agro business 160 160

Біогаз на відходах позначиться на доходах

/ Ідеї & тренди / Вівторок, 27 вересня 2016 14:00
Людмила ДАЦЬКОканд. с.-г. наук
завідувач відділом використання агроресурсного потенціалу
ІВПіМ НААН
Відомо, що з темпом деградації світових сільськогосподарських земель 12 млн га на рік через 3–4 десятиліття забезпечити продуктами харчування можна буде не більше 2 млрд людей. Споживання продовольства у світі щорічно зростає на 2%, тому до 2030 року людству знадобиться на 50% більше продуктів харчування, ніж нині. Крім того, щорічно у світовому масштабі в атмосферу викидається понад 7 млрд т СО2, що супроводжується посиленням несприятливості погодних умов для ведення сільського господарства. В результаті вже сьогодні у світі голодує більше 1 млрд людей.

 

Проблема енергодефіциту зростатиме
У загальному балансі споживання первинної енергії в Україні нафта і газ становлять понад 60%, але на відміну від усіх інших країн світу першість посідає природний газ (40–45% від спожитих енергоресурсів). Треба зауважити, що в найближчі 20 років у паливному балансі провідних країн світу відбудуться рішучі зміни. Вони пов’язані з тим, що нафта, дефіцит котрої дедалі збільшується і спричиняє зростання цін, поступиться своїм місцем природному газу. За таких умов слід очікувати на зростання конкуренції щодо закупівлі газу і, відповідно, зростання ціни на нього. Тому енергодефіцит в Україні, якщо не вжити рішучих заходів, залишиться довгостроковою проблемою, яка дедалі загострюватиметься.

Оскільки нині, в умовах світової енергетичної і продовольчої кризи, особливої актуальності набуває проблема досягнення енергетичної незалежності і продовольчої безпеки держави, необхідна фундаментальна всеохоплююча перебудова системи сільськогосподарського виробництва на біоенергетичній основі, яка здатна забезпечувати незалежність від непоновлюваних джерел енергії. Отже, важливим завданням є вивчення можливостей оптимального поєднання виробництва біоенергії і продовольства за умови збереження родючості ґрунтів.

Напрями вирішення
Такий стан зумовлює необхідність оцінки ролі агросфери України у зміцненні енергетичної незалежності та підвищенні конкурентоспроможності держави на світових ринках за умови забезпеченні її продовольчої безпеки. При цьому постає ряд питань, вирішення яких неможливе без комплексного, системного підходу:

  • перехід до сталого розвитку агроекосистем;
  • об’єктивна оцінка агроресурсного потенціалу агросфери;
  • аналіз сучасної практики виробництва енергетичної сировини;
  • розв’язання проблеми оптимальної галузевої структури агроекосистеми, що забезпечує збалансоване співвідношення виробництва біоенергії і повноцінних продуктів харчування;
  • обґрунтування шляхів підвищення потужності агросфери України як виробника енергії і продовольства.
 
Інститутом водних проблем і меліорації НААН протягом останніх 15 років здійснено оцінку доцільності переходу сільськогосподарських підприємств на засади біоенергетики, що передбачає організацію збалансованого виробництва біологічного палива та продовольства за умови забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту та системи органічного землеробства і виробництва, а також зменшення викидів СО2. Дослідження проведено у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

З метою досягнення поставленої мети вивчено моделі розвитку агроекосистем за такими параметрами (див. табл.).
 
Таблиця. Моделі розвитку агроекосистем



Так, рослинницька спеціалізація (найбільш поширена сучасна практика, яка передбачає отримання лише рослинницької продукції з мінімальним застосуванням добрив та порушення сівозміни) може передбачати:

1. Виробництво товарної продукції рослинництва для реалізації з відчуженням всієї надземної біомаси з поля. За цих умов забезпечується мінімальний рівень витрат на виробництво, однак така спеціалізація має ряд негативних соціально-екологічних недоліків — високе техногенне навантаження на ґрунт, у результаті чого відбувається зниження його родючості, низька зайнятість населення, збільшення викидів СО2 в атмосферу тощо.


2. Вирощування енергетичних культур (енергетичної верби, міскантусу, кукурудзи) з їх переробкою на різні види енергії, що реалізується за «зеленим» тарифом. При цьому, за умови наявності біоенергетичної станції, у межах агро­екосистеми залишатимуться всі винесені з біомасою макро- і мікроелементи, що повертаються у ґрунт з органічними добривами або біогумусом — супутнім продуктом біоенергетичного виробництва.

3. Одним із варіантів рослинницької спеціалізації може бути поєднання реалізації вирощеної товарної продукції з її повною або частковою переробкою на цукор, крохмаль, олію, консерви тощо.

Рослинницько-тваринницьку спеціалізацію також можна розглядати в трьох варіантах. Спільною рисою для них є реалізація частини товарної продукції рослинництва, утримання фіксованого поголів’я сільськогосподарських тварин з використанням частини рослинної біомаси, переважно нетоварної її частини. Високий рівень матеріально-технічного забезпечення дасть можливість впроваджувати переробні модулі, що сприятиме підвищенню рівня зайнятості.

Тваринницька спеціалізація передбачає доповнення галузевої структури біоенергетичним комплексом, що дасть змогу утилізувати всі відходи рослинництва і тваринництва у комплексне добриво — біогумус, завдяки чому мінімізовується застосування агрохімікатів, комплекс переробки і зберігання, забезпечує енергетичну незалежність аграрної виробничої системи та перехід на засади органічного землеробства та виробництва. На рисунку приведена модель біоенергетичної агроекосистеми на прикладі Лісостепу.
 
Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)
При цьому однією з основних переваг тваринницької спеціалізації відносно рослинницької є оптимізація галузевої структури агроекосистеми зі створенням низки замкнутих виробничих ланцюгів, яка забезпечує високий рівень незалежності від промислових енергоносіїв, рециркуляцію або багаторазове використання макро- і мікроелементів, що сягає 90–95%, з отриманням найбільш цінних м’ясо-молочних продуктів і продуктів переробки рослинної продукції (цукру, олії, томатного соку, крохмалю тощо).

Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є:

  • реалізація агроресурсного потенціалу землекористувань з одночасним виробництвом з 1 га 0,8–1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2–0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу);
  • зменшити газоподібні викиди СО2 до 10 т/га;
  • відчужувати за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів;
  • перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300–400 кг д. р./га, систематичного знезараження всієї біомаси;
  • покращити екологічний стан довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, локалізації деградаційних процесів ґрунтів та зменшення процесів опустелювання, мінімалізації застосування агрохімікатів;
  • підвищити зайнятість сільського населення до рівня 5–10 осіб на кожні 100 га ріллі;
  • досягти абсолютної енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів;
  • зменшити собівартість продукції удвічі за рахунок агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат;
  • отримувати щорічний валовий дохід у межах 10 тис. дол./ га.

 

 19 березня 2024
Рентабельність виробництва свинини у січні 2024 року знизилася до 0,4 грн/кг порівняно із середнім за минулий рік показником у 0,62 грн/кг.
Рентабельність виробництва свинини у січні 2024 року знизилася до 0,4 грн/кг порівняно із середнім за минулий рік показником у 0,62 грн/кг.
19 березня 2024
 19 березня 2024
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
19 березня 2024
 19 березня 2024
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
19 березня 2024
 18 березня 2024
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
18 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.