Основними стресовими погодними чинниками у вирощуванні є дефіцит вологи та різка зміна температурних режимів. Для отримання стабільних і якісних урожаїв треба компенсувати вологу поливами, контролювати випаровування, запобігати стресам, пов’язаним із високими та низькими температурами, і знімати їх. У пригоді стане і система оповіщення та прогнозування зміни погодних умов. Вона попереджатиме про небезпеки та стресові ситуації й надаватиме рекомендації.
Український клімат більш чутливий, і потепління відбувається швидше, ніж загалом у світі. На цьому наголосила начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко. Вона розповіла, що 2019–2020 роки були найтеплішими в глобальному вимірюванні. Середня річна температура повітря перевищила норму на три градуси. «На більшій частині території за останні 20–25 років спостерігалися найвищі температури, які будь-коли спостерігали за весь період метеорологічних спостережень. Фіксують +35 градусів на територіях, де раніше їх ніколи не спостерігали. А збільшення хвиль тепла та їх інтенсивності — це передчасне дозрівання всіх культур. За температури +33…+36 °С ріст і розвиток практично всіх сільгоспкультур припиняється. Відповідно, зменшується врожайність. Це й сталося у 2019–2020 роках із кукурудзою, соняшником, соєю. Фермери були в розпачі, тому що не отримали очікуваний урожай. Причина — високі температури у другій половині літа», — розповіла експерт.
Вона також додала, що в нас значно збільшилися теплові ресурси територій. Можна вирощувати практично всі культури з підвищеними вимогами до теплозабезпечення. «Буквально за півтора десятиліття в Україні з’явилася нова термічна зона із сумою активних температур понад 3400 градусів. У кліматології це є північною межею субтропічного землеробства. Теплозабезпечення Полтавської, Харківської, Кіровоградської областей в останнє десятиліття було таким, як у південних областях попереднього десятиліття. Тепер тут більше можливостей для вирощування теплолюбних культур. Проте рослини, для яких виникають надвисокі температури, поступово скорочують вегетаційний період і, відповідно, урожайність. Так що вирощувати їх в цих областях може стати недоцільним», — переконана Тетяна Адаменко.
За її словами, важливим показником для вирощування є і річні опади. Норма в Україні становить 578 мл. Тоді як стійке землеробство передбачає не менше як 700 Тобто нам весь час бракує 150–200 мл. За останні 5 років це взагалі 553 мл, а за останні роки — 557 мл. Такий недобір опадів є основою для майбутніх посух. «Норма річних опадів часто виконується внаслідок короткочасних інтенсивних злив. За одну добу може випасти місячна норма опадів і більше. Користі жодної, адже змиває все. На жаль, кількість таких малоефективних злив збільшується. Крім того, ефективність тих опадів, що ми отримуємо, зменшується через підвищення температури, бо збільшується випаровування. За останні 10 років зволоження погіршилося. Нині степова зона в Україні на 90% потребує поливу. Збільшуються такі території і загалом по Україні», — наголосила експертка.
Проте не всі зміни клімату тільки негативно позначаються на вирощуванні. Маємо і хороші перспективи. Начальниця відділу агрометеорології Тетяна Адаменко зазначила, що достатня кількість тепла для овочевих культур на зрошенні є навіть позитивною. Можна збирати кілька врожаїв протягом року. Ареал вирощування плодоовочевих культур може поступово розширюватися на північ і захід, отримуючи необхідну для визрівання кількість тепла.
Зміна кліматичних умов погіршила ріст й розвиток плодоовочевих культур в умовах південного регіону України. Про це розповів експерт Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Василь Кифорук. За його словами, основними критичними та стресовими чинниками на Півдні України є дефіцит вологи, різка зміна температурних режимів, що призводить до стресів, пов’язаних із різним похолоданням або високими температурними. На його думку, виходом зі складних погодних умов для отримання стабільних і високої якості врожаїв в умовах зміни клімату стануть такі заходи: балансування вологи поливами, контроль випаровування, запобігання та зняття холодових і спекотних стресів. Експерт переконаний, що обов’язково потрібна високоточна та своєчасна попереджувальна система оповіщення й прогнозування зміни погодних умов з розробленням відповідного програмного забезпечення для оцінювання стану та прогнозу погодних умов. Вона надаватиме рекомендації щодо часу та ефективності проведення технологічних операцій на посівах або насадженнях. А також попереджатиме про небезпеки та стресові ситуації й надаватиме відповідні рекомендації.
Різні сервіси з прогнозування погодних умов допомагають деякою мірою, але людський чинник ніхто не скасовував. Так уважає директор «Агріко Україна» Микола Гордійчук. Господарство має близько 100 га насіннєвої картоплі в Київській і Чернігівській областях. Він поділився враженнями про застосування торік метеостанції. За словами фермера, завдяки їй бачили точну температуру і швидкість вітру й знали, якою буде погода ввечері. Почали робити обробку полів завдяки прогнозам у зручніший час, але за сприятливих погодних умов. «Метеостанція чіткіше фіксує опади, якщо порівнювати з іншими, наприклад, інтернет-сервісами. Можна прогнозувати полив і кількість води, яку використовували на 1 га. Проте були й недоліки. Наприклад, у серпні випало майже 30 мл опадів за пів години. За день до цього прогнози й моделі показували, що буде всього 13 мл. Якщо фермер планує кількість поливу, то між прогнозами та реальними опадами суттєва різниця. Тому сподіватися тільки на цифрові рішення, безумовно, не варто. Потрібно зважати й на інші чинники. Загалом сервіси з інтерпретації погоди потрібні для того, щоб отримати більший урожай і якіснішу продукцію. Але недостатньо просто їх використовувати. Важливо навчити людей працювати з цими додатками й ухвалювати правильні рішення», — переконаний Гордійчук.
Зміни клімату та екстремальні погодні умови несуть в собі фінансові збитки. Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) підраховано, що за останні 20 років природні катаклізми призвели до втрати більше як 2 млрд доларів в агросекторі. Збитків зазнав майже кожен аграрій. Крім кліматичних є ще й інші чинники ризику, а саме: підвищення цін на добрива, ЗЗР, пальне та саму техніки. За словами консультант з кліматично-орієнтованого сільського господарства IFC Володимира Нехая, існують такі шляхи розв’язання цих проблем: мінімальний обробіток ґрунту у міжряддях — так званий no-till, використання покривних культур (сидератів) і точне землеробство. «Застосування цих технологій дозволяє здійснювати секвестрацію парникових газів із навколишнього середовища. Так аграрії можуть зробити свій внесок у збереження клімату і зменшення негативних наслідків. IFC на цих напрямах акцентує і для українських банків, адже вони дуже перспективні для фінансування українських аграріїв. За таких технологій мінімізуються неврожаїв. А це знижує ризик для банків. У майбутньому маємо такий намір створювати якраз кліматично орієнтовані програми фінансування: на закупівлю техніки для no-till, насіння покривних культур й обладнання для точного землеробства», — розповів експерт.
Отже, клімат і надалі змінюватиметься. Виробники плодоовочевих культур залежатимуть від нього. Фермерам потрібно навчитися прогнозувати погодні умови. Тільки так можна оптимізувати строки проведення польових робіт, запобігти втратам урожаю та зменшити негативний вплив аграрного виробництва на довкілля. Для цього можна запроваджувати різні метеорологічні застосунки та сервіси. Але в підсумку все залежатиме від людей, які використовуватимуть дані й ухвалюватимуть правильні рішення.
Підготувала Тетяна Ковальчук
