Шувра Чакраборті: «Йдучи назустріч попиту, отримуємо чимало користі»

/ Гість номера / Вівторок, 11 квітня 2017 12:00
На Міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні» увагу багатьох учасників привертав бізнесмен індійської зовнішності, який висловлював цікаві думки щодо експорту продукції з України. Пан Шувра Чакраборті виявився директором транснаціональної експортно-імпортної компанії AMC Overseas (FZE), яка займається в Україні торгівлею й інвестиціями, а також проектами для харчової промисловості. Підприємець погодився відповісти на кілька питань «Агробізнесу Сьогодні».

 

  • Пане Чакраборті, звідки географічно ваше підприємство? Чим ви займаєтеся у нас?

— Наш головний офіс розташований у місті Дубаї, це Об’єднані Арабські Емірати. Також маємо представництво в Індії. Наше географічне розташування дозволяє з’єднувати логістикою Азію, Африку та Європу. Зокрема, з України ми веземо соняшникову олію, кукурудзу, зернові, сою, горох, нут, сочевицю, лляну і ріпакову олії, насіння гарбуза… Також деякі спеції, наприклад, коріандр. Ми його чимало відправили з України у Південно-Східну Азію. Нам взагалі багато чого цікаво в Україні. Люцерна, наприклад. Але поки немає задовільної логістики, щоб її експортувати. Як правильно везти люцерну за 5000–6000 км, щоб і якість зберегти, і перевезення було не дуже дорогим? Але ми любимо вирішувати такі складні завдання.

Скажімо, один з арабських шейхів доручив мені знайти пекаря — фахівця, що зміг би пекти у великій кількості смачні ватрушки. Не посміхайтеся, це цілком серйозно. Компанія шейха має щорічний оборот розміром $23 млрд по всьому світі. Нещодавно, до прикладу, він вклав $2 млрд у В’єтнам.

  • Чому саме ватрушки, цікаво?

— Його діти, гуляючи десь у Нью-Йорку, випадково в магазині побачили невідому їм раніше їжу — ватрушку. Скуштували, і вона їм дуже сподобалася. Продавець не говорив ні арабською, ні навіть англійською. Він тільки зумів їм повідомити, що така VATRUSKA виробляється у Східній Європі. Мені як фахівцеві з вашого регіону переслали фотографію ватрушки й важливе доручення шейха. Він хоче знайти в Україні майстра з випічки у промислових масштабах і запропонувати йому роботу в Об’єднаних Арабських Еміратах. Але український пекар має бути готовим, що ватрушки не обов’язково будуть точнісінько такими, як у Полтаві чи де. Він повинен розуміти: якщо доведеться трошки пристосувати продукт, наприклад, до смаків арабських жінок, то треба буде це здійснити.

  • Але ж, скажімо, в Індії аграрний сектор доволі розвинений, а за виробництвом спецій країна, напевно, лідирує у світі? От у нас продається, скажімо, індійська куркума…

— Так. Те, що тут не виробляється, ми охоче ввозимо. Але й на внутрішній ринок Індії іноземна продукція допускається. Ми, наприклад, беремо горох у вас і вже перероблений експортуємо.

  • В якому сенсі перероблений? На порошок чи як?

— Ні. Очищаємо його, шліфуємо та розфасовуємо у пакети для реалізації кінцевому споживачеві. Це вже та переробка, що дає непогану додану вартість. Горох у такому вигляді, як він зазвичай виробляється фермерами в Україні, коштує $250–300 за тонну. А розфасованим та упакованим стає утричі дорожчим. У нас є ідея: випускати також тверді горохові супи тут, в Україні, і потім експортувати їх в Індію — матимемо ще більший ступінь переробки того ж таки гороху.

Продавати сировину — це нескладно. Переробляти — складніше, але й відкриваються нові можливості та ринки. Перевезення товарів з України в Азію або Африку займає, приміром, 30–40 днів. Молоко сире можна продати тільки протягом 2 днів. А сухе — зберігається й продається 2 роки, тож його зручно експортувати.

  • Індія має 1,25 млрд народонаселення, із них десь третина — вегетаріанці. Ми розуміємо, що продукцію рослинництва там поважають, потребують. Щойно через неврожайний рік уряд Індії знизив до нуля ввізне мито на пшеницю. Наш виробник знає, що в Азії чи Африці існують цікаві ніші… Але українець не завжди уявляє, як туди потрапити зі своєю продукцією?

— Так, українські виробники іноді не впевнені, яку частину шляху вони могли б пройти. Та й не в усіх є кошти і бажання, аби поїхати в Африку чи Індію подивитися, що там і як. Хоча, у принципі, в ОАЕ або в Індію українці вже їздять масово, але насамперед на пляжі, до моря. І не бояться тамтешньої кухні!… Тому що у нас багато подібного: картопля, горох, олія… Напевно, усім нам непогано було б ширше дивитися на світ.

Ми намагаємося донести українським виробникам ще й таку думку. Тутешній продукт, якщо його вивезти закордон, не обов’язково має споживатися в такому ж абсолютно вигляді, як на його батьківщині. І не варто боятися, якщо потрібно буде щось трошки видозмінити, пристосовуючи товар до нового ринку. Коли я прагну щось продавати, я вивчаю культуру моїх партнерів, і не тільки культуру споживання. Україна — це безліч можливостей. Ваша країна має гарних інженерів, непогану інфраструктуру, а грамотність населення — 100%! Однак треба не лише чекати, коли до вас прийдуть із пропозиціями, а й самим варто робити кроки назустріч.

  • Принагідно тоді хочу спитати, пане Чакраборті, про халяльну курятину з України, тобто таку, що не порушує мусульманські харчові заборони. Чи влаштовує вас контроль за якістю цієї продукції, що випускається нашими птахофабриками?

— Дійсно, для мусульманських країн обов’язкова умова купівлі — м’ясо повинне бути халяльним. У світі 1,4 млрд мусульман. Це великий споживчий ринок, і треба до нього прислухатися, тому що інакше ви не продасте. У кожній мусульманській країні є своє агентство, і їхні представники виїжджають до виробників і тут, на місці, перевіряють, чи є продукт правильним.

От іще схожий приклад: в Україні вважають, що коров’яче масло повинне бути жовтим. А араби полюбляють, щоб було білого кольору. Ну, ми ж не почнемо сперечатися, який колір кращий, якщо хочемо продати? Простіше зробити крок назустріч: відбілити масло. І покупці залишаться задоволені, і продавці.

  • Отже, фермер везе товар за моря — 30 днів у дорозі… Передоплату навряд чи зразу дадуть — треба чекати закінчення реалізації, напевно? Купа питань…

— Звичайно, при експорті багато таких проблем виникає. От ще наведу приклад: вологість гороху. Вона для теплих країн не повинна перевищувати 14%. Якщо більша, то велика ймовірність випаровування вдень і випадання конденсату вночі, а далі — виникнення цвілі, і такий горох покупцеві не потрібен. Тому продукт з більшою вологістю обов’язково слід підсушити. Постачальники мають навчитися враховувати ці дрібні деталі. Україна могла б годувати півсвіту, але потрібно при цьому розуміти, як донести свою якісну продукцію до споживача. А таке знання приходить із контактів, у торговельних поїздках.

Ми працюємо із більш ніж 40 країнами, особливо активно в Азії й Африці, де, до речі, живе більшість населення Землі — і, відповідно, більшість споживачів продуктів харчування. Причому там постійно зростає народонаселення, піднімаються економіки багатьох країн Азії й Африки, і відповідно спостерігається зростання споживання. Якщо Україна піде назустріч тамтешньому попиту, вона отримає для себе чимало користі.

Записав Ігор Петренко
 21 квітня 2018
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро ...
21 квітня 2018
 20 квітня 2018
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом поліпшення продуктивності сільськогосподарських культур, що дають їжу мільйонам людей. Угода ...
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом ...
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
20 квітня 2018

Найближча подія

19 квіт. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT ЗАХІД ЛЬВІВ 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.