Богдан Костів: «Вирощуємо й переробляємо лише органічне»

Богдан Костів: «Вирощуємо й переробляємо лише органічне»

/ Ідеї & тренди / Середа, 19 червня 2019 12:50

Фермер і магістр агрономії Богдан Костів працює у родинному господарстві ФГ «Костів», розташованому у селі Поляни Золочівського району Львівщини. Сім’я Костівих вирощує органічні продукти: сочевицю, гречку, овес, ячмінь, пшеницю, льон, а також менш розповсюджені чорнушку, амарант, гуньбу, конюшину, голомшу (спельту), гірчицю тощо. У Костівих в обробітку — лише 33 га.

Щоб збільшити вартість своєї продукції, господарство не продає сировину, а саме займається її подальшою переробкою. Виготовляє рідкісні, але вельми корисні пластівці, олії, упаковує і розливає. ФГ «Костів» сповідує і практикує філософію «життєдайного виробництва». Також пан Богдан як людина інноваційного мислення хотів би мати сільгосптехніку на електродвигунах та збудувати сонячну електростанцію. Це не лише мрії: на українському ринку вже є електричні трактори, у тому числі вітчизняні «ХТЗ», і сонячні панелі з Китаю, що стрімко дешевшають.

10 401 80

Фермер і магістр агрономії Богдан Костів

 

  • Як гадаєте, пане Богдане, органічна їжа — чергова минуща мода чи довготривалий тренд?

— У нашому роду всі з діда-прадіда хлібороби. Я за освітою агроном, закінчив Львівський державний аграрний університет. Той самий, де вчився і Степан Бандера, у нас в університеті діє його кімната-музей. Фермерське господарство «Костів» було засноване 1992 року. Його створив мій батько, працюють ще два моїх брати і мама… Колись на конференції «Амарант — культура III тисячоліття», яка відбулася у нашому університеті, я зацікавився органічним виробництвом. Студентську практику проходив у Німеччині на сучасній фермі. Господар її — Дітер Альтхауз, земля Ессен, регіональна столиця там — Франкфурт-на-Майні. Практикувався у нього десь три місяці. Він вирощує суто органічну і біодинамічну продукцію. Я зрозумів, що це мій шлях. У Німеччині і Європі навіть не мода на здорове харчування, а справжній бум. У нас в Україні, подумалося, таке виробництво завдяки нашим ґрунтам і природним умовам має навіть більше перспектив, ніж у Європі.

На органічне виробництво ми у господарстві «Костів» повністю перейшли з 2006 року. У нас посівний матеріал не піддається агрохімічним обробкам, протруюванню чи дезінфекції. Добрива застосовуємо тільки природні: сидерати, пожнивні рештки, перегній. Солому подрібнюємо і загортаємо в ґрунт, а не спалюємо. Боремося зі шкідниками природними методами, бур’яни прополюємо механічно або вручну. Господарюємо без застосування міндобрив, генетично модифікованих організмів, агрохімії, гормонів — словом, без всього того, що не створено самою природою. Намагаємося якнайменше рухати ґрунт, застосовуємо поверхневий обробіток на глибину 8–10 см. Наш бізнес повністю відповідає стандартам органічного виробництва. Маємо сертифікат «Органік стандарт» на 48 культур. Моє мотто: «Удосконалення не має меж». Ми постійно ставимо собі дедалі складніші завдання, маючи за мету виготовлення максимально здорової їжі.

10 401 83 1

 

  • Скажімо, гречка — культура поширена, товарна. Чим ваша органічна краща? І скажіть кілька слів про менш розповсюджені рослини, які вирощуєте.

— Я не визнаю зіпсований продукт. Якщо гречка смажена, термооброблена — вона вже не така, як має бути. Моя гречка вирощується без хімії. Коли я її починаю косити, то роблю це як у старі часи. Цілком традиційні культури редька, картопля, капуста, петрушка, пастернак теж є у моєму сертифікаті «Органік стандарт». Серед рідкісних… вирощуємо чорний кмин або чорнушку, ще на неї кажуть «колінджі». Це пряно-смакова культура, її додають до м’яса, сиру й квашеної капусти. Добра для тих, хто має гастрит, це незамінний присмачувач замість перцю. З чорнушки також роблять олію, парфумерію, лікарські препарати. Ще у нас є пряно-смакова культура — гуньба, або грибна трава. Хлібопекарні її використовують. Сіємо траву Колумба (сорго), сильфій, козлятник. Вирощуємо сочевицю, спельту або голомшу, голозерний ячмінь і рис, фацелію та багато всього. Плануємо ще посіяти розторопшу, рижій.

 

  • Ви назвали спельту — це ж давня рослина, її плекали ще в царстві Урарту?

— А ви знаєте хоч якусь людину на прізвище Спельта? Я — ні. А на прізвище Голомша?

 

  • Знаю прокурора Миколу Голомшу.

— Ну от. Я почув від старших людей у Карпатах більш питому для спельти українську назву — голомша. Справді, вирощують її із давен. Потім людство перейшло на жито й пшеницю, а тепер знову повертаємося до голомші. Її треба після збирання облускувати. Це не кожен уміє. І не всяк знає, що далі робити із зерном спельти — воно трохи не таке, як пшеничне.

 

  • От ми й підходимо до проблем переробки…

— Люди часто запитують: а що з цим чи тим робити? Одна справа — виростити, друга — довести це до пуття. Щоб споживач зрозумів цінність культури, зріднився з нею. Інколи органічну продукцію переробляють не так, як воно має бути. Я ж намагаюся під час переробки максимально зберегти цінність продукту. Ми робимо крупи, цільнозернові продукти високої поживної цінності. Вони багаті на природні ароматні речовини й містять більше вітамінів, мікроелементів, природних антиоксидантів. У мене переробка відбувається за принципом «не зашкодь». Роблю і продаю також пластівці… Вони корисніші за крупу — у них перетравність більша. Ми не заспокоїлися лише на банальних вівсяних пластівцях. Виготовляємо їх із гречки, конюшини, амаранту, голомші… У мене є машина, яку ми самі зробили, щоб виготовляти пластівці, обходячись без шліфовки й пропарування. Експериментуємо зі стравами. Наприклад, амарант, або ще його називають щириця — поживна культура і конкурент гречки. Роблю з нього амарантову ікру і коктейль. Це не «коктейль Молотова», але теж бадьорить.

10 401 82 1

 

  • Культур у Вас аж 48 — чимало. Але ж вони, мабуть, потребують різної агротехніки? Це виглядає як догляд дітей у садочку… Чому це Вам аж так цікаво?

— «Дівчаток» доглядаємо окремо, «хлопчиків» — теж. До просапних — один підхід, до культур суцільного посіву — інший. Для себе я встановив агрономічні правила навіть більш жорсткі, ніж ті, що вимагаються за стандартами органічного виробництва. Зазначу, що значну роль у нашій практиці відіграє сівозміна. А хіба у природі немає різноманіття? То й ми не повинні любити щось одне. Іноді мене питають: «яка з численних культивованих вами рослин найкраща?». Можу радше сказати про найгіршу: це та, що споживається безальтернативно. Пшениця — прекрасна рослина. Але якщо ми макарони закусуватимемо хлібом, на десерт їстимемо вареники й пиріжки з печивом — то пшеничних виробів буде аж занадто. Як можна споживати монокультуру і при тому лишатися здоровим? Де брати численні речовини, яких у пшениці немає? Три найбільші культури, які вирощуються у світі — рис, кукурудза й пшениця. Цих трьох для людини мало, треба споживати набагато більше.

 

  • Але у бізнесі буває навпаки. Людина займається чимось одним: кукурудзою, картоплею. А решта — ну хіба для сівозміни. Чи маєте ви прибутки за вашої складної бізнес-моделі?

— Я пропоную своїм покупцям усе те, що їм сам. Споживачі нашої продукції отримують найкраще, що може дати природа-матінка. Прибутки невеликі, але все ж наше господарство у плюсах. А щоб заробляти більше, тут просто: треба мати більше землі в обробітку.

 

  • З багатьох із культур, які ви вирощуєте, конкурентів у вас небагато. Мало хто займається амарантом. Це і плюс, бо можна виставляти добру ціну, і мінус — бо як достукатися до конкурентів?

— Щодо реклами — на мене потужно працює «Бі-Бі-Сі».

10 401 82 2

 

  • Це ж суспільне мовлення — BBC. Хіба вони дають рекламу?

— Ні, «Баба Бабі Сказала», отака українська інформаційна корпорація. Звісно, до нішевих продуктів трохи інакший підхід, ніж до загальних. Наше господарство має сайт, я їжджу на різні виставки. Був на виставці органічних продуктів Biofach у Німеччині, у Львові на форумі «Агропорт», у Києві на «ЕкспоПросторі»… Є такі, що самі вирощують пшеницю тисячами гектарів, а у мене купують домашній хліб. Беруть мої вироби спеціальні мережі органічних продуктів, наприклад «Лавка традицій». Я системно спілкуюся із кінцевими споживачами по всій Україні: як-то кажуть, від Сяну до Дону. Виробникові нішевої продукції на користь, коли є безпосередній зв’язок зі споживачами. Беруть у мене Запоріжжя, Острог, Львів, Біла Церква, Трускавець, Нетішин, Чернігів, Мукачеве… Є покупці в Черкасах, Ужгороді, у Києві багато, в Тернополі, Луцьку, Ізмаїлі, Запоріжжі. Був добрий покупець, тримав магазин у центрі Донецька. Любив усе органічне і слухав українські пісні… Був ще споживач із Криму — закуповував органічну продукцію для магазину у Севастополі. Щотижня цікавляться моєю роботою, може, 20 потенційних клієнтів, десь так. Починаю працювати з малих обсягів. От клієнт із Києва замовив спочатку 25 кг амаранту, а зараз уже хоче 250 кг.

 

  • Цікава географія…

— Додам ще цікавості. Я переміг у конкурсі «Екологічно дружній фермер Балтійського регіону-2018». Його проводили Всесвітній фонд дикої природи, коаліція «Чиста Балтика» зі Швеції, наша українська організація «Екотерра». До чого тут Балтика? Повз наше село течуть річечки, які впадають у басейн Вісли, а далі — у Балтійське море. Це вже підстава, щоб у тому регіоні я вважався своїм. Конкурс організовано з метою популяризації органічного фермерства. А ми якраз вирощуємо й переробляємо лише органічне.

 

  • Мабуть, багатьом було б цікаво не лише купувати у вас оці рослини, а й подивитися, як ви з ними поводитеся. Не думали над ідеєю сільського туризму?

— Нещодавно я навіть ходив із цього приводу до міського голови Золочіва. Розмовляли стосовно зеленого туризму, він цим переймається. У нашому місті зробили гарний парк. Щоб у цьому напрямі рухатися, нам треба гуртуватися, бо то справа непроста. У Польщі ми бачимо багато того зеленого туризму, він добре розвивається. Там я познайомився із фермером, у якого один кінь, одна корова й трохи землі. То він каже, мовляв, заробляю більше на туристах, яким показую того коня, ніж на фермерстві. Я бачив також село, в якому лише два старих дуби, більш нічого немає. То вони так розрекламувати ті дуби через Інтернет, що подивитися на них їздить пів-Польщі і ще трохи Європи. Нам у цьому питанні варто орієнтуватися також на так зване «ірландське економічне диво», коли ірландці змогли за 10 років помітно наростити свій валовий продукт, у тому числі й за рахунок туризму.

 

  • У Євросоюзі заохочують своїх фермерів матеріально. Чи маєте Ви підтримку від нашої держави?

— Маємо — моральну. Від держави нам потрібно небагато — лише законодавство і загальна інфраструктура: дороги, електрифікація… А цього року Уряд обіцяє відшкодовувати витрати на отримання сертифікату органічної продукції.

 

Думка експерта

10 401 82 3Віталій САБЛУКзаступник директора Інституту аграрної економіки

— Приймаючи Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, ми брали на себе певні зобов’язання. Фітосанітарні, ветеринарні, безпекові — це, як кажуть у фігурному катанні, обов’язкова частина балету. Є й інші. Існує європейська Хартія малих підприємств. У багатьох країнах ЄС діють локальні аграрні ринки, де малому фермерові надають маркетингову перевагу. До нього інтерес у Європі зростає дедалі більше. Наприклад, у Польщі за розумної державної політики зараз йде «зворотна урбанізація»: за минулий рік 1,5% міських жителів переїхали у село. Чому? Бо там у них нині кращі умови життя й господарювання.

 

Розмовляв Ігор Петренко

 15 листопада 2019
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
15 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.