Коли ж земля стане прозорою?

/ Інфраструктура ринку / Вівторок, 10 травня 2016 15:14
Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "АС"
Щонайменше 9 млн га української землі використовується «втемну», у незареєстрованій оренді. Ким? Як? На яких умовах? Невідомо. Запровадження моніторингу земельних відносин має дати відповіді на ці гострі питання, а також на багато інших, створивши передумови й механізми для зупинення непрозорих схем та махінацій із землею.

 

У Міністерстві аграрної політики та продовольства 29 лютого було презентовано Систему моніторингу земельних відносин в Україні. Участь у презентації взяли представники Світового банку, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держгеокадастру, аграрного бізнесу, міжнародних та українських неурядових організацій. Це — один із тих проектів, який потрібен для запровадження повноцінного ринку землі після того, як парламент зніме мораторій на її продаж.
 
«Світовий банк допоможе Україні у впровадженні реформ у сільському господарстві та земельних відносинах», — вважає заступник Міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька. Тому варто трохи докладніше відповісти на питання: чому Світовий банк?..
 
Бо він є однією з найвпливовіших організацій у світі, що надають допомогу країнам з метою їхнього розвитку. Цілі його серед іншого наступні: ліквідація голоду й бідності; забезпечення сталого розвитку й збереження довкілля; формування глобального партнерства в цілях прогресу людства. Системно вирішуючи ці завдання, Світовий банк кредитує країни з низьким рівнем доходу за мінімальними відсотковими ставками або й взагалі без відсотків.
 
Наприкінці лютого директор Світового банку в Україні Чімяо Фан навів дивовижні цифри. За його даними, у власності нашої держави перебуває 10,6 млн га землі, з яких тільки 1,6 млн зареєстровані в земельному кадастрі (тобто десь близько 10%). Де і як використовуються інші 9 млн га, які з них платяться податки і кому — не відає жодна держструктура. Але хіба тільки іноземці це бачать (з космосу чи звідки там). «Велика частина державних земель знаходиться, так би мовити, в незареєстрованій оренді», — так елегантно висловився й голова Держгеокадастру Максим Мартинюк, по суті, про чорний ринок землекористування. Він навіть навів таку цифру: станом на кінець 2015 року в кадастрі містилася інформація лише про 69% зареєстрованих земель державної власності.
 
Фахівці Інституту економіки й прогнозування НАНУ стверджують те саме: тіньова економіка сьогодні в Україні становить близько 50% ВВП і створюється з використанням нелегальних схем, що не декларуються, не обкладаються податком та часто-густо здійснюються без необхідних дозволів і виплат державі. Саме розумінням цих проблем і пояснюється ідея Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка: «Вважаю за необхідне на відкритому, прозорому аукціоні продати 1 млн га державної землі, яка зараз перебуває у тіньовому й корумпованому обороті».
 
Тому й не повинно нікого дивувати, що проект «Запровадження Моніторингу земельних відносин в Україні: крок до прозорості» дуже потрібен, і чому він реалізується за сприяння саме Світового банку. Куратор проекту цього моніторингу доктор Клаус Дайнінґер висловився так, що в українському земельному питанні накопичилося багато того, що гальмує реформування аграрних відносин на цивілізований лад. І головна проблема — недостатня прозорість. Або, скажемо конкретніше, мутність і анархія.
 
Пан Клаус Дайнінгер — провідний економіст з питань розвитку сільських територій Світового банку. Він не лише доктор економіки, а ще й магістр богослов’я, тобто наукові економічні знання він намагається поєднувати з розумінням пріоритету норм моралі і справедливості. Його методи вже довели свою спроможність у таких регіонах, як Африка, Центральна Америка та Східна Азія. Тож, сподіваємося, стануть його знання у пригоді і в Україні, де він працює з 2011 року.
 
До реалізації цього моніторингового проекту в Україні підключилися, крім Мінагрополітики та кількох інших органів центральної влади, ще більше 10-ти обласних державних адміністрацій. Завданнями такого моніторингу є, зокрема:
 
  • забезпечити доступ до усіх даних про землю на рівні місцевих громад;
  • підвищити рівень прозорості земельних відносин;
  • поєднати дані різних відомств щодо землі в одному місці;
  • підвищити доходи місцевих бюджетів;
  • надати приватному сектору й агробізнесу інформацію для прийняття рішень;
  • збільшити шанси для кредитування аграріїв;
  • поліпшити можливості для сільського розвитку;
  • підвищити ефективність землекористування;
  • загалом сприяти покращенню інвестиційного клімату в України.
 
Зі слів керівника проекту Дениса Нізалова, термін впровадження проекту моніторингу — до грудня 2017 року. Звітність по земельних питаннях тепер буде повністю доступна в електронному вигляді: йдеться не лише про прозорість інформації, а й автоматизацію обміну нею між різними відомствами.
 
«Ця система показників відповідає міжнародній практиці. Краща доступність інформації сприятиме подальшому розвитку ринку як оренди, так і продажу, покращенню продуктивності сільськогосподарських виробників та збільшенню добробуту селян», — зазначила Владислава Рутицька, заступник Міністра Агрополітики з питань євроінтеграції. У Державній службі геодезії та земельного кадастру сподіваються, що прозорий моніторинг земель сприятиме поліпшенню загального інвестиційного клімату, підкреслив голова Держгеокадастру Максим Мартинюк.
 
Щорічно до кадастру вноситься інформація по 800–900 тис. земельних ділянок. Нині 50% приватних земель знаходиться в оренді, це 4,5 млн договорів між власниками паїв та орендарями. Держгеокадастр без проблем встигає обслуговувати усі численні трансакції на ринку оренди й заявляє про готовність працювати не менш ефективно при відкритті повноцінного ринку землі одразу ж після зняття мораторію на її продаж.
 
Моніторинг надасть широкі можливості для цінних порівнянь. Скільки коштує земля у тій чи іншій місцевості? Які дії щодо тої чи іншої ділянки чинили місцеві органи влади? Як часто земельні паї передають в оренду або продають, або лишають у спадок? Як земельні суперечки вирішуються у судах? Причому звітність по всіх цих питаннях буде електронною, автоматизованою, доступною усім зацікавленим сторонам.
 
Розробники проекту моніторингу запровадили, зокрема, індекс стану земельних відносин і створили карту, на якій наочно видно, де і як розвинуті ці відносини на рівні міст і районів України. Цікаво, що у трійку лідерів, де ці відносини розвинуті найкраще (Полтава, Знам’янка, Калуш), увійшов Калуський район Івано-Франківщини — батьківщина Степана Бандери. Тобто на Калущині будь-які махінації із землею приховати нині просто неможливо. А найбільш тривожний і невизначений стан поводження із землею на сьогодні у прикордонних регіонах — на Харківщині і в Закарпатті.
 
На обговоренні проекту моніторингу виступила, зокрема, доктор сільськогосподарських наук Ольга Жовтоног, директор громадської організації «Прімавера». Її організація займається проблемами розбудови сільських територій. Просуває такі теми, як самоуправління громад, штучне зрошення, альтернативна енергетика, зелений туризм. Пані Жовтоног вважає, що добре управління за європейськими стандартами неможливе без дотримання такого принципу, як прозорість. А виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу Олександр Жемойда висловив думку, що система земельного моніторингу створить передумови для припинення непрозорих схем махінацій із землею.
 
Мораторій на продаж сільськогосподарських земель, як відомо, був у черговий раз продовжений Верховною Радою наприкінці минулого року. Для його запровадження, мовляв, бракує кілька важливих елементів, у тому числі й дієвого моніторингу земель. В Україні протягом тривалого часу бракувало насамперед політичної волі, щоб проводити дієві реформи. Чинний Уряд має їх пришвидшити, тому й втілює такі от проекти — хоча, можливо, із деяким уповільненням.
 
Повернімося до Світового банку. Відповідно до його досліджень, правильна агрополітика може збільшити продуктивність сільського господарства на 30%, додати близько 12,5% до ВВП протягом найближчих 10 років, і дати імпульс зростанню української економіки вже 2016 року. Для досягнення таких результатів і потрібна чітка й прозора система моніторингу різноманітних земельних відносин.
 
Коментарі
 
Максим МАРТИНЮКголова Державної Служби геодезії, картографії та кадастру
 Від початку ми ставили собі за мету збільшення прозорості у земельних відносинах, тому з готовністю узялися до співпраці у рамках цього проекту. Тим більше, що відносини Держгеокадастру зі Світовим Банком є вже доволі тривалими.
Держгеокадастр покликаний реалізовувати державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності та земельного кадастру. Ми маємо більше 2000 кадастрових реєстраторів, надаємо 16 адміністративних послуг. Щодо окремих наших досягнень — ми на сьогодні здійснили кілька революційних речей. Зокрема, до системи держгеокадастру були підключені нотаріуси. Земельний кадастр і його дані тепер відкриті для всіх бажаючих отримати інформацію. Наші найбільш популярні послуги переведені в он-лайн-формат, хоч їх можна отримати також і традиційним способом.
Крім того, я хотів би відмітити, що вперше нам вдалося організувати взаємодію шістьох виконавчих органів влади: Мінюсту, Держстату, фіскальної служби, Держводагенства, судової адміністрації і Держгеокадастру. За рахунок поєднання даних від них матимемо сформоване уявлення про стан земельних відносин в Україні. Завдяки моніторингу земельних відносин ця сфера однозначно підвищить свою інвестиційну привабливість.

Денис НІЗАЛОВкерівник проекту Системи моніторингу земельних відносин в Україні
 Ця наша спільна робота — унікальна. Ми багато чому навчилися від Клауса Дайнінгера й експертів Світового Банку, з якими співпрацювали. Фактично від сьогодні став доступним щорічний звіт, у тому числі в он-лайні, про стан земельних відносин в Україні. Він доступний для всіх зацікавлених користувачів як у державному секторі, так і у приватному. Він включає близько 140 показників, які допоможуть приймати рішення щодо земельних відносин на місцевому рівні. Ми розробили, зокрема, індекс стану земельних відносин на рівні міст і районів України. Різні аспекти цих відносин нам вдалося звести у єдиний показник, завдяки якому можна порівнювати різні територіальні одиниці у межах України. На базі цих даних ми створили карту, на якій чітко бачимо, де і як розвинуті земельні відносини: де краще, де гірше. Для того щоб проводити реформи, важливо вивчати, що відбувається у тих районах, які відстають.
Зараз у державі йдеться про децентралізацію. Наш моніторинг дозволятиме більше влади передавати на місцевий рівень. Сподіваємося, наша інформація сприятиме прийняттю виважених політичних рішень і допоможе розвиткові держави.

1

 17 липня 2019
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
17 липня 2019
 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.