Гроші із «бочки»

Гроші із «бочки»

/ Ідеї & тренди / Понеділок, 06 серпня 2018 15:01

Невеликі та середні господарства починають віднаходити свою нішу у переробці вирощеної продукції, зокрема рослинних олій.

ФГ «Церес» розташоване на Черкащині поблизу траси Київ-Одеса. За українськими мірками площа обробітку тут крихітна — всього лише 170 га полів. Однак господарство вже встигло заявити про себе як про піонера нового напряму виробництва — переробки сої та прямого експорту соєвої олії.

Засновник ФГ «Церес», молодий фермер Віталій Шелестовський свого часу поламав неписану традицію, згідно з якою невеликі господарства мусять змагатися із багатими сусідами у вирощуванні традиційних сільгоспкультур та банального продажу врожаю. Він вирішив, що режим «зібрали зерно-продали-очікуємо наступного врожаю» є неправильним, оскільки зароблені кошти повинні працювати цілий рік, а не проїдатися впродовж «несезону». Тому в ФГ «Церес» спочатку з’явився свинокомплекс, розрахований на відгодівлю трьох змін поросят по 800 голів кожна (2400 голів за рік), а потім — комплекс із переробки сої на олію.

Обираючи новий напрям із виробництва олії, Віталій Шелестовський відразу ж визначив і напрямок збуту продукції. ФГ «Церес» стало другим в Україні, яке розпочало самостійні продажі соєвої олії до… Китаю.

У тому випадку, якби ми вирішили експортувати зерно, прибуток не перевищував би кількох доларів на тонні. Адже експорт до Китаю передбачає використання 20-тонних контейнерів. Немає жодного економічного сенсу цим займатися. Однак 20-тонний контейнер олії вже дає змогу отримати непоганий прибуток, — вважає фермер.

 

03 370 82

 

Важливою складовою успіху стала співпраця Віталія зі спеціалізованою компанією, яка повністю взяла на себе юридичні та організаційні моменти експорту. Тобто фермер отримав змогу повністю зосередитися на виробництві. Нині ФГ «Церес» суттєво розширило географічний перелік своїх покупців та відкрило нові напрями виробництва, орієнтовані на внутрішній ринок. Це передусім виробництво кормових домішок для тваринницької галузі. Фактично увесь вирощений у господарстві врожай спрямовується на переробку.

Аналогічним чином розвивається і більшість нових олійних виробництв, що відкриваються практично по всій території України. Серед них є як сучасні, оснащені «з голочки» підприємства з власними лабораторіями та логістичним парком, так і зовсім невеликі олійні, у яких орієнтуються на потреби місцевих мешканців чи виробництво органічної продукції.

Яскравим прикладом такого підходу є олійня Григорія Фокіна, розташована у Чернігівській області, де виробляють нерафіновану продукцію. Соняшникову олію тут виготовляють за традиційними рецептами: насіння сушать до вологості 8–10%, частину підсмажують, чавлять олію на спеціальному пресі, і після цього її відстоюють. У результаті отримується справжній натуральний продукт, у якому рафінацію та консервування замінено підсмажуванням. До того ж ця олія не піниться та не пригорає, завдяки відсутності домішок і передусім… води. Термін її зберігання є у декілька разів коротшим у порівнянні із «вимороженою» та багато разів очищеною за допомогою «хімії» заводською олією, але саме це і приваблює покупців. Більшість споживачів хоче купувати за можливістю якісні натуральні продукти.

Це ж стосується і таких напрямів, популярність яких зростає з кожним роком, як виробництво лляної та гарбузової олій. Визначальною рисою таких воістину народних виробництв є широке застосування винятково органічної сировини для виробництва. Адже насіння на такі олійні потрапляє переважно із присадибних ділянок та городів місцевих мешканців, які не мають ані можливості, ані традиції провадити сучасні агротехнічні заходи захисту рослин. Разом з цим, у суспільстві вже міцно вкоренилася думка щодо шкідливості споживання продуктів переробки, вирощених у промислових посівах. Це і побоювання щодо пестицидів, і вічні страхи щодо ГМО тощо. Тому, поза сумнівами, у невеликих регіональних олієнь перспектива є, і їх кількість неухильно зростатиме.

Втім, виробництвом органічної олії займаються і досить великі підприємства. Наприклад, «Продексім Лтд», розташоване у Херсонській області. Олія тут виробляється методом подвійного віджиму без застосування екстракції, а як побічний продукт пропонується органічна макуха.

Тим не менш органічне виробництво олії — це напрям, хоча й перспективний, проте зорієнтований на нішевий ринок. А от доволі масове відкриття соєвих олієнь по всій території України — це відносно простий спосіб заробітку валюти і для себе, і для держави. Дедалі більше аграріїв і власників, так само як і вже згадуваний нами керівник ФГ «Церес», усвідомлюють, що простіше один раз відмучитися й отримати міжнародний сертифікат якості, реалізуючи продукцію із доданою вартістю, аніж торгуватися із посередниками щодо продажу зерна у себе вдома.

 

03 370 83 1

 

Для того щоб розпочати виробництво соєвої олії, достатньо мати пристосоване приміщення, хоча б одну екструдерну лінію та ємності для зберігання отриманої продукції. Окрім цього, у господарстві повинна бути наявною нормальна база для приймання та зберігання продукції. Це передусім точні автомобільні ваги та підлогові склади. За наявності таких умов достатньо збудувати чи пристосувати споруду для розміщення виробничого цеху, у якому встановлюються екструдерні лінії. Бажано розплановувати його територію таким чином, щоб з мірою розвитку виробництва можна було встановлювати додаткові лінії. Також дуже бажаним є створення бодай невеликої лабораторії для оперативного визначення якості привезеної сировини та отриманої готової продукції.

Цього буде достатньо для того, щоб пропонувати соєву олію для внутрішнього ринку, однак якщо господарство захоче відправляти свою продукцію, скажімо, на ринок Євросоюзу, де закупівельні ціни є вищими, доведеться докласти зусиль щодо отримання відповідного сертифікату. Цей процес передбачає не просто проведення низки аналізів, але й візит уповноважених представників «звідти», які проведуть обстеження скрізь: від умов виробництва до вирощування. Тому зважуватися на таку процедуру слід лише в тому разі, коли ви повністю впевнені у якості власної соєвої олії та у дотриманні вимог, передбачених нормативами Європейського Союзу.

Слід зазначити, що навіть невеличка олійня у рослинни­цькому господарстві передбачає створення кількох додаткових робочих місць. Скажімо, у тому ж ФГ «Церес», де обробляється 170 га, завдяки свинокомплексу та олійні отримали постійну зайнятість та стабільну заробітну платню 13–15 чоловік. Враховуючи, що пік роботи олійного виробництва припадає на «мертвий сезон» у рослинництві, тобто на період із листопада по березень, створення такого виробництва стане чудовою нагодою не лише отримати додатковий прибуток, але й працевлаштувати частину механізаторів. Плюс — сприяти вирішенню соціальної проблеми у великих селах, що часто негласно покладається саме на сільськогосподарські підприємства.

Можна зайти ще далі, створивши власну торгову марку, для того щоб отримувати вищий прибуток, реалізуючи олію вроздріб з офіційним маркуванням. Звичайно, за нинішніх законодавчих реалій це завдання складно назвати простим. Окрім того, що доведеться ставити спеціальне обладнання для розливання та тарування олії, треба буде мати справу із купою контролюючих і дозвільних органів. З іншого боку, такі речі можна перекласти на спеціалізовану компанію, яка візьме на себе оформлення юридичних нюансів. А от налагодження бодай місцевої роздрібної мережі за вмілого підходу може стати основним видом прибутку аграрного господарства.

Звичайно ж, потрібно враховувати і таку відповідальну справу, як підбір персоналу для виробничого цеху. Це також не завжди є простим, враховуючи брак робочих рук у сільській місцевості. Втім, як свідчить досвід малих та середніх олійних підприємств, впродовж одного-двох місяців із роботою може освоїтися фактично будь-який працівник без спеціалізованих трудових навичок. Однак із бажанням працювати та вчитися.

Та вчитися потрібно всім нам, оскільки аграрний сектор України впритул підійшов до певної межи, за якою починається або стагнація із неможливістю підвищувати рентабельність виробництва шляхом нарощування оброблюваних площ чи валового збору зерна, або ж… Саме так — впровадження та поглиблення переробки вирощених зернових та олійних культур. Крупи, борошно, олія тощо — ця продукція завжди буде затребуваною як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 21 жовтня 2018
На території глибоцького району Чернівецької області проживає відомий садовод Сафрон Фарфуляк.
На території глибоцького району Чернівецької області проживає відомий садовод Сафрон Фарфуляк.
21 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.