І противники, і прибічники запровадження ринку земель сільгосппризначення наводять свої , інколи не завжди переконливі, аргументи. Думки звучать різні: останні, скажімо, переконують у сприянні в інвестиційній привабливості вітчизняного агропромислового комплексу, певному збагаченні власників паїв від їх продажів, створення передумов для банківського кредитування сільгоспвиробників, ну і, врешті-решт, формуванню ринкової економіки держави.
Противники все ж вважають, що ринок земель ще більше позначиться на подальшому розшаруванні суспільства, позаяк земля сконцентрується у руках незначної групи людей (позаяк у більшості аграріїв відсутні кошти на її купівлю навіть при сильному бажанні). Хто з них має рацію, а хто помиляється - достеменно невідомо. Оскільки суспільство ще не готове зробити свій свідомий вибір. Відтак, рішення про продовження мораторію наприкінці минулого року здається логічним. Однак, розглядаючи його в політичній площині (а ніхто наразі не сумнівається у тому, що це питання має такий характер вирішення), мало хто вірить у те, що саме 2016 рік - стане черговою відправною точкою у земельній реформі, яка задасть кардинально інший (і сподіваюся, кращий!) напрямок розвитку галузі в цілому.
Версія «за»
Володимир Лапа, генеральний директор УКАБу, коментуючи наслідки від продовження земельного мораторію на прес-конференції, організованій Прес-клубом з аграрних та земельних питань при Українському освітньому центрі реформ,зауважив, що проблема наразі не лише економічна, політична, а й світоглядна. Позаяк важливо розуміти ставлення українців до земельної реформи. Дійсно, земельний ринок концентрує на собі моменти, пов’язані з економікою, зі структурою сільської місцевості, з інтересами держави.
«Часто звучить думка, що агрохолдинги не зацікавлені у відкритті ринку землі, адже їм і так вигідно працювати на умовах оренди, - веде мову Володимир Лапа. - В принципі, я з цією точкою зору погоджуюся. Єдине застереження - вони не підтримують той ринок земель, який пропонувався на початку минулого року. Мені досі не зрозуміло, які переваги і кому дає цей ринок? Адже це не мета заради мети. Мета ринку полягає у тому, а би створити необхідні передумови, щоб люди отримували більше доходів, аби розвивався аграрний бізнес, щоб держава була впевнена у подальшому розвитку сільської місцевості».
І справді, аналізуючи законопроект, прийнятий торік у першому читанні, ці переваги не простежуються. А щодо інвестиційної привабливості АПК України також можна посперечатися, бо як працювали юридичні особи на засадах оренди, так і далі працюватимуть. Оскільки юридичним особам закон забороняє купувати сільськогосподарські угіддя. І якщо ще у першому варіанті законопроекту, який подавався Кабміном, землю дозволялося купувати фермерським господарствам, то після доопрацювання депутатів фермерів також виключили з переліку можливих покупців землі сільгосппризначення. Виникає питання: а яким чином це сприятиме інвестиційній привабливості або підвищенню потенціалу аграрного виробництва?!
«На наш погляд, сумнівною є теза про залучення банківських кредитів, - аналізує гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», - тому що єдине, що пропонувалося, - залучати кредити під заставу довгострокових прав оренди. Але це і зараз можна зробити без запровадження ринку земель. Наразі є орендні угоди, в які можна внести відповідні зміни до закону про оренду земель і запровадити механізм про залучення банківських кредитів. Ця процедура абсолютно не пов’язана з ринком земель. Тим паче, що потенціал залучення фінансування через такий механізм дуже низький».
Та й для власників земельних паїв, на думку Володимира Лапи, цей законопроект особливих переваг не створював, тому що відчутний серйозний дисонанс між нормативними параметрами ринку землі, які встановлює держава. Зокрема, нормативна грошова оцінка земель після індексації для ріллі становить більш ніж 20 тис. грн/га. В той же час, зі слів чиновників, які відповідають за земельні питання в Україні, очікувалося, що на першому етапі формування ринку землі ціна землі сільськогосподарського призначення мала становити в межах 5 тис. грн/га. «На наш погляд, це ніщо інше, як шлях до збурення селян. Бо якщо держава встановила ціну 20 тис. грн, то люди не розбираються, чим відрізняється нормативна, експертна та ринкова ціна на землю. Тому очікувана низька вартість гектарів - це результат тої значної кількості обмежень покупців, які були визначені в законопроекті», - вважає пан Лапа.
Не менш важливим моментом є створення інституційних передумов для формування земельного ринку. Реєстрація угод оренди земель сільгосппризначення фактично наразі заблокована у зв’язку з тим, що триває процедура переходу цих прав реєстрації від органів земельних ресурсів до реєстраційної служби Мінюсту. Експерти УКАБу уже визначили більше 10 серйозних недоліків у цій процедурі, які фактично унеможливлюють реєстрацію угод оренди паїв. А якщо уявити, що якби був запроваджений ще й ринок земель, то це був би повний хаос і в сільському господарстві, і в середовищі сільської місцевості.
Контрверсія
Кардинально іншої думки дотримується заступник керівника Проекту USAID «АгроІнвест» Олександр Каліберда, який вважає, що якщо ми будуємо країну з ринковою економікою, то землі сільгосппризначення треба також включати у ринкові відносини. Цю необхідність чітко демонструє міжнародний досвід більшості країн світу. «Чому він може бути значно відмінний в Україні - мені не зрозуміло! Більшість країн на різних етапах вводять ті чи інші обмеження. Я переконаний, що стратегічно вкрай важливо для нашої держави це рішення прийняти», - озвучив таку думку пан Каліберда.
Що стосується практичних наслідків від продовження мораторію, то їх заступник керівника Проекту USAID «АгроІнвест» не бачить. На його думку, існуюча ситуація і надалі буде продовжуватися і в аграрному комплексі, і в розвитку сільських територій. «Якщо нас це влаштовує, то, звісно, продовження мораторію логічне», - зазначив він.
Віктор Заяць, директор Всеукраїнської ліги сприяння розвиткові ринку землі, переконаний, що мораторій прав на землю ставить під сумнів ринко вість нашої економіки і вважає необхідною умовою перед тим, як приймати подібні рішення (щодо продовження чи відміни мораторію), дати чіткі відповіді на питання: чи уявляє суспільство, які переваги дає ринок землі, чи можливі ці переваги у наших умовах, чи ми просто на основі імпорту інституцій хочемо запровадити щось своє і зробити такий ринок, який буде найбільш успішним та дієвим. І саме від цих питань треба відштовхуватися у подальшій перспективі. На його думку, якщо права передаються на ринку на використання землі, то за будь-яких умов передаються і можливості того чи іншого землекористувача стосовно поліпшення стану земельних ділянок. За таких умов є всі підстави вважати, що землекористувач може комбінувати права на землю стосовно власного підприємства.
Саме за наявності структурованості інших ринку (засобів виробництва і праці, привабливості підприємницької діяльності тощо) ринок земель дає позитивний ефект. «Ринок земель є недостатньою, але необхідною умовою ефективності економіки, - переконаний пан Заяць. - В умовах неструктурованих, неконкурентних ринків, у яких переважають елементи монополізму інших ринків (капіталів, засобів виробництва) не слід очікувати на ефективність ринку земель. Позаяк при таких обставинах можуть виникати спекуляції правами на землю. Ринок землі існує - це ринок прав оренди. Причому спекуляція правами оренди, переуступка прав сьогодні відбувається масово».
Єдиною найбільш уразливою категорією власників, які, дійсно, стали заручниками мораторію і страждають від цього, є люди, які не мають спадкоємців. На сьогодні уже 10% таких селян пішли з життя, тим самим позбавившись земельної власності, не скориставшись правом на землю.
Ось так. Експерти між собою сперечаються, доводять усе нові твердження «за» і «проти» введення ринку сільськогосподарських земель. А депутати (такі непередбачувані!) все рівно вирішать, як то кажуть, на свій розсуд. І не факт, що рішення може нагрянути, як грім серед ясного неба, не раніше 2016 року. Бо як показує досвід, дії наших народних обранців спрогнозувати часто буває просто неможливо.
