Біда з молочкою

/ Інфраструктура ринку / Четвер, 09 липня 2015 15:27
Ірина БОВЧАЛЮК, спеціально для "АС"
Селяни масово ріжуть худобу. Зменшується поголів’я і у сільгосппідприємствах. Традиційного «сезону великого молока» цьогоріч чекати не варто, твердять виробники. Більшість з них цілий рік годує худобу, що називається, з ями. Учасники ринку намагаються об’єднати зусилля, щоб збільшити рентабельність виробництва молока і залучити інвестиції у галузь.

 

Розширити експорт
Економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак свідчить: сьогоднішні українські ціни на молоко — найнижчі у світі. Споживач, котрий наче мав би з того радіти, практично не помічає полегшення, бо все одно перебуває у загальній атмосфері інфляції. А от на бізнес така ситуація впливає вкрай негативно.
 
Навіть найоптимістичніша статистика говорить про 10-відсоткове зниження поголів’я у господарствах населення. Товаровиробник із Дніпропетровщини Анатолій Клименко додає, що насправді приватники буквально зараз вирізають молочну худобу вдвічі більше.
 
Водночас промислові виробники, котрі ще донедавна принаймні нарощували темпи продуктивності корів і не дуже зважали на кількість, нині теж визнають зменшення усіх показників. Дуже тривожна тенденція. Подорожчання матеріально-технічних ресурсів, кормів змушує економити, особливо тих, хто досі неспеціалізовано виробляв молоко.
 
Дуже сумнівно, що із нашою дешевою молочкою швидко та легко станемо конкурентоспроможними на світовому, особливо ж європейському ринку. Бракує нових рецептур і обладнання.
 
Експерти покладають велику надію на участь України у традиційній виставці в Гонконзі, сподіваючись вийти на додаткові, зокрема, азійські ринки.
 
«Основне завдання галузі полягає в активному пошуку нових ринків збуту, — підкреслює Андрій Ярмак. — Це зараз найактуальніше. Аби утримати принаймні сьогоднішні ціни, стабілізувати ситуацію, Україні до кінця нинішнього року треба експортувати по 50-55 тис. т молока (молочних продуктів у перерахунку на молоко) на місяць. Мусимо вирівняти ситуацію».
 
Втриматись за рахунок ефективності
Андрій Дикун, президент Асоціації виробників молока, підтверджує: за останні 10 років такої критичної ситуації галузь ще не переживала. Хоча міжнародні експерти нещодавно підтвердили високу якість і дотримання норм на українських виробництвах, наше молоко екстра-класу має тим не менш найнижчу ціну. Ми не готові конкурувати на світовому ринку: не вміємо виробляти продукти, які він потребує — високоякісне сухе молоко, масло, сир за технологією «Чеддер», який торгується на біржі. Багато виробництв переживають «ломку», адже досі сиділи на наркотику російського ринку. «Такого масового вирізання корів ще не було, — констатує Андрій Дикун. — Це призводить до ситуації, коли кожна корова для відновлення потребуватиме інвестицій до 20 тис. доларів. Натомість ті, хто зараз займається виробництвом молока, — а це переважно середні підприємства, не мають доступу до позикового фінансування, дешевих кредитів. Навіть під 40% річних товаровиробнику взяти гроші нереально».
 
Попри найважчий стан, галузь не вдається до протестів, масових акцій із демонстративним виливанням молока, звичних, скажімо, у Європі. «Молочники просто тяжко працюють, прискіпливо рахують гроші, заглиблюються в економіку, — говорить президент профільної асоціації. — Єдиний шанс бачимо в тому, щоб утримати ефективність».
 
Усі експерти усвідомлюють, що піднімати галузь треба разом, не киваючи один на одного. Констатують, що на ринку часом присутні елементи зговору, коли, наприклад, ціни раптом в один день синхронно різко падають. Закликають до спільних перемовин і представників торговельних мереж. Наголошують на необхідності змін у законодавстві про кооперацію, аби налагодити належну переробку молока на місцях.
 
Андрій Дикун, котрий нещодавно повернувся із Білорусі, зауважує: «Тамтешні виробництва були пострадянськими флагманами молокопереробки. Але зараз, порівняно із нашими підприємствами, вони виглядають на позавчорашній день, відстають від українських на 10 років. Гріх буде втратити такий потенціал! Ті ж країни, які випереджають нас, практикують кооперативну переробку. Отже, і нам треба рухатися вперед, взявши за основу інтеграцію, об’єднання зусиль та кооперацію».
 
Просто кивати у цій справі одне на одного не личить, варто лише зважити на пропорції у розрахунках. Скажімо, на наповнення заводу молоком потрібні інвестиції вдесятеро більші, ніж ті, що пішли на його будівництво.
 
Без якісної сировини — приречені

Щоб виправити ситуацію, переробникам дуже швидко потрібна якісна сировина, каже голова правління ПАТ «Дубномолоко» Олег Волошин. Адже досі виробники і переробники почувалися розслабленими, маючи під боком старий, звичний та об’ємний і досить маржинальний ринок Росії. Через це упродовж 10 років втрачали ринки, котрі потребували якісніший продукт. Зараз треба розвертати напрямки збуту. «Дуже залежимо один від одного, — робить висновок Олег Волошин. — Основна складова нашої собівартості — сировина. Без високої якості переорієнтуватися, отримати євродоступи нам не вдасться. Сподіваємось на розвиток кооперативів не тільки для виробництва молока, а й переробних».
 
Зараз «Дубномолоко» працює на повну потужність завдяки тому, що обрало правильну стратегію, вважає керівник. Якщо кілька років тому реалізовували 20% своєї продукції на внутрішньому ринку, а 80 експортували, то нині вже 77% продають в Україні і лише 23 вивозять. Це дало можливість зберегти темпи росту підприємства і переробки: за перший квартал переробка зросла на 40%. Конкуренція на полицях магазинів змушує працювати над новими цікавими продуктами, а не пливти звичною «російською» течією. Правильні стратегії можуть суттєво впливати на ринок загалом, переконаний Олег Волошин. У нас є потенціал, аби поступово замінювати якісний імпортний продукт на наш, вітчизняний. Водночас шукають нові експортні ринки, вже є напрацювання в Азії. Як і усі, потерпають через відсутність доступного фінансового ресурсу, адже ціна його нині просто нереальна.
 
Заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька обнадіює галузь тим, що і на рівні держави є активні намагання розширити експортні ринки в Азію та Африку: «Хоча в цих регіонах і невелика купівельна спроможність, зате дуже збільшується кількість населення і динамічно росте економіка. Тому ставимо завдання не просто зайти на ці ринки, але й надійно закріпитися на них». Проте заради такого завдання, підкреслює заступник міністра, мусимо зосередитися на впровадженні і поширенні міжнародних стандартів якості, активно доводити до усіх виробників вимоги, яким повинен відповідати їх продукт. «Маємо розгорнути широку національну кампанію щодо високої якості нашого ринку, — наголошує чиновник. — Ретельно зараз працюємо над тим, щоб українське законодавство відповідало євроінтеграційному пакету, забезпечуючи повний ланцюг якості продукції  — від лану до столу. Усе має сприяти тому, щоб у виробників була і зацікавленість, і бажання переоснащувати ферми, переходити на нові технології виробництва якісного продукту. Це наша основна теза».
 
Безпеку ніхто не контролює!
На особливих вимогах до якості і безпеки активно наполягає власник МПК «Катеринославський» з Дніпропетровщини Анатолій Клименко, який вирощує майже 5 тис. голів ВРХ. Його тривогу викликає те, що якість молока у приватному секторі практично ніхто не контролює. «Приватники не стежать ні за маститом, ні за іншими хворобами, ні за інфекціями, — перераховує реальні проблеми господар. — Зооветеринарна служба, яку намагаються реформувати, фактично не працює. Розведеться зараза, перекинеться на всіх — невже чекаємо такого сценарію?! Навіть за тими, хто торгує на вулицях молоком з бо’зна яких бочок, цистерн — ніякого нагляду чи контролю. А люди ризикують потруїтися. Ми як базове підприємство для студентів аграрних навчальних закладів без флюорографії, спеціальних довідок практикантів на територію категорично не допускаємо. Самі закликаємо контролерів: будь ласка, перевіряйте, бо зацікавлені у гарантіях якості продукції. Але навряд чи усі такі свідомі».
 
Категорично виступає виробник проти застосування пальмової олії у складі наших молокопродуктів. Навіть пропонує якимось чином обмежити ввезення цієї сировини, посилаючись на досвід заборон у деяких країнах. «Мова насправді не тільки про умови для виживання власного бізнесу. Йдеться ж про натуральність продуктів, загалом про здоров’я нації», — заявляє Анатолій Клименко. Інші експерти хоча і не такі категоричні щодо заборон, але наполягають на особливому маркуванні молоковмісних продуктів, навіть відокремлення їх на окремі відділи і полиці, аби споживач був свідомий, що насправді купує.
 
Анатолій Клименко теж говорить про стратегії розвитку. Фокусується на тому, що тваринники, виробники молока фактично формують інфраструктуру сіл, особливо в часи, коли держава реально не має на це коштів: «Ми даємо робочі місця, дбаємо про об’єкти освіти, медицини, споряджаємо бійців в АТО (до всього ще й є прифронтовою областю), опікуємось їх сім’ями. Безкоштовно навчаємо всіх охочих, хто планує розвивати такий же бізнес. Навіть готові ділитися худобою із тваринниками-початківцями, комплектувати нетелями фермерські господарства, які хочуть встати з колін і господарювати. Вже соромно чекати від стареньких бабусь, що вони забезпечать країну молоком — дайте їм відпочинок, якого вони заслужили. Ми будемо відраховувати кошти на їх пенсії. Але ж нам потрібні нормальні умови сприяння для розвитку бізнесу, галузі загалом».
 
«Ми не прохачі, — підкреслює Клименко, — просто нехай нарешті держава хоча б поверне обіцяні компенсації за давно анонсованими програмами, зокрема, за вже збудовані комбікормові заводи, придбану племінну худобу, відсотки за кредитами. Принаймні, це буде знаком, сигналом про те, що у нашого напряму є перспектива, що нашу роль відповідно оцінюють. Ми, крім усього, не дамо пропасти і сусіднім рослинницьким господарствам, котрі отримуватимуть через наше тваринництво значно більші вигоди».

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 14 липня 2020
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №3486 про внесення змін до законодавства щодо соцзахисту населення в період карантину, пов’язаного з COVID-19.
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №3486 про внесення змін до законодавства щодо соцзахисту населення в період карантину, пов’язаного з COVID-19.
14 липня 2020
 14 липня 2020
Цукровики з Хмельниччини вже запустили лінію фасування цукру власного виробництва в однокілограмову упаковку та дійшли до згоди з партнерською національною мережею роздрібних продажів про реалізацію цукру під торговельною маркою «A’SPIK».
Цукровики з Хмельниччини вже запустили лінію фасування цукру власного виробництва в однокілограмову упаковку та дійшли до згоди з партнерською національною мережею роздрібних продажів про реалізацію цукру під торговельною маркою «A’SPIK».
14 липня 2020
 14 липня 2020
Після оприлюднення звіту USDA, не зважаючи на очікування аналітиків, які прогнозували, що липневий баланс щодо сої буде нейтральним для ринку, ціни на сою впали на 2,3% навіть попри песимістичні цифри балансу.
Після оприлюднення звіту USDA, не зважаючи на очікування аналітиків, які прогнозували, що липневий баланс щодо сої буде нейтральним для ринку, ціни на сою впали на 2,3% навіть попри песимістичні цифри балансу.
14 липня 2020
 14 липня 2020
Верховна Рада України ухвалила в повторному першому читанні законопроєкт №3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)».
Верховна Рада України ухвалила в повторному першому читанні законопроєкт №3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)».
14 липня 2020
 14 липня 2020
В Україні знизилася оптова ціна на молоду картоплю нового врожаю на 5,73%. Подешевшала також і картопля минулого врожаю на 5,26%.
В Україні знизилася оптова ціна на молоду картоплю нового врожаю на 5,73%. Подешевшала також і картопля минулого врожаю на 5,26%.
14 липня 2020
 14 липня 2020
Рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику за підсумками минулого року в усіх підприємствах склав 23,5 % і став найвищим серед усіх видів сільськогосподарської продукції.
Рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику за підсумками минулого року в усіх підприємствах склав 23,5 % і став найвищим серед усіх видів сільськогосподарської продукції.
14 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.