В останні роки помітно зросла ураженість посівів пшениці озимої і ярої темно-бурою плямистістю, ячменю озимого і ярого — смугастим і сітчастим гельмінтоспоріозами.

Ранньовесняне внесення КАС за допомогою самохідного обприскувача забезпечує найвищу ефективність азотного живлення посівів

Перше ранньовесняне підживлення пшениці озимої слід провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, на яких доза азотних добрив перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 70–90 кг/га, на посівах у задовільному стані — 50–60 кг/га, у доброму — 20–30 кг/га.

Мікродобрива на посівах сільськогосподарських культур вносять під час їхньої вегетації: від початку росту рослин і до завершення збору врожаю.

Проведення весняних польових робіт повинне враховувати особливості, які складаються на полях кожного господарства.

Традиційно гербіциди у посівах пшениці озимої застосовують на різних етапах розвитку культури, починаючи з фази двох листків і до фази кінця кущіння восени, (BBCH 14–15) і навесні з фази весняного кущіння до фази виходу в трубку (BBCH 22–23).

Поріг шкідливості бур’яну — це кількість шкідливих рослин, яку можна залишити до моменту збору врожаю, і яка ще істотно не впливає на врожайність озимої пшениці.

Під час зимівлі озимих культур необхідно систематично спостерігати за станом посівів. Визначення стану озимих за зовнішнім виглядом, як правило, — ненадійний спосіб.

Успішна перезимівля озимини, при створенні сприятливих умов для весняно-літньої вегетації рослин, є запорукою формування високопродуктивного агроценозу. Слід зазначити, що посіви пшениці озимої після виходу з зими витратили частину накопичених протягом осіннього періоду вегетації вуглеводів, є ослабленими і потребують своєчасного огляду та підживлення.

Як планувати входження пшениці в зиму, якщо її посіви переростають