agro business 160 160

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Володимир Осадчий: «Користь для здоров'я людей буде»

/ Гість номера / Понеділок, 19 грудня 2016 16:03
«Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни» — ці відомі слова 35-го президента США Джона Кеннеді сьогодні в кращому випадку застосовуються як красива, але порожня прикраса для промови, або тема для нескінченної демагогії. Проте в Україні є люди, для яких цей вираз — не просто слова, а спосіб життя.

 

Перед тим як познайомитись із героєм цього матеріалу, аби краще зрозуміти ситуацію, пропонуємо вам перенестися у с. Городецьке (Уманський р-н, Черкаська обл.), в якому 3 вересня відбулось захопливе свято.

Українські пісні у виконанні хорів беруть за душу, витвори народних майстрів радують око, численні смаколики від вправних господинь спокушують своїми ароматами, безліч людей, забувши про негаразди та складнощі, розмовляють, жартують та сміються… Та за кілька хвилин охоплені спортивним азартом всі вони розсядуться за трибуни новенького стадіону, аби подивитись на запеклу боротьбу команд із 15 сіл, які у численних змаганнях виборюватимуть право називатись найсильнішим селом Черкащини. Змагання розпочато: прямо переді мною представники двох сіл сходяться у арм-реслінгу, праворуч триває протистояння спортсменів у гирьовому спорті, а за ними дві команди завершують останні приготування до матчу з міні-футболу, який відбудеться на новенькому полі зі штучним покриттям…

Здоров'я, сила, молодість і краса — лише цими словами можна описати свято, що охопило Городецьке. І в тому, що воно відбулося, є велика заслуга голови АФ «Базис» (с. Кочубіївка, Уманський р-н, Черкаська обл.) Володимира ОСАДЧОГО, зусиллями якого в селі і з'явився новий стадіон із критими трибунами на 600 місць, і поле для міні-футболу, і ще багато подібних проектів.

  • Пане Володимире, чому Ви вирішили інвестувати в спорт?
 Бо потрібно ділитися грошима, які заробив. Зі своєї дзвіниці я бачив чого саме бракувало. Взяти хоча б спорт: дві наші волейбольні команди, які впродовж кількох років посідали перше місце на змаганнях сільських колективів, виросли з рівня площадки 9 х18 м. Та й з футболом ситуація не краща: не було де тренуватись, проводити змагання, адже тутешнє поле 80 х 45 м не входило в рамки елементарного стадіону… Тобто люди мали бажання займатися спортом, але толком не мали місця, де це можна було б зробити. Так і виникла потреба в змінах. За словесної на перших порах підтримки і головне «незаважанні» районної ради ми на базі старого стадіону збудували новий. Та на тренування взимку все одно доводилось хлопцям їздити до Умані чи до Верхнячки (Христинівський р-н). У мене була мрія: досить їздити — треба в себе будувати. Знайшли ентузіастів із ГО будівельників і спільними зусиллями побудували спортзал. Тож тренуємось і взимку. Та згодом виникла ще одна потреба — де людям грати влітку, якщо на дворі непогода? Адже нового поля шкода: що від нього залишиться, якщо на ньому за такої погоди грати? Відповідно, вирішили і збудували стадіон зі штучним покриттям для міні-футболу, щоб усі, хто має бажання, міг бігати здоров'я набиратись.
 
[widgetkit id=56]

  • На Вашу думку, що ці проекти дали селянам?
 От подивись на цього водія мікроавтобуса — цьому дядьку 50 років, і він майже щодня телефонує мені і питає: «Можна ми сьогодні з хлопцями побігаємо на штучному полі?». Та й великий стадіон не простоює: постійні тренування, а як нормальний футбол — трибуни забиті вщент. Проте дехто мені скептично каже: «Навіщо ти оце побудував»?.. Але я оце думаю: мій онука, якому 3-й рік іде, тільки-но прийде сюди, починає бігати. Якась користь йому буде від того, що він пробіжиться до центру поля і назад. Чи ці дітки побігають, покачаються на траві, то теж їм корисно буде… Ми починаємо з покоління, що підростає.

Так, завдяки нашій підтримці працюють групи для дітей з підготовки волейболістів і футболістів. Разом із тим, нещодавно домовились організувати в с. Городецьке футбольну школу для дітей від 7 років. Також плануємо з колегами організувати школу або школу-інтернат в Умані, аби підтягнути дітей у спорті. Дорога — не проблема: два автобуси вже возять людей на роботу, а хлопців мінімум 5 разів на тиждень — на тренування. Та й відстань тут невелика. Зараз купили закордоном комфортабельний мікроавтобус на 22 місця для дальніх рейсів. Бо ПАЗіком ще в Монастирище чи Звенигородку ми можемо доїхати, а вже 300 км до Корсуня чи Драбова — задалеко на такій машині.
 
[widgetkit id=57]

  • Тож, загалом…
 Ми стараємось. На перших порах, може, воно здається, що нічого, але користь для здоров'я людей буде. У відремонтованому спортзалі ми вже бачили змагання з аматорського волейболу України, одна команда виступила в першій лізі, на великому полі грав «Чорноморець»… Крім того, люди все бачать, і дурний приклад заразний. Відразу після нас два поля збудували, а зараз в с. Берестівці (Уманський р-н) будується вже п’яте поле для жіночої команди… Всі бачать і хочуть, щоб вони були не гірше.
 
[widgetkit id=58]

  • А хто Вам привив любов до спорту?
 Любов до спорту почав прививати мій старший брат, який займався футболом. Так і пішло: армія — ясно, що там без спорту не було, потім грав в інститутській команді з футболу. До речі, в інституті у нас був хороший фізрук, учасник Другої Світової війни, міцної статури, який привив нам любов не до одного виду спорту: віджимання на брусах, підтягування на перекладині, футбол, баскетбол, теніс, а взимку лижі та хокей. В студентські роки у нас також був інструктор зі спорту Володимир Лук'янець. Він створив команду, і ми відточували свою майстерність, граючи за Родніківку (Уманський р-н). Після того грав у команді колгоспу «Уманське», з якою ми виходили на рівні району та області. Під час перебудови трохи все прищухло, а після неї і молодь підросла — 2013 року наймолодші взяли кубок району і замахнулись на кубок області. Тепер ми вже котрий рік граємо: здобували і перше місце, а так у першій 5-ці крутимось.
 
[widgetkit id=59]

  • Розкажіть, будь ласка, про Ваше сільгоспвиробництво, а, зокрема, завдяки чому Ви успішно пройшли складні часи перебудови?
 На той час я був уже директором колгоспу. Тоді як почалася перебудова, у сільгоспакадемії я мав зустріч з усіма своїми колегами: сіли обговорити, як нам вижити. На зборах я запропонував, що ми лишимо все як є, тільки змінимо форму правління: створимо фермерське господарство, і всі, хто бажає, може нам здати в оренду паї. Так і погодили. Єдиновладдя для мене було найбільш оптимальним, адже я ухвалюю рішення і я відповідаю за них. На перших порах були в одному господарстві, а потім зміцніли, і сусіди побачили, що в нас краще, відповідно, забажали приєднатися. Після того інші сусіди приєдналися… — і сьогодні маємо 4 тис. га землі, ферми, що працюють, тракторну бригаду, в середньому 150-160 людей постійних працівників (залежно від умов сезону), майже 200 людей улітку працює, 20 будівельників тощо.
 
[widgetkit id=60]

  • А як Вам вдалося цього досягти?
 Найголовніше — зберегли хороший колектив. Так, з інженером я працюю впродовж усього часу, що керую, — 35 років, з головним агрономом — 28, із бригадиром — 23 … Всі люди лишилися: хлопці більше в рослинництві, дівчата — в тваринництві. Звичайно, беремо й молодих спеціалістів. Люди працюють: знають, що регулярно мають нормальну зарплатню, а за потреби можуть отримати й допомогу. Крім того, добре налагоджена робота колективу: я можу бути на місці, можу на виїзді, але при цьому всі знають, що повинні робити. Всі питають: «Хто ти?», а я кажу: « Старший і куди пошлють». Послали — там розвідав, тут випитав. Як день поля відбувається — їде агроном, бригадир та інженер, як день фермера — бригадир, ветеринар та зоотехнік. Я ж можу їхати, можу не їхати, але вони привезуть літературу, розкажуть, як там було: що у нас краще, а що нового можемо застосувати.
 
[widgetkit id=61]

  • Володимире Олексійовичу, Ви багато вкладаєте в соціальні проекти, але ж щось треба і собі лишати, інвестувати в розвиток…
 А ми інвестуємо! На сьогодні у нас солідна матеріально-технічна база, одна з кращих в Уманському районі. На все нове, що сьогодні пропонують, ми не шкодуємо грошей: десь кредит, десь товарний кредит, десь готівка — як гроші заробили, але мінімум 4-5 млн грн вкладаємо в матеріально-технічну базу. Сьогодні, зокрема, маємо нормальний автопарк (із тракторів у нас працює десятків два МТЗ та три John Deer, із зернозбиральних комбайнів — два Claas Lexion, два John Deer і один «Славутич», є три телескопічних навантажувачі) та ферму на 300 голів. Розширювати тваринництво не стали: молоко дешевше, ніж вода — трохи прикро, а як нарощуватимемо виробництво свинини, то ціна на неї впаде. Тому зараз тримаємо баланс, аби людям робота була. А загалом модернізуємо господарство: ремонтуємо силосні ями та телятники, перебудували зали під нові зерноочисні машини, зробили нові під'їзди в усіх трьох відділеннях, бо нові машини вище стали тощо.
 
[widgetkit id=62]

  • А як щодо сільгоспкультур та ЗЗР?
 Якщо брати пшеницю та ячмінь — віддаємо перевагу українській генетиці, бо тут наші науковці ще не відстали від наших друзів із закордону. А от щодо соняшнику, кукурудзи та цукрових буряків, то ми віддаємо перевагу іноземній селекції. У нас є випробувальні поля, на яких декілька провідних виробників насіння пробують вирощувати різні культури. Щодо ЗЗР, то китайське не купуємо — працюємо тільки з нормальними фірмами. Це трохи дорожче виходить, зате надійно.
 
[widgetkit id=63]

  • З усіх компаній, з якими Ви спів­працюєте з насіння та ЗЗР, чи можете виділити одну, продукція якої Вам особливо подобається?
 Серед наших старих партнерів компанія Syngenta: працюємо з нею років 15. Зокрема, купували їхні гібриди кукурудзи: колись брали Ондіну, зараз — НК Кобальт і НК Термо. Останні минулого року дали 10 т/га, а цьогоріч засушило, то буде трохи менше. Також можу виділити гібриди соняшнику: НК Бріо, НК Конді та НК Неома — всі вони щороку забезпечують стабільний урожай. Зараз тільки-но почали молотити НК Неому — поки що дає до 4 т/га. Завтра перейдемо до НК Бріо.
 
[widgetkit id=64]

  • І щодо економічних умов в Україні. Як на Вас позначилось минулорічне скасування повернення ПДВ?
 Коли нам повертали ПДВ, ми лишали його по селах. Наприклад, у нас є поля біля села Вербувата (Христинівський р-н). То ми домовились, що до кінця договору оренди землі — а це 2021 рік — все село буде в асфальті. Зараз ми щороку кладемо 500 м асфальту, а це мінімум 1 млн грн. Так само і в Городецькому: відреставрували храм, якому 250 років, відремонтували спортзал у школі, яка мала приймати спортсменів. У с. Кочубеївка (Уманський р-н) збудували спортзал, який вийшов кращим за школу. Відповідно, тепер разом з адміністрацією і районною радою робимо новий фасад, бо школі на той рік виповнюється 80 років…

Скасування повернення ПДВ ми до вересня 2016 року ще не так відчували, але зараз розуміємо, що відхід добрий піде, а навантаження буде капітальним. Відповідно, всі соціальні програми, які я колись надумав, потроху будуть зменшуватись, а в другу чергу може постраждати колектив. Хоча не хотілося б ні того, ні іншого. За нашими розрахунками, сьогодні на 1 га йде дуже велике податкове навантаження. Іноді бачу як інші працюють: платять разів удесятеро менше, ніж ми. Тож сьогодні до влади одне прохання: зробіть так, щоб всі платили податки, як у цивілізованому світі, всі однаково, незалежно від того, хто я: чи президент, чи прем’єр-міністр, чи простий фермер. Якщо так станеться, то казни буде вистачати. Але знову всі нас хочуть зламати через коліно і на тому завершити.
 
[widgetkit id=65]

  • Як Ви вважаєте, що влада повинна зробити, аби український аграрій міг спокійно працювати?
 Коли Л. Кучма валив колгоспи, приїжджав Саблук Петро Трохимич (віце-прем'єр-міністр України з питань АПК 1995-96 рр. — ред.) і казав: «Ви створіть фундамент, а ми виробимо правила». Минуло 20 років, а правил немає. Тож виробіть правила, як у цивілізованому світі, щоб я знав, що я вирощую і що я за те плачу, не заважайте мені працювати, і я буду сумлінним платником податків.

Із В.О. Осадчим розмовляв Дмитро Радіонов

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.