Можливі здобутки і втрати економіки й суспільства України від впровадження тієї моделі ринку сільськогосподарських угідь, згідно з якою на старті об’єктом торгівлі буде лише рілля, що знаходиться у державній власності, — питання дуже актуальне. Різноманітні його аспекти обговорили економісти, політики, юристи, представники зацікавлених неурядових структур у ході столичної дискусії «Старт ринку землі: чи варто на першому етапі виставляти на продаж тільки державні землі?». Подію організувала Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, до якої входять 52 організації. 

Яким буде ринок землі, якщо мораторій на її продаж відмінять? Про це та не тільки розповіли нашому виданню українські фермери, які протягом довгого часу господарюють на землі і мають власне бачення щодо непростого наразі питання.

Зараз в Україні існує ринок земель сільгосппризначення. Наразі можна говорити про кілька його складових.

Наразі Україна зазнає шаленого тиску з боку закордонних фінансових структур, мета якого — якомога швидше запровадити у нас ринок сільськогосподарських земель із щонайменшими обмеженнями (найкраще — взагалі без ніяких).

Зволікаючи із запровадженням ринку землі, держава відкладає притік інвестицій та стримує розвиток українського агровиробництва.

Земля — один із найбільш цінних природніх ресурсів людства, що потребує збереження і дбайливого ставлення. Від того, яка модель ринку землі утвердиться у найближчі роки на вітчизняних теренах, залежить не лише добробут і майбутнє багатьох із нас, але й збереження її для наступних поколінь.

Аналізуючи шляхи розвитку аграрних відносин інших країн, то ми побачимо, що на сьогодні фактично існує два: латиноамериканський, у якому переважають латифундисти, та європейський, що базується на родинних фермах. Інші моделі розвитку — то варіації першого або другого.