×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Річкові перевезення: шторми й мілини

Річкові перевезення: шторми й мілини

/ Ідеї & тренди / Середа, 04 вересня 2019 14:55

Розвивається транспортування аграрної продукції Дніпром, Південним Бугом, Дунаєм та іншими річками. Холдинги організовують власний каботажний флот. На ринку з’являються нові гравці — транспортно-логістичні компанії з орієнтацією на водні перевезення, які значно вигідніші, ніж залізничні. Однак уся річкова інфраструктура — причали, мости й шлюзи — потребує реконструкції і чималих інвестицій.

Річки — це древні транспортні артерії. Всі знають про шлях «із варягів у греки» — від Балтики до Чорного моря. Ним багато століть возили усе, в тому числі аграрну продукцію: збіжжя, шкури тварин, овочі. Двісті років тому запрацювала водна магістраль, що з’єднувала порти Гданська і Херсона по річках Вісла, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Цей водний шлях судноплавний і нині, але тільки на окремих відрізках.

Бо наразі ми майже забули про річки — основні перевезення вантажів йдуть залізницею та автомобілями. Та зростальний вал аграрної продукції, насамперед зернової, змушує знову звернути увагу на те, що нам подарувала географія. Бо підраховано: одна баржа вантажопідйомністю 900 т здатна перевезти стільки ж вантажу, скільки 18 залізничних вагонів або 45 автовантажівок.

 

Каботажний ренесанс?

Проблеми та перспективи річкової логістики стосовно аграрного бізнесу нещодавно обговорювалися на конференції, організованій групою компаній «ПроАгро».

Координатор комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації Ярина Скороход вважає, що залізниця не справляється зі зростальними навантаженнями, й тому річкові перевезення — це той інструмент, який допоможе зняти транспортну напругу. Тим більше, що перевезення річкою — найбільш екологічні. 2018 року Дніпром було перевезено близько 9,9 млн т вантажів.

За інформацією Адміністрації морських портів України, це на 22,4% більше, ніж роком раніше. А за останні п’ять років перевезення вантажів річками зросли більш ніж удвічі. Крім того, як повідомляє профільне видання «Порти України», торік Південним Бугом річковий флот перевіз не менше 850 тис. т вантажів. Дані щодо Дунаю, Десни та інших водних артерій навести складніше, але й там помітно посилився рух транспорту.

Експерти вважають, що обсяг річкових перевезень річками України щорічно становить приблизно 30 млн т. Міністерство інфраструктури оцінює його оптимістичніше — у 60 млн т. Ну ми знаємо наших чиновників… Вони вміють дивитися у світле майбутнє, проклинати попередників і при тому майже нічого не робити в теперішньому часі. Однак не спить приватний бізнес: він намагається діяти у будь-яких умовах. Будуються нові річкові термінали, збільшується тоннаж каботажного річкового флоту.

15 16 406 407 30

Холдинг «Нібулон» одним із перших серед аграрних компаній почав системно перевозити річкою спочатку зерно, а потім фрукти й овочі. Це підприємство розбудувало мережу річкових терміналів, свій потужний каботажний флот — близько 75 одиниць. На флотилію «Нібулона» працює близько 500 осіб. Основні вантажі — зернові. При тому 2018 року, крім зерна, баржі компанії перевозили кавуни і дині, будматеріали, вугілля. Усього ж за навігацію-2018 водними шляхами «Нібулон» перевіз 2,8 млн т, що перевищує показники попереднього періоду на 24%. Бачачи, що це перспективний напрям, компанія почала розвивати й суднобудування. Так, лише минулого року вона спустила на воду два стометрових буксири вантажомісткістю по 5 тис. т і два буксири потужністю 3500 к. с., збудувала потужне днопоглиблювальне судно.

Позитивний досвід колег узяв на озброєння і холдинг «АгроВіста», що спеціалізується на виробництві зернових і олійних культур, тваринництві, зернотрейдингу та виробництві цукру. У нього, зокрема, входить компанія «Гермес-Трейдінг», яка теж заходилася вибудовувати річковий каботажний флот і портову інфраструктуру.

Намагається піймати попутний вітер і найстаріша вітчизняна судноплавна компанія «Укррічфлот», що давно освоїла найбільші річки країни — Дунай, Дніпро, Південний Буг. До його складу входять крупні річкові порти: Дніпровський, Запорізький, Миколаївський, Херсонський. Флот компанії — це переважно саме суховантажі. Останнім часом з «Укррічфлотом» почала активно спів­працювати аграрна компанія «Бунге Україна». Зокрема, вона збудувала перевалочний комплекс у Миколаївському порту.

З’являються на ринку й компанії, які самі не є виробниками агропродукції, але зорієнтовані на річкові перевезення зерна. Як, наприклад, ТОВ «Грейн-Трансшипмент», яка має у власності річковий і морський флот чисельністю до 10 суден. Місячна можливість перевезення — до 80 тис. т. Сьогодні у власності компанії є два перевантажувальних комплекси на Дніпрі і Південному Бузі, оснащені причалами для суден з осадкою до чотирьох метрів, складами-ангарами, майданчиками для відстою зерновозів.

 

Старий і сивий наш Дніпро

Позитивні тенденції у розвитку річкової логістики натикаються на невирішені проблеми. Це й природні — обмежений сезон навігації. Залізницею возять вантажі цілорічно, рікою — кілька місяців. Але здебільшого маємо технічні негаразди. Сьогодні річкова інфраструктура України — причали, канали, мости й шлюзи — залишає бажати кращого. Десь її взагалі немає, десь вона застаріла й вимагає реконструкції.

Насамперед, звісно, потребує увагу наша основна водна артерія: слід звернути увагу на акваторію Дніпра, починаючи від Київського водосховища і до Херсона та устя Південного Бугу. Екологи й економісти приходять до думки, що потрібен комплексний підхід до оздоровлення Дніпра, насамперед розчищення і поглиблення дна. Бо на деяких ділянках фарватеру річки глибини не перевищують 3 м. Значить, щоб їх пройти, треба недовантажувати баржі. Це веде до втрат на перевезеннях. Звертає на себе увагу й проблемне навігаційне забезпечення. Є ділянки річок, які особливо складно проходити в темний час доби.

Обтяжує перевізників тарифне навантаження. У нас дуже високі тарифні збори порівняно з іншими портами Чорноморського регіону. Річковики повинні платити адміністративний, корабельний, канальний, санітарний і маяковий збори. Це ще далеко не все! Також береться акциз на паливо, яким заправляються буксири. Річковий перевізник також платить за проходження шлюзу. Збір невеликий, але правила шлюзування громіздкі, процедура вимагає чималих витрат часу. Бувало, на шлюзування втрачається близько доби — це залежить від кількості суден, барж і яхт, що стоять у черзі. Для шлюзів існують обмеження стосовно габаритів суден.

Слід пам’ятати, що ці споруди будувалися давно, ще коли «дерева були великими», а вантажні баржі — навпаки, маленькими. Деякі з гідротехнічних споруд зводилися ще у 1930-і роки — як, наприклад, знаменитий шлюз на Дніпрогесі, й вимагають капітального ремонту. Стягується плата і за радіочастотний ресурс. Всі ці збори здорожують річкові перевезення і часто не мають економічного сенсу, лише бюрократичний.

15 16 406 407 32 1

 

Хвилі і штилі

Судноплавний статус річок фінансується із загального бюджету України. Однак на утримання гідротехнічних споруд, шлюзів, поглиблення річок, насамперед суднового ходу (фарватеру), берегоукріплення і встановлення навігаційних знаків виділяється у кращому випадку третина від необхідних коштів. А щорічно на потреби модернізації річкової інфраструктури, згідно з підрахунками незалежного експерта з питань транспорту Олександри Клітіної, потрібно приблизно 500 млн грн. Ці кошти важко взяти з річкових, шлюзових і радіочастотних зборів. Однак ЄС готовий надавати гранти і кредити під ці проекти, і бізнес теж готовий вкладатися там, де бачить свою вигоду.

Вся Голландія пересічена штучно створеними судноплавними каналами. А ми не можемо користуватися навіть природними — наприклад, тими, які давно вже прокладені у гирлі Дунаю. Зараз йде обговорення Міжнародного проекту створення водного транспортного шляху Е 40. Цей маршрут завдовжки понад 2000 км, який проходить по території України, Польщі і Білорусі та має поєднати порти Балтійського і Чорного морів.

У Євросоюзі річковий транспорт набагато дешевший за будь-якого іншого конкурента. У них Рейн чи Дунай задіяні та працюють на повну силу. Виглядає на те, що і в Україні річковий транспорт набуватиме дедалі більшого значення для перевезення аграрної продукції. Щоб стимулювати цей процес, потрібно якнайшвидше прийняти закон про річковий транспорт.

Проблема потребує нагального вирішення. Перерозподіл зернових потоків із рейок і автобанів на річки зможе полегшити транспортно-логістичні проблеми, які особливо дошкуляють аграріям у період збирання врожаю.

 

Коментар

15 16 406 407 32 2Яна КРАВЧЕНКОюрист компанії «Гермес-Трейдинг»

— Наша компанія є частиною холдингу «Агровіста», який з 2000 року інвестував в аграрний сектор України понад $280 млн. Земельний банк холдингу становить 82 тис. га. Він володіє п’ятьма елеваторами, молочним підприємством. Минулий рік став дуже важливим для логістики нашої компанії: було придбано 85 вагонів-зерновозів і розпочата купівля річкового флоту.

Компанія «Агровіста» хоче перевозити власні вантажі своїм же флотом. Їй належить річковий термінал у Світловодську, де є можливість одночасного навантаження двох суден. Він один із найбільших на Дніпрі: обсяг зберігання — 94 тис. т зерна. Термінал дозволяє завантажувати більше 5 тис. т зерна щодня. Ще наша компанія придбала два буксири, кожен із яких оснащений двигуном 2800 кінських сил. Також ми купили чотири баржі загальним тоннажем 8 тис. т. Це флот, що був у вжитку в Європі. Його ми придбали з урахуванням розміру шлюзів і не гарантованих глибин на Дніпрі, тому можемо вантажити наші баржі на повну осадку. Придбання власного флоту дало нам логістичний поштовх. За 2018 рік компанія відправила на 12% вантажів більше річкою, ніж залізницею.

 

Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 17 вересня 2019
Вартість картоплі виросла в два рази, а подекуди й у три. На гуртових ринках коренеплоди продають у середньому по 10 грн за кг. Вроздріб ціна значно вища.
Вартість картоплі виросла в два рази, а подекуди й у три. На гуртових ринках коренеплоди продають у середньому по 10 грн за кг. Вроздріб ціна значно вища.
17 вересня 2019
 17 вересня 2019
Безпілотники дозволяють суттєво спростити роботу аграріям – їх ефективно використовувати для обміру полів, моніторингу стану посівів та внесення трихограм.
Безпілотники дозволяють суттєво спростити роботу аграріям – їх ефективно використовувати для обміру полів, моніторингу стану посівів та внесення трихограм.
17 вересня 2019
 17 вересня 2019
В Україні відкрилося представництво аргентинської компанії FRAGARIA.
В Україні відкрилося представництво аргентинської компанії FRAGARIA.
17 вересня 2019
 17 вересня 2019
Європейський Союз надав Україні понад 6 мільйонів євро фінансової допомоги в рамках проекту "Удосконалення систем контролю безпеки харчових продуктів в Україні". 
Європейський Союз надав Україні понад 6 мільйонів євро фінансової допомоги в рамках проекту "Удосконалення систем контролю безпеки харчових продуктів в Україні". 
17 вересня 2019
 17 вересня 2019
Український виробник сільгосптехніки "Завод Кобзаренка" готує до відправки в Австралію перший тюковоз ПТ-24 і зерно-пакувальну машину для автомобілів ЗПМА.
Український виробник сільгосптехніки "Завод Кобзаренка" готує до відправки в Австралію перший тюковоз ПТ-24 і зерно-пакувальну машину для автомобілів ЗПМА.
17 вересня 2019
 17 вересня 2019
Чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах України за серпень скоротилася на 2,7% чи майже на 100 тис. голів.
Чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах України за серпень скоротилася на 2,7% чи майже на 100 тис. голів.
17 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.