Цей вислів голландського фахівця (країна-лідер із виробництва яблук впродовж 70-ти років) можна вважати формулою інтенсивного садівництва. Досвід голландських та польських садівників впродовж багатьох років є успішним не лише тому, що вони використовують та розвивають сучасні інтенсивні сорти, підщепи та технологічні механізми для вирощування плодових культур. Основою успіху є праця родини: сімейні господарства, які володіють садами площею 5–15 га та повністю виконують всі операції в догляді за садом, залучаючи працівників лише на збір плодів.
Що потрібно українцям для створення своїх сімейних господарств та кооперативів із вирощування/переробки плодових культур? Адже цей формат господарювання має не лише економічно-фінансові, але й соціально-відповідальні пріоритети.
Культура харчування
у вихованні
Програма локального харчування — це забезпечення шкіл, дитячих садочків, громад та жителів якісними фруктами та овочами, продуктами переробки сільськогосподарської продукції. Відомо, що для людини найбільш корисною є та продукція, яка вирощується безпосередньо в її регіоні і в денному раціоні має займати не менше 70%. В Італії, наприклад, діють багато програм, такі як «нульовий кілометр» або «контрольоване географічне виробництво». Тобто продукція, яка вирощена в певному регіоні, в ньому ж і має бути реалізована та спожита місцевими споживачами. Окрім користі для здоров’я, це зменшує логістичні витрати, відповідно і відпускну вартість продукції, та дає можливість раціонально планувати виробникам обсяг вирощування овочевих, плодових та ягідних культур для забезпечення свого регіону.
Відомий на весь світ кулінар Джеймс Олівер, який є прихильником здорового харчування та енергійного способу життя, також акцентує увагу на важливості харчування місцевими продуктами. Культура споживання має виховуватися ще з малечку, і основа для цього — сімейні традиції, освіта та особиста свідомість. Особливо важливим є харчування у закладах освіти — від дитячих садочків до вишів, тому що більшу частину часу діти перебувають без прямої опіки батьків. Оскільки якісне харчування впливає на інтелектуальний розвиток, продуктивність навчання та праці, настрій, самопочуття та загальний стан здоров’я. За останні роки в багатьох школах Європи, і не лише приватних, а й державних впроваджуються програми органічного харчування. Таким чином, у дітях виховується: культура правильного споживання, основи органічного вирощування, важливість збереження природних ресурсів, етика праці та особистої самореалізації. Це є формування свідомої відповідальності за своє здоров’я та світ, який навколо нас закладає фундамент сталого розвитку для майбутніх поколінь. Тому такі програми мають існувати в Україні. Наші діти варті найкращого майбутнього і передусім мають бути здоровими.
Існують різні методи та програми виховання культури праці в дітей. Поширена практика в Голландії — діти з 13–14 років мають право працювати неповний день у садах/теплицях/фермах, виконуючи посильну для їх віку роботу. Це дає можливість самостійно заробити кошти, мати хорошу різноманітну практику, можливо, й обрати майбутній фах.З власного досвіду можу сказати, що залучення школярів для виконання деяких робіт у нашому розсаднику — це теж постійно діюча практика. Дитина, яка навчається у старших класах, при бажанні може якісно виконувати різні види операцій — від просапування території до формування крони саджанців. Ми з братом брали участь у процесі вирощування саджанців із 7 років. Вже з 12-ти удвох могли виконувати операцію літнього щеплення та знали всі процеси формування саджанців. Це є добра практика, яка може бути основою для подальшого вибору професії у цьому напрямі. Замовники, які купують у нашому розсаднику саджанці, часто просять порадити хорошого спеціаліста-агронома, який міг би керувати інтенсивним садом. Такі спеціалісти є надзвичайно затребувані на ринку праці, але їх дуже мало. Чому? Навчання в аграрному виші закладає основи професії, але головною є практика. І це стосується не лише сільського господарства.
Програми органічного садівництва для школярів в Україні можуть стати хорошою передумовою для розвитку громад та виховання культури праці. В інтенсивному садівництві висота дерев яблуні/груші на низькорослих карликових підщепах є близько 3 м, тому зручно виконувати всі операції з догляду та збору урожаю. Крім того, робота в органічних господарствах на всіх етапах вирощування та переробки плодової продукції відповідає усім вимогам з техніки безпеки здоров’я для всіх учасників виробничого процесу.
Переваги кооперації
Ще в 1880-х роках Лев Платонович Симиренко писав: «І холоднокровний селянин захвилюється, дізнавшись про ті мільйони, які ідуть від нас переважно в Францію, тоді як широка частина нашого півдня представляє всі дані для розвитку такого плодівництва, яке з надлишком покрило б всі запити нашого ринку».
Що змінилось, і якою є ситуація нині на ринку плодових культур? За 2015 рік в Україні було вирощено 1,2–1,5 млн т яблук (за різними оцінками), груш — 186 тис. т. Лише 5 тис. т яблук було офіційно експортовано торік. Структура споживання була наступною: яблуко для свіжого споживання та переробки — 50/50%. У той же час Україна імпортувала значну частину яблук, переважно з Польщі. З грушою ситуація є дещо іншою: 75–80% груші були іноземного походження — в основному, з Голландії та Бельгії. І вартість цих «заморських фруктів», як правило, удвічі-тричі перевищує ціну вітчизняних. Відповідно і продуктів переробки груші в Україні не так багато у зв’язку з недостатньою кількістю сировини для їх виготовлення.
Багато сімей в Україні, які проживають у сільській місцевості, мають паї або власні присадибні ділянки площею 0,5–2 га. Ефективність їх використання та отримання прибутку для родини не завжди на високому рівні, оскільки традиційні культури вирощування залишаються незмінними: картопля, кормові культури для тварин, зернові культури, овочі та ін. При цьому люди нарікають, що працюючи цілий рік і продавши урожай восени, майже нічого не заробляють… Чому ситуація є такою, і як цьому зарадити?
Землі в Україні родючі, люди працьовиті, питання лише в тому, що саме вирощувати. Інтенсивний плодовий сад може приносити хороший прибуток і з площі 0,5–2 га, адже середня урожайність 40–45 т/га (яблука, груші). При цьому такий об’єм саду і навіть більше можуть доглядати 1–2 особи та залучати додаткових працівників лише для збору врожаю. Дефіцит груші в Україні на рівні 75–80%, тому ця культура має значний потенціал для вирощування. Оптова вартість товарних груш на початку сезону збору перебуває у межах 20 грн, а навесні зростає до 35 грн (мережа «Мегамаркет», 2016 р.). Отже, якщо взяти середню цінову політику — 20 грн — дохід з 1 га саду становить: 45 т х 20 грн = 0,9 млн грн. Якщо ж продавати з березня, дохідність становитиме: 45 т х 35 грн = 1,575 млн грн. Для цього необхідно мати сховища з РГС або ж орендувати холодильники для зберігання продукції. Для порівняння: закупівельна вартість голландських груш у поточному році становить 40–50 грн.
У 2012 р. під час стажування в Голландії я познайомилась з особливостями інтенсивних технологій у вирощуванні груші та культурою праці в їхніх родинах. У цій країні кожен м² землі обробляється максимально ефективно: люди успішно господарюють на площах 2–10 га. В кожному напрямі, який ми відвідали — сад, теплиці, вирощування розсади, насіння — це були переважно сімейні господарства. Mr. Aad van der Heide є власником 6 га саду, з них 4 га зайняті під грушу Конференція, 2 га — під черешню. На той час Mr. Aad було 60 років, і він разом з родиною забезпечував виконання поточних операцій у цьому саду. Урожайність його грушевого саду є на рівні 80–100 т/га, загущення 8000 дерев на 1 га (схема посадки 2,5 х 0,5м, сорт Конференція, підщепа Айва S-1).Найбільший кооператив у Європі FOG об’єднує 13500 учасників та має, окрім садів і земель, підприємство з переробки яблук на концентрат загальною потужністю до 4000 т/день. Це найбільший фруктовий кооператив у Південному Тіролі (Італія). У FOG задіяна переважно родинна праця, де кожен учасник процесу працює на себе, а отже, для кооперативу характерним є зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку та зниження ризиків безробіття.
Також читайте: Комбінований сад: грецький горіх та плодово-ягідні культури
Кооперативний рух є майже у всіх прогресивних державах світу, оскільки дає плюси не лише учасникам об’єднання, а й економіці цілої країни. Що потрібно для розвитку програм кооперації з садівництва в Україні? Такі програми можуть працювати в кожному регіоні. Родини, які мають у власності 0,5–2 га землі та бажання працювати, можуть взяти участь. Це має бути високоорганізована системна програма, яка включає у себе навчання з догляду за інтенсивним садом, консультування та належне супроводження, систему продажу готової продукції, зберігання та переробки. Коли сади знаходяться в одному регіоні, районі, селі — один консультант може за декілька днів ефективно оглянути насадження, провести презентації, дати потрібні поради тощо. Родини, які працюватимуть у кооперативі, повинні думати лише про те, як правильно та ефективно вирощувати екологічно чисту продукцію. А кооператив займатиметься організацією збуту, зберігання та переробки.
За органічним
виробництвом — майбутнє
За результатами звіту Міжнародного Кооперативного Альянсу, на основі міжнародного саміту у Квебеку у 2016 році майбутнє сільського господарства — за вирощуванням органічної продукції. На сьогодні в Україні для органічного вирощування задіяний 1% земель, а експорт такої продукції перевищує 100 млн євро. Розвинуті європейські країни, США, Канада постійно збільшують імпорт органічної продукції, Німеччина є найбільшим споживачем органічної продукції з України на сьогодні. Органічне яблуко в Німеччині коштує 5–6 євро/кг. Навіть якщо експортна вартість таких яблук сягатиме 1 євро/кг, це вже, як мінімум, утричі вигідніше продажу традиційних плодів. Крім того, некондиційні плоди можуть бути використані для переробки: яблучні чіпси, джеми, сік прямого віджиму та ін. Вирощувати органічну чи традиційну продукцію? Обирати вам.
Для підготовки матеріалу були опрацьовані наступні законодавчі акти:
- Закон України «Про кооперацію» № 1087-VI від 10.07.2003
- Закон України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19.06.2003
- Закон України Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств № 1067–19 від 31.03.2016
- Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» № 425-VII від 03.09.2013 р
- Закон України «Про особисте селянське господарство» № 724-VI від 15.05.2003
- Закон України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991
