняно із традиційним набором техніки.
 
Фото ділянки із бур’янами серед культури викликає лише один коментар господаря: «Це доводить, що продукція тут справді органічна». Таким полем повільніше проходить комбайн і збирання коштує відсотків на 15 дорожче. Крім того, відповідне обладнання повинне впоратися з очисткою. «Тут мене виручає лінія Фадєєва, — ділиться Язиков. — Пофракційно та ощадно розділяє все. Навіть часом разом подаю кукурудзу та сою — справляється на відмінно».
 
Молоді агрономи із Запоріжжя особливо вслухалися у цифри фінансових результатів. Кажуть, їх керівник дуже переймається ідеєю органічного рослинництва, але наказав, крім власне технології, достеменно дізнатися і про економічний ефект: «У нас площі великі, і так турбот вистачає, а з органічним клопотів значно збільшиться. Тому варто бути впевненими у вигідності на виході».
 
Практик Язиков рахував буквально на пальцях, без секретів перед колегами. І довів, що по грошах з екологічних, органічних ділянок зрештою все одно отримує практично вдвічі вищу вигоду. А отже, його господарство «Жива нива» розраховує не лише на натуральну перспективу, але й на фінансові прибутки. Перед дітьми не соромно буде.

Коментар
 
altДмитро СОЛОМАХА, менеджер зовнішньоекономічної діяльності агрофірми «Поле»
- Наше підприємство переробляє та експортує круп’яні культури. Вже 6 років займаємось органікою і постійно нарощуємо асортимент. Бачимо, як змінюється філософія фермерів, коли вони ставляться до землі відповідально, розраховуючи передати її нащадкам. Наш вибір пояснюється дуже просто: будь-яка органічна сировина на європейському ринку завжди у дефіциті. Ще не було жодного року, коли попит на неї був би нижчим за пропозицію. Продукція завжди буквально розлітається миттєво. Якщо, наприклад, зі звичайною пшеницею у виробника часом трапляються проблеми, куди реалізувати, то за органічною завжди стоять черги. І тенденції до насичення ринку органічної продукції поки що й не видно. У Європі замало землі для того, щоб задовольнити попит на органічну продукцію, який зростає. Тому ми говоримо нашим виробникам: не бійтеся ризиків.

1

 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
17 липня 2019
 17 липня 2019
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.