В Україні протягом останніх двох років різко зріс ринок бобових культур, тому ці дві культури посідають вагоме місце на ньому.
Комплексні дослідження можливостей бобових культур проводили у польових і лабораторних умовах протягом останніх років. У них брали участь учені Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, колишнього Інституту сільського господарства Криму НААН України.
Цілком очевидним є потреба інтенсифікувати технологію вирощування нуту, як наприклад це зроблено для іншої бобової культури — сої. Адже невирішеним питанням є контроль бур’янів.
В умовах Лісостепу Західного нут є малопоширеною культурою, і для неї відсутні дослідні дані щодо оптимальності норм висіву. Особливо це питання стає актуальним у разі впровадження нових сортів.
У селекції нуту на стійкість до хвороб і протидію шкідникам важливо знайти вихідний матеріал, що характеризується комплексом ознак стійкості до умов навколишнього середовища. Стійкість нуту до шкідників залежить від опушеності листя і виділення ним органічних кислот.
Роль зернобобових у сівозміні важко переоцінити. Їхній вплив на ґрунт та наступні культури відчутний. Багато спеціалістів стверджують, що урожайність пшениці після гороху на 10 ц/га вища порівняно з іншими попередниками. Цей колективний висновок особливо важливий для зони Степу, де, крім гороху, немає інших культур, після збирання яких можливо одержувати високі врожаї озимої пшениці.
Вирощування зернобобових культур у значних об’ємах дає змогу суттєво скоротити використання мінеральних азотних добрив у сівозмінах без падіння урожайності, причому за такої ситуації одночасно зростає родючість ґрунту.
До сьогодні прийнято вважати, що нут, на відміну від інших бобових, майже не уражується хворобами. Проте у світі на цій культурі зареєстровано більше 50 захворювань різної етіології. Найбільш вони шкідливі на ранніх етапах росту і розвитку рослин. У пізніші терміни на посіви нуту негативно впливають періодичні похолодання із довготривалим надлишковим зволоженням і стреси різної природи. Із подальшим зростанням і концентрацією посівних площ культури в Україні будуть швидко поширюватися і розвиватися хвороби як інфекційного, так і неінфекційного походження, які у вологі роки можуть звести нанівець всі надії аграрників на отримання високого і якісного врожаю нішевої культури — нуту.
Впровадження інтегрованого захисту нуту від хвороб дає можливість цілеспрямовано управляти популяційними процесами в конкретному агрофітоценозі, обмежувати поширення і розвиток їх до економічно невідчутного рівня, що гарантує отримання стабільної урожайності і високої якості продукції.
Ринок нішевих культур став в останні роки потужним драйвером розвитку малого і середнього агробізнесу. Саме такий напрям є досить економічно привабливим із точки зору потенційних можливостей прибуткової диверсифікації агробізнесу.