Молочарство сьогодні: тривоги й сподівання

/ Інфраструктура ринку / Понеділок, 16 травня 2016 15:05
Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "АС"
Реалії й перспективи молочної галузі України обговорювалися на Східноєвропейському конгресі, що пройшов 2–4 березня у Києві. Виробництво молочних продуктів у порівнянні із попереднім роком скоротилося. Рекордно низьким за останні 20 років став обсяг переробки молока. Але!.. Виробники молока, його переробники та інші учасники ринку обговорили умови співпраці молочарів країн Європи і побачили чималі перспективи для зростання агробізнесу у цій сфері.

 

Головною подією року у галузі молочного скотарства в нашій державі вважається Східноєвропейський молочний конгрес. Він пройшов 2–4 березня ц. р. у центрі міжнародних виставок «КиївЕкспоПлаза». Подія зібрала понад 2000 учасників: менеджерів та фахівців молочнотоварних підприємств, чиновників, дилерів техніки й ветеринарних засобів, співробітників молокопереробних підприємств, діячів галузевих громадських об’єднань (Спілки молочних підприємств України, Всеукраїнської Аграрної Ради та ін.), міжнародних організацій, фінансових установ та іноземних амбасад. Організаторами заходу виступили відома компанія «Дикун Глобал Консалт» й Асоціація виробників молока за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
 
Обговорювалися реалії й перспективи молочної галузі України, зміни у законодавстві, пов’язані зі вступом у силу Угоди про торговельну асоціацію між Україною і ЄС та змінами до Податкового Кодексу, що були прийняті у грудні 2015 року.
 
Білі плями?..
На Східноєвропейському молочному конгресі з тривогою йшлося про актуальні проблеми вітчизняного молочарства. Згідно з даними Державної служби статистики, Україна (без урахування окупованої території Криму й зони проведення АТО) в 2015 році скоротила виробництво молока на 4% у порівнянні з 2014-м роком до 10,682 млн т, при тому що у попередньому 2014 році теж знижувала виробництво молока на 0,5% — до 11,13 млн т.
 
Обсяг переробки молока в 2015 році становив приблизно 4,2 млн т (в 2014 — 4,5 млн т). Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський. З його слів, маємо нині рекордно низький за останні 20 років обсяг переробки молока. Виробництво молочних продуктів, якщо порівнювати із попереднім роком, скоротилося на 9,2%.
 
Відбулося падіння й експортної складової: у грошовому вираженні експорт скоротився на $100 млн. Якщо раніше Україна вивозила свої сири й продукти в Росію, то зараз український експорт змушений переорієнтовуватися як за напрямом, так і за асортиментом: тепер це насамперед продукти тривалого зберігання (сухе молоко, суха сироватка), які, втім, коштують дешевше сирів.
 
На тлі загалом невтішної картини дуже активно у сере­довищі молочарів йшли пошуки позитиву. Наприклад, називалися такі нібито непогані цифри. Ціни на молочну сировину торік виросли на 25% у гривні, а роздрібні ціни на молочну продукцію — аж на 31–35%. Але ж якщо узяти дані Державної служби статистики України, то побачимо, що сукупні витрати на виробництво продукції рослинництва в Україні в січні 2016 року виросли у порівнянні з показником за аналогічний період минулого року: по рослинництву — на 23,4%, у тваринницькій галузі — на 44,7%. Коли ми додамо ще й чинник девальвації гривні, стане зрозуміло: витрати у галузі перевищили зростання цін.
 
…І світлі сподівання
Попри, здавалося б, не надто оптимістичні цифри, загальний настрій молочарів назвати депресивним аж ніяк не можна. У молочарську галузь заходять серйозні іноземні гравці, і це створює певні надії, бо інвестор не приходить туди, де все погано. Темами професійної розмови на конгресі стали технологічні інновації в молочарстві, які пропонують відомі світові фірми, які були широко представлені на молочарському конгресі — «Де Лаваль», «Кун», «Клаас», «Пьотінгер». Учасником і спонсором конгресу молочарів став також відомий дилер агротехніки Агробудівельний альянс «Астра». Були тут також інші помітні гравці молочнотоварної галузі. ТОВ «Брацлав», що є підприємством з виробництва обладнання для доїння. Виробник техніки для заготівлі й консервування кормів фірма «КЕТ». Відома німецька компанія у сфері годівлі телят Urban, що розробляє й випускає міксери, поїлки, автоматичні станції з роздачі концентратів та системи утримання телят.
 
А генеральним спонсором Східноєвропейського молочного конгресу виступила транснаціональна компанія KUHN. Ми її знаємо як, може, найбільшого у світі виробника причіпної техніки для будь-яких сільськогосподарських потреб. Ну, а на цей раз представництво «КУН-Україна» цілком вмотивовано сконцентрувалося на техніці «зеленої лінійки» і агрегатах для приготування тваринних кормів. Як відмітив керівник представництва «КУН-Україна» Асад Лапш, «ми сформували лінійку техніки, яка повністю відповідають умовам роботи на українських фермах, забезпечуючи високі техніко-економічні показники і зручність в експлуатації».
 
Неподалік сцени, де виступали експерти, демонструвався тюковий прес-підбирач Kuhn LSB. Він дозволяє швидко підбирати скошену зелень і формувати дуже тверді й щільні тюки прямокутної форми. Їх потім зручно як складувати, так і підвозити на ферму й роздавати худобі. Також компанія KUHN представила техніку для заготівлі кормів, кілька агрегатів зеленої лінійки. Ну й, звісно, Східноукраїнський конгрес молочарів не міг не оцінити агрегати для безпосередньої годівлі корів. Насамперед це причіпний кормороздавач Kuhn Profile. Він підходить для українських умов дуже добре: як для нових корівників, так і для ферм ще колгоспного типу із вузькими проїздами та горбкуватою підлогою. Kuhn Profile молочарі хвалять за аптекарську точність зважування, однорідність змішування, мале споживання енергії.
 
Нині фахівці прогнозують зростання попиту на самохідні моделі кормозмішувачів-роздавачів. Переваги такого типу машин зрозумілі: ферма оснащується кормокомбайном, який робить завантаження інгредієнтів, подрібнення, змішування їх, доставляє їжу тваринам і роздає приготовану суміш. Й усе це здійснює один механізатор-тваринник. На українському ринку такої техніки Kuhn просуває машину SPW 18 Compact місткістю на 18 куб. м та більшу серію моделей SPW з бункерами від 19 до 27 куб. м.
 
Різноманіття експорту
Яким же стане для молочарства поточний 2016 рік? Український ринок молока всебічно проаналізував голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, а доповідь про шляхи виходу з кризи молокопереробної галузі оприлюднив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. Зокрема, очолювана ним Спілка молочних підприємств України сподівається на зростання експорту молокопродукції на 20% вже у 2016 році. На думку пана Чагаровського, цьогоріч буде вироблено більше молочних товарів, орієнтованих на експорт. Якщо говорити про сире молоко для переробки, то він зазначив, що в отриманні індустріального молока (тобто на промислових підприємствах) падіння, вочевидь, не буде. А от надходження на переробку молока від індивідуальних господарств, швидше за все, скорочуватиметься й далі.
 
Що дала молочарям і виробникам молококовмісної продукції Угода про зону вільної торгівлі із ЄС? Намітилися тенденції до зростання якості молочних товарів, посилився захист споживачів. Збільшується кількість ферм, які виробляють якісне індустріальне молоко. Розвиваються сімейні ферми, у тому числі й за підтримки французьких спеціалістів. Про те, що саме робить нині чинний Уряд для просування експорту продукції молочарів, розповіла заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
 
Зрозуміло, що при виході нашої продукції на європейський ринок постануть питання аналізу якості та безпеки молока і молочних продуктів. Відомо, як прискіпливо ставляться до цього в ЄС — але не аж так, щоб українці не змогли досягти успіху. Фахівці компанії FOSS на чолі з Віллі Тофтом, регіональним директором компанії у Східній Європі, розповіли про принципи і пристрої для аналізу якості та безпеки молочних продуктів.
 
Цікаві думки щодо розвитку галузі, зокрема, висловила Ольга Трофімцева, консультант з аграрно-політичних питань у рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Вона — доктор наук з аграрної політики та міжнародної торгівлі. Має досвід роботи у сфері агробізнесу й консалтингу. Нині координує співробітництво з партнерськими організаціями аграрної та молочної галузей країн Східної Європи. Ольга Трофімцева обіцяла організаційну та інформаційну підтримку українським компаніям, що хочуть вийти на ринок Євросоюзу, консультування щодо правил імпорту до ЄС, законодавчої бази, надання допомоги у пошуку покупців. Українські молокопереробники, вважає пані Трофімцева, могли б постачати на ринок Євросоюзу специфічні, не надто поширені молочні продукти. «Я думаю, що, можливо, органічний сир з козячого молока матиме великі шанси для європейського споживача», — навела вона приклад і додала, що вже 10 молокопереробних підприємств України отримали дозвіл на експорт молокопродуктів до ЄС.
 
Комп’ютери для биків
Звісно, не все так просто. Про складнощі укладання міжнародних юридичних угод на поставку продовольства, зокрема, в арабські країни, у Китай та Західну Африку цікаво розповів керуючий партнер юридичної фірми GOLAW Валентин Гвоздій.
 
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, пропонував створювати в Україні «універсальні кооперативи», що об’єднували б фізичних та юридичних осіб, і були здатні фокусувати спільні зусилля по закупівлі й переробці та потім справедливо розподіляти дивіденди між своїми членами. Такі кооперативи уже засновано молочарями у деяких країнах. Однак проти цієї ідеї в Україні нині є дві очевидні перепони: законодавчо юридичні особи не можуть ставати членами молочного кооперативу, тоді як від населення йде психологічний опір кооперації, яка негативно асоціюється з колгоспним ладом та з хаотичними часами ранньої Перебудови.
 
Співробітник ПАТ «Укрпластик» Валерій Шредер розповів про інноваційні рішення щодо упаковки молочних продуктів. А міжнародна компанія «Юніформ-Агрі» пропонувала програмні забезпечення власного виробництва, призначені для молочнотоварних ферм. Ці програми сумісні з інтерфейсом усіх всесвітньовідомих доїльних залів, база даних розрахована на 15 тисяч голів худоби. Програми здатні враховувати нюанси годівлі тварин, провадити щоденний моніторинг виробництва молока на кожну корову, можуть вести дані сперми по биках.
 
Отже, молочарі за три дні докладно обговорили проблеми галузі та спробували окреслити шляхи їх вирішення. В рамках конгресу пройшла також Східноєвропейська молочна ініціатива. На ній виробники, переробники та інші діячі молочного ринку розглядали умови співпраці молочарів різних країн Східної Європи. Крім спеціалізованої виставки, було організовано кілька групових поїздок на передові молочно-товарні ферми України. Загалом на форумі відмітилися делегати з більш ніж 20 країн, зокрема зі США, Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Франції, Італії, Польщі, Грузії, Фінляндії, Естонії, Казахстану та ін. В рамках заходу також пройшла спеціалізована виставка з молочного скотарства, в якій взяли участь приблизно 100 компаній.

Коментар
 
Ліндел ВАЙТЛОКнезалежний консультант, США
Як створити ефективну ферму? Справа не лише у коровах, але насамперед — у людях. Ми визначили наші цілі й завдання. Розробили під них чітку організаційну структуру. Структура — ключовий момент управління. Бо ферма — це командна робота. Ми поспілкувалися зі співробітниками й довели до них те, що прагнемо зробити. Отримали від працівників зворотній зв’язок: їхні думки, побажання. Знайшли аргументи, якими мотивували їх на роботу. Нарешті, ми склали книгу-посібник для співробітників, щоб кожний знав, які процедури на фермі, й коли саме він зобов’язаний виконувати. Далі: потрібно чітко дотримуватися ланцюжка управління (підпорядкування). Працівник повинен виконувати те, що прописано в книзі-посібнику, і що відповідає організаційній структурі. Мету й завдання ми визначаємо не тільки для всієї ферми, але й для кожного її сектора, кожного напряму. Причому цілі завжди конкретні, актуальні й досяжні. Наприклад, дояр розуміє, що ми очікуємо від нього й від кожної корови. Робота кожного члена бригади теж повинна бути конкретною, вимірюваною. Для оцінки цього існують стандартні протоколи. Більшість рішень приймають самі працівники. Ну, а менеджери не повинні ухвалювати рішення щодо кожної корови й кожного процесу. Їхній обов’язок — стратегія розвитку ферми. І ще: ми усі на фермі повинні регулярно спілкуватися. Це важливо для координації спільної справи.

1

 18 жовтня 2019
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
18 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.