Вирішення проблеми сільськогосподарських відходів: погляд і практика

Вирішення проблеми сільськогосподарських відходів: погляд і практика

/ Ідеї & тренди / Понеділок, 13 січня 2020 11:55

Одним із найбільш актуальних викликів для України є загроза її навколишньому природному середовищу. Інтенсивні технології у тваринництві, птахівництві, землеробстві призвели до екологічних й економічних криз. Нинішня ситуація сформувалась у результаті нехтування законами відтворення біологічних ресурсів.

До числа забруднювачів дов­кілля значною мірою належать ті тваринницькі комплекси та підприємства птахівництва, які, нарощуючи власні темпи виробництва та зіткнувшись із проблемами утилізації відходів, безконтрольно у великій кількості вносять їх на прилеглі до промислових потужностей території.

До екологічно загрозливих проблем, які нерозривно пов’язані з діяльністю таких підприємств, належать:

  • забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих газів: аміаку, сірководню, оксиду азоту, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю;
  • забруднення водойм, ґрунтів і ґрунтових вод небезпечними продуктами розщеплення органічної речовини відходів, залишками пестицидів, дезінфектантів, небезпечними для людини та тварини мікроорганізмами.

 

В Україні небагато аграрних компаній, які, займаючись виробництвом сільськогосподарської продукції, водночас працюють над впровадженням технології екологічної безпеки цього бізнесу, технології з інтенсифікації повернення ґрунто­ресурсів.

Серед таких — товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос», власником і директором якого є Леонід Центило, кандидат сільськогосподарських наук.

Він погодився дати інтерв’ю нашому виданню.

 

24 415 49 2

Леонід Центило, кандидат сільськогосподарських наук

 

  • Пане Леоніде, вочевидь, вирішення проблеми сільськогосподарських відходів передбачає широкий спектр планомірних і послідовних дій. Що він собою являє?

— Ґрунт характеризується специфічними властивостями: фізичними (структура, проникність для води та повітря, поглинальна здатність), хімічними (гумусованість, вміст поживних речовин тощо), біологічними (мікробні угрупування та продукти їх життєдіяльності, мікро-, мезо-, макрофауна, живі корені рослин). Тільки у такому розрізі, за сукупності вказаних чинників, формується родючість ґрунту як здатність створювати умови, необхідні для росту рослин і формування врожаю.

 

  • Біологізація землеробства вважається не­від’ємною ланкою продовольчої та екологічної безпеки України.

— Саме так. Біологічне землеробство в основі своїй спирається на такі засади: дотримання науково обґрунтованих сівозмін, досягнення бездефіцитного балансу органічної речовини та біогенних елементів, використання ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту, інтенсифікація використання біо­логічного азоту, ефективний контроль рівня забур’яненості, а також ступеня ураження хворобами та шкідниками.

Сьогодні у вітчизняних господарствах здійснюється вимушений, стихійний перехід на біологічне землеробство з недотриманням окреслених щойно принципів. За таких умов виснажуються ґрунти та погіршуються їхні фізико-хімічні властивості, зменшується продуктивність агроекосистем, понижується якість продукції.

 

  • Біологічне землеробство, кажучи образно, рятує ґрунти від зубожіння.

— Ви маєте рацію! Біологізація землеробства має здійснюватись тільки за умови бездефіцитного, а краще позитивного балансу органічної речовини та біогенних елементів. Цього можливо досягти лише в процесі застосування оптимальних доз органічних, мінеральних добрив і хімічних меліорантів.

Процес біологізації землеробства тісно пов’язаний із упровадженням науково обґрунтованої структури посівних площ і сівозмін, застосуванням усіх ресурсів органічних добрив, а також післяжнивних посівів сидератів, оптимального співвідношення вуглецю до азоту в системах удобрення для запобігання непродуктивних втрат органічної речовини та зменшення емісії СО2 у повітря. Без дотримання цих умов, як правило, за короткий період часу створюється різко від’ємний баланс гумусу, фосфору та калію з наступним стрімким зменшенням родючості ґрунту і, як наслідок, урожаю майже всіх культур.

 

  • Говорячи про біологічне землеробство, ми не можемо оминути тему безвідходного чи компенсаційного ведення агробізнесу. У чому полягає його мета як основи біологізаційного землеробства?

— Безвідходна чи компенсаційна діяльність агрокомпанії є важливою складовою біо­логічного землеробства, яка передбачає створення умов для підвищення сільськогосподарських стандартів шляхом впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та місцевому рівнях, зменшення обсягів утворення відходів і збільшення частки їх переробки та повторного використання.

 

  • Наскільки мені відомо, на базі товариства часто відбуваються семінари. На яку тематику ви їх проводите, яка ціль цих заходів?

— Так, минуло вже понад п’ять років, як ми запровадили на базі агрофірми два освітніх проєкти для сільгоспвиробників. Один із них — це польова школа фермерів, у рамках якої проводимо різні за тематикою загальні семінари-виїзди на поля для ознайомлення із теорією та практикою екологізаційного, біологічного землеробства, що запроваджене в нашому господарстві.

24 415 49 1

 

  • Ще маєте школу управління сільськогосподарськими відходами. Які завдання вона виконує?

— На базі цієї школи проводимо загальноосвітні семінари-ознайомлення із провідними технологіями утилізації/ переробки вторинних сільськогосподарських відходів. Інформуємо слухачів про вимоги держави щодо переробляння та застосування відходів, у тому числі і в органічному виробництві. Винаходимо дієві технології. Крім того, розробляємо також технологічні регламенти, наприклад, на кожен вид відходів. Це пояснюється тим, що проблема використання відходів у землеробстві включає декілька аспектів, пріоритетність яких, в основному, залежить від характеру відходів.

 

  • Леоніде Васильовичу, які практичні напрацювання в управлінні відходами вже має ваше товариство? Які технології з ути­лізації відходів ви застосовуєте безпосередньо в агрофірмі, якою керуєте?

— В основному, питання відходів вирішуємо шляхом компостування. Проблему ж їхньої токсичності долаємо додатковими шляхами, безпосередньо на об’єктах, де вони утворюються. Зокрема, на тваринницьких фермах використовуємо біопрепарати на основі живих мікроорганізмів, нетоксичних для тварин, для часткової дезінфекції, дезінтоксикації, дезодорації.

 

  • Який спосіб їх застосування ви практикуєте? Що дає агрофірмі використання препаратів безпосередньо на об’єктах створення відходів?

— Застосовуємо шляхом розпилювання, а також для випоювання худоби. Препарати містять пробіотичні культури, наприклад Baciilus subtilis, які уже давно використовують у виробництві пробіотиків і для людини, і для тварин. Тому застосування біопрепаратів на об’єктах утворення відходів допомагає нам не лише контролювати рівень загальних захворювань самої худоби, але водночас дає змогу частково знезаразити будівлі, підстилку, безпосередньо відходи, які згодом використовуються для виробництва органічних і органо-мінеральних добрив.

 

  • Всім відомий такий негативний прояв відходів, як забруднення атмосферного повітря токсичними для людей та тварин летючими речовинами: меракаптанами, метанами, сірководнем, аміаком тощо. Застосовуючи препарати безпосередньо на фермі, ви справляєтеся із так званою проблемою «запахів»?

— Утворення летючих речовин відбувається з накопиченням відходів. Якщо останні своєчасно видаляти із приміщень, проводити дезінфекційні заходи, додатково застосовувати біологічні препарати, можна справлятися із рівнем викидів у атмосферне повітря. Використання цих препаратів сприяє не тільки зменшенню умовно-патогенної мікрофлори, яку містять свіжі відходи, а й дозволяє прискорювати процеси ферментації, тобто розщеплення, а так само деструкції. Цей етап дуже важливий, адже прискорений біологічний розклад органічної речовини відходів зменшує загальну тривалість виготовлення добрив. Дезодорація повітря на фермі дозволяє нам зменшувати інтоксикацію тварин отруйними викидами, підвищувати їх імунний статус. Здорова ж тварина, як відомо, дає якнайбільше надоїв і приріст ваги.

 

  • Наостанок, які маєте побажання та настанови для власників сільськогосподарських товариств?

— Ми — власники. А отже, відповідаємо за те, що маємо. Якщо безконтрольно проводити господарювання, тобто не застосовувати дієві сівозміни, збіднювати ґрунти, які маємо в підпорядкуванні, у тому числі в оренді, забруднювати те місце, де живеш, працюєш, то природа однозначно дасть відсіч, «віддячить» за вчинене із нею. Причому тут ідеться не про кошти, які господарі жалкують витрачати на заощадливе, компенсаційне господарювання. Потрібно думати про те, скільки ти, як власник, здатен протриматися, щоб якнайдовше одержувати постійні прибутки.

 

Розмову вів Олександр Кривенко

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 10 липня 2020
У першому півріччі 2020 року споживання електроенергії в Україні зменшилось на 4,9% – до 58,6 млрд кВт-год, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року (61,6 млрд кВт-год).
У першому півріччі 2020 року споживання електроенергії в Україні зменшилось на 4,9% – до 58,6 млрд кВт-год, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року (61,6 млрд кВт-год).
10 липня 2020
 09 липня 2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повністю перезапускає експортно-кредитне агентство, яке з липня місяця поточного року вже почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повністю перезапускає експортно-кредитне агентство, яке з липня місяця поточного року вже почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів.
09 липня 2020
 09 липня 2020
У південних та східних областях України на окремих площах спостерігається денне в’янення соняшника, який увійшов у фазу масового цвітіння.
У південних та східних областях України на окремих площах спостерігається денне в’янення соняшника, який увійшов у фазу масового цвітіння.
09 липня 2020
 09 липня 2020
У поточному році сезон кавунів розпочався з найвищих за останні п’ять років цін. Так, на даний час середня ціна на гурті на кавуни українського виробництва становить 11 грн за кг.
У поточному році сезон кавунів розпочався з найвищих за останні п’ять років цін. Так, на даний час середня ціна на гурті на кавуни українського виробництва становить 11 грн за кг.
09 липня 2020
 09 липня 2020
Персонал на елеваторах поступово зменшуватиме вплив на роботу складного обладнання, лише контролюючи точність виконання заданих параметрів.
Персонал на елеваторах поступово зменшуватиме вплив на роботу складного обладнання, лише контролюючи точність виконання заданих параметрів.
09 липня 2020
 09 липня 2020
За останні 10 років кількість жителів сіл України поменшало на 16%. Сьогодні економічно активне сільське населення налічує 5,6 млн осіб, за деякими даними, 2 млн з них – трудові мігранти.
За останні 10 років кількість жителів сіл України поменшало на 16%. Сьогодні економічно активне сільське населення налічує 5,6 млн осіб, за деякими даними, 2 млн з них – трудові мігранти.
09 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.