Брак фінансових ресурсів
«Уявіть, що середнє господарство на 1000 га коштуватиме понад $1 млн. Узяти сьогодні такі кошти неможливо в жодному банку. Що стосується агрохолдингів, вони можуть запозичити кошти в іноземних банках, але в 92% випадків наші фермери такої можливості не мають», — говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Така ситуація турбує ринок. Наступний рік експерти характеризують як непередбачуваний. «Відкриття ринку землі на даному етапі зароджує у фермерів дуже сильну невпевненість щодо наступного року. Вони намагаються шукати якісь фінансові ресурси. Почуваються дуже непевно. Хтось не може зрозуміти, яким чином буде відбуватись кредитування? Ще одна помилка, яку я вважаю критичною, — програми державної підтримки наступного року не буде, принаймні я про таке не чула», — говорить екс в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
А в такій ситуації залишається найголовніше питання — це питання кредитування. «Великі компанії не мають цієї проблеми — вони мають фінансування і знають, де його знайти. Середній бізнес ще не має таких ресурсів, не має часу, аби підготуватись до цього: пройти аудит, пройти фінансову звітність, щоб задовольнити вимоги банківської фінансової установи. Потрібен час і розумний підхід до відкриття ринку землі», — зазначає податковий експерт, заступник голови Податкового комітету при ТПП Crowe A&A Ukraine Ольга Богданова.
Купівля/продаж у перший рік до 10%?
Саме такі цифри на даний момент подають і експерти, і самі аграрії. Ніхто не очікує, що зі зняттям мораторію всі масово будуть продавати чи скуповувати землю. Єдине дуже дискусійне питання: хто отримає ці землі у власність і яким чином буде розпоряджатись? «Державні землі — це понад 10 млн га, у тому числі 7 млн га ріллі, які передадуть у власність громад. Уже зараз ведуться конкурентні баталії, кому дістанеться ця земля, бо це не розрізнені ділянки по 2–3 га, це величезні масиви по 200–300, а то і 5000 га. І це питання теж варто врегулювати», — говорить Леонід Козаченко.
Цікаві цифри називає Інна Бернацька, член Ради Нотаріальної палати України, голова Комісії з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності: «Коли ми спілкуємось із людьми, то чуємо, що досить багато людей цікавляться продажем землі й хочуть продати землю. Думаю, що статистика може сягати від 10% і до 40%».
Експерти (юристи та адвокати) радять уже зараз активно готуватись до 1 жовтня 2020 року. Адже в момент відкриття ринку землі виникнуть питання не тільки, де взяти кошти, але і як захистити свій актив? Чи зможете ви, приміром, взяти кредит у банку? Чи готове до цього ваше підприємство?
! NB
Звідки українці візьмуть гроші на купівлю землі?
- Підуть в банки за кредитами?
- Дістануть власні заощадження з-під матраців?
- Повернуть капітали з-за кордону?
- Візьмуть позику в іноземного партнера?
Вимоги банку/кредитора до позичальника/фермерського господарства
- «Порядок» в бухгалтерському та податковому обліку.
- Прозора структура власності, бездоганна репутація власника та керівника господарства.
- Реальний бізнес-план.
- Гарантія повернення кредиту та сплата відсотків.
- Юридична «чистота» земельної ділянки, яка купується.
- Обов’язкове страхування ризиків під час купівлі земельної ділянки.
- Стратегія захисту агробізнесу від рейдерів та кредиторів.
Ринок землі вже є. Чекаємо єдиних правил гри
З ринком землі всі намагаються бути акуратними. Бо розуміють, що це той актив, з яким просто так розлучатися не можна. Люди тому дуже сильно й нервують. «Вони відчувають, що в них можуть забрати паї, як і сертифікати свого часу … У нашій асоціації немає мети купувати землю. А ось члени асоціації, можливо, і будуть купувати. Проте вони зіткнуться з тією ж проблемою, що і всі інші: де взяти гроші? Яким чином це все буде відбуватися? — наголошує президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. — Я, власне, хочу сказати, що у держави є дуже обмежені функції, які можна виразити так: держава повинна забезпечувати єдині правила для всіх, не повинно бути ніяких винятків».
Фермери все-таки сподіваються, що буде перехідний період. «Ринок зробити поетапним. Фізичні особи повинні мати одне громадянство (подвійне громадянство має бути виключено). Потрібно, щоб було наведено порядок у земельному законодавстві та у правоохоронній системі, аби унеможливити рейдерство, оскільки воно виникає, бо є прогалини в законі», — стверджує голова Асоціації фермерів та землевласників Дніпропетровської області, керівник ФГ «Гайворонського» Анатолій Гайворонський.
Натомість генеральний директор УКАБ Роман Сластьон підтримує скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. «Члени нашого клубу обробляють близько 2,5 млн га землі. Загалом ми підтримуємо цю ініціативу, тому що ринок, по суті, вже є. Він є у вигляді договорів емфітевзису, договорів довгострокових та інших «схем», скажімо, купівлі-продажу. Питання в тому, що більшість публічних великих компаній не бажають працювати за такими «схемами» і договорами, тому що багато таких маніпуляцій є ризиковими. Ринок має бути легальним, і ті люди, які хочуть продати, повинні мати цю можливість, а компанія — мати можливість захистити свій головний актив і придбати землю», — говорить генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Коментарі
Віктор ДУБОВИК, партнер юридичної компанії «Волхв»
— Для того, щоб ефективно захищати свої права безпосередньо під час рейдерського захоплення, треба використовувати всі наявні механізми: достукатись до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Ради бізнес-омбудсмена, звернутися до інших органів, які займаються захистом прав інвесторів, звернутися до таких організацій, як «Бізнес-варта», на Гарячу лінію Кабміну, бо це все сприяє створенню захисного бар’єру, який дозволяє вам рухатись у вибраному напрямку.
Ярослав РОМАНЧУК, адвокат, керуючий партнер EUCON Legal Group
— Перше, що потрібно зробити, — провести аудит на вашому підприємстві. І це не зможе зробити один юрист. Безперечно, це має бути команда, куди будуть входити аудитори, податкові радники, юристи. Це робиться для того, аби зрозуміти, що є підприємство і чи є проблеми? Далі потрібно визначити план та стратегію. Що можна зробити? Як? Привести у відповідність бухгалтерський та податковий облік. Найважливіше — це бажання власника. На мою думку, всі проблеми — в ментальному нерозумінні власниками фермерських господарств вирішення елементарних завдань. Вони готові боротися за свої права, боротися на рівні держави, виводити техніку на дороги, наймати і платити компаніям, які займаються захистом, але, на жаль, досить часто не готові зробити найпростіше — привести у відповідність свої статутні документи.
Ірина ПРОХОРЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
