Виготовлення традиційного компосту із підстилкового гною або посліду з додаванням соломи краще проводити поблизу ферми на спеціальному майданчику з вологонепроникним покриттям.

Враховуючи те, що буряк засвоює значно більше мінеральних елементів живлення, ніж інші культури, для отримання максимально можливого врожаю коренеплодів і відповідної кількості гички він потребує підживлення на рівні 40-60 кг азоту, 15-20 кг фосфору, 50-70 кг калію.

Норми внесення мінеральних добрив визначають балансовим методом з огляду на ґрунтово-кліматичні умови. Адже у посушливих регіонах за вирощування на богарі основний лімітувальний фактор — це волога. Для забезпечення максимальної економічної ефективності внесення добрив рекомендовану норму уточнюють для кожного конкретного поля — зважаючи на вплив попередника та його удобрення, фактичну родючість ґрунту, потенціал продуктивності вирощуваних гібридів і рівень запланованого врожаю.

Не кожен фермер може дозволити собі купити добру сівалку чи культиватор імпортного виробництва з можливістю внесення одночасно з посівом ще й добрив — сухих або рідких. Однак є компанії, що нададуть аграрію послуги з переобладнання наявних агрегатів під цю агротехнічну операцію.

Всесвітня епідемія коронавірусу і введений у зв’язку з нею карантин перешкоджають діяльності багатьох фермерів. Однак посівна в країні відбулася. Агровиробники гостро почали відчувати брак коштів.

Добування торф’яної крихти із родовища торфу (болота) можна проводити тільки після осушення останнього. Завдяки осушенню створюються нормальні умови для роботи техніки, забезпечується можливість отримання торф’яної крихти зниженої вологості і зменшується її собівартість, а також видаляється надлишкова волога, під час чого верхній шар торфовища осідає й ущільнюється, знижується рівень грунтових вод на 0,8–1,0 м.

Зі стартом формування зерна потреба рослин в азоті відчутно зростає, і за нормальних умов розвитку посіви озимини мають засвоїти решту потрібного їй елементу. Причому засвоїти максимально ефективно, оскільки на цьому етапі розвитку азот переважно спрямовується на покращення якості зерна. Також потрібно мати на увазі, що надлишок його спричиняє вилягання посівів та сприяє пошкодженню рослин іржею.

Для ефективного використання добрив необхідно враховувати винос із ґрунту рослинами поживних речовин з урожаєм, вміст елементів мінерального живлення у землі, особливості погодних умов і застосування технології вирощування.

Кукурудза та соняшник відіграють визначальну економічну роль у бюджеті більшості вітчизняних господарств. У нормально забезпечених вологою регіонах до них додається соя, котра за правильно обраної технології вирощування також здатна забезпечити фермерам гарні прибутки. З іншого боку, ці просапні ярі культури потребують особливих підходів як до технології обробітку грунту, так і мінерального живлення з огляду на непередбачуваність погодних умов та потребу в пролонгованому доступі ключових макро- та мікроелементів.

Оптимізація внесення мінеральних добрив з огляду на критичні фази розвитку рослин кукурудзи збільшує ефективність їхнього застосування.