Шлях розвитку — в технологіях точності

Шлях розвитку — в технологіях точності

/ Ідеї & тренди / Четвер, 16 березня 2017 16:02
Олександр ГОРДА
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
Зменшення рентабельності аграрного виробництва сьогодні турбує багатьох його учасників і перш за все самих аграріїв. Тому багато хто з них вже активно шукає варіанти підвищення ефективності виробництва продукції, зменшення різних поточних витрат. Одним із найбільш перспективних нині стало застосування елементів точного землеробства. Як реально це впровадити у себе в господарстві, і що пропонують деякі з постачальників послуг, ми почули недавно під час так званого краш-тесту компаній, які працюють із технологіями точного землеробства, що відбувся у Києві. Серед його учасників виділялися Віктор Галкін, менеджер з маркетингу компанії Syngenta, і Валерій Яковенко, співзасновник компанії dron.ua.

 

Інтернет став
частиною агробізнесу
Віктор Галкін підкреслив перед учасниками заходу, що Інтернет все більше і глибше проникає в аграрне виробництво. Про це свідчать останні опитування самих аграріїв, зроблені авторитетними компаніями GfK і Google. Так, згідно з новітніми даними їх досліджень, близько 10% вітчизняних аграріїв активно користуються Інтернетом, і зростання цього показника триває постійно. Половина цих користувачів мають сучасні смартфони і працюють з ними як з інструментом агробізнесу. Недарма компанії-продавці ресурсів наростили свою присутність у цьому елементі бізнесу, створивши відповідні мобільні додатки. За два роки кількість користувачів програми Syngenta зросла вдвічі, і сьогодні її завантажили собі в смартфони 9162 людини.

Виходячи зі своєї стратегії, в компанії акцентують увагу на проблемі якісних знань серед фахівців сільського господарства України. Тому йдуть шляхом максимального збільшення різних довідкових матеріалів, бібліотек, а також створюють щось схоже на Агровікіпедію! Для цього збирають і розміщують на своїх ресурсах велику кількість технологічної довідкової інформації.

Основною проблемою у цій сфері є не технічна недосконалість або відсутність гаджетів. Головне — самі фермери або деякі з фахівців холдингів, які за своєю суттю є консерватори. Тих, хто сьогодні реально належить до інноваторів — небагато, але їх кількість збільшується, і саме вони показують іншим, що можна рентабельно працювати, використовуючи сучасні технології. Тому такі компанії і стають інтеграторами різних рішень, використовуючи, наприклад, дрони і метеостанції партнерів. Завтра це будуть ще більш досконалі консалтингові рішення!

Об’єднувати знання
аграріїв і компаній
Валерій Яковенко чітко вказав, що сьогодні не можна говорити лише про окреме використання технічних рішень, бути продавцем якоїсь послуги в агробізнесі. Клієнт-аграрій тепер потребує якісного сервісу! І тут уже мова йде не тільки про великі агрохолдинги, які активно користуються елементами точного землеробства, зокрема і дронами, а й про господарства з розміром земельного фонду близько 10 тис. га. Саме ці середні підприємства в українському вимірі стали мотором багатьох інновацій. Вони все глибше і якісніше працюють із нововведеннями.

Подальше перспективне використання цих технологій в Україні стосується застосування аналітики і спектральних даних посівних площ, роботи дронів у комплексі з багатьма програмними продуктами. Завтрашній день нашого агробізнесу бачиться саме в поглибленні і якісному розвитку навігаційних послуг. І якщо сьогодні тільки на 7% площ сільгосп­угідь використовуються дрони в Україні, то вже до 2018 року цей показник повинен зрости до 50%. Для цього є всі умови, і прихід нових компаній на ринок диктує саме час.

Коментарі

Юрій ОДНОРІГзаступник директора агрокомпанії «Західний Буг» (Львівська обл.)
Наше агропідприємство використовує елементи точного землеробства, зокрема навігаційні рішення та агрохімічну лабораторію для збільшення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Поки що рано говорити про використання усього комплексу складових цієї технології, але завдяки названим елементам ми можемо у кожному зі своїх 8 підрозділів на площі 36 тис. га максимально якісно та ефективно вносити пестициди і мінеральні добрива. Подальший розвиток вбачаємо у зменшенні впливу саме людського фактору, збільшенні продуктивності праці кожного з наших фахівців, зайнятих на виробництві.

Сергій ВЯЛИЙспівзасновник компанії «Зернятко» (Чернігівська обл.)
Для невеликих господарств важливим є ретельне врахування кожної технологічної складової, що дозволить збільшити рентабельність виробництва одиниці продукції рослинництва. У нашому випадку на 8 тис. га площ ми маємо власну базову станцію, трактори та самохідний обприскувач із gps-навігацією, виконуємо сівбу просапних культур з урахуванням технології диференційованого посіву. Це дозволяє оптимізувати витрати дорогих ресурсів та збільшити рентабельність виробництва продукції. З іншого боку, випробовуємо різні посівні матеріали для наших площ, маємо для цього ділянки розмноження сільськогосподарських культур, оптимізуємо внесення добрив та пестицидів. За рахунок цього рентабельність виробництва має стабільно високі показники з одиниці гектара.
Агробізнес сьогодні

Схожі матеріали (за тегом)

  • BIG DATA: Інноваційні можливості підвищення прибутковості агробізнесу Ідеї & тренди Від

    BIG DATA: Інноваційні можливості підвищення прибутковості агробізнесу

    Останніми роками вітчизняний агробізнес досить швидко освоює сучасні IT-рішення у сфері інформаційних технологій та «Інтернету речей», які вже добре себе зарекомендували в багатьох країнах світу. Однак внаслідок цього аграрій отримує гігабайти різноманітних даних, що, як правило, фізично складно опрацювати та проаналізувати. Насправді ця інформація є цінним економічним ресурсом, який може приносити дохід за умов правильного її використання.

     

    Інформація — не менш
    важливий ресурс в агробізнесі
    Інноваційний потенціал можливостей суттєвого підвищення прибутковості ведення агробізнесу на основі широкого застосування інформаційних технологій big data залишається ще маловідомим у середовищі вітчизняних аграріїв, тоді як у багатьох країнах світу цей напрям останніми роками отримав значний розвиток.

    Насамперед термін big data дослівно в перекладі з англійської означає великі дані, великі обсяги інформації, великі масиви даних. Цей напрям набув значного поширення останніми роками із розвитком цифрових технологій, і загалом відображає головну проблему людства — невпинне всепоглинальне зростання потоків різноманітної інформації в усіх сферах діяльності нашої цивілізації. Не винятком з цього тренду є і сільське господарство.

    Традиційно найбільш важливими ресурсами в аграрному виробництві вважалися земля, трудові ресурси і капітал в основних засобах, будівлях та спорудах, а також інтелектуальна власність на сорти рослин та породи сільськогосподарських тварин. Як і в минулі десятиліття, сьогодні ці ресурси зберігають свою цінність та залишаються вагомими факторами виробництва у сільському господарстві. Проте зі стрімким розвитком і поширенням цифрових технологій значно зросла економічна цінність такого важливого ресурсу, як інформації, що нині стає одним із ключових факторів конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції.

    При цьому питання стоїть не лише в ринковій кон’юнктурі, де можливість, наприклад, передбачити сприятливу ціну реалізації сільськогосподарської продукції або ж вчасно зреагувати на її зміну гарантує не менший зиск, аніж від застосування будь-яких інноваційних агротехнологій.

    Обсяг інформації, що постійно зростає, з Інтернету, соціальних мереж, із різних джерел обладнання, датчиків, сенсорів призвів до революції у зберіганні даних та їх аналізу, що є, безумовно, важливим резервом підвищення конкурентоспроможності бізнесу. За даними аналітиків компанії IDC, до 2020 р. загальний обсяг цифрових даних сягне 40000 млрд. Гб, що зумовить потребу в їх аналізі та опрацюванні (рис. 1).
     
    Рис. 1. Загальний обсяг цифрових даних у світі
     

    Інформація сама по собі в загальноприйнятому розумінні є лише сукупністю певних відомостей про матеріальний або ж нематеріальний об’єкт, процес чи дію, яка в звичайному випадку не несе прямо чи опосередковано будь-якої вигоди. Лише за умов її структурування і трансформації у зручну для сприйняття форму вона стає корисною. У сільському господарстві, наприклад, інформація про реалізаційні ціни на окремі види продукції відображає просту статистику. Водночас, ця інформація, відповідним чином структурована і подана у формі аналітичного порівняння цін від різних джерел, дозволяє аграрію зробити правильний вибір, який забезпечить вищу дохідність від збуту продукції порівняно з тим, коли б він реалізував її у звичний спосіб без урахування ринкової кон’юнктури.

    Це, звичайно, досить простий приклад, який не може повністю розкрити усю багатоманітність тих можливостей, що відкриває для сільського господарства застосування інноваційних технологій big data. Нині в аграрному виробництві багато вітчизняних компаній отримують гігабайти різноманітних даних із систем GPS навігації, сенсорних датчиків і приладів, систем контролю технологічних процесів. До цього додається також значний масив бухгалтерсько-економічної інформації, який одержують, як правило, з різних програмних продуктів, що не завжди інтегровані між собою у зручний спосіб для її систематизації та консолідації. При цьому досить значні обсяги інформації через обмежені часові рамки та безпосередньо відсутність ефективних алгоритмів її структурування так і не використовуються із максимальною користю у потрібний час для прийняття аграрієм ефективних управлінських рішень.

    Сфера застосування
    технологій Big Data
    у сільському господарстві
    Сільське господарство виявилось досить зручною і перспективною сферою економічної діяльності для застосування інноваційні технології Big Data. Адже нині набули досить широкого поширення системи точного землеробства і smart farm, які базуються на автоматизації та роботизації аграрного виробництва.

    За даними аналізу звіту Бостонської консалтингової групи і сайту AgFunder, серед інвестиційних пріоритетів, які на думку представників провідних світових агрокорпорацій і експертів з інвестицій венчурних компаній, що спеціалізуються на технологіях для сільського господарства, отримали суттєвий поштовх і розвиток останніми роками. Передусім увагу привертають ті з них, які пов’язані з великими масивами даних big data та їх аналітикою; а також безпекою і якістю продуктів харчування; біотехнологіями; апаратними засобами для оптимізації технологічних рішень; сенсорами, датчиками і засобами зв’язку та навігації.

    При цьому інформаційні технології аналізу і структурування big data нині зосереджені в найрізноманітніших сферах сільськогосподарського виробництва. Це і системи обслуговування обладнання для тваринницьких ферм, точного внесення добрив, засобів захисту рослин, сівби сільськогосподарських культур у рослинництві. Фактично ця сфера діяльності охоплює кожен із 4 етапів обробки великих масивів даних: фіксацію, збір, аналіз і вироблення можливих подальших дій. Усе це вимагає ефективної взаємодії різних систем — обладнаних GPS навігаторами і сенсорами технічних засобів, програмних засобів бухгалтерського обліку. Останній аспект особливо важливий. Адже, наприклад, без наявності чіткої системи обліку і планування господарської діяльності неможливо об’єктивно оцінити ефективність роботи агробізнесу та адаптувати стратегію економічної діяльності підприємства до швидких змін кон’юнктури ринкового середовища.

    Нині big data розвиваються у поєднанні з іншим, не менш перспективним напрямом сучасних цифрових технологій — «Інтернетом речей». Безпосередньо в агробізнесі сфера їх застосування зосереджується на забезпеченні моніторингу сільськогосподарських угідь за допомогою відповідних цифрових датчиків, що здійснюють аналіз агрохімії ґрунту, повітря і води. Потім ці дані надходять у єдине сховище, де вони структуруються і готуються до аналітичної обробки. Саме за допомогою такого безперервного потоку даних отримується й аналізується об’єктивний стан розвитку виробництва в цілому та на окремому полі чи сівозміні в конкретний момент часу. Це дозволяє не просто відстежувати в режимі реального часу виробничий процес, але й вносити оперативне коригування, а також здійснювати його прогнозування з урахуванням внесених змін.

    Вітчизняний досвід і
    потенціал розвитку Big Data
    В Україні інформаційні технології big data поступово розповсюджуються у багатьох сферах діяльності, в тому числі безпосередньо у сільському господарстві. Найбільшим напрямом їх впровадження сьогодні є технології точного землеробства, які дозволяють не тільки підвищити врожайність сільськогосподарських культур, але й також суттєво знизити непродуктивні витрати паливо-мастильних матеріалів, насіння посівного матеріалу і добрив.

    Точне землеробство є одним з інноваційних трендів розвитку вітчизняного сільського господарства, в основі якого лежить ідея про те, що оброблюваний простір є не­однорідний, а кожна окрема ділянка поля вимагає окремого догляду. Завдяки цьому досягається мінімізація витрат основних виробничих ресурсів через надходження потрібної аграрію уточненої інформації від використання наземних датчиків, а також ГІС супутникової навігації при проведенні комплексу польових робіт. Адже фактично можна вносити, наприклад, добрива тільки на ті місця, які цього вимагають відповідно до агрохімічного стану родючості ґрунту, насіння без суттєвих перевитрат згідно з рекомендованою нормою висіву. Відповідно це забезпечує досить значну економію на кожен гектар агроугідь, і в масштабах господарства відображується на зростанні його прибутковості.

    Останніми роками у вітчизняному агробізнесі набули значного поширення поряд із системами точного землеробства і технології роботизованого доїння молочних корів, які дозволяють ефективно управляти ресурсами та товарними потоками, оптимізуючи при цьому непродуктивні витрати. Їх функціональною особливістю є широке використання технологій «Інтернету речей» у поєднанні з big data, які дозволяють у режимі реального часу керувати виробничими процесами і вести їх моніторинг.

    Так, у с. Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області на території ТДВ «Терезино» вже багато років працює один із перших в Україні молочних комплексів, де почали застосовувати роботизоване доїння корів. Комплекс обладнаний станціями добровільного доїння DeLaval VMS, середнє навантаження на кожну сягає близько 65–70 корів на добу (рис. 2).
     


    Рис. 2. Молочний комплекс ТДВ «Терезино» із системами
    роботизованого доїння корів та управління
    Delaval Delpro™ Farm Management

    Управління основними технологічними процесами на фермі безпосередньо здійснюється за допомогою спеціалізованої комп’ютеризованої платформи Delaval Delpro™ Farm Management, яка реалізує інтелектуальні функції Smart Farm для інтегрованого управління молочним виробництвом. Безпровідний двосторонній зв’язок із доїльними апаратами дозволяє отримувати інформацію у реальному часі для швидкого і точного складання звітів, спостерігати за кожною твариною і складати технічні завдання для фахівців і менеджменту ферми.

    Унікальне поєднання сучасних технологій передачі даних і програмного забезпечення з їх структурування дозволяє збирати, накопичувати й аналізувати значні масиви інформації big data для потреб ефективного управління процесами виробництвом молока.

    Система Delaval Delpro™ Farm Management є одним із прикладів ефективного застосування технологій big data в аграрному виробництві для підвищення його рентабельності. Адже сьогодні вона забезпечує комплексний облік результатів роботи операторів машинного доїння; складає щоденні завдання фахівцям і вчасно нагадує про терміни основних технологічних операцій; надає точну і достовірну інформацію про середній надій молока на корову для розрахунку програми оптимізації раціонів годівлі тварин відповідно до їх фактичної продуктивності. Також одним із результатів ефективного використання можливостей big data є відстежування і формування на основі цієї інформації звітів про стан здоров’я кожної тварини і всього молочного стада на фермі. Адже своєчасний контроль за станом здоров’я корів є запорукою запобігання у майбутньому ветеринарних проблем, які можуть завдати збитки господарству.

    Наведений вище приклад досвіду використання технології big data є лише одним із багатьох, що вже знайшли своє практичне застосування і чільне місце у вітчизняному агробізнесі. Останніми роками також і українські виробники обладнання для сільського господарства почали широко застосовувати ці технології, намагаючись адаптуватися до потреб ринку і загальносвітових тенденцій інтелектуалізації виробництва.

    Перспективи Big Data для
    вітчизняного агросектора
    Сьогодні ніхто не здатний однозначно точно дати прогноз щодо подальшої перспективи поширення в усіх сферах діяльності людини технологій big data на найближчі роки і десятиліття, оскільки темпи їх розвитку щороку значно прискорюються і тісно переплітаються з іншим напрямом — «Інтернетом речей». За прогнозами аналітиків Gartner, світовий ринок «Інтернету речей», що виключає підключені до всесвітньої мережі персональні комп’ютери, планшети і смартфони, зросте до 26 млрд пристроїв у 2020 р. Це становитиме майже 30-кратне збільшення у порівнянні з 0,9 млрд в 2009 р. При цьому компанії «Інтернету речей» і постачальники послуг отримають додаткові доходи, які перевищуватимуть $300 млрд дол. США, в основному в сфері послуг, а до 2020 р. дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг сягатиме майже $1,9 трлн дол. США.

    У цьому контексті розвиток big data для потреб агробізнесу в Україні має значний, ще не освоєний потенціал як важливого джерела диверсифікації напрямів створення високої доданої вартості в галузі сільського господарства. Нині інноваційні рішення big data все більше зосереджуються у мережі Internet на спеціалізованих онлайн-платформах. Саме цей напрям дозволяє найбільш ефективно структурувати різні інформаційні потоки та забезпечити їх аналіз. Адже просто зібрати великий обсяг інформації недостатньо, його треба правильно проаналізувати, інтерпретувати і структурувати в зручній для подальшого використання формі звіту для потреб агробізнесу.

    Так, у квітні 2017 р. Міністерством аграрної політики та продовольства було заявлено про необхідність створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність в агробізнесі. Така платформа наддасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Поряд із цим паралельно вже отримали розвиток і інші напрями формування інтелектуальних платформ для аграрія, що працюють у сфері big data. Це, зокрема, такі продукти, як БАЙЕР БІЗНЕС ПЛЮС, AGRIANALYTICA, SAATBAU PROFIT MANAGER та інші.

    Варто також окремо зазначити, що економічні й інституційні умови ведення агробізнесу в найближчі роки зазнаватимуть динамічних змін у зв’язку з прискоренням розвитку економіки, впливу глобалізації та інновацій. Тому ті можливості, які використовувалися агробізнесом раніше на основі традиційних технологій організації ведення рослинництва і тваринництва, що ще вчора забезпечували більш менш прийнятний дохід, не будуть працювати в найближчому майбутньому.

    З цієї точки зору на ринку отримуватиме максимальний економічний зиск і конкурентні переваги здебільшого той аграрій, який застосовуватиме для потреб управління новітні технології аналізу і структурування big data з метою своєчасного отримання достовірної релевантної інформації про власні операційні витрати і виробничі процеси.

    Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
    старший науковий співробітник
    лабораторії маркетингу, економічного
    аналізу та захисту інтелектуальної власності
    Кіровоградської державної
    сільськогосподарської дослідної станції НААН
  • Клавішний Fendt 6335C — висока ефективність за будь-яких умов Статті Від

    Клавішний Fendt 6335C — висока ефективність за будь-яких умов

    Попри дощову погоду, понад півсотні сільгоспвиробників завітали до ПП «Сервіг» (Овідіопольський р-н, Одеська обл.), на базі якого відбувався День поля компанії «Цеппелін Україна».

    «Дякую вам за те, що ви завітали до нас у таку погоду. Ми зробили все, аби на цьому заході ви дізнались для себе багато нового, — наголошує, звертаючись до сільгоспвиробників, керівник підрозділу продажів сільгосптехніки «Цеппелін Україна» Дмитро Баранов. — Сьогодні тут представлена вся техніка, яка необхідна під час збиральної компанії: трактори Fendt (моделі 722, 936 та 1050) у діапазоні потужності 220-517 к.с., самоскидний бункер Krampe, низка ґрунто-

    обробних агрегатів Gregoire Besson: оборотний плуг R6, комбінована дисколапова борона DXRV, дисковий лущильник-мульчувач Normandie і, звичайно, наша потужна новинка — 6-ти клавішний зернозбиральний комбайн Fendt 6335C».

    Під час заходу цей збирач привернув увагу багатьох аграріїв завдяки низці цікавих особливостей. Перша з них втілена у жатці Power Flow: «Це запатентована технологія Fendt — система активної подачі зернової маси від ножів на шнек, яка дозволяє з мінімальними втратами збирати дрібнонасіннєві культури без використання ріпакових столів (бічні ножі йдуть у комплекті з жаткою), а також забезпечує високу продуктивність подачі зернової маси», — зазначає торговий представник «Цеппелін Україна» із продажу техніки у Південному регіоні Віталій Бут.

    Окремої уваги варта система обмолоту MCS PLUS. По проходженню похилої камери маса потрапляє на молотильний барабан діаметром 60 см, що працює на швидкості 430-1210 об./хв. Далі, пройшовши відбійний бітер, вона потрапляє на пальцевий сепаратор діаметром 60 см, який зменшує попадання короткої соломи на решета соломотрясу та поліпшує розподілення маси перед ним. Тут розкривається одна з ключових особливостей MCS PLUS: «Дека під пальцевим сепаратором розташована таким чином, аби забезпечити високу ефективність сепарації навіть при роботі у складних погодних умовах чи збиранні довгостебельних культур за високої вологості, — звертає увагу Віталій Бут. — Якщо ж комбайн працює у сухих умовах чи збирає культури, яким потрібен легкий обмолот — досить натиснути кнопку, і дека підіймається над пальцевим сепаратором, що значно сприяє економії палива». Загальна активна площа MCS PLUS становить 3,24 м².

  • Штучний розум для кожного фермера Механізація АПК Від

    Штучний розум для кожного фермера

    Ігор ПЕТРЕНКО, Василь ЗАГАРНИЙ
    спеціально для "АС"
    Для мобільних пристроїв та персональних комп’ютерів вже існують спеціальні програми (софт), які розроблені з метою управління аграрним господарством будь-якого розміру або окремими його функціями. Вони допомагають збирати й зберігати польові дані та аналізувати хід робіт на всіх найрізноманітніших ділянках чи тваринницьких фермах, отримувати звіти про кожну операцію і приймати подальші виважені рішення.

     

    У містечку Глухів, що на Сумщині, на конференції, присвяченій аграрним реформам, серед іншого жваво обговорювалися питання, присвячені точному землеробству. Зокрема, йшлося про таку нову форму організації праці, як «Розумний фермер». Звісно, це людина, яка добре володіє сучасними гаджетами — смартфоном, планшетом, комп’ютером. Наскільки добре? А так, щоб користуватися на них спеціальними програмами, розробленими для керування аграрним господарством.

    Аграрії часто покладаються на досвід та інтуїцію, на дідівські поради й прикмети. Це дуже цінні якості, але використання точних даних аж ніяк не завадить при прийнятті рішень. На ринку софту є безліч програм, у тому числі й у вільному безкоштовному доступі, що допомагають у сільському господарстві, здатні підвищити ефективність обробітку сільськогосподарських земель і догляду за тваринами.

    Найвідоміші з них давно застосовуються для агротехніки. Скажімо, можна використати будь-який планшет або смартфон як високоточну GPS-систему для тракторів. Є також окремі програми, скажімо, для вирощування кукурудзи, відгодівлі свиней і телят, молочнотоварного виробництва. Існують і комплексні рішення для усього сільськогосподарського комплексу. Одне з таких презентувалося у Глухові — це eFarmer.

    В основі сервісу лежить система документування польових робіт. Записувати, зберігати та обробляти дані про всі сільськогосподарські операції, отримувати звіти можна на звичайний побутовий смартфон. І приймати подальші рішення для агробізнесу.

    Візьмемо конкретного агровиробника. Припустимо, він обробляє 100 га, і до того ж, має 50 корів. Йому ні на кого покластися, тільки на сезонних найманих робітників. Або — на свій смартфон чи комп’ютер. І там він знаходить підказку завдяки програмному забезпеченню. Цей eFarmer допомагає картографувати межі поля, зберігати дані та аналізувати перебіг робіт на всіх найрізноманітніших ділянках. Програма розумного фермерування включає й типові навігаційні рішення для паралельного водіння трактора або комбайна. Вона допомагає заощаджувати мастильні матеріали та паливо. Там прописані також відносини власника господарства із сезонними робітниками — кількість і якість робіт, терміни їх виконання, оплата. Тобто eFarmer допомогає керувати співробітниками та координувати дії субпідрядників.

    Аграріям повсякчас треба приймати складні технологічні рішення. Але не в кожного є агрономічна чи технічна освіта або значний польовий досвід. Отож і в цьому випадку може знадобитися «Розумний фермер» чи eFarmer. Дані про сівозміни, про внесені протягом кількох років добрива і засоби захисту рослин (коли і в якій кількості застосовувалися), інформація про сумісність тих препаратів — усе це програма eFarmer старанно прокалькулює. Врахує необхідний баланс препаратів і допоможе вам розрахувати норми внесення з тим, щоб досягти одночасно й економії вартісної агрохімії, і у підсумку — підвищення врожайності.

    Наступний етап — програми з обліку палива і бухгалтерського обліку. Це теж, безумовно, корисні елементи розумного фермерування. Але, звісно, у нових технологіях часто криється і певний виклик, небезпека. Ще трохи і «Розумний Фермер» — це буде не людина, а робот. Нещодавно на зустрічі міністрів держав «Великої сімки» (G7) в японській префектурі Ніігате міністр сільського господарства Японії Хіроши Дайдо оголосив, що японський уряд 2016 року має намір витратити $36 млн на розвиток автоматизованого фермерського господарства й інженерну розробку 20 функціональних типів роботів-фермерів. Аграрію залишиться вибір: наймати сезонних робітників чи купити робота.

    Коментар

    Сергій ТИХОНОВопераційний директор компанії eFarmer B.V.
     Ми виробляємо комп’ютерне програмне забезпечення для фермерів. Починали із розробки софту для кадрових служб, потім — для середнього й малого бізнесу, і ось прийшли до аграріїв. Зараз маємо більше 500 000 користувачів наших продуктів по всьому світі. Більшість із них знаходиться у Європі, але є також у Бразилії і в Африці. Звісно, багато клієнтів і тут, бо ми — українська команда програмістів. Надаємо дешеве програмне рішення (софт), яке можна застосовувати до кожної конкретної ферми, її індивідуальних умов господарювання.
    Фермер може завантажити собі на смартфон або комп’ютер цей софт і користуватися. Ця програма дає можливості отримувати чіткі звіти про роботу, планувати свої подальші дії. Це дуже важливо для спілкування із банком. Якщо впроваджено таку систему, фермер стає прозорим для банкіра, і той охочіше кредитує його під менший відсоток (бо зменшуються ризики неповернення грошей). Програма eFarmer — це гарний засіб, щоб ввести у практику прийоми точного землеробства, підвищити ефективність господарювання. Фермер завдяки їй отримує швидкі рішення, краще бачить перспективу.
 14 грудня 2017
  13  
З початку 2017/18 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018), станом на 14 грудня, українські аграрії експортували 18,6 мільйона тонн зернових.
 13 
З початку 2017/18 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018), станом на 14 грудня, українські аграрії експортували 18,6 мільйона тонн ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  42  
Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та сформує економічну-справедливу модель ...
 42 
Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  46  
Виробництво соняшникової олії у жовтні 2017/18 маркетингового року великими і середніми підприємствами склало 508,7 тис. тонн, що на 47% більше в порівнянні з минулим місяцем.
 46 
Виробництво соняшникової олії у жовтні 2017/18 маркетингового року великими і середніми підприємствами склало 508,7 тис. тонн, що на 47% більше в ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  20  
У с. Криничне Болградського району Одеської області з 13 грудня поточного року скасовано карантин з африканської чуми свиней (АЧС).
 20 
У с. Криничне Болградського району Одеської області з 13 грудня поточного року скасовано карантин з африканської чуми свиней (АЧС).
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  32  
Міністерство сільського господарства США у грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2017/18 маркетинговому році на 0,5 млн тонн порівняно з листопадовим прогнозом - до 17 млн тонн.
 32 
Міністерство сільського господарства США у грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2017/18 маркетинговому році на 0,5 млн тонн ...
14 грудня 2017

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.