Між тим, експерти FAO розробили стандарти сталого землеробства, які допоможуть не лише зберегти, але й розширити агровиробництво навіть в умовах несприятливих кліматичних змін. Насправді ці стандарти не є чимось екзотичним: будь-який фермер скаже вам, що слід піклуватися не лише про збільшення маржі, а насамперед про збереження родючості ґрунтів, дотримуватись правильних сівозмін, мінімізувати ґрунтообробіток, дбати про його біорізноманіття тощо.
На конференції «Стале землеробство в умовах зміни клімату: технології, практики, досвід», яку нещодавно організувало в Києві Представництво FAO в Україні, вітчизняні аграрії обговорювали шляхи адаптації агровиробництва до сучасних змін клімату. Власне, дискусія на заході й розгорнулася навколо питання дотримання виробниками цих стандартів сталого землеробства.
Як зберегти та примножити родючість ґрунтів
У ході дискусії аграрії погодилися з тим, що в умовах аридизації клімату зберегти аграрний бізнес має насамперед турбота про ґрунти й сформулювали низку рекомендацій зі збереження та підвищення родючості ріллі.
Отже, до факторів зниження вмісту гумусу в орному горизонті належать:
— підвищення інтенсивності ґрунтообробітку;
— необґрунтоване поглиблення орного шару;
— брак надходження до ґрунту пожнивних решток і органічних добрив;
— внесення високих норм мінеральних добрив;
— спалювання стерні;
— підсилення процесів водної ерозії;
— збільшення частки просапних культур у структурі посівних площ.
Які агротехнічні заходи забезпечують підвищення родючості ґрунту?
1) Внесення органічних добрив.
2) Меліорація кислих ґрунтів.
3) Перехід на мінімальний обробіток ґрунту.
4) Включення до сівозміни бобових культур і багаторічних трав.
5) Активне використання сидератів і ґрунтопокривних культур (до них належать люпин багаторічний, редька олійна, гірчиця біла, ріпак озимий, вика яра, тифон, пелюшка, овес, гречка, фацелія).
6) Виведення частини земельних площ під органічне виробництво.
7) Боротьба з ущільненням ґрунту на полі.
Думки аграріїв
Максим БЕРНАЦЬКИЙ, директор із розвитку компанії «Рост Агро» (Полтавська обл.)
— Наша компанія має розвинуте насіннєве господарство. 100 га поля забезпечені системою поливу. Наразі практикуємо технологію ноу-тілл. Проте за час існування компанії ми пройшли більшість способів ґрунтообробітку:
2000-2003 рр. — оранка;
2004-2006 рр. — дискування, чизель, перші спроби ноу-тілл;
2007-2011 рр. — чизель, міні-тілл, ноу-тілл;
2012-2019 рр. — стріп-тілл + ноу-тілл.
Яких результатів нам вдалося досягнути завдяки застосуванню сучасних технологій ґрунтообробітку?
1. Скорочення кількості операцій на полі.
2. Мінімізація застосування техніки.
3. Економія пального.
4. Ефективне внесення добрив.
5. Забезпечення сприятливого температурного режиму ґрунту.
6. Достовірне покращення його якості.
Ось зразок сівозміни, яку ми практикуємо на своїх полях:
- пшениця (стерня) плюс ґрунтопокривна культура;
- кукурудза;
- соняшник;
- кукурудза;
- бобові (соя, горох, нут, квасоля).
Ми висіваємо 1,4 млн насінин пшениці на площі 1 га за схемою 20х50 см. Як ґрунтопокривну культуру застосовуємо олійну редьку. Хочу підкреслити, що покривна культура має бути дешевою.
Завдяки вжиттю певних агротехнічних заходів нам вдалося підвищити кількість дощових хробаків у ґрунті.
Наталія БОНДАРЧУК, директор з операційних питань компанії AgroGeneration
— Компанія AgroGeneration торік стала партнером FAO із застосування технологій ґрунтозбереження. Ми використовуємо мінімальний ґрунтообробіток, проводимо сівбу впоперек схилу, мульчування посівів, дотримуємося сівозмін і біорізноманіття. На полях компанії з метою ґрунтозбереження застосовується 5-пільна сівозміна.
На півдні Харківщини, де розташована частина наших полів, доводиться часом пропустити один рік, щоб у ґрунті накопичилося достатньо вологи.
Вадим ДРОБІТЬКО, голова ФГ «Аркадія» (Миколаївська обл.)
— У нашому господарстві вже 8 років застосовується технологія повного ноу-тілл. Сівозміна за останні чотири роки мала такий вигляд: соя — озима пшениця — соя — соняшник — соя.
Ранні сорти бобових, звичайно, радять сіяти густіше, проте ми побачили, що навіть 54 кг/га насіння — це забагато. Торік під час сівби дали 25 кг/га і думаємо, що можна ще зменшити цю норму. Ми сіємо 51 900/га насінин сої, тоді рослина гарно кущиться.
Під час сівби пшениці в 2017 році знизили норму висіву з 5 до 2 млн/га зернин, а торік ще раз скоротили — вже до 1,5 млн штук. За нашими спостереженнями, чим вища норма висіву, тим меншою виявляється урожайність: рослинам просто бракує живлення. Тому дефіцит у ґрунті азоту ми намагаємося долати зменшенням густоти посіву. Врожайність сої на наших полях коливається від 19 до 25 ц/га. Найкращим показником урожайності бобових у нас було 3 т/га. При цьому маса 1000 насінин становить 116-130 г. Слід зазначити, що соя є неперевершеним реаніматором поля. Сіємо також гірчицю — «санітара» від нематоди та дротяника.
Ми принципово не вносимо на полях жодних мінеральних добрив, обмежуємося лише застосуванням інокулянтів — їх післядія на полі помітна протягом трьох років. Крім екологічного ефекту, це приносить чималу економію коштів.
Наприклад, під час сівби кукурудзи після сої ми не внесли жодного кілограму міндобрив; висіяли 40 тис. штук насіння на 1 га і отримали врожай на рівні 62 ц/га. Таким чином, забезпечили економію вологи й живлення.
Вікторія ОЛІЙНИК, агроном-агрохімік компанії «Агрофірма «АСТАРТА-КИЇВ»
— Ми обробляємо землю у восьми областях України. Земельний банк становить 240 тис. га, на полях зафіксовано 5 типів ґрунтів. Виробляємо м’ясо, молоко та цукор. У сівозмінах використовуємо багаторічні трави та бобові культури, вносимо в ґрунт органічні добрива — відходи біогазового заводу. На площі 200 га запровадили органічне агровиробництво. В нашій компанії є підрозділи, які не використовували на своїх полях плуг уже протягом 10 років.
Аналіз ґрунтів проводимо за такими показниками:
- кислотність;
- вміст гумусу;
- наявність натрію, фосфору та калію;
- гранулометричний склад.
В якості органічних добрив ми вносимо в ґрунт гній, відходи від виробництва біогазу та рослинні рештки.
Леонід ЦЕНТИЛО, директор агрофірми «Колос» (Київська обл.)
— Кожен гектар землі має право на життя. Проте чи варто щось сіяти на херсонських пісках? На мою думку, краще поставити там сонячні батареї та платити пайовикам орендну плату.
Слід пам’ятати, що органічне добриво — це не лише джерело живлення для рослин, а й джерело мікрофлори для ґрунту.
Звичайно, сидерати відіграють важливу роль у відновленні родючості ґрунтів. Проте в умовах аридизації клімату їхні посіви доводиться нормувати, щоб вони не забирали вологу з ґрунту. До комбінації сидератів раджу включати гречку — вона виконує функцію мобілізатора необхідної рослинам сірки з ґрунту.
Я згодний із колегами в тому, що варто пробувати зменшувати норми висіву під час сівби. Дуже добрий результат для рослин і ґрунтів дає застосування деструкторів стерні та компостування рослинних решток, а також вермикомпостування. Наприклад, на наших полях завдяки систематичним заходам за 5 років вміст гумусу в ґрунті збільшився на 0,4%. Слід пам’ятати, що рослина самостійно не може взяти з ґрунту потрібні елементи живлення. Треба нагодувати бактерію — тоді вона вже нагодує рослину.
Сергій КОЗІН, агроном компанії «Агроекологія» (Полтавська обл.)
— Ми у своєму господарстві відмовилися від застосування міндобрив ще з 1988 року. Крім того, вже 40 років наші поля не знають пестицидів.
Основою ґрунтообробітку в нас є культиватор із горизонтальною лапою, яка заглиблюється у ґрунт лише на 3-5 см. Рано навесні цим знаряддям ми закриваємо на полі вологу та знищуємо бур’яни у фазі білої нитки. Загалом усі багаторічні бур’яни зводимо бороною за три проходи. Після цього висіваємо еспарцет плюс ячмінь, такий симбіоз виявляється дуже ефективним для поля. Крім того, врожайність ячменю тоді збільшується у середньому на 1,5 т/га.
Сіємо також люцерну та еспарцет — ця пара забезпечує утворення в ґрунті каналів для надходження повітря до коренів рослин.
Вже два роки застосовуємо підживлення посівів компостами. Гриби сапрофіти у них розкладають органічні рештки й забезпечують діяльність ґрунтової біоти. Крім того, в 1 кг свіжого гною налічується 1660 схожих насінин бур’янів, а в компості — лише 16. Нарешті, компостом можна підживити більшу площу посівів, ніж гноєм.
На наших полях встановлено 7-пільну сівозміну. Ранньої весни за допомогою культиватора зрушуємо ґрунтові капіляри та вичісуємо мертві рослинні рештки. Вдруге повторюємо таку культивацію у фазі кущення рослин. Після жнив запускаємо в поле лущильний агрегат.
Перед сівбою соняшнику виконуємо в полі 4-5 проходів культиватора. Коли сходи піднімуться до фази сім’ядолей — ще раз культивуємо, а потім у фазі 6-8 листків повторюємо. Після цього не чіпаємо посіви вже до самих жнив. На зиму залишаємо в полі стебла рослин для снігозатримання. Навесні пускаємо котки та лущильник, потім сіємо гречку в ролі сидерата і з часом загортаємо її в ґрунт бороною. Опісля сіємо там озиму пшеницю, яку буде оцінено першим класом.
Хочу підкреслити, що ми ніколи не женемося за кількісними показниками вирощеного врожаю, нам значно важливіша його якість.
На посівах кукурудзи проводимо штригельне боронування пружинною бороною за три проходи. На такому полі врожайність кукурудзи сягає 40 ц/га. Таку ж процедуру повторюємо і на соняшнику.
В результаті вжитих агротехнічних заходів вміст гумусу в ґрунті на наших полях збільшився за 12 років на 0,05%.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
