Догляд землі з космосу

/ Механізація АПК / Понеділок, 10 грудня 2012 13:58

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"

Чернігівщина зараз – на вістрі прогресу в царині землеробства. Це висвітлила ІІ Міжнародна конференція «Системний підхід при впровадженні інформаційних і ресурсозберігаючих технологій у рослинництві», що пройшла на базі агрохолдингу «Дружба-Нова». Експерти й науковці з багатьох країн приїхали в українську глибинку, де вміло використовують найсучасніші способи ґрунтообробітку і організації сільськогосподарського виробництва у великих масштабах.


Коли ми під’їхали до райцентру Варва Чернігівської області, пригадалося «Повчання» князя Володимира Мономаха (1109-1117 роки), у якому уперше історично фігурує це містечко.  А от і сучасність: пам’ятник Леніну, типовий районний клуб з червоною оксамитовою завісою і рипучими відкидними кріслами… Та у ньому 5-6 жовтня відбулася неординарна ІІ Міжнародна конференція «Системний підхід при впровадженні інформаційних і ресурсозберігаючих технологій у рослинництві». Й пройшла вона на базі аграрного господарства, яких в Україні поки що – порахувати на пальцях: сільськогосподарського товариства «Дружба-Нова», яке обробляє 110 тис. га, застосовуючи саме оті модерні й найсучасніші способи землеобробітку.


Міжнародний форум у райцентрі

Розставлені у клубі щити рекламували організаторів і спонсорів заходу: асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу», компанії «Джон Дір», «Байєр», «Ортман» та ««Агро IT». Помітні були й представники  влади: на конференцію прибули представники Чернігівської обласної державної адміністрації Олександр Шанойло (заступник голови) і начальник управління агропромрозвитку Анатолій Максак, а також голова Варвинської райадміністрації Петро Бакуменко. Бо не щодня ж проходить у глибинці міжнародний форум за такої тематики, де беруть участь спікери з Бразилії, США, Канади, країн Европи. 

 

На почин немолодий сивий німець в окулярах, один із розробників і «батьків»-упроваджувачів загальновідомої нині системи ISOBUS  доктор Герман Аурнхаммер (Технічний університет Мюнхену, Німеччина) зробив екскурс у історію точного , або прецезійного, як на нього ще кажуть, землеробства у Європі. А, крім того, змалював майбутнє аграрних технологій. Скрупульозно й суперточно, по міліграму вноситимуться добрива й насіння. Виникнуть альтернативні способи захисту рослин: квантові мікроскопічні роботи-поліцейські  відстежуватимуть персонально кожного колорадського жука або іншу небажану на полях істоту чи навіть молекулу. «До 2015 року у нас будуть нанороботи, що працюватимуть на листі кукурудзи, знищуючі шкідників… Дозвольте мені помріяти», - всміхнувся професор. Але й додав чимало актуальнішої на сьогодні інформації.  Наприклад: в Німеччині були опитані єврофермери, які обробляють 2,5 тис га або трохи більше, тобто «середняки». Так от: 88% з них вважають що їхні угіддя цілком придатні для застосування точного землеробства. Так розсіюється міф, мовляв, «космічне» землеробство на базі GPS-технологій надто дороге й застосовувати його можуть собі дозволити тільки гігантські агрохолдинги.

 

Доктор Джеймс Шеперс із США розповів, як оптимізується система живлення рослин при використанні точного землеробства. Ще один його співвітчизник, доктор  Джеймс Ловенберг-Де Боер з університету Пурдю (США), розказав, як створюється економічний ефект від впровадження інформаційних технологій.

 

altА бразилець доктор Хосе Молін з університету міста Сан-Паулу  прочитав доповідь «Впровадження систем точного землеробства в Південній Америці».  Треба сказати, здивував. Бо для деяких українців Бразилія й досі – країна, «де багато диких мавп». Крім традиційних зернових (кукурудза й пшениця) Бразилія у великих обсягах культивує каву, апельсини – й також вирощує близько 10 млн. га (!) цукрової тростини, яка є конкурентом нашого цукрового буряку. 330 бразильських цукрозаводів переробляє тростину на солодкий пісок. Порівняймо з 80 заводами в Україні – і легше буде зрозуміти, чому їхня ціна на цукор менша. До того ж тростину вирощувати й збирати у теплих країнах зараз набагато простіше ніж у нас буряк: це дозволяє робити техніка на основі тих-таки GPS-технологій.

 

Наших буряківників завжди хвилює ціна на цукор. Бразильських теж. Так от: вони намагаються визначити її заздалегідь. Компанії проводять з космосу постійний моніторинг плантацій цукрової тростини.  Якщо, приміром, вродила добре – на біржі відбувається форвардне пониження ціни на тростину (і, відповідно, на цукор).

 

Точне землеробство застосовує у промислових масштабах також інша південноамериканська держава – Аргентина. Має вона у використанні 25 тис зернозбиральних комбайнів, з них 9 тис. – модернізовані для точного землеробства, - навів приклад д-р Молін.

 

"Яку ж участь бере держава у розвитку сільського господарства Бразилії? Аж так напряму - ніякої", - здивував Хосе Молін і всміхнувся. Для тих наших селян, хто постійно прагне «державної підтримки», така думка є безперечно шокуючою. На агросектор Бразилії впливають тільки закони, та ще наукові інституції й громадські структури – своїми оцінками й рекомендаціями. А так сільське господарство –  це вільний бізнес, у якому виживають лише ефективні виробники. І хіба в Бразилії тільки?

 

Прозвучали також доповіді  науковців з університету МакГілла (Канада) докторів Шива Праше та В’ячеслава Адамчука. Останній, до слова, наша людина: колись закінчив київський Національний аграрний університет. Ще один нинішній канадець і доповідач на конференції, доктор  Олексій Мельничук, - родом з Білорусі.  Відтік мізків з пострадянських країн відбувається, на жаль, і в царині аграрної науки. Але добре, що такі конференції, як ця, дозоляють колишнім нашим, а тепер зарубіжним вченим ділитися досвідом і знаннями, набутими у заокеанському зарубіжжі.

 

Доповідь відомого ґрунтознавця , академіка Віталія Медведєва з Інституту агрохімії і ґрунтознавства ім. Соколовського НААНУ, була присвячена  питанням просторової неоднорідністі ґрунтової родючості. «Розмаїтість ґрунтів України дуже велика - підзолисті, заболочені, чорноземи й ін., - констатував академік Медведєв. -  Це дає широкий простір для практичних рішень в області точного землеробства, в основі якого, зрештою, лежить індивідуальний підхід до кожного квадратного метра ґрунту. Точне землеробство передбачає ряд операцій з урахуванням неоднорідності поля: обробіток ґрунту, внесення добрив, меліорацію. Тут чималу роль грає технічне забезпечення: і встаткування, і програмні засоби».

 

Ефективність точного землеробства настільки висока, що попервах це викликає навіть здається неймовірним. За словами академіка Медведєва, якщо підприємство обробляє більше 100 га, то вся необхідна для точного землеробства техніка окуповується за рік-два. Ефект досягається за рахунок економії при внесенні насіння, добрив і зменшення зайвих операцій на полях. Академік підкреслив, що нині вже навіть країни Близького й Далекого Сходу, Сомалі й Китай масово застосовують обладнання з точного землеробства провідних європейських та американських компаній.


Ґрунтотека, лабораторія, картографування

Біля входу в офіс СТОВ «Дружба-Нова» ростуть замість квітів декоративні кукурудза й ріпак. Підприємство це на 110 тисячах гектарів у трьох сусідніх областях вирощує зернові, зернобобові й олійні культури. Центральна виробнича база включає, крім адміністративних споруд і машинно-тракторного двору, ще дещо цікаве. Зокрема, науково-технологічний центр, лабораторію і ґрунтототеку.

 

Нас супроводжують  по цих підрозділах директор з науково-технологічного розвитку СТОВ «Дружба-Нова», кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко та генеральний директор  агрохолдингу Сергій Гайдай.

 

alt

Починають у господарстві з ретельного обстеження ґрунтів. Ярослав Бойко розповідає: «На кожне поле у нас є своя технологічна карта. 1300 полів – 1300 карт. На 90% земель, які ми використовуємо, вже є докладні агрономічні характеристики». Він показує проби з кожної польової ділянки, які зберігаються у сховищі зразків (ґрунтотеці) – кожна окремому ящичку кожна. Ці проби бере спеціальна машина, керована  з космічного супутника по GPS-технологіям. Далі агрохімічна лабораторія вимірює важливі параметри ґрунту. Вдягнувши білі халати, заходимо туди, де усе це робиться: виконуються спектрометричні, потенціометричні, титрометричні, гравіметричні вимірювання, а також спектрофотометрія.  Такі широкі дослідження дозволяють визначити низку важливих показників, які характеризують родючість ґрунту.  В подальшому ці дані є основою для «паспортизації» - складання картограм родючості ґрунту, й надання рекомендацій з раціонального використання земель господарства.

 

В «Дружбі-Новій» ми почули цікавий термін: менеджмент пожнивних решток. Так от: у цій лабораторії визначають вміст в органічних добривах та соломі азоту, фосфору, калію тощо. Це дозволяє раціоналізувати систему удобрення сільськогосподарських культур та забезпечити оптимальні умови мінералізації пожнивних решток. Працівниками лабораторії виконують вхідний контроль якості й мінеральних добрив теж, і це ще не все. На полях часто використовують суміші препаратів, хімічні «коктейлі». Цей спосіб має переваги, наприклад: поєднання пестицидів дозволяє провести за один прохід оприскувача захист одразу від шкідників, хвороб та бур’янів. Але чи завжди корисне поєднання хімпрепаратів? Ні. Застосування складних сумішей вимагає проведення обов’язкового тестування їх на хімічну та фізико-хімічну сумісність компонентів.  Цю перевірку й роблять лаборанти у «Дружба-Новій». Й навіть після цього комбінації препаратів не вносяться одразу, а  тестуються на пробних ділянках – як їх сприйме рослина?

 

alt«Взагалі у лабораторії – максимум автоматики, мінімум людського фактору, - уточнює Ярослав Бойко. - Людина задіна тільки на стадії  підготовки проби. А далі всі розбавлення, вимірювання тощо роблять машини. Наостанок дані автоматично вносяться у комп’ютер».

Для чого все це досліджується так ретельно? Чому сільгоспвиробникам  недостатньо інтуїції досвідченого агронома? «Розподілення елементів живлення рослин по полю неоднорідне.  Їхній вміст, бачите, різний, - показує агрономічний атлас ділянок Сергій Гайдай. – Десь частина поля вимагає більшого підживлення, десь – меншого. Тому є необхідність диференціювати внесення. Ми робимо обстеження поля, визначаємо кількість рослинних решток на ньому. Робимо завдання на диференційоване підживлення. Оператор отримує це завдання і задає машині цю норму. Ми даємо кожній ділянці збалансоване живлення по всіх компонентах». 

 

У підсумку «Дружба-Нова» отримує урожайність, рівну по всьому полю, незважаючи на те, що вносилися різні норми добрив. Але що це за техніка, яка так чітко виконує забаганки агрономів? «Ми переобладнали джондірівський бункер на три види сипучих добрив, на кожному є дозатор. Плюс на тракторі стоїть бак для рідких добрив, і на баку теж встановлено дозатор. Тому чітко виконується команда, скільки добрив треба, яку норму дати тій чи іншій ділянці. А саму ділянку машина бачить через космічний супутник завдяки GPS -технологіям», - розказує Гайдай.

 

Тут-таки, у агрохімічній лабораторії, проводиться визначення якості посівного матеріалу перед початком польових робіт. Дороговартісний апарат Coling Incubator аналізує насіння на схожість.  

 

Але якою б передовою не була аграрна наука – без практики вона ніщо. Отже, Сергій Гайдай, генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова», везе нас у поля, які має в користуванні це господарство.


«Зебра» на полях

Бачимо, як дозрілу кукурудзу вправно збирають два комбайни John Deere. Приймає зерно місткий бункер виробництва заводу Кобзаренка, агрегатований з трактором Challenger MT685.

 

Сергій Гайдай розповідає, що 1000 га у них обробляється за технологію no-till, а 1600 га за найостаннішим методом strip-till, тобто смугами. Ніби й чимало,  але якщо врахувати, що  «Дружба-Нова» використовує 110 тис. га земель, то strip-till складатиме заледве 1,5%. Можна сказати, експериментальна ділянка. А основну частину площ культивують, застосовуючи варіанти системи mini-till. 

 

Край поля на кукурудзяній стерні стоїть невеличке спеціалізоване авто – це ґрунтовий пробовідбірник Nіetfeld. Він забезпечує узяття ґрунтового зразка із глибини. Працює відмінно на глинистих і навіть на дуже твердих ґрунтах, також на супісках.  Гайдай показує, як набирається ґрунтова проба. Це машина робить автоматично, по команді з кабіни або з космічного супутника, надісланій завдяки GPS-технології. Один цикл відбору становить 3- 5 секунд, глибина узяття зразків 10- 30 см.

 

alt

Є один фактор, який раніше нашими аграріями мало враховувався - електропровідність ґрунту. Виявляється, показник електропровідності прямо пов'язаний з родючістю, а точніше - з хімічним складом ґрунту і його здатністю втримувати вологу. Тому в точному землеробстві без вимірів електропровідності не обходиться. «Дружба-Нова» має автомобіль для відповідних вимірів, і у господарстві складають карти електропровідності всіх своїх ділянок. Дані електропровідності і рельєфу поля доповнюють картографічний атлас хімічних властивостей ґрунту і врожайності кожного гектару. Тому генеральний директор «Дружба-Нової» показує нам іще одну машину, яка й здійснює такі виміри.

 

Все це виглядає дуже інноваційно, хоча давно вже застосовується у багатьох країнах. Українці ж, як і в багатьох інших галузях, таки пасуть задніх… Тільки не «Дружба-Нова»! Сергій Гайдай каже: «Ми усе використовуємо нове, що сьогодні актуальне у світі». Виробничий досвід  strip-till має нині обмаль українських агрогосподарств, тому особливо цінні оці 1600 га кукурудзи, засіяні «зеброю». Одразу ж впроваджувати нові технології повсюдно, не перевіривши їх як слід, - було б, мабуть,  авантюрою. «Пан або пропав» - це психологія гравця в рулетку, а не аграрія. В сільському господарству й без того вистачає факторів ризику.  От і перевіряють нове – і практично, і запрошуючи поглянути на результати науковців, експертів. («Щось мало критики чую», - всміхався Гайдай, слухаючи доповіді на конференції.)

 

Що ж показала перевірка полем і врожаєм? На цих 1600 га «Дружба-Нова» отримала: а) економію 50% на виробничих витратах по внесенню добрив, бо вони розкидаються не по усьому полю, а вносяться «зеброю» - смугами; б) економію на 5-30% власне самих дорогих добрив, бо на смуги їх потрібно менше, ніж на «килимове» покриття усього поля; в) знову-таки економію пального десь на 30%, бо техніка менше робить зайвої роботи – працює диференційовано, саме там, де потрібно.

 

Про економічний ефект інновацій учасники конференції почули також з вуст першого заступника гендиректора компанії «Дружба-Нова» Світлани Попенко.  Зокрема, за її даними, лише диференційоване внесення компенсаційних норм азотних добрив для мінералізації пожнивних решток  дозволяє  економити на кожному гектарі $ 15. Раціональний розподіл добрива та пожнивних залишків по полю дозволяє економити від $120 до $300 доларів на гектарі, в залежності від культури.  Ярослав Бойко підсумовує:«Впровадження систем точного землеробства дозволило нам підвищити урожайність полів за рахунок максимального використання ґрунтової родючості полів, збільшити обсяг врожаю і максималізувати прибуток».

 

З огляду на все це Сергій Гайдай хоче наступного року методом strip-till обробити вже 15 тис. га. Причому «Дружба-Нова» спробує застосувати strip-till  не тільки до кукурудзи, а й до соняшника.


Сума геотехнологій

«Коли добре щось умієте — 

того не забувайте, 

а чого не вмієте — 

то того учітесь».

Володимир Мономах


Дивишся на пам’ятник Леніну, який досі баввоніє перед районним клубом у Варві, - і бачиться так, що по Чернігівщині десь і досі бродять комунозаври. Але ж ні: тут тепер через космос сіють кукурудзу. «Надзвичайно хороше враження від компанії «Дружба-Нова». Я побачив комплексні рішення впровадження точного землеробства, - ділиться враженнями від побаченого доктор Шив Прашер із університету МакГілл, Канада. - Компанія має усі можливості для використання повного спектру найсучасніших технологій».

 

В роботі конференції «Системний підхід при впровадженні інформаційних і ресурсозберігаючих технологій у рослинництві» взяли участь близько 200 фермерів, представників агрохолдингів, виробників засобів захисту рослин, машинобудівних фірм, банків, інститутів і дослідних установ, дилерів. Така наша дійсність: архаїчний Ілліч, якому поклонялися комуністи – і поруч із цим найсучасніші методи ґрунтообробітку й хазяйнування, що їх тільки може запропонувати капіталізм і науково оснащений розум. 



Точне (або прецезійне) землеробство


В основі точного землеробства лежить розуміння того, що кожне поле неоднорідно за рельєфом, ґрунтовим покривом, агрохімічним складом. І воно вимагає такої ж неоднорідної обробки.  Для оцінки неоднорідностей використовуються системи глобального позиціонування (GPS та ін.), датчики, фотознімки з космічних супутників, а також комп’ютерні програми для агроменеджменту на базі геоінформаційних систем.  Ведеться технологічна карта поля від часу сівби до жнив.  Зібрані дані використовуються для планування висіву, розрахунку норм внесення добрив і засобів захисту рослин, більше точного прогнозування врожайності й фінансового планування. 

 

Метою точного землеробства є максимальне використовування кожного дециметру землі, підвищення продуктивності й істотне зменшення витрат на виробництво продукції. Крім того, ці технології можуть застосовуватися також для поліпшення стану полів і з метою прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень, наприклад, для оптимізації маршрутів руху машинно-тракторних агрегатів.

 


 

 

Коментарі


altВіктор СЛАУТАрадник Президента України,  екс-міністр аграрної політики

- В державі є питання щодо сівозмін: у Запорізькій області, приміром, десь 50% земель засіяно соняшником. Але дати указ зверху, що сіяти – неправильна відповідь.  Американський чи європейський фермер приходить на біржу і дивиться,  яка ціна пшениці і кукурудзи буде 2013-го чи 2015-го  року. І тоді вирішує, займатися цим чи ні. Бере кредит, страхує урожай. Сам розраховує, і як йому жити, і свою сівозміну теж.  Наші вчені хочуть регулювати сівозміни законодавчо.  Питається: а ви замовлення державне дали аграрію? Де його ринок збуту? Ті, хто спішить нашому сільгоспвиробнику встановити якісь там норми, хай за це несуть відповідальність.

 

Сьогодні держава повинна використовувати всю свою міць, щоб дбати насамперед про ринки збуту тієї продукції, яка вже є в Україні. Й далі: досягнувши гарних результатів, просто продавати сировину – це знущання. 25 млн. тон зерна ми кудись продаємо і весь ріпак. Виростили, на корабель – і поїхало воно. ПДВ повернули чи ні, а робочих місць удома нема. Корівка має бути, порося. Додатковий продукт ми повинні піднімати.

 

Отут, у «Дружба-Новій», треба шукати відповіді у тому числі й на питання сівозміни. Бо ось я проглянув програму навчання кафедри землеробства Харківського сільськогосподарського університету імені Докучаєва. І не знайшов там точного землеробства. Це означає, що навіть наші освітяни і наука відстають від того, що застосовується в «Дружбі-Новій». Зараз йде подорожчання енергоносіїв у світі, і той, хто не підхопить оці рекомендації (вислухавши різних професорів з Америки, Бразилії, інших країн), - опиниться на периферії. Можна золотом обкласти рослину, обсипати різними добривами, але якщо не дати їй те, що їй насправді потрібно – результату не буде. Тому те, що робить «Дружба-Нова» - правильно, і  ми повинні розповсюджувати по Україні цей досвід, щоб у нас було більше таких господарств.


altАлекс ЛІССІТСАпрезидент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

- УКАБ постійно проводить аналізи ефективності і продуктивності не тільки серед українських компаній, а й у 26 країнах світу – спільно з нашими партнерами. Треба сказати, що «Дружба-Нова» за ефективністю і продуктивністю по тим культурам, якими вона займається, стабільно входить у першу п’ятірку кращих аграрних господарств нашої держави. А у деяких сегментах «Дружба-Нова» випереджає наших основних конкурентів у сільському господарстві – провідні компанії Аргентини й Бразилії. Якщо ви пригадаєте, 10 років тому багато хто сміявся з міні-тілу і ноу-тілу: «нащо воно нам треба»? А зараз ми спокійно перейшли на ці технології.  Темпи зростання продуктивності «Дружба-Нова» у галузі вирощування кукурудзи є настільки вражаючими, що це дозволяє говорити: піонерський досвід компанії «Дружба-Нова» можна буде використати на більшості території нашої країни. 


altМикола КУЦЕНКОменеджер компанії «Агро IT»

- Ми пропонуємо найсучасніший агрегат Plurubus strip-till  виробництва компанії Dawn Equipment  зі штату Іллінойс (США), яка спеціалізується на смуговому обробітку ґрунту.  Plurubus strip-till   іде в допомогу до популярних сівалок «Кінзе», «Джон Дір», тощо. Він розбиває грудки й розчищає смуги від рослинних решток. Цей агрегат уможливлює посів у підгодований добривами і теплий ґрунт, у той час як для бур'янів залишиться  неопрацьована смуга жорсткої землі. Зазвичай для стріп-тілу використовують міцні рихлячи лапи, які потребують потужних тракторів. А з цим обладнанням можна експлуатувати звичайні розповсюджені трактори на 120 к. с., тому що необхідно всього лише 10 кінських сил на один рядок. А яка вже рядність агрегату – вирішує сам замовник. Ідея в тому, що аграрій під свої потреби збирає для себе цей агрегат з вузлів компанії Dawn Equipment , визначаючи зручну для себе ширину захвату. 

 

В Україні зазвичай люди купують вже готові сівалки й культиватори. А у розвинених країнах у інженера агрогосподарства є можливість або самому модернізувати техніку під свої потреби, або звернутися зі своїми ідеями до машиновиробників. Аграрій каже, приміром: «Я не можу нормально посіяти по нулю через велику кількість рослинних решток». Наш спеціаліст аналізує проблему і пропонує модифікацію агрегату.  Ми збираємо його, як у конструкторі «Лего», під конкретні запити. Сівалка дооснащується саме тими вузлами, які потрібні у даному господарстві. Й деякі деталі мають пожиттєву гарантію.

1

 23 серпня 2019
На тлі торгової війни Пекіна і Вашингтона українські виробники кукурудзи почали заміщати американців на ринку КНР.
На тлі торгової війни Пекіна і Вашингтона українські виробники кукурудзи почали заміщати американців на ринку КНР.
23 серпня 2019
 23 серпня 2019
Станом на 22 серпня у Запорізькій області намолочено 559 тонн соняшнику з площі 370 га при врожайності 15,1 ц/га (у минулому році 11,3 ц/га).
Станом на 22 серпня у Запорізькій області намолочено 559 тонн соняшнику з площі 370 га при врожайності 15,1 ц/га (у минулому році 11,3 ц/га).
23 серпня 2019
 23 серпня 2019
Адміністрація морських портів України (АМПУ) розпочала реалізацію проекту з експлуатаційного днопоглиблення обсягом 1,85 млн кубометрів у Бердянському морському порту. 
Адміністрація морських портів України (АМПУ) розпочала реалізацію проекту з експлуатаційного днопоглиблення обсягом 1,85 млн кубометрів у Бердянському морському порту. 
23 серпня 2019
 23 серпня 2019
Обсяг перевезень зернових культур автомобільним транспортом у січні-червні поточного року, за даними Державної служби статистики, становить 7,2 млн тонн, що на 45% більше показника 2018 року (4,94 млн тонн).
Обсяг перевезень зернових культур автомобільним транспортом у січні-червні поточного року, за даними Державної служби статистики, становить 7,2 млн тонн, що на 45% більше показника 2018 року (4,94 млн тонн).
23 серпня 2019
 23 серпня 2019
Сільгоспвиробники Запорізької, Херсонської та Одеської областей об'єднали зусилля, щоб налагодити новий канал збуту своєї виноградної продукції.
Сільгоспвиробники Запорізької, Херсонської та Одеської областей об'єднали зусилля, щоб налагодити новий канал збуту своєї виноградної продукції.
23 серпня 2019
 23 серпня 2019
За І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО).
За І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО).
23 серпня 2019

Please publish modules in offcanvas position.