Який він — ягідний бізнес?

Який він — ягідний бізнес?

/ Ідеї & тренди / Вівторок, 07 травня 2019 12:37

Згадаймо, ще якийсь десяток років тому ягідний бізнес багатьма не сприймався як щось серйозне. Нині ж це ціла велика індустрія з доволі складним власним виробництвом і переробкою, експортом та логістикою. Світовий тренд екологізації харчування та життя, який, нарешті, захопив і українського споживача, забезпечує ягідництву привабливі перспективи розвитку.

Нещодавній семінар у Києві з проблем розвитку ягідного бізнесу, головним організатором якого виступила компанія «Брусвяна», висвітлив як його потенціал, так і основні перепони на шляху розквіту.

 

Ягода до ягоди — гривня до гривні

Як повідомив Олександр Єрещенко, заступник директора Інституту садівництва НААН України, загальна площа ягідників в Україні становить 20 000 га.

Структура ягідників за основними культурами має такий вигляд: суниці — 45%; смородина чорна + порічки червоні — 24%; малина — 23%; аґрус — 2%.

Як у цілому світі, в нашій країні лідером ягідного бізнесу залишаються суниці. Під їх посадками зайнято 8 200 га. Найбільше ягідників зосереджено на Волині, найменше — у Миколаївській обл. Проте найбільше суниць забезпечує Дніпропетровщина. Середньорічний валовий збір сягає 58 тис. т за середньої урожайності 6,9 т/га.

Минулорічний суничний сезон відзначився посухою, раннім достиганням врожаю, браком ягід високої якості, падінням обсягів виробництва та експорту ягідної продукції. Ціни на неї всередині країни на початку сезону були справді преміальними.

Між тим, ціна на експортну продукцію була на третину вищою, ніж на внутрішньому ринку. Основним напрямком експорту торік була Білорусь. Значна частина цієї продукції пішла на реекспорт до інших країн.

В Україні зростає виробництво суниць у закритому грунті, оскільки воно вільне від впливу кліматичних ризиків.

8 399 20

Суниці на переробку в нас майже не вирощуються. Продукція пізніх сортів здебільшого надходить на заморозку. Адже якість свіжої ягоди забезпечити складно.

Малина в Україні вирощує­ться на площі 4 900 га, валовий збір ягід торік становив 7 тис. т. Торік збільшення обсягів виробництва малини призвело до рекордного падіння ціни на неї. На збиранні також відчувався брак робочої сили, через це частину врожаю навіть залишили в полі.

Основним каналом реалізації малини є переробка. Торік найбільша частина експорту віт­чизняної малини припадала на Польщу та Білорусь, а потім була реекспортована. За кордон продається переважно заморожена ягода.

Загалом малиновий бум в Україні минув у 2016-2017 роках. Зараз аграрії зайняті оптимізацією насаджень. У малиновому бізнесі багато дрібних виробників. Ринок змушує їх кооперуватися. Окремим доведеться піти з бізнесу. Розширювати насадження малини в близькій перспективі аграрії не будуть, натомість намагатимуться збільшити потужності для її заморозки, яка добре експортується.

Органічний сектор малинового бізнесу набрав сили та продовжує зростання. Там застосовують складнішу технологію, проте цей ринок стабільний, без цінових коливань.

Насадження смородини займають в Україні 5 тис. га, середньорічний збір становить 27 тис. т, а середня урожайність — 5,9 т/га. Цей ринок нині переживає важкі часи. Комбайнове збирання ягоди забезпечує низьку її собівартість. Внаслідок цього майже третина врожаю смородини залишилася у полі. Цього року загальні площі під смородиною скорочуватимуться. Вручну збирати її не будуть через високу ціну праці.

Разом із тим, смородина має такі переваги, як недорогий садивний матеріал і легкість розмноження. Просто доведеться почекати нового подорожчання цін на неї. Недарма поляки кажуть: коли ціни «впали на дно» — час садити нову смородину.

Червона порічка посідає не більше 5% у загальному обсязі виробництва смородини в Україні. Її вирощують на площі 500 га, з яких комерційні насадження становлять 200 га. Ягода демонструє урожайність до 10 т/га. Виробники вирощують порічку здебільшого для розширення свого ягідного асортименту. Останнім часом стають популярні насадження її не кущем, а кордоном — для продажу ягід гронами. Торік із середини літа ринкові ціни на порічку впали майже до рівня рентабельності.

З 2007 року в Україні почали зростати площі під лохиною, і нині Україна лідирує у Європі за розмірами цих насаджень, вони становлять 2100 га та щороку збільшуються на 20%. Ця культура стала рекордсменом зі зростання ціни — наразі ягода має вдесятеро вищу ціну відносно інших ягідних культур.

Низька купівельна спроможність населення спричиняє реалізацію української лохини переважно на експорт — понад 85%. Проте збільшення пропозиції її на внутрішньому ринку має призвести до зниження цін на неї. Очікується, що лохина рано чи пізно перетвориться в Україні на масовий продукт.

Нещодавно її почали вирощувати в Україні в закритому грунті та у великих ємностях (кадках), це є відлунням світового тренду. Виробники розширюватимуть обсяги вирощування лохини в закритому грунті для отримання преміальної ціни та позасезонного продажу.

8 399 21 1

Проблемою лохинного бізнесу залишається брак компонентів для її садіння (торфу і тирси), а також робочої сили для збирання врожаю.

Жимолость робить перші кроки на українському ринку, зараз її вирощує лише компанія «Агрос-Віста» (Хмельницька обл.) на площі 50 га. Ринок фактично ще не сформований, як і експорт. Проте експерти вважають її найбільш перспективною з усіх ягідних культур і прогнозують вибухоподібне зростання обсягів виробництва. Просто час ще не настав. Для порівняння: у сусідній Польщі жимолость вирощують на площах уже більш як 2000 га, дуже популярна вона також у Західній Європі.

Ожина вирощується в Україні на площі 200 га. Середня урожайність сягає 20 т/га. Ця ягода продається за ціною, вдвічі вищою за малину.

Аґрус, попри свою популярність в Україні, Польщі та скандинавських країнах, так і не став масовою комерційною культурою ні в нас, ані в Європі. Його насадження займають в Україні 500 га і дають в середньому 8,4 т/га. Ця ягода має обмежений ринок збуту, її чомусь не люблять супермаркети. Зеленоплідні сорти вирощують для переробки, а червоноплідні — для споживання у свіжому вигляді.

Журавлина в Україні широко зростає у дикорослому вигляді, через це розширення її культурних насаджень поки що не прогнозується. Україна посідає 7 місце в світі за її експортом, світовим лідером експорту виступає Білорусь.

 

Ягідний експорт і переробка

На світовому ринку ягід на Україну припадає 0,9%. На експорт іде трохи більше 16% усього виробництва ягід в Україні. Експорт свіжої ягоди становить в середньому 4,1 тис. т на рік, мороженої — 45,4 тис. т. Основним ринком збуту виступає Євросоюз. Лідером з експорту торік була заморожена малина. Найбільший її обсяг (80%) було відправлено до Польщі, що викликало неабияку тривогу в місцевих виробників. 85% експорту суниць і 40% лохини прийшлося на Білорусь. Перероблена ягода зайняла лише 5% експорту. Половина експортованої ягоди потрапила на гуртові ринки. 23% експортної переробки становила заморожені ягоди та ягідні суміші. Виробники знаходять нові експортні ринки після втрати російського.

Ринковий сегмент переробки ягід в Україні поки що нерозвинений, хоча нею уже займаються майже 200 компаній. Серед способів переробки найбільший обсяг припадає на сокове виробництво (39%), заморожування та сушіння (23%), а також виробництво ягідних джемів (16%). Для розвитку ягідної переробки необхідна державна підтримка щодо будівництва сховищ. Разом із тим, на ринку вже з’явилося чимало компаній, які надають агровиробникам послуги із заморожування та зберігання врожаю ягід.

 

Тренди розвитку ягідного ринку

8 399 22Основною ринковою вимогою дня стає якість продукції. Для її підвищення виробники застосовують новітні технології живлення рослин і післязбиральної переробки врожаю. Дедалі більше виробників розглядають ягоди в полі лише як сировину. Зростають обсяги їх післязбиральної доробки — охолодження, заморозка, сортування та упакування.

Розширюється виробництво закритого грунту, яке поступово стає всесезонним.

Знаковим трендом ягідного ринку стає кооперація виробників. Ринок уже доріс до точки об’єднання і висуває гасло «Об’єднайся або щезни!».

Збільшуються обсяги вирощування нішевих ягідних культур. У цьому ми повторюємо шлях, пройдений Польщею.

Проблема браку робочої сили на ягідниках, яка виникла в Україні в останні роки, надалі буде загострюватися. Причина — нижчі зарплати, ніж, скажімо, в Польщі.

Аридизація клімату стримуватиме розширення ягідників і сприятиме зростанню виробництва закритого грунту. За прогнозом, нинішній клімат 45-ї паралелі перейде на північ Чернігівщини. Внаслідок кліматичних змін скорочуватимуться обсяги збирання та експорту журавлини.

Зростатиме органічне виробництво ягід попри те, що через складність технології виробники без досвіду не отримують тих результатів, на які розраховували. Втім, «органіку» недаремно вважають «вищим пілотажем» у ягідництві. Вочевидь, новачкам слід спочатку опанувати класичні технології вирощування.

Частина виробників уже переходить на органічні технології для розширення асортименту своєї продукції. Прискорення цього процесу неможливе без державної допомоги — насамперед у вигляді компенсації вартості придбаного садивного матеріалу. Разом із тим, досвідчені аграрії стверджують, що державна допомога — це «добро та зло в одному флаконі»…

 

Думка експерта

Ольга МОЗГОВАголовний спеціаліст компанії «Украгроконсалт»

— Обсяг світового виробництва ягід оцінюється на рівні 14 млн т на рік. Споживання ягід швидко зростає — наприклад, у країнах ЄС на 8% щороку. Аналіз тенденцій розвит­ку світового ринку свідчить про великий потенціал українського ягідного експорту. Наприклад, цього року французькі рітейлери виявляють велику зацікавленість в імпорті ягідної продукції з України.

Разом із тим, щоб досягти успіху на світових ринках, нашим виробникам та експортерам слід орієнтуватися на запити сучасного споживача в різних країнах.

Зокрема, лідером ягідного світу зараз вважається лохина, її виробляють майже 1,8 млн т на рік, і, до речі, вона не викликає харчової алергії. Ягодою завтрашнього дня називають лимонник китайський за його цілющі властивості.

Зараз у світі зменшується споживання соків, натомість віддається перевага фруктовим і ягідним фрешам. Крім того, збільшуються обсяги онлайн-торгівлі ягодами. Розширюються обсяги виробництва харчових продуктів спеціально для дитячого та шкільного споживання. Слід враховувати регіональні смакові уподобання споживачів. Наприклад, європейці люблять натуральні смаки, причому скандинавам до душі кисле, а на ринках азійських країн виникла мода на ягідні джеми з перцевими добавками.

Виробникам варто пам’ята­ти, що «споживач вибирає товар очима». Саме тому зростає роль упакування та зовнішнього вигляду продукту. Упаковка стає прозорою, виробники відмовляються від скла на користь картонної та пластикової упаковки. Дуже популярною стає упаковка у форматі Eat & go.

Тренд екологізації життя та мода на соціально й екологічно відповідальне споживання спричинив появу нового виду доставки товару до магазину — за допомогою електротранспорту. Згадка про екологічний вид доставки товару на його упакуванні здатна стати додатковим аргументом для споживача.

 

Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 серпня 2019
Незважаючи на те, що за підсумками 2018/19 МР Україна дещо скоротила обсяг експорту пшеничних висівок, географія поставок продукту значно розширилася і налічувала близько 20 країн.
Незважаючи на те, що за підсумками 2018/19 МР Україна дещо скоротила обсяг експорту пшеничних висівок, географія поставок продукту значно розширилася і налічувала близько 20 країн.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
За січень-червень поточного року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосподарського призначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб.
За січень-червень поточного року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосподарського призначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
На рахунки обласних департаментів агропромислового розвитку Мінагрополітики перерахувало 119,8 млн грн для компенсації витрат на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур та винограду.
На рахунки обласних департаментів агропромислового розвитку Мінагрополітики перерахувало 119,8 млн грн для компенсації витрат на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур та винограду.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
Протягом останнього тижня погодні умови були неоднозначними за впливом на сільськогосподарські культури. Найменш сприятливими вони були в Черкаській, Полтавській, Сумській областях, де в більшості днів було зниження температури і дефіцит вологи в ґрунті.
Протягом останнього тижня погодні умови були неоднозначними за впливом на сільськогосподарські культури. Найменш сприятливими вони були в Черкаській, Полтавській, Сумській областях, де в більшості днів було зниження температури і дефіцит вологи в ґрунті.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
У Миколаївській області зареєстрували спалах африканської чуми свиней (АЧС) у приватному господарстві.
У Миколаївській області зареєстрували спалах африканської чуми свиней (АЧС) у приватному господарстві.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
Станом на 19 серпня українські аграрії приступили до збирання пізніх культур – гречки, проса, соняшнику.
Станом на 19 серпня українські аграрії приступили до збирання пізніх культур – гречки, проса, соняшнику.
20 серпня 2019

Please publish modules in offcanvas position.