Енерго(не)залежність?

/ Інфраструктура ринку / Четвер, 15 січня 2015 16:23
altДмитро РАДІОНОВ, спеціально для "АС"
Енергоресурси відіграють величезну роль у нашому житті. Коли їх постачання було стабільним, а вартість — адекватною, мало хто помічав тривожні тенденції в цій галузі, приховану загрозу, яка прийшла до нас сьогодні. Не так давно перед Україною постав жорсткий факт: державі може не вистачити газу як для опалення житлових будинків, так і для потреб промислового сектору. Під останнім пунктом криються зупинки підприємств, припинення виробництва, зростання безробіття, зупинена економіка… Тобто одна така графа, як «енергоресурс», ставить під великий знак питання всю економіку країни. Тому в межах виставки «ІнтерАгро-2014» відбувся форум «Енергозалежність — забезпечення економічної безпеки агрокомпаній», протягом якого обговорювали ситуацію, що склалася, і шляхи виходу з неї.

 

Проблеми енергосектору
Та перш ніж шукати вихід, потрібно зрозуміти головні проблеми енергозабезпечення в Україні. На форумі їх окреслив представник асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Остапчук. Він виокремив чотири головні проблеми:
 
1. altФізична недоступність через макроекономічну нестабільність: просто кажучи, у нас спостерігається дефіцит валюти, для того, щоб придбати паливо.
 
2. Неринкові механізми ціноутворення: це стосується безпосередньо газових угод, за якими ми сплачуємо за газ значно більше його ринкової вартості.
 
3. Залежність від зовнішніх контрагентів, що створює передумови для політичного тиску: політична залежність від Росії, яка намагалася диктувати нам зовнішньоекономічний вектор руху, а як тільки ми проявляли бажання йти до Європи — нам вставляли палки в колеса в енергетичній та інших сферах. Відповідно, Україна пригальмовувала свій рух до Європи та відхід від цього контрагента.
 
4. Обмеженість світових запасів: за різними прогнозами, енергоресурсів у світі може вистачити на 100-150 років.
 
За різними оцінками, Україна задовольняє свої потреби в енергоресурсах в середньому на 60-61%. Решту, 39-40%, становлять імпортні енергоресурси, які треба купляти за валюту, а це великий фактор впливу на нашу державу. Важливою є енергоємність нашого ВВП, яка в 2,6 рази більша, ніж в інших розвинених країнах. Це означає, що на більшості виробництв працює застаріле обладнання, яке споживає забагато, за сучасними мірками, енергії. Тому постає потреба оновлення технологій. Тим паче, що ціна на енергоресурси підвищується. Порівняно з жовтнем 2013 року ціна на них, залежно від виду, зросла на 53,2-65,4%. Зокрема, ціна на газ для промислового сектору наразі становить 6432 грн за 1000 м?, що на 50% дорожче, ніж на початку 2014 року.
 
Альтернатива покаже вихід
Основним виходом із цієї ситуації є поширення використання альтернативних джерел енергії. Ця тема вже кілька десятиріч є популярною у світі. Альтернативні джерела енергії мають три беззаперечні переваги перед традиційними джерелами: по-перше, вони є відновлюваними, а відтак, майже чи повністю невичерпні; по-друге, більшість їхніх видів є екологічною, що зберігає здоров’я для нас та наступних поколінь; по-третє, і найголовніше, вони є дешевими.
 
На кінець 2013 року офіційно в Україні було лише 19 одиниць устаткування альтернативних джерел енергії. З них 13 одиниць використовують сонячну енергію, 4 — працюють на біомасі та 2 — використовують енергію вітру.
 
altПредставник біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначив, що в аграрному секторі більш поширеним є теплоенергетичне обладнання, яке використовує тверде біопаливо. Перший вид такого палива — дрова. В основному, його використовує сільське населення в приблизному обсязі 1,7 млн щільних м?/рік. Проблемою використання є застарілі пічки, коефіцієнт корисної дії (далі — ККД) в яких становить 30-40%, тобто більша частина тепла потрапляє в атмосферу. Рішенням можуть слугувати розробки Австрії, в якій такий тип опалення набуває все більшого поширення. Останні їхні пічки відрізняються високою міцністю, не бояться корозії, не споживають електрику та мають ККД 80-90%. Наступним видом твердого біопалива є аграрні відходи: лузга, деревні відходи та солома. В Україні є 70 великих промислових котлів, які спалюють лузгу. На рік вони використовують 600 тис. т сировини. Деревна тріска є більш поширеною.
 
На сьогодні в державі є 4000 промислових котлів, які спалюють деревну тріску. Всього вони споживають 3800 тис. т у рік. Котли на пелетах є менш поширеними. Їх існує лише кілька сотень по всій країні. Зазвичай їх використовують у бюджетній сфері, як індивідуальне опалення. Є також близько 100 котлів, які спалюють солому. Якщо підсумувати все вище зазначене, то отримаємо 2,1 млн т умовного палива, яке заміщає 1,6 млрд м? газу в рік. У майбутньому ця цифра зростатиме. У жовтні постановою Кабміну було прийнято «Національний план дій з розвитку відновлювальної енергетики до 2020 року». Він передбачає використання 11% відновлювальних джерел енергії 2020 року. Це дасть нам змогу додатково заощадити 5,53 млрд м? газу/рік. Для цього буде виконано низку дій з упровадження альтернативних газу джерел енергії та зроблені деякі стимули. Наприклад, уже працює стимулюючий тариф, який передбачає, що той, хто вироблятиме тепло не із газу та продаватиме його через систему ЖКГ, отримає тариф газу мінус 10%. Тобто, одержить 872 грн за гігакалорію. Населення при цьому сплачуватиме 314 грн за гігакалорію, а решту — 558 грн — доплатить бюджет. Ці гроші раніше витрачали на субсидування газу. Але з використанням інших джерел енергії вони, з 15% економією для бюджету, перерозподіляються на субсидії відновлювальних джерел енергії.
 
ФГ «Журавель»: деякі речі варто робити самостійно
Все це, звичайно, добре, але як може фермерське господарство на практиці використовувати відновлювальні джерела енергії? Уже зараз багато аграріїв поступово переходять на використання такої енергії. Одним із них є Олександр Журавель, директор ФГ «Журавель». Його господарство має площу 800 га і спеціалізується на вирощуванні кукурудзи. Приблизно рік тому Олександр Журавель встановив сушарку для зерна, яка зараз працює на соломі та брикетах із соняшнику, а згодом також спалюватиме щепу. Про неї детально він розповів на форумі.
 
altОбладнання сушарного комплексу. Сушарка ФГ «Журавель» виготовлена Кіровоградським заводом дозуючого обладнання. Вона має котел із теплообмінником і димарем на 500кВт. Теплообмінник відіграє важливу роль у якісному сушінні зерна. Оскільки, наприклад, у сушарці на дровах чи на газу продукт горіння подається безпосередньо на кукурудзу. Це підвищує ККД, але є недолік — зерно трішки підкопчується і, як наслідок, при здачі на елеватор виникають проблеми. А коли є теплообмінник, ККД хоч і падає, та зерно сушиться свіжим повітрям, що нагрілося та не підкопчується. Вибираючи обладнання, варто звернути увагу на заплановану, а не максимальну температуру теплоносія, що зазначена в технічній документації. Адже більше запланованої температури теплоносій давати не буде. Щоб висушити кукурудзу, потрібні тепло та потік повітря, а тому без вентилятора не обійтись. Але варто бути дуже уважним. «Спочатку ми хотіли придбати сушарний комплекс, де запланована потреба електроенергії 27,5 кВт. І вже перед самою відправкою комплексу виявилось, що його потреба в електриці 42 кВт. А це дуже велика різниця», — зауважив пан Журавель.
 
Важлива порада: якщо думаєте запускати якийсь проект — за рік починайте оформляти все в обленерго. До того ж, при підключенні електрики готуйтеся викласти від 2 тис. грн за кВт.
 
Наступною частиною комплексу стала сушарка ємністю 15 т і дві норії. Вони обійшлися фермерському господарству в 605 тис. грн, вартість установки склала ще 70 тис. грн. Власними силами виготовили завантажувальний бункер, ємністю 10 т, і охолоджувач. Для порівняння, вартість власного виробництва — 100 тис. грн, а якби купляли це на заводі, то витратили б, у кращому випадку, вдвічі більше. Тому при інвестиціях слід деякі елементи робити самому. Наступного року планують придбати також і подрібнювач.
 
Весь проект коштує 1 млн грн, з якого 605 тис. грн коштують сушарка та норії, 70 тис. грн — доставка і монтаж, 70 тис. грн — підключення до ліній електропередач, завантажувальний бункер та охолоджувач — 100 тис. грн, невеликий прес-підбирач для соломи — 85 тис. грн, подрібнювач для деревини — 70 тис. грн, інші витрати — 30 тис. грн.
 
Щодо видів палива, то згодяться солома, дерево і брикети із соняшнику. За калорійністю найгірше топить солома, оптимально — дрова, а найкраще — брикети. Бажано мати всі ці види палива, щоб залежно від температури навколишнього середовища і вологості повітря компонувати їх. Щодо вартості, то найдешевше купувати солому, а найдорожче — брикети. Їхня особливість порівняно з пелетами полягає в тому, що брикети — це великі шматки, а пелети — це гранули. Хоча останні дорожчі у виробництві при тому, що ККД в них однакове.
 

alt

Експлуатація. «За сезон ми висушили 400 т кукурудзи і отримали такі дані: собівартість тонно-відсотка — 5 грн, а вартість сушіння на елеваторі — 23 грн. За вологості зерна 20% ми витратили 2 тис. тюків пшеничної соломи. Ми самі збираємо солому, а тому в її собівартість входять амортизація, нитка, робота людей. І становить вона, залежно від вартості амортизації, 4-5 грн за тюк», — поділився досвідом Олександр Журавель.
 
Наступного року фермер планує також використовувати солому із сої (вона набагато краще горить за пшеничну) та щепу, собівартість якої становить 350 грн за тонну. І тим, хто хоче зробити подібний проект, варто знати, що обов’язково потрібно мати невеликий обсяг брикетів із соняшнику. Адже в листопаді, коли будуть дуже низька температура і висока вологість нагнати температуру прілою соломою буде практично неможливо і для підтримки температури потрібно компонувати. Ці брикети створюються на всіх олійноекстракційних заводах з лузги. Коштують вони в середньому 1200 грн/т.
 
«До витрат долучається зарплата на 4 осіб по 150 грн/день, тобто 600 грн/день, якщо перевести на тонно-відсотки, то отримаємо 1 грн. Щодо електроенергії, то за ціни 1,5 грн за кВт/год, ми отримаємо 1 кВт = 1 тонно-відсоток. Якщо більша температура енергоносія, відповідно ця цифра дещо зменшиться. Всього у нас витрат 30 грн на тонну і 5 грн на тонно-відсоток», — навів розрахунки фермер.
 
Для порівняння: послуги елеватора коштують 23 грн, собівартість на газовій сушці становить не менше 15 грн, а сушка на солярці має собівартість близько 18 грн на тонно-відсоток.
 
Економічна ефективність. «Ми заробляємо на зростанні вартості зерна між осінню та весною, — зізнався фермер і навів власні спостереження. — Так, восени минулого року тонна кукурудзи коштувала 1200 грн, а навесні — подорожчала до 3600 грн. Тобто, середньорічна вартість зростає на 25% з осені до весни».
 
Для себе фермерське господарство вирощує 2500 т кукурудзи, відтак на основі цього врожаю для прикладу фермер навів розрахунки.
 
Економію на сушінні зерна можна підрахувати за формулою: (23-5)*6*2500, де 23 — вартість на елеваторі, 5 — собівартість, 18 грн — економія на тонно-відсотку, 6 — відсоток сушіння і 2500 — це обсяг у тоннах вирощеної для власних потреб кукурудзи. В результаті одержують 270 тис. грн економії тільки на власному зерні за сезон.
 
Підраховуючи окупність, не слід забувати про два важливі нюанси. По-перше, усім відомо, що кожен елеватор завищує вологість кукурудзи. Так, якщо завозити сировину з 20% вологістю, то на елеваторі пишуть щонайменше 21%. Відтак, перший плюс власної сушарки: вас не надурять. По-друге, перед тим, як везти кукурудзу на елеватор, фермери часто чекають, доки вона максимально досохне на полях. Але це не захищає від крадіжок з поля. «З власною сушаркою ми можемо розпочати збирання кукурудзи ще в серпні, коли вологість більше 25%. І продати її за максимальною ціною, яка є саме в цей період, ну і плюс доки її ніхто не вкрав. Відтак, строк окупності складає при 100% рентабельності 2 роки», — наголосив Олександр Журавель.
 
altТОВ «Новий елеватор»: усе потрібно розрахувати правильно
Подібний сушарний комплекс має і Олексій Голуб з ТОВ «Новий елеватор». «У нас немає земель, є лише невеликий елеватор потужністю 1 мВт, який працює на сосновій щепі та пелеті. Ми обрали це паливо, оскільки воно видає стільки ж тепла, скільки газ, а коштує значно дешевше. На нашому комплексі у три зміни працюють оператор, помічник оператора та водій телескопічного навантажувача. Ми встановили обладнання три роки тому. В перший сезон заявлених виробником показників ми не досягли, а тому почали самі вдосконалювати комплекс», — поділився досвідом з учасниками форуму пан Голуб.
 
Обладнання і паливо. За технологічними аспектами цей комплекс працює так: привозять зерно, яке розвантажують у завальну яму. Зі слів фермера, тим, хто збирається робити завальну яму, варто акцентувати увагу на куті падіння: він повинен бути не 45°, а 60°. В іншому випадку зерно «підвисає», особливо це стосується насіння. Внизу завальної ями у «Новому елеваторі» встановлено скребковий транспортер, який протаскує навіть насіння вологістю 26-28%. Із завальної ями сировину підіймає норія, далі воно потрапляє на невеликий транспортер і падає в банку об’ємом 150 тонн (якщо рахувати по кукурудзі). Внизу банки розташований скребковий транспортер, який подає сировину на дві сушарні норії. Все завантажується в автоматичному режимі.
 
«Звичайно, велике значення має котел. Ми обрали фінський котел потужністю 650 кВт, який працює на пелеті та сосновій щепі. Обладнання дуже надійне, але був великий недолік: ми не могли досягти бажаної температури сушіння, а отримували лише 70-80°. І, відповідно, не доробляли тонно-відсотки. Цього року ми виправили ситуацію, встановивши додатковий тернопільський котел подвійного згорання на 350 кВт. Він працює таким чином: на всмоктуванні холодного повітря основного котла ми зробили приймач додаткового котла, який вдувається в трубу. Забираючи повітря, основний котел вдуває вже нагріте повітря від додаткового котла. У трубі повітря змішується і, якщо на вулиці 0°, то на всмоктуванні основного котла температура повітря становить 40°. Завдяки цій модернізації ми розвантажили основний котел і підвищили температуру до стабільних 120°. Звісно, зросла продуктивність. Сьогодні ми сушимо 1200-1500 тонно-відсотків на добу. Тобто, ми одержали бажаний результат після двох років роботи. Обидва котли оснащено теплообмінниками», — розповів пан Голуб.
 
У роботі елеватора паливо відіграє величезну роль. Деревину тут заготовляють з весни і до червня, зокрема на лісопилках, де під час виробництва дощок залишаються відходи. Ціна деревини там становить 50 грн за 1 м? упакованого лісу, з урахуванням доставки — близько 90 грн. Для забезпечення роботи підприємства «Новий елеватор» потрібно 2000 м? лісу.
 
Усю деревину тут зберігають протягом літа, накритою поліетиленовою плівкою.
 
alt«Плівку ми беремо у наших сусідів, які зберігають зерно в поліетиленових мішках. Навесні їх розрізають, щоб дістати звідти зерно. Розрізаний мішок — це велика стрічка плівки довжиною 60 м і шириною 8 м. Ці стрічки ми купляємо у них за низькою ціною, оскільки це вторинне використання. Вона чудово зберігає деревину від дощу та сонця. І восени маємо ліс вологістю 20-25%. Це дуже важливо, тому що без сухого палива результату не буде взагалі. Не треба забувати, що котел витрачає 50% своєї потужності на витягування рідини зі щепи», — наголосив фермер.
 
Просушену деревину, перед подачею до котла, перебивають на подрібнювачі, з якого вона потрапляє в букер об’ємом 7 м?. Внизу бункера стоїть шнек, який за принципом м’ясорубки подає щепу в камеру згорання котла. Чотири турбіни, нижні й верхні, подають туди повітря. Стоїть теплообмінник. Працює вентилятор і так отримують гаряче повітря.
 
«У нас порційна сушка. По кукурудзі одна порція важить 25 т. З урахуванням усіх затрат собівартість тонни — 4 грн. Ми сушимо за ціною приблизно 30 грн за тонно-відсоток. Протягом доби мінімально сушимо 1200 тонно-відсотків. Загальні добові витрати складають 3000 грн», — навів розрахунки Олексій Голуб.
 
Відходи виробництва залежать від якості палива — ані диму, ані золи якісне паливо після себе не залишає. Чистити котли після такого палива потрібно раз на два-три тижні. Для порівняння: після палива поганої якості доводиться раз на добу їх чистити.
 
В ідеалі, звичайно, спалювати пелети. Зі слів фермера, одного разу випробували пелети, закупивши близько 30 т цієї сировини. «Якість ідеальна, температура стабільна. Але за добу котел з’їдає 5 тонн пелети. Порахували, що вона обходиться нам втричі дорожче щепи. Доба роботи на пелеті коштує 5000 грн, а на щепі — 1500 грн. Цього року пелета ще подорожчала до 1100-1200 грн за тонну, а дерев’яна пелета — до 1500 -1700 грн/тонна», — розповів директор ТОВ «Новий елеватор».
 
Наостанок
За відновлювальними джерелами енергії майбутнє. Сьогодні вони є вигідним капіталовкладенням для фермерів та селян, оскільки зекономлять їм значні кошти і допоможуть протриматися в ці нелегкі часи різноманітних криз.
 
У китайській мові слово «криза» пишеться двома ієрогліфами. Один означає небезпеку, а другий — можливість. Так і сьогодні, з одного боку, енергетична криза сильно вдарила по Україні, а з іншого — відкрила для неї нові можливості. Над ними сміялися вчора, але сьогодні вони є першим, а тому найважчим, кроком для енергетичної незалежності нашої країни.

1

 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
17 липня 2019
 17 липня 2019
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.