Лідери українського насінництва готуються підкорити європейський ринок

/ Гість номера / П'ятниця, 23 жовтня 2015 10:44
Українці звикли пишатися тим, що зазвичай називають автентичними речами — національними костюмами, традиційними стравами та напоями. І лише зараз ми потроху підходимо до того, що і наша сільгосппродукція може бути приводом для гордості. Адже сьогодні вітчизняна продукція відповідає найсуворішим світовим стандартам і може впевнено конкурувати з лідерами світового ринку.

 

Так, вироблене в Україні насіння кукурудзи має найвищу якість і дає найбільші врожаї. За стандартами генетичної чистоти, енергії проростання та схожістю насінин сьогодні наша країна є світовим лідером, випереджаючи навіть законодавицю мод — Францію. Безумовно, це дорогий продукт, високотехнологічний і високовитратний, який є плодом інтелектуальної власності оригінатора сорту. Однак він завжди залишатиметься затребуваним у передових аграрних країнах світу.
 
Україна вже сьогодні спроможна з успіхом торгувати не лише на внутрішньому ринку, а й продавати на експорт високоякісне власноруч вирощене насіння. Однак не все так просто — попри те, що наша держава є членом Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (ІSТА), експортувати за межі СНД ми не можемо. Бо й досі відсутня повна структура договорів і угод між українськими органами, які контролюють якість насіння, й європейськими.
 
Про проблеми та перспективи підкорення європейського ринку насіння нашому виданню розповів голова наглядової ради LNZ Group Дмитро КРАВЧЕНКО.
 
  • Попри гальмування процесів можливості експорту українського насіння на міжнародні ринки, LNZ Group вже зробила перші кроки у цьому напрямі. З чого розпочали та з якими проблемами зіткнулися?
Так, цього року LNZ Group вперше відкрила експортні поставки насіння нішевих культур. Перші машини вже пішли до Німеччини. Плануємо постачати насіння коріандру — 600 т, льону — 1000 т, спельти — 1500 т. Це невеликий обсяг для компанії, але цього року ми лише опробовуємо цей шлях, і заробити для нас не самоціль, основна мета — напрацювати зв’язки з клієнтами. Сьогодні ми зосереджені на розширенні географії поставок. Не тільки в Німеччину, але й у Польщу, Румунію, Сербію. Бачимо попит і з боку азійських країн. Що ж стосується традиційних культур — без адаптації українських норм до європейських — це зробити неможливо. Тому чекаємо на зелене світло для українського насіння.
 
  • Що допомагає конкурувати на європейському ринку? Ціна?
Звісно, ціна має значення. Собівартість виробництва насіння в Україні нижча. Але потрібно розуміти, що, крім ціни, величезна увага приділяється якості. Європейські стандарти суворі. І тут ми маємо перевагу. В нас є всі складові для забезпечення процесу виробництва насіння: земля, обладнання, люди. Діє контроль якості на всіх етапах. Скажімо, по насінню коріандру будь-яке господарство може дійти до 99% чистоти, але з тим обладнанням, яке є у нас, ми маємо 99,85%. Оці останні відсотки чистоти є ключовими для того, продаси ти, наприклад, в Німеччині чи ні, і по якій ціні. Не буду хвалитись, але ми порівнювали свої зразки з румунськими, то наші були кращі. В ЄС дуже прагматично підходять до вибору постачальника насіння. Лише співвідношення «ціна/якість». І неважливо, чи ти з України, чи з іншої держави. Якщо ти потрапляєш в базу даних у Німеччині як надійний постачальник, з часом не ти розсилатимеш пропозиції, а пропозиції робитимуть тобі.
 
  • В останні роки набула популярності така культура, як соя. Чи не маєте планів працювати в цьому напрямі?
По сої ми в пошуках партнера, в якого є потужна селекція. В структурі ЛНЗ є багатофункціональний завод, де можна доробляти насіння цієї культури. Тому технологічно ми готові. Соя нам цікава і для ротації площ, що використовуються під гібриди кукурудзи. Логіка підказує, що кукурудзу краще «перегулювати» насіннєвою соєю, а не товарною. Тим паче нещодавно ми інвестували в сучасні поливні системи, а отже, з’явилась можливість поливу, що також мінімізує ризики.
 
  • Ви відмовилися від виробництва насіння цукрових буряків. Чому?

У радянські часи Лебединський насіннєвий завод виробляв насіння цукрових буряків. У всьому Союзі існувало всього п’ять таких підприємств, три з яких — на території УРСР. Однак ще в 90-х стало зрозуміло, що українська селекція цукрових буряків програє конкуренцію. Світові селекційні центри: KWS, Syngenta, Sesvanderhave мають свої заводи, і наші потужності їм не потрібні. Ми патріоти, але як би нам не хотілося, факти — річ уперта. Тому коли українська селекція перестала бути затребуваною ринком, нам довелося переорієнтуватися на інші культури. Але це не означає, що ми зовсім відмовилися від цукрового буряку. Просто на певному етапі компанія переключилася з виробництва насіння цієї культури на дистрибуцію продукції Sesvanderhave, одного з лідерів у цьому сегменті. Частка ринку LNZ Group в структурі продажів насіння цукрових буряків за п’ять останніх років зросла з 32 до 41 %.
 
Економічна криза як поштовх до освоєння нових ринків
Незважаючи на складне становище в країні, українські підприємства продовжують нарощувати свої потужності та освоювати нові ринки. Серед тих, хто не відмовляється від стратегії розвитку, незважаючи на всі економічні ризики — LNZ Group.
 
Зокрема, як повідомляє Дмитро Кравченко, у планах групи компаній розширення потужностей новозбудованого насіннєвого заводу в Лебедині та будівництво елеваторного комплексу на Сумщині.
 
  • У 2010-2013 роках операційний прибуток LNZ Group зріс більше, ніж удвічі. Чи вдалося втримати позитивний темп з початком економічної кризи?
Якщо говорити про 2014 рік, то, судячи з фінансової звітності, — рік був успішний. EBITDA зріс на 40%, до 39 млн доларів. Але якщо говорити за те, як досягався цей позитивний результат, то рік видався важким. А з точки зору ризиків — надважким.
 
  • Що допомогло втриматися?
Всі наші досягнення — це результат обраної стратегії. Ми йдемо збалансованим шляхом. У цьому питанні ми консерватори: краще рости поступово, ніж рвонути вперед, а потім не знати, як вийти з кризи. Ну, і, звичайно, диверсифікація діяльності. Крім виробництва насіння, займаємося вирощуванням та дистрибуцією агроресурсів. Тобто один напрям підстраховує інший. Велику роль у мінімізації ризиків відіграє і розосередження орендованих земель на три кластери: Шполянський, Черкаський лівобережний і Сумський.
 
  • Повернемося до ризиків. Попри складну ситуацію в країні в 2014 році група почала будівництво спеціалізованого насіннєвого заводу в Лебедині і в грудні запустила його...
Це дійсно було ризиковано, особливо з огляду на події на Сході. Але ми бачили потребу наших партнерів. Спочатку планували обмежитися етапами прийманням, сортуванням і сушінням насіння кукурудзи. Іншими словами: робити напівфабрикати для замовників. Але побачили, що знаходимося на відстані всього в півтора мільйона євро від того, щоб мати повний виробничий цикл. Тому ризикнули. І ця стратегія себе виправдала. Запуск заводу обійшовся нам у 12,5 млн дол. Частину коштів інвестували самі, частину — 4 млн євро — взяли в кредит в «Райффайзен Банк Інтернешенал» (Австрія). Окупність проекту — сім років, якщо все йтиме тими темпами, як заплановано. Потужності заводу відповідають світовим стандартам. По іншому не могло і бути, адже ми орієнтуємося на ті критерії, які висувають світові лідери селекції, з якими ми співпрацюємо: Syngenta, KWS, DuPontPioneer, Monsanto, EuralisSemences, Limagrain, SAATBAU.
 
  • Як працює завод зараз?
Його потужності дають змогу щодня приймати на переробку 330 т качанів кукурудзи. Поки браку замовлень не відчуваємо. Сподіваюсь, так буде і далі. Не хочу забігати наперед, але є задуми розширювати потужності. Визначальними у цьому будуть найближчі півроку. Є різні прогнози щодо площ посівів кукурудзи, цін на товарне зерно: як песимістичні, так і оптимістичні. Подивимось на тенденції ринку. Якщо після нового року ринок «прокинеться», то ми швидко адаптуємося до зростання попиту. Ми вже маємо досвід швидкого будівництва — від порожнього майданчика до готового заводу.
 
  • Чи почуваєтесь Ви впевнено для нових інвестицій?
Ми відчуваємо, що ще не вичерпали потенціал свого росту. За динамікою розвитку показника Debt/EBIDTA і стабільністю DSCR LNZ Group входить до лідерів галузі. Коефіцієнт боргового навантаження до прибутку становить 0,28, у той час як деякі агрохолдинги вважають коефіцієнт 2 хорошим результатом. Це говорить про те, що ми заробляємо достатньо, щоб робити інвестиції у поступовий розвиток.
 
  • Про які перспективні проекти йдеться?
По сільському господарству. Є інфраструктура, яку бажано дозавантажити. У пріоритеті ми хочемо бути присутні у Вінницькій та Хмельницькій областях. Якщо подивитися на карту — Сумщина є, центр України є, логіка вказує на наступну точку росту у західному напряммку. По дистрибуції — це збільшення кількості філій. І, звісно, розвивати виробництво насіння — те, з чого ми почали.
 

Довідка
LNZ Group — це сучасна диверсифікована агропромислова компанія, що об’єднує 31 агрофірму в Черкаській і Сумській областях, орендує 55 тис. га землі та забезпечує роботою 3 тисячі працівників у сезон. Компанія входить до десятки компаній, що найбільш динамічно розвиваються у секторі насінництва.
 
 
LNZ Group
(04741) 2-68-37
(04741) 2-68-34

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.