У дискусіях про ринок землі можна неодноразово почути вислів «Купуйте землю, бо її вже більше не виробляють». Так колись жартома висловився Марк Твен, а ми йому всерйоз повірили. Насправді ж життя уже давно й предметно оспорює і цю, нібито таку очевидну, тезу.
Відповіддю людей на зависоку вартість землі в розвинених метрополісах спочатку стали хмарочоси чи хмародряпи. Вони увійшли в моду на початку ХХ ст., коли з’явився тип сучасного великого міста з діловим центром і «спальними» передмістями. Кожен забудовник прагнув зайняти менше площі, вивищуючи на ній якомога більше поверхів. Горизонталь змінилася вертикаллю, адже за землю треба платити, а за небо та місце у хмарах — ні. І сягнули хмар ціни на землю у центрі.
Перший в історії людства хмародряп виріс у 1885 році в Чикаго. А знаменитий «Емпайр Стейт Білдінг» заввишки 102 поверхи збудували в 1931 році. Гігантські будівлі вважаються символом розвинутих країн — США, Японії, Гонконгу. Асоціюються із досягненнями в економіці, технологіях, архітектурі.
Ще раніше люди придумали концепцію зимового саду. Вона багато в чому суперечить природі: екзотичні й тропічні рослини переселяються у незвичні умови, в географічно невластиву їм місцевість, де й починають нове життя. Російські царі в холодному Санкт-Петербурзі вирощували апельсини. Граф Потоцький в Умані розводив тропічні квіти. Нині ж зимові сади перетворилися на теплиці, а серед них ми б загострили наразі увагу на багаторівневих теплицях. Чому? Бо вони теж придумані з метою економії площ. І агробізнес має змогу завдяки їм збільшувати кількість гектарів в обробітку, як-то кажуть, «на рівному місці». Багатоярусні стелажі для вирощування салатів і зелені користуються попитом, зокрема в Японії, Гонконзі, Тайвані — де грошей і технологій не бракує, а от землі для потреб сільського господарства вкрай мало.
Поєднавши ці сучасні архітектурні концепції — хмарочоса й зимового саду з багаторівневими теплицями — люди отримали нове геніальне рішення: вертикальну ферму. Екологічний хмародряп, у якому комфортно жити й можна вирощувати майже все, аж до тропічних фруктів.
Найяскравіше її втілення вражає туристів в Італії. Це хмарочоси «Боско Вертікалє» (Bosco Verticale, чи «вертикальний ліс»), збудовані у Мілані. Це дві житлові вежі заввишки 87 і 119 метрів у сучасному районі, покриті вічнозеленими деревами — на відміну від інших похмуро-бетонних спальних хмародряпів. Проект був реалізований у рамках муніципальної програми, яка заохочує екологічно дружнє будівництво. Уряд і приватні інвестори вклали в «вертикальний ліс» близько $2,5 млрд. На терасах кожного з поверхів буяють насадження: близько 900 дерев, 5000 кущів і 15 000 газонів. Різні рослини створюють тут сприятливе середовище, заселене дрібними птахами і декоративними метеликам. Разом зі звичайними приміщеннями квартир, офісів, кафе, конференц-залів і кінотеатрів ці хмарочоси мають і еко-дружні інновації: систему збору й фільтрації дощової води, сонячні панелі і вітрогенератори на даху.
Разом із тим, зелені насадження не вимагають постійної уваги і спеціального обслуговування. Бо водою, електрикою і поживними речовинами забезпечує усі ці рослини система «розумний дім». Вона ж допомагає створити у «вертикальному лісі» необхідний мікроклімат та фільтрувати міський пил, виробляти кисень, а також оберігати людей від надмірної сонячної радіації і вуличного гамору.
А минулого року у місті Тайбей, столиці Тайваню, стала до ладу екологічна 22-поверхова житлова вежа «Аґора Ґарден» (Agora Garden), побудована у вигляді спіралі. На її поверхах висаджені близько 23 тис. живих дерев. Під час будівництва використовувалися тільки екологічно нешкідливі матеріали. Власники квартир мають можливості вирощувати на своїх балконах овочі і фрукти. Вежа «Аґора Ґарден», на думку громадськості та експертів, являє собою ідеальне поєднання природи, ландшафту та архітектури.
Тим часом у місті Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) закінчується будівництво подвійного хмарочоса з джунглями всередині будівлі. Це готель, він складається із двох веж висотою по 47 поверхів. Поєднує їх скляна галерея з реальними тропічними рослинами, загальна площа яких близько 7000 м. кв. З метою підтримки екосистеми в тропічному лісі регулярно включаються системи дощування і штучних туманів. Вартість цього дива природи і техніки оцінюється у приблизно $0,5 млрд.
Висота будівель в Україні теж постійно зростає. За Хрущова поверхів у житлових будинках було п’ять, потім вони підросли до 16-ти, а сьогодні звичний стандарт — 24. У наших містах у житлових квартирах вже системно культивують лимонні й мандаринові дерева, вирощують так звану грін-зелень. Стелажна технологія теплиць теж потроху освоюється українцями. Тобто морально ми вже спроможні сприйняти як даність і вертикальну ферму у хмарочосі.
Рівень автоматизації в екологічних хмарочосах має бути дуже високий, тому інвестиції у такий проект потрібні чималі. Але й нашу планету Господь створив не одразу й не безкоштовно. У ХХ–XXI століттях ми чітко спостерігаємо наростання урбанізації: люди тікають із сіл у міста. Однак там, у хрущовках чи хмарочосах, вони ностальгують за природою… і починають потроху перетворювати свої балкони, мансарди, а то й квартири на оранжереї і теплиці. Будують хмарочоси і перероблюють їх на ферми. Така вже креативна природа людини.
Коментарі
Наталія МИКОЛЬСЬКА, екс-заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України
— Деякі з українських агрокомпаній уже розвивають інноваційні напрями, наприклад вертикальні сади. Особливо це підходить для вирощування салатів і зелені. Ці ніші агробізнесу зараз змінюються до непізнаваності. Я би взагалі хотіла побачити в українських компаніях більше інновацій.
Сергій МІНЕНКО, керівник ТОВ «ДГС-Україна» (Житомир)
— Компанія Viemose DGS із Данії більш ніж 70 років працює на ринку теплиць. Виробляє, серед іншого, багатоярусні стелажі для вирощування салатів і зелені. Багаторівневі системи дозволяють економити площі. Якщо ви встановили, приміром, триярусний стелаж, то на тому самому метражі зможете вирощувати втричі більше. Рослина — жива істота, їй треба вода, живлення і світло. Основна проблема багаторівневих систем — це освітлення. Але в останні роки з’явилися недорогі й якісні ЛЕД-лампи із потрібним спектром, які й дають змогу збільшувати кількість ярусів.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні