Особливості цієї технології обговорили учасники вебінару, який відбувся днями в Києві. Захід було організовано проєктом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», громадською організацією «Фундація жінок пасічниць» та кафедрою стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції НУБІП України.
Роль модератора події випала Леонорі Адамчук, доценту НУБІП. Учасники вебінару заслухали та обговорили доповідь пасічниці із Житомирщини Антоніни Васіцької.
Для чого ж були в кума бджоли…
За даними українських медіа, Україна зараз посідає третє місце у світі за експортом меду після Китаю та Аргентини. У сфері вітчизняного бджільництва зайнято майже 100 тис. осіб. Кількість бджолиних вуликів на пасіках країни сягає 4 млн.
Оскільки вебінар відбувся у Всесвітній день бджіл, то Леонора Адамчук розпочала його з короткої розповіді про стан бджільництва у світі. За її словами, понад 80% всіх рослин потребує запилення. Наприклад, яблуня та суниця садова під час запилення збільшують врожай на 80%. Навіть самозапильні сорти культурних рослин збільшують під час запилення врожайність на 20%. Тому нинішня масова загибель бджіл у світі внаслідок застосування агрохімікатів становить серйозну загрозу продовольчій безпеці людства.
Саме тому в більшості країн світу основною функцією бджіл вважається вже не виробництво меду, а запилення рослин. В Євросоюзі навіть розробляють стратегію збереження запилювачів, яка передбачає поетапну відмову від застосування пестицидів в агровиробництві. Зокрема, до 2030 року намічено скоротити застосування хімічних пестицидів удвічі.
У США фермер, який застосовує запилення своїх рослин бджолами, отримує чималу премію. У Канаді, де внаслідок отруєння хімікатами щороку гине до 35% бджіл, виплачують грошову премію розміром 1000 канадських доларів тим фермерам, які висівають або висаджують рослини-медоноси. В обох цих північноамериканських країнах розвинений ринок послуг керованого запилення.
В Австралії пасічники щороку отримують від фермерів від 3 до 10 млн австралійських доларів за послуги із запилення. Натомість у Новій Зеландії існує значна проблема із запиленням рослин, оскільки пасічники масово переключилися на виготовлення меду Манука, який б’є всі рекорди популярності у світі через свої цілющі властивості.
Запиліть мені лохину
Пасічниця Антоніна Васіцька розповіла учасникам вебінару про свій досвід використання бджіл для запилення лохини: «У сусідньому селі фермер вирощує лохину. Коли він почав шукати пасічників, щоб запилювати свої посадки, йому порадили нас. Щоб привабити наших бджіл, фермер біля свого поля посіяв фацелію.
Ми встановили свої вулики посеред посадок лохини, наші бджоли працювали на посадках ціле літо. При цьому частина наших бджолосімей працювала на медозборі із соняшнику. Тоді ми надавали цьому фермерові послуги із запилення посадок лохини безкоштовно.
Цікаво, що мед із лохини виявився дуже якісним, молочного кольору, з карамельним смаком і хвойним запахом. Водночас слід пам’ятати, що пасіка на лохині малопродуктивна — в перший рік ми отримали лише до 12 кг меду з гектара посадок.
Наступного року була посуха. Того разу фермер нам заплатив за запилення плантації частиною свого врожаю ягід. На поточний рік ми з ним погодилися запилювати рослини за ціною 400 грн за роботу однієї бджолосім’ї протягом двох тижнів.
Лохина цвіте півтора місяця. Оскільки квітка лохини чашоподібної форми, для роботи на цій рослині бджоли повинні мати довгий хоботок, щоб діставати до нектару. Звісно, безпосередньо на процес запилення це не впливає, проте нектар у квітці приваблює бджіл на рослини. На плантації, де ми працюємо з бджолами, посадки лохини різного віку — до 6 років. Звичайно, найбільш охоче наші бджоли працюють на рослинах поблизу своїх вуликів. А їх ми встановили посередині плантації. Біля своєї стаціонарної пасіки для бджіл ще й фацелію сіємо. Ці вулики в лісі в нас під охороною. З лісових рослин меду виходить небагато, але він також дуже смачний і запашний. Поряд з нашою пасікою є велика плантація лохини інших фермерів, проте вони не можуть домовитися з пасічниками щодо умов запилення та оплати послуг.
Багато пасічників фермери кличуть на запилення соняшнику, пропонують хорошу ціну за послуги — до 700 грн за бджолосім’ю. Проте на такій роботі бджола швидко зношується.
Пам’ятаю випадок, коли на сусідській пасіці сталася масова загибель бджіл через отруєння пестицидами. Тоді приїжджали фахівці з Держпродспоживслужби, розбиралися в події. Але зрештою затребували в пасічника 13 700 гривень на проведення аналізу бджіл — на тому все й скінчилося…
Мені дуже шкода, що фермери не розуміють, що бджола своєю роботою дає їм прибуток. На мою думку, в Україні треба заборонити застосування пестицидів на полях — насамперед йдеться про препарати китайського виробництва, вони особливо отруйні. А ще потрібно створити спеціальну державну службу, яка б контролювала з виїздом на місце випадки загибелі бджіл.
Як зазначила Леонора Адамчук, за чинними нормативами, за застосування препарату 2-го класу токсичності слід закривати бджіл у вулику на 72 год.
Бліцінтерв’ю. Відповіді на запитання учасників вебінару від Антоніни Васіцької
- Як вам вдається вберігати своїх бджіл від отруєння пестицидами?
— Ми ставимо дві точки серед лісу, там цілком безпечно для бджіл. А коли виставляємо вулики на посадках лохини, я попереджаю про це всіх місцевих фермерів. Здебільшого вони ставляться з розумінням.
- Чи зареєстрована ваша пасіка?
— Так, пасіка зареєстрована. Ми маємо право на допомогу від держави, але поки що вирішуємо, чи варто витрачати дорогоцінний робочий час на оформлення купи документів для її отримання…
- Чи підгодовуєте ви своїх бджіл цукровим сиропом?
— Ми намагаємося робити так, щоб до вулика потрапляло якомога менше всілякої «хімії». Вже два роки не застосовуємо підгодівлю бджіл цукровим сиропом. Наше гасло: «життя без цукру — ні бджолам, ні собі!». Натомість даємо їм медову ситу. Також для нарощування сім’ї давали бджолам хлорелу, результат нам сподобався. Зараз застосовуємо пробіотик у слабких сім’ях.
- Наскільки лохина як медонос приваблива для бджіл?
— Я б не сказала, що дуже приваблива. Наприклад, якщо за 2 км від плантації лохини цвіте ріпак, бджоли летять туди. Така сама картина, коли цвіте біла акація — адже початок цвітіння її та лохини збігається в часі. Мушу також сказати, що робота на лохині ослаблює бджіл.
- Серед пасічників побутує думка, що найвищий ефект запилення на лохині досягається з розрахунку 8 бджолосімей на 1 га посадок. А який показник на вашій пасіці?
— У нас на плантації площею 50 га працює 100 сімей. Відстань між сусідніми точками становить 1 км.
- Чи застосовуєте ви обприскування посадок лохини цукровим сиропом, щоб привабити бджіл?
— Ні, ми такий прийом ніколи не застосовували. І це правильно — медоносні культури не можна обприскувати цукровим сиропом, адже цей захід знесилює бджолосім’ї.
- Які породи бджіл у вас працюють на лохині?
— Для запилення лохини слід використовувати спокійних бджіл, адже на посадках постійно працюють люди. В основному в нас українська степова порода, трохи є карпатської бджоли. Мій чоловік сам виводить більш миролюбні матки.
- Чи встановлюєте ви пилкозбірники?
— Поки що ми працювали у фермера на плантації фактично безкоштовно. Коли нам платитимуть за послуги із запилення, тоді будемо встановлювати пилкозбірники.
- Чи потребує робота бджіл на лохині якихось особливостей в конструкції вулика?
— Так, деякі відмінності є. Секрет збирання меду на малих взятках ми самі довідалися в одного досвідченого пасічника. Він якраз і полягає в особливості конструкції вулика. Конкретно йдеться про застосування зменшеної рамки розміром 145 × 300 мм. До такої рамки бджоли швидко заносять нектар, переробляють його на мед і потім запечатують. Хочу зазначити, що на одну сім’ю має бути як мінімум 10 рамок на два тижні роботи. Загалом же наша пасіка лише розвивається, і ми самі ще активно вчимося.
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
