Агросектор: підсумки й прогнози
/
Кермо керівника
/
Вівторок, 03 січня 2012 13:45
Ігор Петренко, спеціально для «АС»
Земля, гроші, технології - такими були основні теми, що обговорювалися на ІІІ Міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року». Вчені, аграрії, представники влади вели діалог і обмінювалися думками також щодо інших проблем: соціальних, кадрових, технічних.
Навколо ялинки у конгрес-холі п’ятизіркового «Прем’єр Палацу» реклама міндобрив розташовувалась поруч із батареєю йогуртів, які завіз один зі спонсорів конференції. Йогурт смакував струнким дівчатам-експертам, а науковці й фермери в елегантних костюмах віддавали перевагу каві з круасанами.
Аграрна громадськість зібралася, щоб проаналізувати здобутки 2001 року й окреслити перспективи галузі на 2012-й. Оглянути те й інше вирішили комплексно: від кон'юнктури ринків аграрної продукції й сировини - і до питань держрегулювання й технологій. Організаторами форуму виступили Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агентство AgriEvent за підтримки генерального технічного спонсора John Deere й відомих фірм: Bayer CropScience, Beiten Burkhardt, Deloitte, IMG Partners, KUHN.
Міністр обіцяє не заважати
Дійство проходило за підтримки Міністерства аграрної політики і продовольства України. Відкрив дебати профільний міністр Микола Присяжнюк.
«Така конференція дає сигнал, імпульс. Учасниками її є не тільки український бізнес і аналітики, а й міжнародні також. Вітчизняний аграрний сектор сьогодні - це потужна галузь, яка показала хороші результати і позитивну динаміку зростання валового продукту протягом 2011 року. Є багато чинників, чому так відбулося. Можна говорити про сприятливі природні й погодно-кліматичні умови. Про ентузіазм і патріотизм бізнесу. І про дефіцит на продовольчих світових ринках. Всі ці складові відіграли свою роль. Але у тому числі - й кроки влади. Певною мірою, може, вони були занадто застережливими стосовно продовольчої безпеки і внутрішніх цін. Але в цілому вони дали позитив. Які перспективи у нас на 2012-й рік? Ми бачимо, що нині з озимими. Звичайно, певні труднощі будуть. Але ми на рівні науки, освіти готуємося до тих необхідних кроків, які необхідні, щоб мінімізувати ризики погодного впливу».
У рамках аграрної реформи, яку розпочав уряд, пан Присяжнюк пообіцяв використовувати досвід аграріїв у роботі над оновленням законодавства. «Буває важко втримати баланс між бізнесом, громадськими організаціями і владою. Але це можливо. У поточному році всі ці три сторони продемонстрували, що ми налаштовані на єдине завдання: збільшення обсягів виробництва, покращення стану господарської землі і, звичайно, збільшення надходжень ресурсів для мешканців сіл. Так, сьогодні є прихильники великотоварного виробництва, фермерства, одноосібних господарств. Наше завдання - дати усім трьом формам ведення сільського господарства розвиватися вільно й конкурентно. Ми не можемо на 100% узяти сьогодні модель господарювання бразильську, китайську чи європейську. Але з цих усіх моделей варто взяти те, що нам підходить, й адаптувати під національні особливості».
Міністр вів мову про перепони, які ставлять українській продукції на ринках світу. «Боротьба за ринки збуту - складне завдання. Мене запитують, яку допомогу держава надасть, зокрема, крупнотоварному бізнесу? Йому не треба заважати. І я думаю, що ми з цим справимося».
Торкнувся пан Присяжнюк і соціальної проблематики. «Я задоволений, що Єврокомісія визначила продовольчу безпеку і життєздатність сільських територій як благо усього суспільства. Ми на рівні Єврокомісії домовилися створити спільний фонд аграрного розвитку України. Президент поставив завдання: щоб за бажаним нарощуванням виробництва ми не загубили українські села, де у нас проживає 33% населення».
Пан міністр серед аграріїв не виглядав весільним генералом. Запропонував співпрацю громадським організаціям у розробці профільних законопроектів. Та одразу ж по своїй промові пішов з конференції, пославшись на необхідність бути у парламенті на обговоренні закону про ринок землі. Яку позицію займе там міністр? Про це свідчить його репліка: «Ми не можемо змиритися з тим, що в одноосібників знаходиться 3 млн га землі, яка майже не бере участі у сільськогосподарському виробництві».
Україна - не Франція
Найгостріше наступного року стоятиме саме питання про власність на землю. Ця думка в тих чи інших варіаціях звучала і в інших доповідачів. Майже 80% українських селян проти продажу землі не лише іноземцям, а й своїм. І цю проблему агрофахівці з країн демократії, де цінують громадську думку, теж розуміють.
Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса критикував депутатів Верховної Ради, які «злітали у Францію, подивилися на фермерські господарства і вирішили, що у нас можна зробити те саме, але без грошей». Як відомо, новий Земельний кодекс обмежує приватну власність однієї особи - у неї може бути максимум 100 га землі. У Франції, відповідно, в одних руках перебуває не більш ніж 125 га, в Угорщині - 300 га, у Польщі - 500 га. «Наївно припускати, що дрібні господарства, що оброблятимуть 100-300 га, матимуть можливість купити нову техніку та обладнання для оптимізації собівартості, інвестувати в інфраструктуру, самостійно виходити на експортні ринки або забезпечувати власну переробку для отримання доданої вартості», - констатував пан Ліссітса. Мовляв, при таких нормативах немає сенсу говорити про консолідацію земель та надходження інвестицій в агросектор.
У виступі очільника УКАБ прозвучав аналіз стану справ в основних напрямах сільського господарства країни протягом 2011 року й прогноз на 2012-й. «В одних позиціях ми виглядали добре, в інших - догори ногами. Позитив - рекордні урожаї: 55 млн т зернових і 12,5 млн т олійних. Виросла й урожайність, особливо по кукурудзі». З його слів, практично у всіх галузях, за винятком молочної, спостерігалася позитивна динаміка щодо збільшення виробництва в натуральних показниках. Однак, з іншого боку, було зафіксоване значне зниження рентабельності виробництва аграрної продукції (наприклад, зернових, кукурудзи, сої, цукрових буряків тощо). Ще негатив: «Витрати на виробництво зернових зросли на 10%. Доходи знизилися на 200 грн/га, а рентабельність впала на 15% у порівнянні з 2010 роком. Тож чи можна вважати цей рік вдалим?» Щодо виробництва цукрових буряків, воно «збільшилося на 32%, а його урожайність - на 24%. Радіти? Але ж ціни на буряки впали, рентабельність теж. Чи сіятимуть їх наступного року?»
Алекс Ліссітса пройшовся по тваринництву, де найболючішим у 2011 році виявився спад виробництва молока. «Забравши у молочників 2 млрд грн дотацій, їм взамін дали велику дулю, - не втримався пан Ліссітса від різкої оцінки дій уряду. – У відповідь отримали також дулю - зниження виробництва молока». Ціни на молоко, за даними УКАБ, в Україні вищі, ніж у ЄС: наші - €0,42/л, європейські - €0,27/л. При цьому цікаво, що «по сиру змін не було, і збільшилося виробництво масла».
Картину на м'ясному фронті тваринництва доповідач охарактеризував як «дещо радіснішу. Виробництво зросло незначно, але й знизився імпорт, відбувалося заміщення іноземного виробника вітчизняним. Я думаю, у найближчі 5-6 років ми повністю відмовимося від імпорту свинини. Імпортуватимемо яловичину і баранину… Хоча баранів у нас вистачає, - додав пан Ліссітса, викликавши пожвавлення у конференц-залі. - Індустріальне виробництво свинини набагато ефективніше, ніж в особистих селянських господарствах», - кинув доповідач камінь у город багатостраждального одноосібника.
«Треба орієнтувати аграрний бізнес на експорт без обмежень», - вважає президент УКАБ. За його прогнозом, подальший розвиток аграрного сектору України відбуватиметься за рахунок стабільного зростання експорту та рівня внутрішнього споживання; зменшення імпорту за рахунок заміщення внутрішнім виробництвом; збільшення привабливості аграрного сектору через зростання конкурентоспроможності, та через деякі інші позитивні чинники. Наступного року очікується недобір урожаю, насамперед озимої пшениці, у зв’язку з осінньо-зимовою посухою. А чи підвищаться ціни на продукти харчування у 2012-му? Розмірковуючи над цим, пан Ліссітса послався на світові ф’ючерси, а також на думки експертів, які передбачають зростання у другій половині 2012 року цін на зерно, олійні культури і м’ясо.
Достукатися грошима до кожного
Керівника представництва міжнародної фінансової корпорації IFCв Україні, мініатюрну на зріст Олену Волошину, було ледь видно з-за трибуни. «Обіцяю наступного разу взути туфлі з вищими підборами», - пожартувала вона. Це, власне, місія корпорації IFC: «Наша мета - піднімати компанії на новий рівень», - декларувала пані Волошина. Перелік клієнтів IFCвикликає повагу: це - відомі «Мрія Агро холдинг», «Миронівський хлібопродукт», «Глобино».
Доповідачка навела оцінку Світового банку, згідно з яким індекс продуктових цін на планеті виріс на 29% порівняно з минулим роком. «Важливо не заважати реалізації експортного потенціалу України, і втішно було почути розуміння цього з вуст міністра».
Корпорація ІFC провела дослідження: що шкодить розвитку агробізнесу в Україні? Опитувалося 260 компаній і 79 власників. 75% респондентів назвали основною проблемою обмежений доступ до фінансування. А вже потім - сезонні коливання цін, складнощі регуляторної системи та інші.
«Гривневі бонди, безумно, дорогі. Європейські бонди доступні лише дуже великим агрохолдингам, як і єврокредити. В українських банках для компаній агросектору кредити отримати вкрай складно і дорого, - демонструвала фінансовий аналітик розуміння ситуації. - Банки не вміють оцінювати сільгоспризики, й не можуть взяти заставу. Ще є вихід - залучення стратегічного інвестора, та він захоче мати контроль над підприємством. Але ЄБРР та IFC, як і раніше, - тут», - посміхнулася пані Волошина. Хоча й міжнародні фінансові мастодонти - не чаклуни.
«Питання про фінансування у гривні набило оскому. Такої можливості немає ні в ІFC, ні в ЄБРР . Нам дуже потрібна гривня, і ми над цим працюємо. А надати долар або євро дрібним виробникам, повісити на них валютні ризики - не найдалекоглядніше рішення».
В Україні є інше серйозне джерело фінансування, про що зазначила пані фінансист, - кредити компаній, що займаються постачанням насіння, засобів захисту рослин і сільгосптехніки. «Ми розробляємо кредитні продукти разом з такими компаніями, щоб достукатися до дрібного й середнього виробників». Й озвучила приклад такої ініціативи: «Ось об'єднали зусилля з постачальником засобів захисту рослин «Багером» і з «Райффазен Банком Аваль». Це дозволило першому розширити збут, а останньому - збільшити портфель фінансування».
Олена Волошина навела й інший приклад діяльності ІFC: «Крім грошей, ми пропонуємо нашим клієнтам технічну експертизу. Із «Мрія Агро холдингом» ми почали працювати торік, надавши їм два види техпідтримки. По-перше, провели аудит енергоефективності й запропонували їм рішення, які дозволяють заощаджувати мільйони доларів на рік. Крім того, оцінили можливості використання соломи для виробництва целюлози».
Керівник представництва IFC в Україні пообіцяла кредитувати тих, у кого високий рівень мотивації й менеджменту, хто відкритий для аудита й новацій. При тому банкірам «не вистачає застави, особливо у підприємств середнього розміру. Земля під час відсутності нормального ринку є заставою доволі суперечливою».
Аби цьому зарадити, на думку Олени Волошиної, банківські й аграрні кола просувають законопроект, який би дозволив використовувати боргові розписки - аналог векселів, обіцянки фермера повернути кредит грошима або продуктами. Також «разом з УКАБ ми працюємо над програмою навчання кредитних офіцерів українських банків реально оцінювати ризики сільгосппідприємств».
Дорогий сир для мух
Голова правління французького банку «Креді Агріколь» Жак Муньє дивувався: «Сир з Нової Зеландії продається в Україні дешевше, ніж український. Вітчизняні банки фінансують на третину менший обсяг виробництва валового продукту, ніж у Франції. Чому банки неохоче надають кредитування аграрному сектору?» Банкір наголосив, що ключовою тут йому бачиться теж проблема ліквідності застави.
Перспективи на 2012 рік пан Муньє змалював суворо: «Банки сьогодні перебувають у досить хисткій ситуації. У Європі усе ще літають мухи, - пожартував він. - Почався ще один виток рецесії, від якого постраждає й Україна», - демонстрував песимізм банкір. Але Жак Муньє дав і оптимістичний прогноз - курс гривні до долара найближчим часом не надто коливатиметься. Та враховуючи, що його банку вигідніше працювати саме у валюті, таку думку слід вважати дещо ангажованою. Прозвучала ще одна оптимістична нота: банкір похвалив лізинг як прекрасний інструмент взаємодії банку й клієнта.
«Розвивати фінансування сільського господарства - це питання політичної волі. Системне рішення призведе до взаємовигідного результату», - натякнув пан Муньє, вочевидь, на необхідність запускати в обіг ринок землі. Звернув увагу й на недоліки української судової системи. «Чимало клієнтів, судячись із банками, просто списують свої борги, - обурювався він. І прагматично підсумував: «Не очікуйте, що банки будуть працювати, виходячи з особистих позитивних почуттів. Для нас потрібен відкритий прозорий прибуток».
Уейн Гордон, виконавчий директор UBS - ще однієї міжнародної фінансової інституції - був лапідарнішим за колег. Відзначив перспективні прогнози для сільського господарства України навіть у період економічної кризи.
Комбайни з лазерним наведенням
Спеціаліст по GPS-системам компанії «Джон Дір» Лайл Макмілан розпочав пафосно: «Два тижні назад ми оголосили, що наш оборот становив $32 млрд, і $2,8 млрд - чистий прибуток. Ріст прибутку сягає 25%, і на 38% збільшилися наші продажі за кордоном. Сьогодні 15 співробітників працює в українському представництві, і ми плануємо збільшити їхнє число до 25 в 2012 році. Ми дуже зацікавлені в Україні, - вів далі американський фахівець. - Адже ви - друга за величиною території країна в Європі. Топографія, клімат, якість землі, схожість рослин тут подібні до тих, що є в Північній Америці. Тому вся наша техніка підходить для України».
Пан Макмілан навів порівняння: «Ферма середнього розміру в Україні обробляє 5 тис. га. Це набагато більше, ніж у Німеччині або Франції. Але в Україні дуже мало техніки - у середньому 13 одиниць на 1000 га, тоді як у Франції й Німеччині - 70-90 одиниць/1000 га. Я маю на увазі тільки трактори й комбайни, без сівалок, жниварок тощо».
Американець виявив обізнаність з нашими реаліями. «Українські аграрії мають різношерстий парк техніки: від різних виробників, різного терміну служби. Також проблемою є навички персоналу, його навченість. Сільське населення тікає у місто. Важко знайти оператора на технологічне устаткування».
Потім спеціаліст по GPS системам компанії «Джон Дір» подивився на аграрні проблеми ніби зі супутника. «До 2040 року населення Землі становитиме 9 млрд чоловік. Потрібно буде збільшити кількість харчових ресурсів. Інтенсивні культури вимагають інтенсивних технологій». Лайл Макмілан перейшов до конкретики. «В Україні, я бачу, добрива найчастіше вносяться так, що спалюють зерно. Використання високоефективних машин «Джон Дір» дозволить контролювати й мінімізувати витрати пального, добрив, насіння. У нас є машини для смугового ґрунтообробітку, завдяки яким насіння вноситься на деякій відстані від добрива, почергово. Для прецизійності внесення «Джон Дір» використовує лазер. Точність, що досягається, - 2 см, тоді як у конкурентів - 15-20 см».
Американський інженер продемонстрував на слайдах нові зразки техніки «Джон Дір» (культиватор для соєвих бобів і кукурудзи) та підсумував: «Як підвищити врожайність? Раціональне землеробство неможливо без точних машин. За допомогою комп’ютерів визначається конфігурація поля й задається траєкторія руху тракторів. Механічна частина техніки в нас доведена до досконалості. Тепер ми фокусуємося на електроніці: на точності, на інтелектуальності. Наша стратегія включає комп'ютерне керування фермою, коли керівник з головного офісу може контролювати роботу всього свого обладнання у полях».
Добрива й агрозахист
Керівник відділу маркетингу фірми «Байєр» Борис Тимофєєв, оцінюючи український ринок засобів захисту рослин, повідомив, що «у 2011 році він зріс на 30%, якщо рахувати основних постачальників. Рік був сприятливим, селяни могли вкладати кошти в якісніші препарати. Частка відомих брендів збільшувалася. Але ми, як і раніше, відстаємо від сусідів з Центральної Європи. Відповідно тренд продовжиться. Якщо брати у відсотках, зростання українського ринку препаратів захисту рослин - на першому місці у світі, далі йдуть Росія, Бразилія й Аргентина. Хоча, звісно, нам далеко до них в абсолютних показниках. Ця тенденція триватиме кілька найближчих років, поки ми технологічно не підтягнемося до провідних країн. Цей ринок в Україні розвиватиметься і надалі».
Це викликає шалену конкуренцію. «На ринку засобів захисту рослинництва сьогодні зареєстровано більше 1000 фірм. У нас постачальників більше, ніж у будь-якій країні Європи». Жвавий ринок препаратів призводить до того, що з’являється чимало «сірої» імпортної хімії, завезеної напівлегально. «Клеять на них етикетки й нашої компанії», - поскаржився пан Тимофєєв.
Втрати від нинішніх погодних умов (загибель посівів озимої пшениці, ячменю та ріпаку) експерти УКАБ оцінюють на рівні 3,792 млрд грн. В 2012-му очікуються пересіви площ кукурудзи й соняшнику, збільшаться гектари під буряками і соєю. Прогнозується зростання урожаїв кукурудзи. У зв’язку з цим «ми передбачаємо, що може виникнути деякий дефіцит на засоби захисту окремих культур», - обережно зазначив пан Тимофєєв. Передбачив він і таке. «У нас застосування гліфосату - найбільше в Європі, але рано чи пізно виникне проблема резистентності», тобто стійкого опору шкідників засобам захисту. Відповідно, вважає представник фірми «Байєр», приходитимуть нові технології й препарати.
Щодо ринку мінеральних добрив аналітик Сергій Пісоцький констатував, що більшу його частку становить аміачна селітра. «До кінця 2011 року в Україну завезеться 60-65 тис. т селітри, що в 2012 році стримає зростання цін на неї», - прогнозує пан Пісоцький. За останні роки структура ринку добрив дещо змінилася - насамперед за рахунок карбамідно-аміачної суміші. Застосування КАС виросло у 20 разів. «Якщо 2007 року його споживали в Україні 10 тис. т, то зараз - 200 тис. т». Пан Пісоцький вважає, що 2011 року ринок мінеральних добрив отримав найкрупнішого гравця. Не називаючи його на ім’я (певно, що це група Дмитра Фірташа, найбільшого власника газу - сировини для хімічних добрив - Ред.), доповідач не захотів охрестити його монополістом, натомість використовуючи евфемізм «адміністратор». Адміністратор - тобто той, хто визначає правила гри і диктує умови ринку. «У його руках - 4 підприємства з виробництва аміачної селітри, три - з виготовлення карбаміду й два випускають КАС», - зазначив доповідач.
Через вплив групи Фірташа ринок переформатовується. Але пан Пісоцький побачив у цьому й плюси: на його думку, провадиметься єдина цінова політика, агрохімпідприємства працюватимуть ритмічніше. «Адміністратор згладить коливання ринку, витіснить дрібних трейдерів, залучить нові технології». Загалом аналітик спрогнозував стабільну ситуацію на ринку агрохімії на 2012 рік, з невеликим трендом до зростання. Найбільшу ж загрозу він вбачає у державному тискові на бізнес.
Земля тривоги нашої
Голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук долучився до дискусії, і теж не міг оминути земельне питання: «Україна сьогодні - ефективний конкурент багатьом виробникам у сфері сільського господарства. Аграрний сектор, що сформувався всупереч економічним негараздам, - унікальний. Й незалежно від того, скільки в кого тисяч гектарів, проблеми в нас однакові. Перші проблиски світлого майбуття у плані нарощування агроекспорту трохи потьмяніли в 2011 році. Є чималі очікування й побоювання стосовно того, як формуватиметься ринок землі в 2012-му? Важко зрозуміти, які правила гри будуть завтра. Міністр Микола Присяжнюк вселив надію - міністерство підтримує багато наших починань».
Йшлося на конференції і про кадри. Агроспільнота обговорювала новину: корпорація «Мрія Агрохолдинг» шукала у Ганновері німця, аби працював в Україні. Апекс Ліссітса прокоментував це з розумінням: «Візьміть випускника нашого аграрного вишу й спробуйте затягнути його у яку-небудь Калинівку - агрономом або ветеринаром. В Україні аграрних студентів найбільше у світі. Але з них лише 5-7% готові працювати на селі. Батько відправив сина в Київ, купив йому у столиці квартиру й напучує: сиди там, додому не вертайся. Чому? Бо нема традицій фермерства. А за кордоном є кваліфіковані кадри, що знають новітні технології. Сьогодні привезти голландського чи німецького агронома набагато дешевше, ніж перетягти у конкурента українську зірку полів».
Пан Ліссітса принагідно повідомив, що при його Асоціації у 2012 році запрацює «Школа агробізнесу УКАБ». Олена Волошина додала: «Школи створюють при собі й українські агрохолдинги, хоча вони не повинні цим займатися».
На загал міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року» стала зручною платформою для спілкування й налагодження ділових контактів. Участь у ній взяли більше 300 представників сільськогосподарських компаній і холдингів, державні чиновники, науковці. Оптимізм щодо врожаїв-2011 перекривався песимізмом-2012, коли мова торкалася законодавства (насамперед щодо землі), кредитування, ринків збуту, кадрів. Та проблеми годиться сприймати, як аграрії погоду - тобто з філософсько-виробничим стоїцизмом. Мао Цзе Дун колись сказав: «Наша мета ясна, але шляхи до неї - в тумані». Або краще наведемо слова одного з учасників конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року», юриста міжнародної фірми Beiten Burkhardt Юліана Ріса: «Сьогодні багато говорилося про потенціал агросектору України. У загальному вимальовується втішна картина, але є й слабкі сторони, є моменти, над якими слід попрацювати».
Крім того, 2012-й однозначно буде Роком зеленого поля. Футбольного, так. Та все ж найпатріотичніші польові гравці визначатимуть успіх України не на стадіонах.
Ігор Петренко, спеціально для «АС» На загал міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року» стала зручною платформою для спілкування й налагодження ділових контактів. Участь у ній взяли більше 300 представників сільськогосподарських компаній і холдингів, державні чиновники, науковці. Оптимізм щодо врожаїв-2011 перекривався песимізмом-2012, коли мова торкалася законодавства (насамперед щодо землі), кредитування, ринків збуту, кадрів. Та проблеми годиться сприймати, як аграрії погоду - тобто з філософсько-виробничим стоїцизмом. Мао Цзе Дун колись сказав: «Наша мета ясна, але шляхи до неї - в тумані». Або краще наведемо слова одного з учасників конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року», юриста міжнародної фірми Beiten Burkhardt Юліана Ріса: «Сьогодні багато говорилося про потенціал агросектору України. У загальному вимальовується втішна картина, але є й слабкі сторони, є моменти, над якими слід попрацювати».
16 квітня 2024
Станом на 14 квітня Україна відправила на експорт 36,3 тис. тонн соняшнику (близько 27 тис. тонн за цей же період у квітні 2023 року), з яких близько 25 тис. тонн було відвантажено до Нідерландів.
Станом на 14 квітня Україна відправила на експорт 36,3 тис. тонн соняшнику (близько 27 тис. тонн за цей же період у квітні 2023 року), з яких близько 25 тис. тонн було відвантажено до Нідерландів.
16 квітня 2024
16 квітня 2024
Станом на 15 квітня весняно-польові роботи на Волині перетнули умовний екватор, в області почали посів кукурудзи на зерно.
Станом на 15 квітня весняно-польові роботи на Волині перетнули умовний екватор, в області почали посів кукурудзи на зерно.
16 квітня 2024
16 квітня 2024
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок по трьох пунктах пропуску – «Ягодин», «Рава-Руська» та «Угринів». Через ці три пункти польські протестувальники за минулу добу взагалі не пропускали вантажівки в бік Польщі.
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок по трьох пунктах пропуску – «Ягодин», «Рава-Руська» та «Угринів». Через ці три пункти польські протестувальники за минулу добу взагалі не пропускали вантажівки в бік Польщі.
16 квітня 2024
16 квітня 2024
У 2023/24 маркетинговому році в Україні, вперше за всі роки незалежності, було перероблено 1 млн тонн насіння ріпаку, що становить 23,3% від загального врожаю української олійної у 2023 році.
У 2023/24 маркетинговому році в Україні, вперше за всі роки незалежності, було перероблено 1 млн тонн насіння ріпаку, що становить 23,3% від загального врожаю української олійної у 2023 році.
16 квітня 2024
16 квітня 2024
В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення релокувалися майже 19 тис. компаній, із них понад 1 тис. переїхали з міста до області.
В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення релокувалися майже 19 тис. компаній, із них понад 1 тис. переїхали з міста до області.
16 квітня 2024
16 квітня 2024
Максимум роботи – мінімум витрат. Нові телескопічні навантажувачі Case IH Farmlift 737 приступили до роботи на філіях «Бессарабська» та «Колосівський елеватор» компанії «НІБУЛОН». Оновлені навантажувачі з унікальним поєднанням ефективності та низької вартості утримання тепер допомагають лідеру зернового експорту України та найбільшому оператору елеваторних потужностей.
Максимум роботи – мінімум витрат. Нові телескопічні навантажувачі Case IH Farmlift 737 приступили до роботи на філіях «Бессарабська» та «Колосівський елеватор» компанії «НІБУЛОН». Оновлені навантажувачі з унікальним поєднанням ефективності та низької вартості утримання тепер допомагають лідеру зернового експорту України та найбільшому оператору ...
16 квітня 2024
