На нормальний ріст і розвиток кукурудзи впливає сукупність різних факторів — від кліматичних умов та температурних коливань до діяльності рослинного та тваринного світу — комах, бактерій, вірусів тощо. Якщо ці фактори сприятливо взаємодіють впродовж часу вегетації кукурудзи, рослини формують максимально можливу продуктивність, обумовлену генотипом і набутими фенотиповими ознаками гібриду чи сорту, зазвичай також характеризуються високою стійкістю до хвороб.

Як розпізнати перші прояви та вчасно захистити посіви кукурудзи від хвороб.

За яких умов агровиробники застосовують на кукурудзі страхові гербіциди? Тут є кілька варіантів. По-перше, коли за певних погодно-кліматичних умов ґрунтові препарати не дають позитивного ефекту. По-друге, коли кукурудзою у господарстві зайнято невелику площу і технічний парк здатен забезпечити своєчасне внесення препаратів. Страхова схема порівняно із ґрунтовою дешевша і дає змогу проконтролювати ширший спектр бур’янів — це ще один додатковий аргумент на її користь.

Мінеральне підживлення посівів кукурудзи — тема доволі багатогранна і стосується трьох ключових аспектів проблеми. Перший — час та спосіб внесення азотних добрив, другий — види, які при цьому використовуються. І, нарешті, третій — налагодження нормального мікроелементного «харчування» цієї культури.

Кукурудза — важлива технічна культура, універсальна у застосуванні і відмічається високою врожайністю. Їй необхідно значно більше добрив, ніж іншим зерновим культурам. Високі показники врожайності відмічають там, де в ґрунті міститься велика кількість азоту, фосфору, калію та інших важливих елементів. На перших стадіях розвитку кукурудза дуже вимоглива до наявності легкодоступних поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору.

Нормальний ріст і розвиток кукурудзи визначається впливом як сукупних абіотичних факторів середовища неживої природи: кліматом, повітрям, водою, температурою, вологістю, вітром, світлом, ґрунтом, рельєфом місцевості, радіоактивним випромінюванням, іншими факторами фізичної та хімічної дії, — так і сукупністю біотичних (живих організмів): рослинним і тваринним світом, комахами, грибами, бактеріями, вірусами, фітоплазмами, антропогенним впливом тощо. Якщо взаємодія цих факторів складається сприятливо протягом вегетації кукурудзи, рослини формують максимальну від вихідної потенційну продуктивність, обумовлену генотипом і набутими фенотиповими ознаками гібриду чи сорту, що зазвичай характеризуються високою стійкістю до хвороб.

Завдання сучасної селекції полягає у виведенні високопродуктивних гібридів кукурудзи, які будуть плодоносити за несприятливих умов зовнішнього середовища, характеризуватимуться стійкістю до шкідників та хвороб, витривалістю до бур’янів, високоякісним врожаєм. А от завдання виробників-технологів полягає у створенні максимально сприятливих умов для росту і розвитку кукурудзи, які обумовлені її біолого-екологічними особливостями.

Кукурудза та соняшник відіграють визначальну економічну роль у бюджеті більшості вітчизняних господарств. У нормально забезпечених вологою регіонах до них додається соя, котра за правильно обраної технології вирощування також здатна забезпечити фермерам гарні прибутки. З іншого боку, ці просапні ярі культури потребують особливих підходів як до технології обробітку грунту, так і мінерального живлення з огляду на непередбачуваність погодних умов та потребу в пролонгованому доступі ключових макро- та мікроелементів.

Вимоги до технології вирощування зростають із кожним роком. З одного боку, їх висувають мінливі погодні умови, а з іншого — економіка. Триває боротьба за кожну додаткову гривню рентабельності з гектара. Ситуація загострилася цієї осені, оскільки у переважній більшості регіонів України агровиробники були змушені класти насіння озимих культур у суху землю. Подекуди довелося взагалі відмовитися від сівби озимого ріпаку.

Кукурудза є однією із небагатьох зернових культур, яка за маржинальністю і обсягами вирощування в агробізнесі не поступається традиційним олійним культурам.