Мала штучка червінчик, а ціна велика

Мала штучка червінчик, а ціна велика

/ Ідеї & тренди / П'ятниця, 03 серпня 2018 16:10

Основним продуктом олієжирової промисловості України є соняшникова олія, за обсягами виробництва та експорту якої наша країна надійно посідає перше місце на світовому ринку. Втім, природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати не лише такі основні олійні культури, як соняшник, соя та ріпак, а й льон, гірчицю тощо.

Крім того, господарства можуть забезпечувати сталі обсяги виробництва волоського горіха та гарбузового насіння. Оскільки попит на цю продукцію з боку вітчизняної олієжирової промисловості незначний, більша частина сировини експортується для виробництва олії закордоном. Однак українські виробники можуть відкрити для себе нову нішу в сегменті рослинних олій з досить високим рівнем рентабельності та попиту на світовому ринку.

 

Ринок нішевих олій: тенденції та фактори зростання

Сьогодні, як зазначають у Pro-Consulting, в Україні серед нішевих рослинних олій найбільше виробляється лляної. У 2017 році цей показник був на рівні 15–18 тис. т, з яких близько 11 тис. т було експортовано. Виробництво олії із волоського горіха не перевищує 1 тис. т. Проте, враховуючи високу ціну на неї та низький попит в Україні, основні обсяги продукту були експортовані.

«Виробництво олії з гірчиці — ще більша рідкість, обсяги переробки сировинного насіння становлять 5 тис. т, з яких можна отримати до 1,3 тис. т продукту. Стосовно олії з гарбузового насіння, обсяги її виробництва не перевищують 1 тис. т», — зауважує генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов.

Більшість вітчизняних виробників нішевих видів олій активно працюють в експортному напрямі.

В цілому на світовому ринку за обсягами споживання нішевих видів олій основними покупцями є європейські країни, Індія та Китай. США також входять до переліку найбільших ринків, проте концентрація споживачів там нижча, а конкуренція, навпаки, більша.

Як зазначають у Pro-Consulting, одним із ключових факторів зростання показників ринку нішевих рослинних олій в Україні є безпосередньо розвиток сировинних ринків. «Так, щорічне збільшення площ під гірчицею, льоном, гарбузом і волоським горіхом оцінює­ться на рівні 5–15% у середньому з культур. Другим основним фактором є висока додана вартість продуктів переробки», — зазначає О. Соколов. З урахуванням зазначених факторів, а також зручного географічного розташування з виходом до моря, збут рослинних олій може здійснюватися у різні країни.

 

Особливості створення власної переробки

Під час вибору культури для переробки необхідно розглядати кілька важливих факторів: клімат регіону, врожайність, вихід олії з насіння та собівартість переробки. Так, у насінні льону — 38% олії, гірчиці — 35%, а гарбуза — 34%. Окрім більшого вмісту олії, льон є ранньою, а, відтак, і морозостійкою культурою, і в умовах мінливості погоди навесні в Україні важливо вибирати найбільш морозостійкі сорти», — говорить пан Соколов.

Від сорту культури залежатиме й закупівельна ціна на насіння. Так, вартість насіння льону у 2017 р. коливалася в діапазоні 46–75 грн/кг, гірчиці — 35–40 грн/кг. Насіння гарбуза коштувало в межах 130–260 грн/кг, залежно від сорту та якості посадкового матеріалу.

 

oliya lion

 

Якщо, окрім переробки, є можливість вирощувати власну сировину для неї, необхідно також враховувати витрати на її виробництво. За даними Pro-Consulting, для посадки у розрахунку на 1 га потрібні наступні обсяги насіння: для гірчиці — 10–12 кг, гарбуза — 3,5–6 кг, льону — 30–40 кг. «Точні значення залежать від ґрунту, вологості, сорту і якості посадкового матеріалу», — зауважують у компанії.

Іншою статтею витрат є добрива. На формування 1 т насіння гірчиця споживає 55–60 кг азоту, 25–30 фосфору і 25–35 кг калію. Фосфорно-калійні добрива рекомендується вносити під основний обробіток ґрунту.

Для утворення 1 т насіння льону потрібно 65–75 кг азоту, 20–26 кг фосфору, 50–60 кг калію. Крім макроелементів, льон олійний під час росту і розвитку потребує також наявності в ґрунті бору, марганцю, цинку, кобальту, міді та інших мікроелементів.

«А ось гарбуз дуже непримхливий у вирощуванні, і часто обходиться і без поливу, і без міндобрив, і без гербіцидів. Однак для отримання бажаного ефекту важливе поліпшення властивостей ґрунту», — уточнює Олександр Соколов.

 

oliya garbuz

 

Особливу увагу варто звернути на вирощування горіху, оскільки у порівнянні з іншими культурами врожай він дає не в перший рік.

В останні роки в Україні інвестори проявляють все більшу зацікавленість у горіховому бізнесі. Причиною цього є високий попит на продукцію на зовнішньому ринку. Така тенденція пояснюється зростанням споживання цієї продукції у багатьох країнах, особливо в ЄС, де в останні кілька років люди все більше віддають перевагу здоровій і корисній їжі. Оскільки обсяги виробництва волоського горіха високі, то Україна має всі шанси стати одним зі світових лідерів із виробництва і експорту горіха.

Приватні підприємці, зі слів експерта, закуповують горіх у населення і займаються підготовкою сировини. Із загального обсягу виробництва волоських горіхів практично весь товар йде на експорт. В експорті волоського горіха присутня певна сезонність. Наприклад, пік активності в основному припадає на листопад-березень.

А ось споживання горіха на душу населення в середньому становить приблизно 0,4–0,9 кг у рік при нормі (за даними Інституту харчування Української академії наук) від 1,5–3,6 кг. Втім, споживачі, як зазначають у Pro-Consulting, починають все більше піклуватися про своє здоров’я, і це дає величезний потенціал для розвитку горіхової промисловості.

Окрім витрат на догляд за насадженнями, необхідно врахувати й забезпеченість відповідною технікою. «Сьогодні є три способи отримання сільгосптехніки — купівля обладнання самостійно, оренда або лізинг. Ставка лізингу становить від 8% (1 рік) до 19% (5 років) від вартості техніки. Серед доступних пропозицій з оренди — вартість оренди комбайна для збирання гарбуза стартує від 2 тис. грн/га, тракторів — від 400 грн/га», — зауважує пан Соколов.

 

Технологія виробництва

Метод холодного пресування найчастіше застосовується для отримання олії волоського горіха, оливкової, гарбузової, лляної, соняшникової та арахісової. Як пояснює експерт департаменту фінансового консалтингу компанії Pro Capital Investment Михайло Дудко, в основу технології одноразового холодного пресування покладено використання тільки одного ступеня пресування. А ось термічну обробку насіння перед пресуванням до технологічного процесу не включено, матеріал одразу дозується у прес. «Саме під час застосування цієї технології віджиму олія зберігає свої цілющі властивості та може використовуватися у лікарських цілях. Проте знижується частка виходу готової продукції з сировини», — зауважує фахівець.

Технологічний процес виробництва починається із сепарації та лущення горіхів і насіння до утворення рівномірної маси. Отриману сировину подрібнюють до однорідної маси, яка повільно перемішується, що забезпечує відділення олії від твердих частинок і її накопичення. В результаті підготовлена маса піддається пресуванню, яке дозволяє віджимати олію.

 

Технологія виробництва олії методом холодного віджиму

05 372 100 1«Добувають олію без доступу світла та кисню за температури нижче 48 °C. Очищення олії від шкідливих домішок відбуває­ться багаторазово і строго через тканину. Зовнішньою ознакою олії холодного пресування може бути наявність мутного осаду (особливо за низької температури)», — продовжує розповідь М. Дудко.

Вартість і комплектація обладнання для виготовлення олії будуть варіюватися залежно від необхідних обсягів виробництва продукції, а також країни-постачальника. У перелік обладнання для виробництва олії, як зазначає О. Соколов, входять технологічна лінія для товарної переробки насіння, лінія холодного віджиму, лінія рафінації та обладнання для розливу.

Технологічна лінія для переробки олії (що включає приймальний бункер, миюче й фасувальне обладнання, контейнери, мийки, сушарки) може обійтися в середньому в 100–250 тис. євро. Устаткування на переробку 500 т насіння на рік коштуватиме близько 190 тис. євро. Вартість лінії холодного віджиму (прес-цех і фільтрувальні системи) становить 150–250 тис. євро на переробку близько 500 т насіння. Обладнання для фасування у пляшки по 0,25 л буде коштувати 100–150 тис. євро на 500 т олії. Технологічно процеси віджиму і фільтрації не є складними, тому купувати найдорожче устаткування не завжди доцільно.

Для прикладу, ціна лінії одноразового віджиму олійних культур компанії Florapower (Німеччина) потужністю переробки сировини 300 кг/год. сягає близько 470 тис. євро (без урахування доставки та розмитнення обладнання).

 

Рентабельність та окупність

Порівнюючи показники рентабельності з виробництва різних видів олій, слід зазначити, що найбільш рентабельним видом діяльності буде виробництво саме нерафінованої горіхової та гарбузової олій.

«З огляду на витрати на придбання устаткування і організацію виробництва, а також поточні ціни на сировину та готову продукцію, період окупності проекту становитиме приблизно 4 роки», — зауважує М. Дудко.

Як відзначає О. Соколов, ціни на гарбузову олію на українському ринку коливаються у межах 180–220 грн/л, на гірчичну — 30–90 грн/кг, вартість олії волоського горіха — 100–250 грн. Експортні ціни знаходяться приблизно в такому ж діапазоні і залежать від гурту. При поставці наливом у великих ємностях вартість буде навіть нижча, ніж при покупці в Україні. Якщо ж брати бутильовану олію, то ціни на неї можуть бути до 40% вище.

 

Таблиця 1. Показники рентабельності виробництва різних видів олій

05 372 100 2

 

Ризики реалізації проекту та способи їх нівелювання

Як і в будь-якому іншому інвестиційному проекті, у виробництві рослинної олії з волоського горіху, насіння льону, гірчиці та гарбуза також існують ризики реалізації.

 

1. Ризики втраченої фінансової вигоди і споживчі. Останні, як пояснює М. Дудко, пов’язані з можливістю зниження попиту, зокрема, через погіршення економічної ситуації.

2. Ресурсний і ризик впровадження. Перший пов’язаний із можливою зміною цін на сировину, матеріали і послуги, які використовуються компанією у своїй діяльності, зростанням вартості кваліфікованої робочої сили. Крім того, до цієї групи ризиків також належить погіршення якості використовуваних горіхів і насіння, а це, своєю чергою, призведе до погіршення якості продукції, що виробляється.

3. Бюрократичні та адміністративні ризики виникають у результаті прийняття компетентним органом юридично значущих рішень нормативного характеру, які прямим або опосередкованим способом негативно впливають на діяльність підприємства.

4. Технологічні ризики виникають, коли проектом передбачається використання технологічних ліній (обладнання) та ділянок різних виробників. Тому істотним ризиком при створенні виробництва є порушення термінів поставки, установки та налагодження устаткування.

5. Транспортний ризик — це ймовірність втрати або псування продукції під час її перевезення транспортом: автомобільним, залізничним тощо.

6. Фінансові ризики та ін.

 

«З огляду на нестабільність економічної ситуації в країні, для зменшення ризикованості реалізації проекту, його ініціатор може створити фонд комерційного ризику, куди необхідно відраховувати 5–10% чистого прибутку компанії. Альтернативним методом зниження ризику є співробітництво зі страховими компаніями», — зазначає М. Дудко.

Крім того, задля попередження ризиків може також бути погоджене застосування таких заходів:

 

  • формування, корекція стратегії і тактики бізнесу в довго- і середньостроковій перспективі;
  • розробка та впровадження продуманої цінової політики з урахуванням аналізу цінових пропозицій фірм-конкурентів;
  • регулярний контроль якості закуповуваної сировини і готової продукції;
  • ретельна розробка і підготовка документів щодо взаємодії сторін, які беруть безпосередню участь у реалізації проекту, а також щодо взаємодії із залученими організаціями;
  • постійне проведення маркетингових досліджень з метою виявлення нових способів залучення клієнтів і вдосконалення методів утримання наявних клієнтів.

 

З огляду на представлені результати дослідження можна переконатися, що нішеві сегменти хоч і поступаються значною мірою обсягами виробництва, проте є більш привабливими за рахунок високих показників рентабельності їх виробництва, експортоорієнтованості та попиту на світовому ринку, що весь час зростає.

 

Аліна СТЬОЖКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 21 жовтня 2018
На території глибоцького району Чернівецької області проживає відомий садовод Сафрон Фарфуляк.
На території глибоцького району Чернівецької області проживає відомий садовод Сафрон Фарфуляк.
21 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.