agro business 160 160

Дешева енергія з аграрного бізнесу

Дешева енергія з аграрного бізнесу

/ Ідеї & тренди / Середа, 11 серпня 2021 14:11

Наступного опалювального сезону вітчизняна промисловість й аграрний бізнес платитимуть за новими тарифами за природний газ. Очікується, що газ із кожним роком дорожчатиме. Щоб зменшити негатив від цього, експерти пропонують збільшити використання біопалива. Так, в Україні можемо виробляти теплову енергію з біомаси. Потрібно тільки ухвалити деякі закони, сформувавши сприятливу законодавчу базу, — наголошує голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

• Чи розвивається нині біоенергетика в Україні? Яка тепер ситуація на вітчизняному ринку біопалива?

— Так, біоенергетика в нашій країні за останні 10 років приблизно потроїла свій внесок у загальний енергетичний баланс. Якщо 2010 року біоенергетика становила менше як 1 млн тонн нафтового еквівалента в енергобалансі країни, то 2019 року вже заміщує 3,3 млн тонн, або 4,2 млрд кубометрів газу, на рік. Загалом Україна споживає десь 30 млрд кубометрів газу на рік, а було б 34 млрд, якби не біоенергетика. Фактично заміщено понад 10% усього природного газу в країні. В основному використовується деревна біомаса: дрова, тріска та гранули. Десь на 80% її внесок. Але насправді у нас значно більше біомаси аграрного походження. Залічуємо до цього пожнивні рештки сільгоспкультур: солому, стебла кукурудзи й соняшнику; різні відходи тваринництва: гноївку, пташиний послід — теж сировина, з якої можна отримувати енергію. А ще енергетичні рослини, які вирощують спеціально для енергії: тополя, верба і міскантус. Аграрних решток багато, але використовуємо всього 20% переважно деревної біомаси. Поки що внесок відносно невеликий, в основному за рахунок пресованого лушпиння соняшнику.

 

14 453 50

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

 

• Потрібні спеціальні технології? Чому аграрні рештки так мало використовують для отримання теплової енергії?

— Бо ці рештки треба збирати. Із соломою ще більш-менш зрозуміло — використовується тюкування. Уже аграрії вміють це робити, багато соломи тюкують. Таке пальне можна перевозити, спалювати або щось далі робити як із сировиною, тобто виробляти гранули, брикети. Зі стеблами кукурудзи й соняшнику — практично ще не володіємо цими технологіями. У світі вони дуже розвинені, особливо в Америці, Канаді — багато тюкують стебел кукурудзи й використовують їх. Не маємо в нас такого досвіду. Одиничні приклади є. Навіть техніки такої немає. Потрібні міцніші збирачі, ніж для соломи. Спресувати стебла кукурудзи трохи важче. Тут є технічна проблема. Зі стеблами соняшнику теж немає досвіду їх тюкування, заготівлі. Треба ще пройти технічний етап — випробувати техніку, закуповувати її або самим виробляти.

Солому можна заготовляти, але це якраз один із найскладніших видів біопалива. Вона має низьку температуру плавлення золи, і для її спалювання потрібне спеціалізоване обладнання. Не можна спалити солому в котлі для спалювання деревини. Просто буде шлакування поверхонь тепла, і нічим хорошим це не завершиться. Потрібні спеціалізовані котли. Їх навіть у нас не швидкими темпами виробляють. Є кілька заводів, що спеціалізуються на подібних продуктах. Може, кілька сотень котлів на соломі можна знайти, але не більше. Для спалювання кукурудзи й соняшнику — взагалі не знайти.

 

• Ціни на природний газ для промисловості, сільського господарства зростають. Проблема не втрачатиме актуальності. Росія добудує «Північний потік — 2». Які перспективи нині у біогазу?

— «Північний потік — 2» — проєкт розширення активного в Балтійському морі газогону Північний потік завдовжки 1234 кілометри. За задумом, газогін має проходити через економічні зони й територіальні води п’яти країн: Данії, Німеччини, Росії, Фінляндії та Швеції.

Якраз хороший момент для нього, бо високі ціни на природний газ. Європейські ціни становлять понад 400 доларів за 1000 кубів. Була ціна і 450 доларів, але потім відкотилася трохи назад. Нині на рекордних цінах на газ. До того ж ще не опалювальний сезон. В Україні ціна для промисловості на липень пропонується понад 15 тис. гривень за 1000 кубів. Рік тому приблизно в цей самий час ціни на газ для промисловості були десь трохи більшими за 2 тис. гривень за 1000 кубів. У 7 разів ціна вища. Ще у 2020 році всі сміялися над біоенергетикою й казали: навіщо біомаса, будемо спалювати дешевий газ. Рекордно низькі ціни не могли лишатися такими. Сьогодні велике питання постає перед Україною.

У Європі нині активно відбуваються процеси декарбонізації (пом’якшення наслідків зміни клімату). Там високі податки на викиди СО2, парникових газів, що теж здорожує вартість газу. Україна бере в цих процесах участь. У парламенті лежить законопроєкт про підвищення ціни на викиди СО2. Відповідно, вплине на ціни на газ, вугілля, нафтопродукти — тобто на всі викопні палива вартість буде зростати. Букет ризиків нас очікує наступного опалювального сезону.

biotoplivo 4

 

• Що потрібно робити в країні, щоб протистояти викликам?

— Наша асоціація бачить суттєвий вихід із ситуації якраз у розвитку біоенергетики в країні. Уже заміщуємо 4 млрд кубометрів газу. Рахували, то можемо дійти до 20 млрд кубів газу на рік заміщення. Треба тільки зняти бар’єри, що заважають. Взагалі матимемо надлишковий газ, який навіть експортувати зможемо. Пропонуємо своє бачення уряду. Звернулися днями з листом у РНБО. Розробили таку дорожню карту розвитку біоенергетики до 2050 року: з усіма цілями, з виходом на заміщення 20 млрд кубометрів газу, прорахунками кількості робочих місць, потужностей котелень і електростанцій, які будуть встановлені. Але уряд не реагує на цей документ. У нього свої плани. Поки що біоенергетики там не видно. Кілька законів треба підправити, бо просто заважають.

 

• Про які саме закони йдеться?

— Котелень і електростанцій на біомасі вже зараз багато. Якщо процес триватиме, то їх стане ще більше. Постачання біомаси на котельні відбувається стихійно. Хтось якось закуповує чи за прямими договорами, чи за непрозорими механізмами. Її вартість виходить висока, а якість — низька. Є сучасні механізми — біржа. У Литві вже вісім років працює подібна біржа. Фактично всю біомасу в країні продають через неї: прозоро, з гарантією якості та постачання тому, хто купив. Такі сучасні механізми. Відповідний законопроєкт нині є в Міненерго. Чекаємо його подання на Кабмін і далі — у парламент. Але все тягнеться як мінімум третій рік. Ідея проста й зрозуміла — створити біопаливну біржу. Але її поки що немає.

Друга проблема — українські системи централізованого теплопостачання у великих містах. Як правило, вони комунальні. Якщо незалежний інвестор прийде до таких теплокомуненерго і запропонує побудувати котельню на біомасі. Далі — буде продавати в мережу тепло на 10–20 навіть на 30% дешевше. Його там ніхто не чекає. Найшвидше, 99% — йому відмовлять у приєднанні. Є прямий конфлікт інтересів. Теплокомуненерго — місцева монополія. У них природна реакція — не пускати в мережу, навіть якщо дешевше. Монополісти завжди так себе поводять. Треба закон, який якраз би підтримував незалежних виробників теплової енергії. Якщо готовий виконати всі технічні умови на приєднання, на енергоносії, які в системі, і готовий бути дешевшим, тебе повинні приєднати. А далі мають бути торги, хто дешевший — у того і купуємо. Тоді в теплокомуненерго з’явиться конкурент. Воно почне думати, як підвищити свою ефективність, і знизити ціну. Такий закон про запровадження конкурентного ринку теплової енергії узгоджений із Держенергоефективності. Але вже кілька років далі не рухається.

 

• Усе має вирішуватися у Верховній Раді, яка й ухвалює відповідні закони. Біоенергетичні питання мають парламентське лобі?

— На жаль, ні. Фактично всі ініціативи, які подає асоціація, блокують, і вони лежать без руху. Законопроєкти, які навіть дійшли до Ради, не розглядаються або їх відхиляють. Парламентарі не дуже розуміються в деталях біоенергетики. Уважають її частиною відновлювальних джерел енергії з високим зеленим тарифом. Пробуємо пояснити, що все навпаки: чим більше біомаси заведете, тим більше заощадите коштів. Отримати тепло з неї дешевше, ніж спалювати газ. Треба виробникам дозволити легально працювати. Створити сучасний ринок біомаси, тобто біржу. Дати можливість приєднатися до теплових мереж і продавати енергію дешевше, ніж там.

У нас єдина країна у світі, що оподатковує спалювання біомаси й біогазу податком на СО2. У світі біомаса вважається нейтральна. Коли вона росте, то поглинає вуглекислий газ з атмосфери. А коли її спалюють, то вона ту саму кількість СО2 викидає. Тому вважається СО2 нейтральною до клімату. В Україні, навпаки, обкладається податком, і навіть вище, ніж вугілля. Виробники біомаси не повинні платити за те, що вони не викидають.

biotoplivo 5

 

• Які ще закони потрібні для розвитку біоенергетики?

— Про виробництво біометану, який доведений до якості природного газу. Коли отримують біогаз, то там 50% метану і 45% СО2. Для отримання біометану треба відділити вуглекислий газ. З концентрацією 95-98% — це вже біометан. Його можна закачувати в мережу так само, як природний газ. Усі мережі до цього готові. І тоді практично переходимо на повний аналог природного газу, але відновлювальний, бо отриманий із біологічної сировини. Такий законопроєкт у травні вже зареєстровано в Раді — №5464 про запровадження ринку біометану. Ним передбачено узаконити термін «біом етан», створити реєстр обліку — електронну систему, куди буде записуватися, скільки кубів біометану виробили, куди продали. Виписка з цього реєстру — гарантія походження. З нею газ стає юридично біометаном. На нього великий попит у Європі. Будемо продавати туди, допоки Україна не стане багатшою. Біометан коштує десь від 500 до 700 доларів за 1000 кубів. Дорожче, ніж природний газ. Європа готова його купувати. Україна поки що — ні. Попрацювали б спочатку на експорт, завезли б валюти. Станемо багатшими — лишатимемо його в Україні. Крім того, біометан усуває проблему пустої труби після 2024 року. Якщо розпочнемо виробництво, то він може заповнювати газотранспортну систему як природний газ.

Для прикладу, у Європі сьогодні понад 700 біометанових заводів. Виробляється понад 2,5 млрд кубів біометану на рік. До 2030 року хочуть вже 18 млрд. В Україні поки що виробляється нуль кубів. Біогаз є, але біометану не має. І не буде, допоки він не узаконений.

 

• Які особливості виробництва біометану?

— Біометан — виробляється з біогазу. Береться сировина — гноївка, пташини послід, туди може додаватися солома, стебла кукурудзи, якась зелена маса. Таку сировину завантажують у біогазову установку. Там температура підтримується десь на рівні +36 °С. Ця маса там знаходиться кілька тижнів. За цей час всередині біогазової установки розвиваються бактерії, які в комфортних умовах переводять органіку в біогаз. На виході отримуємо біогаз і зброджену масу, яку використовують як добриво на полях. Половина — метан, а друга половина — СО2. Якщо відділимо вуглекислий газ, то отримаємо чистий біометан. Технології відділення СО2 — комерційні, нині доступні, дешевшають із року в рік.

 

• Чому це так важливо?

— Безпрограшний варіант. Європа взяла курс на декарбонізацію (пом’якшення наслідків зміни клімату). У 2050 році вона має стати СО2 нейтральним континентом. Не повинна до цього часу використовувати ніяких викопних палив. Нині дуже активно шукають замінники. В електриці — буде сонце та вітер. Дають найдешевшу електроенергію. Щодо теплової енергії, то найшвидше біомаса. А серед газів: біометан і зелений водень. Останній складніший. Для нього треба адаптувати газові трубопроводи. Все обладнання, що нині споживає природний газ, не готове споживати водень. А біометан — повний аналог природного газу.

 

• Нерозуміння тільки нинішньої влади, чи раніше теж була така сама ситуація?

— У попередні роки була зовсім інша історія. З 2014-го до 2019 роки дуже динамічно розвивався сектор відновлювальних джерел, включно з біоенергетикою. Були ухвалені необхідні закони. Нас чули й підтримували. Нині фактично все зупинилося. Нових проєктів у відновлювальному секторі немає. Весь світ рухається у цьому напрямі. Україна зупинила розвиток відновлювальних джерел енергії.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.